Первинна вартість товарів, придбаних в обмін на неподібні активи, дорівнює справедливій вартості отриманих товарів.

Таким чином, згідно з ПСБО 9 “Запаси”, сума витрат, пов'язаних з придбанням та доведенням товарів до стану, придатного для їх використання у запланованих цілях, включається до первинної вартості товарів тільки у разі їх придбання за плату.

Слід зазначити, що незалежно від шляху надходження товарів на підприємство, не включаються до їх первинної вартості, а відносяться до складу витрат звітного періоду, у якому вони будуть здійснені (встановлені), такі витрати:

• наднормативні втрати і нестачі товарів;

• відсотки за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, що безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою товарів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Формування первинної вартості товарів в поточному обліку ускладнюється тим, що повну інформацію про всі елементи первинної вартості товарів підприємство може отримати лише після відображення в обліку всіх господарських операцій за звітний період. Водночас продаж товарів може здійснюватися щодня.

Протягом звітного місяця обліковими цінами товарів для відображення їх руху у поточному бухгалтерському обліку можуть бути:

• первинна вартість;

• ціна придбання;

• ціна продажу.

Якщо підприємство протягом місяця здійснює облік товарів за цінами продажу (придбання), то в робочому плані рахунків до рахунка 28 “Товари” необхідно відкрити субрахунок “Транспортно-заготівельні витрати” для обліку елементів первинної вартості товарів, які не можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний вид товару.

До зазначених елементів первинної вартості відносяться транспортно-заготівельні витрати.

За результатами діяльності у звітному місяці, після визначення відхилення облікових цін від фактичної вартості товарів на суму відхилення коригується собівартість реалізованих товарів та визначається первинна вартість залишків товарів на кінець звітного місяця.

Для формування остаточної первинної вартості товарів після закінчення звітного місяця здійснюється розподіл суми транспортно-заготівельних витрат, які припадають на залишок нереалізованих товарів.

Як зазначалося, обліковими цінами на товарні запаси у гуртовій торгівлі можуть бути ціни придбання та гуртово-відпускні ціни. Такий порядок визначається підприємством самостійно на початку фінансово-господарського року і затверджується у наказі про облікову політику та не підлягає зміні протягом року.

Надходження товарів від постачальників відбувається за цінами виробника з ПДВ або без ПДВ.

Згідно з ПСБО 2 “Баланс” у фінансовій звітності товари відображаються за цінами придбання.

Контроль за дотриманням цінової політики відбувається на стадіях руху товарів на підставі угод між контрагентами та первинних документів, які містять інформацію про ціни.

Достовірність цін мають право контролювати зовнішні контрольні органи – ДПА, відомчі контрольно-ревізійні відділи (управління), інспекції з контролю за цінами, які функціонують при держадміністраціях.

Внутрішніми контролерами за цінами є менеджери різних рівнів управління та центрів відповідальності, а також керівники гуртових підприємств та головні бухгалтери.

Д

Документальне забезпечення надходження товарів і тари

окументальне оформлення господарських операцій здійснюється з метою надання їм юридичної сили.

Це певною мірою стосується й операцій з надходження товарів на гуртові підприємства від постачальників.

Процедура постачання, отримання, документального оформлення надходження товарних запасів визначається у договорі купівлі-продажу, якій укладається між контрагентами.

Постачання товарів на гуртові підприємства здійснюється автомобільним, залізничним та іншими видами транспорту постачальника або самого підприємства.

Типовими первинними документами з оформлення операцій з надходження товарів від постачальників є: рахунки, рахунки-фактури, прибуткові накладні, податкові накладні, акти про встановлені розходження під час приймання товарів за якістю та за кількістю, товарно-транспортні накладні, довіреності на право отримання цінностей.

Порядок і організація первинного документування залежить від виду транспорту та порядку розрахунків між покупцем та постачальником.

В сучасних умовах господарювання перевага надається проведенню розрахунків на умовах попередньої оплати за товар.

У випадках застосування попередньої оплати постачальник оформляє рахунки із переліком замовлених товарів, які покупець отримує для здійснення оплати. Після пред'явлення покупцем документа про оплату (платіжного доручення, чека, іншого документа), у бухгалтерії постачальника виписують товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну.

Відпускання товарів і тари покупцю (гуртовому підприємству) відбувається за умови подання ним довіреності на право отримання цінностей.

Згідно з Інструкцією № 99, для цих цілей запроваджено типові форми бланків довіреностей М-2 і М-2б, які є бланками суворого обліку.

Довіреності не використовуються, якщо постачання цінностей здійснює постачальник або транспортна організація безпосередньо на склад гуртового підприємства, а також під час розрахунків підзвітними особами готівкою.

У довіреності вказується найменування підприємства-одержувача, код ЄДРПОУ, найменування підприємства-платника і його адреса, № поточного рахунку, назва банку, дата видачі довіреності та дата, до якої довіреність дійсна, кому видана довіреність, перелік цінностей, які належить отримати; ціна і сума в довіреності не вказуються.

Довірена особа гуртового підприємства повинна поставити свій підпис як зразок, за яким постачальник буде звіряти її підписи на документах під час відпускання цінностей.

Після цього довіреність повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером гуртового підприємства та завірена печаткою. Перш, ніж вона буде видана довіреній особі, довіреність підлягає реєстрації в журналі реєстрації довіреностей.

Особам, які не відзвітували про використання довіреностей або не повернули невикористану довіреність, строк дії якої закінчився, нова довіреність не видається.

Після отримання довіреності довірена особа подає її постачальнику разом із документом, що засвідчує особу з вимогою відпустити цінності, вказані у довіреності. Довіреність залишається у підприємства-постачальника.

На підставі довіреності постачальник видає товарно-матеріальні цінності і оформляє первинні документи на їх відпускання. Перевезення товарів автотранспортом супроводжується виписуванням товарно-транспортної накладної. Водій або експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу.

Товар, який надійшов на гуртове підприємство, передається матеріально-відповідальній особі. Якщо під час приймання товарів виявленні розходження між фактичною наявністю товару та даними супроводжувальних документів, складають акт встановленої форми. Подальше приймання товару здійснює комісія, яка призначається наказом керівника підприємства. Один примірник складеного акту надсилають постачальнику, другий передають у бухгалтерію для оформлення претензії постачальнику.

Претензією є вимога кредитора до боржника про добровільне врегулювання спору, пов'язаного з порушенням його майнових прав та інтересів. Документ складає юридичний відділ підприємства. Доказами обґрунтованості захисту своїх прав будуть оформлені документи (акти приймання, комерційні акти, договори й розрахунки сум нестач, накладні).

На фактично виявлені товари і тару виписують прибуткову накладну.

Слід зазначити, що встановлені відхилення під час приймання товарів можуть бути не лише з вини постачальника, але й особи, яка супроводжує вантаж, або транспортної організації. Ці відхилення підлягають врегулюванню у визначеному порядку.

Для отримання вантажу від станції залізниці представник покупця (гуртового підприємства) повинен мати довіреність, після пред'явлення якої він отримує залізничну накладну і здійснює перевірку наявності товару, що надійшов.

Транспортування цінностей на склад покупця відбувається автотранспортом і оформляється в порядку, який описано вище.

Під час надходження товарів податкова накладна виписується лише особами (постачальниками), які зареєстровані як платники податку на додану вартість в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Покупець товарів отримує оригінал податкової накладної, що дає йому право на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ, якщо він є платником цього податку.

У випадку, коли під час приймання товарів розбіжностей не встановлено, то оприбуткування товарів здійснюють на підставі документа постачальника, на якому ставиться штамп, який матеріально-відповідальна особа отримує у бухгалтерії.

Під час наступної оплати постачальнику за товар потік документального оформлення аналогічний; на відміну від розрахунків у порядку попередньої оплати рахунки виписуватися не будуть.

П

Фінансовий облік надходження товарів і тари на гуртові підприємства споживчої кооперації

ервинна облікова документація є підставою для фінансового обліку товарних запасів і тари на гуртових підприємствах.

Для цих цілей гуртові підприємства споживчої кооперації застосовують рахунки:

Рах. 281.1 “Товари на гуртових складах”;

Рах. 284.1 “Тара на гуртових складах”;

Рах. 289.1 “Транспортно-заготівельні витрати гуртових підприємств”.

Облік операцій з придбання товарів відображено у табл. 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський облік операцій з придбання товарів на умовах попередньої оплати

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський запис		Сума, грн.
		Д-т	К-т
1	Здійснена попередня оплата постачальнику	371	311	2400
2	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	644	400
3	Оприбуткований отриманий товар без ПДВ	281.1	631	2000
4	Нарахована сума податкового кредиту з ПДВ в ціні оплачених товарів	644	631	400
5	Зарахована сума авансу в рахунок розрахунків з постачальником після виконання ним зобов'язань з надходження товарів	631	371	2400

Під час відображення операцій з надходження товарів із наступною оплатою в обліку будуть зроблені подібні записи, окрім операцій 1 та 5. Крім того, податковий кредит з ПДВ буде відображатися записом:

Д-т 641 “Розрахунки за податками”

К-т 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками”.

Якщо під час приймання товарів встановлена нестача, тоді на підставі акта постачальнику може бути виставлена претензія:

Д-т 374 “Розрахунки за претензіями”

К-т 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

За згодою сторін претензія врегульовується поверненням коштів:

Д-т 311 “Поточний рахунок в національній валюті”

К-т 374 “Розрахунки за претензіями”

При цьому слід відкоригувати ПДВ (методом “сторно”):

Д-т 641 “Розрахунки за податками”

К-т 644 “Податковий кредит”.

Слід зупинитися на відображенні в обліку операцій з надходження товарів, якщо доставка здійснюється транспортом спеціалізованої організації (табл. 2).

Таблиця 2

Бухгалтерський облік операцій з придбання товарів при доставці їх

автотранспортним підприємством

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський запис		Сума, грн.
		Д-т	К-т
1	Здійснена попередня оплата постачальнику	371	311	2400
2	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	644	400
3	Попередня оплата транспортній організації за доставку товару	371	311	360
4	Відображення податкового кредиту з ПДВ	641	644	60
5	Оприбуткований отриманий товар без ПДВ	281.1	631	2000
6	Нарахована сума податкового кредиту з ПДВ в ціні оплачених товарів	644	631	400
7	Відображені транспортно-заготівельні витрати	289.1	377	300
8	Нарахована сума податкового кредиту з ПДВ	644	377	60
9	Зарахований аванс у розрахунок з постачальником	631	371	2400
10	Зарахований аванс у розрахунок з транспортним підприємством	377	371	360

Надходження тари (окремою позицією) буде відображатися записом:

Д-т 284.1 “Тара у гуртовій торгівлі”

К-т 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

Зазначена тара (металева, дерев'яна, скляна, мішкотара, інша) може бути повернута постачальнику або тарній організації (підприємству). Під час приймання тари можуть виникати розходження в її оцінці. Якщо встановлені втрати:

а) списується облікова вартість тари:

Д-т 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

К-т 284.1 “Тара в гуртовій торгівлі”

б) витрати (втрати) під час приймання тари:

Д-т 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

К-т 284.1 “Тара в гуртовій торгівлі”.

Під час приймання постачальником або тарною організацією (під­приємством) тари вона може бути оцінена вище облікової вартості:

а) списується облікова вартість тари:

Д-т 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

К-т 284.1 “Тара в гуртовій торгівлі”

б) на суму доходу за операціями з тарою:

Д-т 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

К-т 719 “Інший операційний дохід”.

Контрольні питання

1. Від яких чинників залежить порядок документального оформлення надходження товарів і тари від постачальників?

2. В чому полягають особливості документування операцій з надходження товарних запасів у порядку наступної та попередньої оплати постачальнику за товар?

3. Назвіть основні завдання обліку товарів і тари на гуртових підприємствах споживчої кооперації?

4. За якими цінами можуть вести облік товарів підприємства гуртової торгівлі споживчої кооперації?

5. Фінансовий облік надходження товарів і тари в умовах застосування НСПБО.

6. Назвіть особливості обліку товарів і тари на підприємствах гуртової торгівлі споживчої кооперації.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 31, 32, 34, 38, 55.

Тема 3. Документальне забезпечення та облік продажу і відпуску товарів і тари на гуртових підприємствах споживчої кооперації Програмна анотація

Порядок оформлення відносин купівлі-продажу. Узгодження моменту реалізації та дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ під час реалізації товарів гуртовими підприємствами. Особливості документування операцій залежно від виду транспортування товарних запасів. Документальне оформлення продажу з урахуванням попередньої або наступної оплати за товар. Синтетичний облік продажу товарів і тари із використанням плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій споживчої кооперації. Види внутрішнього переміщення товарних запасів і тари, їх документальне оформлення та облік. Документальне оформлення товарних втрат, які виникають у процесі зберігання товарів, їх облік. Повернення товарів покупцями, документування та відображення в обліку цих операцій. Умови переоцінок товарів. Документальне оформлення та облік дооцінок товарів. Порядок документального оформлення та облік уцінок товарів на гуртових підприємствах згідно з вимогами П(С)БО 9”Запаси”

План до вивчення теми

1. Документальне оформлення продажу товарів.

2. Синтетичний облік продажу товарів.

3. Документальне оформлення та облік внутрішнього переміщення товарів, тари та товарних втрат.

4. Облік повернення товарів та їх переоцінок.

П

Документальне оформлення продажу товарів

окупцями гуртових підприємств споживчої кооперації є підприємства своєї системи (госпрозра­хункові відособлені підрозділи спожив­чих товариств, які здійснюють роздрібну торгівлю, громадське харчування, виробництво товарів народного вжитку, інші) та суб’єкти господарської діяльності інших організаційно-правових форм господарювання та власності.

На початку фінансового року контрагенти зобов’язані переглянути угоди купівлі-продажу, за якими здійснюють взаємовідносини та оновити їх згідно з чинними нормативними документами, уточнити форми розрахунків за товари.

Моментом реалізації товарних запасів гуртовими підприємствами є перехід права власності на товар, тобто його відвантаження.

Необхідно зазначити, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (як і податкового кредиту при надходженні товарів) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата зарахування коштів на поточний рахунок від покупця;

• або дата відвантаження товарів, тобто дата оформлення документа на відпускання (реалізацію) товарів.

Перед відпусканням (продажем) товарів покупці складають замовлення, де зазначають назву товару, його кількість, ціну. На підставі замовлення бухгалтер гуртового підприємства виписує рахунок або рахунок-фактуру, який підлягає оплаті покупцем.

При продажу товарів покупцю, доставка їх може здійснюватися транспортом гуртового підприємства, транспортом покупця або транспортно-експедиційного підприємства. При залізничних перевезеннях оформляють спеціальну залізничну накладну; якщо доставка здійснюється автотранспортом – товарно-транспортну накладну. У переважній більшості випадків повинна бути виписана податкова накладна.

При отриманні товарів покупець пред’являє довіреність на право отримання цінностей, яка залишається у бухгалтерії гуртового підприємства разом із примірниками товарних документів і податкової накладної.

Податкові накладні, які засвідчують продаж товарів покупцям підлягають реєстрації у книзі продажу.

Слід зазначити, що гуртові підприємства здійснюють продаж товарів незначними партіями загальноосвітнім школам, дитячим установам, лікувально-профілактичним та іншим подібним закладам.

Для контролю за здійсненням таких видів продажу на підприємстві слід вести спеціальний Реєстр операцій з дрібногуртового обороту. Підтверджувальними документами цих операцій є рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, довіреності, платіжні доручення про оплату за товар, розрахункові чеки.

П

Синтетичний облік продажу товарів

родаж товарів гуртовими підприємствами здійснюється за гуртово-відпуск­ними цінами (договірними), які включають крім ціни придбання націнку і ПДВ.

При відображенні в обліку реалізації товарів застосовують такі рахунки:

• 281.1 “Товари на гуртових складах”.

• 284.1 “Тара на гуртових складах”.

• 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”.

• 702.1 “ Дохід від реалізації товарів в гуртовій торгівлі”.

• 902.1 “Собівартість реалізованих товарів гуртовими підприємствами”.

• 641 “Розрахунки за податками”.

• 703 “Дохід від реалізації послуг”.

Фінансовий облік операцій з продажу товарів на умовах наступної оплати показаний у табл. 3

Таблиця 3

Відображення в обліку операцій з продажу товарів на умовах наступної оплати

№ з/п	Зміст операції	Дт	Кт	Сума, грн.
1	Відвантажено товар	361	702.1	3600
2	Податкове зобов’язання з ПДВ	702.1	641	600
3	Списано собівартість відвантаженого товару	902.1	281.1	2000
4	Визначено фінансовий результат	702.1	791.1	3000
		791.1	902.1	2000
		791.1	44	1000

Під час відображення в обліку товарів на умовах попередньої оплати спочатку відображають надходження коштів:

Дт 311 “Поточний рахунок в національній валюті”

Кт 681 “Розрахунки за авансами отриманими”

Із суми продажу, яка підлягає оподаткуванню ПДВ:

Дт 643 “Податкові зобов’язання”

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

Відображається продаж товарів покупцям:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 702.1 “Дохід від реалізації товарів в гуртовій торгівлі”

Нараховується податкове зобов’язання:

Дт 702.1 “Дохід від реалізації товарів в гуртовій торгівлі”

Кт 643 “Податкові зобов’язання”

Завершальною операцією (після запису операцій 3,4, які відображені у таблиці) є зарахування отриманого від покупця авансу:

Дк 681 “Розрахунки за авансами отриманими”

Кт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

У випадку, якщо у товарний документ включена позиція тари (яка не входить до вартості товару), на суму тари окремо від товару буде зроблено запис:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 284.1 “Тара на гуртових складах”

На суму витрат на перевезення, які підлягають оплаті гуртовому підприємству покупцем:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 703 “Дохід від реалізації послуг”

Нарахування податкового зобов’язання з ПДВ із транспортних послуг:

Дт 703 “Дохід від реалізації послуг” Кт 641 “Розрахунки за податками”

Постачання товарів від гуртового підприємства до покупця може здійснюватися третьою стороною на підставі угоди на перевезення або у порядку самовивезення. За таких обставин на гуртовому підприємстві поряд з товарними ці операції відображатися не будуть.

Документальне оформлення та облік внутрішнього переміщення товарів, тари та товарних втрат

До операцій, які не відносяться до товарообороту належить внутрішнє переміщення товарних запасів.

Внутрішнє переміщення – це переміщення товарних запасів і тари в межах одного підприємства (юридичної особи).

Існують такі види внутрішнього переміщення товарів і тари на гуртовому підприємстві:

• переміщення всередині галузі (між складами);

• переміщення між галузями (зі складу в магазин і навпаки);

• переміщення товарів (списання) для власних потреб.

Подібні операції здійснюються лише за наявності дозволу керівника і головного бухгалтера та оформляються виписуванням накладної на внутрішнє переміщення.

Розглянемо відображення цих операцій в обліку:

а) відпускання товарів з складу №1 на склад №2 за обліковими цінами:

Дт 281.1 “Товари на гуртових складах”, аналітичний рахунок складу №2.

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”, аналітичний рахунок складу №1.

б) передавання товару зі складу в магазин за обліковими цінами:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”

в) поряд із попереднім записом у складі-магазині (магазині) буде нарахована торгова націнка:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт 285.2 “Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

г) відпущено товари зі складу на потреби санітарно-гігієнічного характеру або на інші власні потреби:

Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності”

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”

До операцій, які зменшують залишки товарно-матеріальних цінностей на гуртовому підприємстві, але не відносяться до гуртового товарообороту також належать товарні втрати.

Розрізняють товарні втрати в межах норм природного убутку та понад норми природного убутку.

На підставі доповідної записки, поданої матеріально відповідальною особою, керівник гуртового підприємства призначає своїм наказом комісію, яка повинна встановити реальну суму втрат товарів (тари).

Результати перевірки та встановлення втрат товарно-матеріальних цінностей оформляють актом про псування, бій і лом товару, на підставі якого матеріально відповідальна особа повинна дати письмове пояснення про причини виникнення псування, бою, лому товарів.

Відомості акту і пояснення завідуючого складом (комірника) керівник бере до уваги при визначенні, за чий рахунок слід віднести втрати.

Втрати товарно-матеріальних цінностей у межах затверджених норм списуються за рішенням керівника на витрати підприємства.

Наднормативні витрати або втрати, у виникненні яких визначена вина матеріально-відповідальної особи відносяться за її рахунок. За письмовим розпорядженням керівника здійснюються стягнення сум втрат за рахунок винної особи за обліковими цінами згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою КМУ від 22.01.96р. №116 із змінами.

Так покажемо, як відображають в обліку операції, пов`язані з урегулюванням виявленого лому (бою, псуванню) товарів.

1. Відображену суму нестачі товарів у складі інших операційних витрат:

Дебет 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

Кредит 281.1 “Товари на гуртових складах”

2. Відкоригована сума ПДВ із суми нестачі товарів (червоне сторно):

Дебет 641 “Розрахунки за податками”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”

3. Віднесено нестачу товарно-матеріальних цінностей на встановлену винну особу за обліковими цінами:

Дебет 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Кредит 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

4. Проведено перерахунок збитку для визначення різниці, що підлягає перерахуванню до бюджету (згідно з Порядком № 116):

Дебет 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Кредит 642 “Розрахунки за обов`язковими платежами”

5. Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету:

Дебет375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Кредит 641 “Розрахунки за податками”.

Інші нестачі і втрати товарів будуть розглянуті у зв`язку з інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей.

С

Облік повернення товарів та їх переоцінок

лід зауважити, що повернення товарів покупцями може відбуватися через невідповідність за їх якістю, асортиментом, з інших причин.

Невідповідність товарів може виявлятися на різних етапах: під час отримання цінностей від постачальника, при доставці покупцю, при прийманні товарів на складі покупця.

Слід детальніше зупинитися на повернені товарів покупцями, тому що інші зазначені операції були розглянуті раніше. Мова йде про операції, які були відображені у складі доходу гуртового підприємства одночасно з відвантаженням товарів покупцям.

Для цих цілей планом рахунків на рахунку 70 “Доходи від реалізації” передбачено окремий субрахунок 704 “Вирахування з доходу”. Субрахунок 704 призначений для відображення сум, на які повинен бути зменшений дохід, тому вартість повернення товарів покупцями буде відображатися за дебетом субрахунку 704 “Вирахування з доходу” (табл. 4).

Як передбачено ПСБО 9 “Запаси” товарні запаси відображаються в обліку і звітності за найменшою з двох оцінок – первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

За чистою вартістю реалізації запаси відображаються тоді, коли на дату балансу їх ціна знизилася, вони застаріли або іншим чином втратили первісно-очікувані економічні вигоди.

Для підприємства гуртової торгівлі визначення чистої вартості реалізації товарів можна подати:

= –

Суму очікуваних витрат на реалізацію товарів визначають згідно з методичними рекомендаціями з формування складу витрат та порядку їх планування у торгівельній діяльності.

За умови встановлення суми витрат товари підлягають уцінці (зменшення вартості).

Для проведення уцінки товарів керівник гуртового підприємства призначає комісію, до складу якої включають спеціаліста з товарознавства. Уцінку товарів фіксують в описах-актах (перелік товарів, що потребує зниження цін). Дані описи розглядаються керівником підприємства і затверджуються вищестоячою організацією.

Під час проведення уцінки комісія здійснює перемаркування товарів а також проводить комплексний контроль їх якості.

Проведення дооцінки протягом звітного періоду (на початок кожного місяця, іноді на дату надходження) регламентовано Порядком №37-20/248 (4). Згідно з цим порядком дооцінці підлягають купівельні товарно-матеріальні цінності за умови зміни їх цін (як цін постачальника, так і цін на аналогічні вироби, виготовлені підприємствами України).

Таблиця 4

Бухгалтерські записи з повернення товарів покупцями гуртовому підприємству

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський запис		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1.	Повернено гроші покупцеві	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	311 “Поточний рахунок в національній валюті”	3000
2.	Віднесено на зменшення доходу від реалізації продажну вартість повернених товарів	704 “Вирахування з доходу”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	3000
3.	Проведено сторно ПДВ у продажній вартості повернутого товару методом “червоного сторно”	704 “Вирахування з доходу”	641 “Розрахунки за податками”	500
4.	Проведено сторнувальний запис зі списання товарів при реалізації	902.1 “Собівартість реалізованих товарів підприємств гуртової торгівлі”	281.1 “Товари на гуртових складах”	1794
5.	Зменшення суми ТЗВ, що припадають на реалізовані товари	902.1 “Собівартість реалізованих товарів підприємств гуртової торгівлі”	289.1 “Транспортно-заготівельні витрати гуртових підприємств”	257
6.	Віднесено на зменшення фінансового результату продажну вартість повернутих товарів, зменшену на суму ПДВ”	791.1 “Результат основної діяльності гуртової торгівлі”	704 “Вирахування з доходу”	2500
7.	Віднесено собівартість повернутих товарів на фінансово-результатив­ний рахунок	902.1 “Собівартість реалізованих товарів підприємств гуртової торгівлі”	791.1 “Результат основної діяльності гуртової торгівлі”	2051

Згідно з ПСБО 9 “Запаси” дооцінка здійснюється також у випадку, якщо чиста вартість реалізації товарів, які раніше були уцінені, збільшилася. Зазначимо, що розмір дооцінки обмежений сумою раніше проведеної уцінки. На суму збільшення чистої вартості реалізації (суму дооцінки) сторнується запис раніше проведеної уцінки.

За результатами дооцінки комісія складає інвентаризаційні та зведені описи-акти дооцінки товарів, які є підставою для відображення в обліку цих операцій (табл. 5).

Таблиця 5

Відображення в обліку операцій з переоцінки товару

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський запис		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
Уцінка товару
1	Суму зменшення (у зв`язку з уцінкою) первісної вартості включено до втрат від знецінення товару	946	281.1	1500
2	Зменшено суму податкового кредиту з ПДВ на суму уцінки первісної вартості товару (методом “сторно”)	641	631	300
3	Суму податкового кредиту з ПДВ на суму уцінки первісної вартості включено до витрат поточного періоду	946	631	300
4	Включено до складу фінансових результатів витрати, пов`язані з уцінкою	791	946	1800
Дооцінка товару
1	Зроблено дооцінку товару на суму раніше проведеної уцінки (методом “сторно”)	946	281.1	1500

Контрольні питання

1. Від яких чинників залежить процедура документального оформлення продажу товарів підприємствами гуртової торгівлі? Назвіть основні первинні документи, якими оформляють продаж?

2. Синтетичний облік продажу товарів.

3. Документування та облік внутрішнього переміщення товарів і тари.

4. Документування та облік товарних втрат під час їх зберігання.

5. Документальне оформлення і облік повернення товарів покупцями.

6. Методика документального оформлення та відображення в обліку результатів переоцінки товарних запасів.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 6, 7, 8, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 31, 34, 46, 47, 48, 55.

Тема 4. Аналітичний облік товарів і тари та звітність матеріально відповідальних осіб гуртових підприємств Програмна анотація

Облік руху товарів і тари матеріально відповідальними особами в місцях зберігання. Способи зберігання товарно-матеріальних цінностей. Особливості здійснення та застосування гатункового способу зберігання товарів і тари. Партіонний спосіб ведення кількісно-сумового обліку товарів і тари. Суть сальдового та автоматизованого способів. Порядок звіряння відомостей бухгалтерського обліку із даними матеріально відповідальних осіб. Етапи та засоби обліку в 1С-Бухгалтерії. Звіт про рух товарів і тари на складі: порядок складання, подання, приймання, перевірки, затвердження та бухгалтерської обробки. Реєстр сумового обліку товарів і тари – журнал К-2. Порядок відкриття журналу К-2, його структура і методика заповнення. Зведений журнал К-2 та меморіальні ордери, які складаються згідно з вимогами процедури документообігу в книжково-журнальній формі обліку.

План до вивчення теми

1. Облік товарів і тари в місцях зберігання.

2. Звітність матеріально-відповідальних осіб.

3. Аналітичний облік товарів і тари в бухгалтерії гуртового підприємства.

Д

Облік товарів і тари в місцях зберігання

ля отримання інформації про наявність та рух товарів і тари за окремими найменуваннями, ґатунками, артикулами, партіями, та з метою контролю за зберіганням цінностей необхідно здійснювати облік в місцях зберігання та аналітичний облік в бухгалтерії у кількісно-сумовому та сумовому вираженні.

Облік руху товарів і тари у місцях зберігання здійснює завідувач складу. Матеріально відповідальні особи на підставі первинних документів здійснюють записи в реєстри, форма і порядок заповнення яких залежить від способу зберігання товарів і тари на гуртовому складі. Так, можуть застосовуватися такі способи зберігання цінностей:

1. гатунковий;

2. партіонний;

3. сальдовий;

4. автоматизований.

В бухгалтерії ведуть паралельно кількісно сумовий облік руху товарів і тари за такими ж способами.

Для ведення кількісного обліку використовують такі реєстри:

• товарні книги;

• картки натурального обліку;

• партіонні книги;

• машинограми або автоматизовані реєстри кількісно-сумового обліку.

Розглянемо суть вказаних способів кількісного аналітичного обліку товарних запасів і тари.

Гатунковий спосіб складського обліку передбачає ведення кількісного обліку за найменуваннями товарів і тари, номенклатурними номерами, матеріально відповідальними особами в товарних книгах і картках кількісного обліку. Рахунки в товарній книзі відкривають на кожен ґатунок товарів в порядку зростання номенклатурних номерів.

Для кожного найменування товарів і тари наводять підставу ціни, одиницю виміру, ціну, розфасування та ін.

Залишки в книзі записують у кількісному виражені і визначають після кожного запису даних з первинного документа.

За даними записів в товарних книгах на кожне перше число місяця, а також на дату проведення інвентаризації визначають кінцеві залишки і переносять їх в оборотну відомість кількісно-сумового обліку.

В оборотній відомості за кожною товарною позицією записують найменування, одиницю виміру, ціну, залишки на початок за кількістю і сумою, оборот за місяць з надходження і вибуття товарів за кількістю і сумою, залишки на кінець звітного періоду за кількістю і сумою.

Загальні підсумки залишків і оборотів за звітний місяць за всіма найменуваннями і номенклатурними номерами товарів і тари використовують для звіряння з даними бухгалтерського аналітичного обліку.

Застосування карток складського обліку передбачає ведення на складі спеціальної картотеки, в якій зберігають картки за ґатунками товарів, номенклатурними номерами.

При партіонному способі ведення складського обліку на кожну партію отриманих товарів виписується партіонний ярлик, який зберігається за товарними партіями.

В ярлику вказують всі дані про товар. Записи із оприбуткування та списання товару здійснює матеріально відповідальна особа в партіонній книзі або в картках партіонного обліку лише за кількістю. Записи здійснюють лінійно-позиційним способом.

Звіряння даних партіонного складського обліку з аналітичним обліком у бухгалтерії здійснюється за допомогою складання оборотної відомості кількісно-сумового обліку.

Більш прогресивними способами організації складського обліку є сальдовий та автоматизований.

Суть сальдового способу полягає в тому, що на складах здійснюють лише кількісний облік руху товарів і тари, а в бухгалтерії ─ лише сумовий аналітичний облік руху товарів і тари.

Звіряння даних здійснюється за допомогою складання сальдових відомостей. У цьому випадку на складі гуртового підприємства ведуть складський облік в товарних книгах або картках на підставі первинних документів про рух товарів і тари.

На кожне перше число місяця або дату проведення інвентаризації складають сальдову відомість.

Загальний підсумок залишків товарів по сальдовій відомості в сумовому вираженні звіряється із залишками товарів і тари, які відображені в реєстрах сумового аналітичного обліку за матеріально відповідальними особами.

Автоматизований складський облік є найбільш прогресивним і передбачає наявність ПЕОМ на гуртовому підприємстві. За цим способом в системі баз даних створюються файли наявності товарів за обліковими номенклатурами. Так, для рахунку № 281.1 “Товари на гуртових складах” за умови використання ППП “1С-Бухгалтерія” встановлюється ознака ведення аналітичного обліку. Таку ознаку встановлюють шляхом зазначення у “Плані рахунків” конкретного виду субконто для цього рахунку. Вид субконто – це найменування групи однотипних суб’єктів аналітики. Кожному виду субконто відповідає однойменний довідник. Так, наприклад, виду субконто “Товарно-матеріальні цінності” відповідає довідник “Товарно-матеріальні цінності”, що містить списки і великий спектр додаткової інформації щодо товарів.

При введенні у комп'ютер товарних документів, користувач повинен детально рознести за всіма об'єктами аналітики рух товару (тари).

Програма зберігає на бухгалтерських рахунках накопичену інформацію не тільки станом на дату останньої введеної операції, а й зберігає проміжні підсумки у вигляді початкового і кінцевого сальдо, а також оборотів за кожен місяць усього періоду обліку за об'єктами аналітики. Накопичена за певний період облікова інформація може бути подана бухгалтеру для оцінки й аналізу бухгалтерських підсумків на рівні субрахунків, об'єктів аналітики за допомогою певного набору стандартних звітів - “Аналіз рахунка”, “Оборотно-сальдова відомість”.

“

Звітність матеріально відповідальних осіб

Звіт товарів і тари на складі” є зведеним документом, який складають матеріально відповідальні особи за звітний період. Звітний період та термін подання звітів визначається керівником гуртового підприємства залежно від потреб в інформації та обсягів господарської діяльності (щоденно або 1 раз в 3 дні).

Звіт складає матеріально відповідальна особа або бригадир (при бригадній матеріальній відповідальності). Матеріально відповідальна особа заповнює спочатку загальні реквізити звіту (назва організації, підприємства, номер звіту, дата звітного періоду).

Звіт складається з двох розділів:

1 - “Надходження”;

2 - “Вибуття”.

Матеріально відповідальні особи заповнюють графи про номери і дати документів, “від кого отримано”, “кому відвантажено” і суми товарів і тари.

У кінці звітного періоду підраховують підсумки за розділами окремо “Товарів” і “Тари” та визначають залишки товарів і тари. Після цього матеріально відповідальна особа проставляє кількість прибуткових і видаткових документів, дату складання і підпис.

Слід вказати, що звіт складають у двох примірниках і подають в бухгалтерію разом з прикладеними первинними документами, які засвідчують господарські операції.

В бухгалтерії здійснюється приймання звіту та перевірка за суттю, з формального, арифметичного та логічного боку.

За суттю перевіряють відповідність господарських операцій і первинних документів.

Арифметична перевірка проводиться з метою підтвердження записаних сум у первинних документах.

З формального боку бухгалтер проглядає заповнення всіх реквізитів звіту, відповідність дати документів звітного періоду.

Після приймання звіту бухгалтер, на якого покладені такі обов’язки, проставляє дату приймання і свій підпис та один примірник звіту повертає матеріально відповідальній особі. Потім бухгалтер розпочинає бухгалтерське опрацювання звіту.

Так, на підставі кожного первинного документа проставляють кореспонденції бухгалтерських рахунків.

Згруповані суми за кореспондуючими рахунками за кожним товарним документом, показники товарообороту, транспортно-заготівельні витрати, суми ПДВ, претензії записують у відповідні колонки звіту про рух товарів і тари на складі.

Запис сум з надходження товарів і тари за кореспондуючими рахунками здійснюються у прибутковій частині звіту. Крім того, тут зазначають суми за кредитом р. 63 “Розрахунки з постачальниками”.

У видатковій частині звіту окрім кореспондуючих рахунків за кредитом рах. 281.1 “Товари на гуртових складах”, проставляють суми гуртового товарообороту, виходячи із сум реалізації товарів покупцям.

Після рознесення даних з кожного первинного документа, бухгалтер підраховує підсумки за кожним кореспондуючим рахунком. Загальні підсумки звіряються з підсумками товарів і тари з надходження товарів і тари, які підраховані матеріально відповідальною особою.

Після бухгалтерського опрацювання звіту він затверджується керівником і підписується головним бухгалтером гуртового підприємства.

Аналітичний облік товарів і тари в бухгалтерії гуртового підприємства

В бухгалтерії гуртового підприємства за прийнятими, опрацьованими і затверд­женими звітами здійснюють аналітичний, кількісно-сумовий та сумовий облік.

Кількісно-сумовий облік ведуть за такими ж способами, що і в місцях зберігання товарів і тари (гатунковий, сальдовий, інші).

Необхідність ведення кількісно сумового обліку в бухгалтерії пов'язана із забезпеченням інформацією управлінців про наявність та рух товарів і тари за окремими групами, партіями, найменуваннями, а також з метою забезпечення збереження кооперативної власності.

Для звіряння даних аналітичного обліку в бухгалтерії і складського обліку використовують відомості кількісно-сумового обліку.

Окрім кількісно-сумового обліку в бухгалтерії гуртового підприємства ведуть сумовий аналітичний облік. Для цих цілей книжково-журнальною формою обліку передбачено реєстр сумового аналітичного обліку ─ журнал форми № К-2. Якщо облік на підприємстві автоматизований, тоді реєстром є машинограма сумового обліку.

Записи в реєстрі сумового обліку здійснюють на підставі звітів про рух товарів і тари на складі.

Аналітичний сумовий облік ведуть і в цілому по гуртовому підприємству. за матеріально-відповідальними особами.

Для кожної матеріально-відповідальної особи відкривають аналітичні рахунки з необхідною кількістю рядків на звітний місяць. Додатково передбачено окремий рядок для фіксування даних порівняльної відомості результатів інвентаризації товарів і тари.

У кінці звітного місяця підраховують підсумки за кореспондуючими рахунками із дебетом та кредитом рах. 281.1 “Товари на гуртових складах” і за іншими розділами журналу форми № К-2.

Крім того, визначають також залишки товарів і тари на кінець місяця, які звіряють із показниками останнього звіту.

Підсумки оборотів і кінцеві залишки за кожним аналітичним рахунком матеріально відповідальної особи переносять у зведений журнал форми № К-2, який має такі самі реквізити, як і К-2 за винятком колонки “№ звіту”, яку заміняє колонка “№ складу”.

Інформація зведеного журналу форми № К-2 звіряється з журналами за іншими рахунками з метою визначення достовірності зустрічних сум; перевіряються також і внутрішні обороти за рах. № 281.1 “Товари на гуртових складах”.

На підставі звірених підсумків за зведеним журналом форми № К-2 складають такі меморіальні ордери:

─ за Дт 281.1 і Кт різних;

─ за Кт 281.1 і Дт різних;

─ за Дт 284.1 і Кт різних;

─ за Кт 284.1 і Дт різних;

─ за Кт 702.1 і Дт різних;

─ за Кт 631 і Дт різних.

Суми внутрішнього обороту за рахунком 281.1 включаються в меморіальний ордер за Дт рахунку, а в меморіальний ордер за Кт не записуються.

У меморіальних ордерах записують прописом суми часткові і загальні; проставляється дата складання і підпис головного бухгалтера.

Меморіальні ордери реєструються у реєстраційному журналі форми № К-40 загальним підсумком за відповідний місяць та розносяться у головну книгу форми № К-41.

Контрольні питання

1. Назвіть та охарактеризуйте способи ведення аналітичного обліку товарів і тари у місцях їх зберігання.

2. В чому суть аналітичного обліку товарів і тари у зв'язку з використанням автоматизованої обробки облікових даних?

3. Аналітичний сумовий облік товарів і тари у бухгалтерії гуртового підприємства.

4. Які меморіальні ордери складають за даними зведеного журналу К –3?

5. Порядок складання, подання, приймання та бухгалтерського опрацювання звітів про рух товарів і тари на складі.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 13, 14, 17, 18, 55.

Тема 5. Інвентаризація в гуртовій торгівлі: порядок проведення та облік результатів Програмна анотація

Поняття інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у гуртовій торгівлі. Основні завдання інвентаризації. Види інвентаризацій. Склад та функції постійно діючих і робочих інвентаризаційних комісій. Порядок проведення інвентаризації та методика заповнення і складання інвентаризаційних описів товарів і тари. Визначення, документальне оформлення та затвердження результатів інвентаризації. Порядок складання розрахунку природних втрат товарів. Оформлення результатів інвентаризації у порівняльній відомості. Відображення в обліку пересортувань товарів, нестач товарів у межах норм природних втрат, понад норми природних втрат, віднесення на винну особу нестач товарно-матеріальних цінностей понад норми природних втрат та відшкодування цих втрат.

План до вивчення теми

1. Суть інвентаризації товарів і тари та її основні завдання.

2. Порядок проведення та документальне оформлення інвентаризації товарів і тари на підприємствах гуртової торгівлі споживчої кооперації.

3. Визначення, документальне оформлення та затвердження результатів інвентаризації товарів і тари.

4. Фінансовий облік результатів інвентаризації.

З

Суть інвентаризації товарів і тари та її основні завдання

гідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу всі гуртові підприємства споживчої кооперації зобов'язані періодично проводити інвентаризацію на базах і складах.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов'язкового доповнення до поточної документації господарських операцій.

Згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу основними завданнями інвентаризації є:

• виявлення фактичної наявності, товарно-матеріальних цінностей;

• установлення надлишку або нестачі цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

• виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей, що не використовуються;

• перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних цінностей;

• перевірка реальності вартості зарахованих на баланс товарно-матеріальних цінностей.

Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим.

На гуртових підприємствах інвентаризація має особливості:

а) вона відрізняється високою трудомісткістю;

б) важкі умови проведення та складність;

в) багатоцільовий характер (перевірка фактичної наявності цін, якості товарів, дотримання правил організації матеріальної відповідальності.

Згідно з Інструкцією з інвентаризації відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки. Головний бухгалтер має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення.

До переліку умов, які повинен створити керівник для результативного проведення інвентаризації, можна зарахувати: обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-видаткових операцій, які проводяться на об’єкті інвентаризації; надання в розпорядження комісії необхідної техніки та відповідних працівників для проведення підготовчих робіт (групування, сортування, переміщення, переважування).

Для проведення інвентаризації встановлюється її періодичність. Так, для гуртових складів з реалізації продовольчих товарів – не менше, ніж два рази на рік, а з реалізації непродовольчих товарів – не менше одного разу в рік.

У більшості випадків інвентаризації є планові. Поряд з плановими можуть проводитися позапланові інвентаризації у таких випадках:

1) під час передачі майна в оренду;

2) під час зміни матеріально-відповідальної особи;

3) за умови встановлення фактів крадіжок, псування цінностей або зловживання;

4) за рішенням судово-слідчих органів;

5) у випадку надзвичайних подій;

6. внаслідок ліквідації підприємства.

Для проведення інвентаризаційної роботи письмовим наказом керівника на підприємстві створюються постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу, головного бухгалтера або його заступника. До складу комісії доцільно включити фахівців, які добре обізнані зі складськими справами (технологіями зберігання товарно-матеріальних цінностей), економістів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть встановити ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Такі постійнодіючі інвентаризаційні комісії створюються з метою проведення інвентаризаційної роботи в цілому на підприємстві. Вони проводять профілактичну роботу із збереження цінностей, інструктують робочі комісії перед початком інвентаризацій, контролюють якість проведення та правильність визначення результатів інвентаризацій, розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу, псування цінностей або інші порушення.

Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформації, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуддя.

Безпосереднє проведення інвентаризацій товарів і тари на гуртових складах здійснюється робочими інвентаризаційними комісіями. Робочі інвентаризаційні комісії створюються наказом керівника в складі матеріально-відповідальної особи, членів - представників комісій кооперативного контролю, пайовиків, товарознавців, бухгалтерів, інших компетентних осіб. Головою комісії призначається представник адміністрації гуртового підприємства.

Робочі інвентаризаційні комісії:

• здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей;

• разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортуванням, а також списанням нестач у межах норм природних втрат;

• вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

• несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей;

• оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та надлишків за пересортуванням, списанням нестач в межах норм природних втрат, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Порядок проведення та документальне оформлення інвентаризації товарів і тари на підприємствах гуртової торгівлі споживчої кооперації

Кожній робочій інвентаризаційній комісії надаються терміни проведення інвентаризації, виходячи із обсягу товарних запасів, стану складського господарства та умов зберігання товарів.

Перед початком інвентаризації комісія повинна:

1. опломбувати підсобні приміщення для зберігання товарів і тари;

2. визначити придатність ваговимірювальних приладів;

3. упорядкувати товари і тару для поліпшення їх підрахунку і встановлення товарів, які втратили свої якісні характеристики;

4. отримати від матеріально-відповідальної особи звіт про рух товарів і тари на складі на дату проведення інвентаризації.

Звіт з первинними документами перевіряє інвентаризаційна комісія, а голова комісії візує за допомогою надпису “До інвентаризації на (число, місяць)”, і ставить свій підпис.

Інвентаризація проводиться у порядку розміщення цінностей у приміщенні. Члени комісії перевіряють правильність підрахунків, переважування і перемірювання цінностей.

На фактичну наявність товарів і тари складають інвентаризаційні описи окремо:

а) на товари, що є в наявності за кожним місцем зберігання;

б) на товари, які надійшли під час інвентаризації;

в) на цінності, що знаходяться на відповідальному зберіганні;

г) на немарковані товари;

д) на товари, які втратили свої початкові якісні характеристики.

Псування товарів, бій, лом фіксують в однойменному акті, до якого додають пояснення матеріально-відповідальної особи.

Один примірник опису складає матеріально відповідальна особа, другий і третій – член робочої комісії.

За ваговими і сипучими товарами записи в описи здійснюють на підставі відомостей зважування. Всі інші товари фіксують за їх фактичною наявністю. Виправлення помилок в описах засвідчується підписами всіх членів комісії. Товари однакового найменування, ґатунку, ціни записують в опис один раз. В кінці кожної сторінки опису підраховують і записують прописом кількість натуральних одиниць товару, загальну суму; сторінка підписується головою і членами комісії, матеріально відповідальною особою. На останній сторінці опису визначають кількість натуральних одиниць і суму товару за сторінкою і в цілому за описом.

За наслідками інвентаризації тари складають окремі описи. Після завершення інвентаризації комісія складає зведений опис товарів і тари, у якому окремо вказують суми фактичної наявності цінностей за кожним описом.

Оформлені і пронумеровані описи передаються головою комісії у такому порядку:

1. перший примірник, який складений членом комісії, а також примірник, що заповнений матеріально відповідальною особою передаються до бухгалтерії гуртового підприємства;

2. другий примірник опису, який складений членом комісії, передається матеріально відповідальній особі.

Слід зазначити, що описи передаються в бухгалтерію у день закінчення інвентаризації або не пізніше наступного дня.

Якщо інвентаризація не закінчується за один день, а також під час обідніх перерв, всі члени комісії зобов'язані одночасно залишати приміщення. Приміщення закриваються і опломбовуються. В таких випадках інвентаризаційні описи повинні зберігатися у сейфах. Під час інвентаризації сторонні особи в приміщення не допускаються.

До виведення результатів інвентаризацій у бухгалтерії склади не здійснюють торговельних операцій.

М

Визначення, документальне оформлення та затвердження результатів інвентаризації товарів і тари

атеріали інвентаризації, які здані в бухгалтерію підлягають ґрунтовній перевірці та бухгалтерській обробці.

Так, здійснюють перевірку правильності цін на товари, про що роблять відмітку на всіх примірниках опису; перевіряють якість товарів, що вказані в описі, а також правильність арифметичних підрахунків.

Перед виведенням результатів інвентаризації бухгалтерія зобов’язана перевірити облікові дані за аналітичним рахунком матеріально відповідальної особи, у якої проводилась інвентаризація.

В облікові реєстри повинні бути рознесені усі звіти і документи з руху товарів, а також звірені дані складського обліку та аналітичного кількісно-сумового і сумового обліку в бухгалтерії.

Важливою процедурою перед виведенням результатів інвентаризації є звіряння розрахунків з постачальниками і покупцями.

Виявлені за наслідками перевірки помилки в цінах, підрахунках за інвентаризаційними описами виправляються особами, що їх перевіряють, підписуються ними та головою інвентаризаційної комісії.

Після закінчення процедури перевірки описів і облікових даних у бухгалтерії переходять до визначення попередніх результатів інвентаризації. Ці результати встановлюють шляхом порівняння сум за описом з обліковою інформацією і виведенням різниць окремо за кожним найменуванням. Усі відхилення визначаються у вигляді нестач і надлишків.

Встановлені попередні результати інвентаризації підлягають регулюванню у такому порядку:

1. зараховується пересортування товарів;

2. складається розрахунок природних втрат на підставі встановлених норм;

3. визначається кінцевий результат інвентаризації товарів і тари.

З метою виведення кінцевих результатів інвентаризації у бухгалтерії гуртового підприємства складають порівняльну відомість результатів інвентаризації.

Товари, за якими встановлені нестачі або надлишки записують у порівняльну відомість окремими позиціями; вартість усіх інших товарів, за якими відхилень не виявлено, записують загальною сумою.

Якщо за окремими товарами встановлена нестача, необхідно з дозволу керівника зарахувати пересортування та списати нестачі в межах норм природних втрат.

Взаємний залік нестач і надлишків внаслідок пересортування товарів можливий за умов:

а) якщо здійснювати пересортування за товарно-матеріальними цінностями однакового найменування і в тотожній кількості;

б) якщо нестачі і надлишки утворилися в одному інвентаризаційному періоді і в однієї матеріально відповідальної особи.

Крім того, порядок зарахування пересортувань товарів можуть здійснювати вищестоячі організації.

При визначенні результатів інвентаризації досить важливою ділянкою є визначення сум природних втрат товарів.

Природні втрати – це зменшення ваги, об’єму товарів під час транспортування, зберігання чи реалізації товарів внаслідок їх фізико-хімічних властивостей та дії природних чинників (вивітрювання, випаровування, інше).

Природні втрати – це втрати товарів в межах норм; норми втрат розроблені науково-дослідними закладами, лабораторіями та затверджені Міністерством економіки України і доведені до торговельних підприємств для практичного застосування.

В Україні за період з 1991 по 2001 роки нові нормативні акти, які регулюють норми природних втрат продовольчих товарів, не затверджувалися. Тому під час визначення сум природних втрат слід керуватися Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2. 04. 1987 №88 “Об утверждении норм естественной убыли продовольственных товаров в торговле и инструкций по их приме­нению”.

Для гуртових підприємств норми природних втрат формуються залежно від термінів зберігання товарів.

При цьому слід враховувати, що норми природних втрат застосовуються у разі виявлення нестач товарів. За відсутності норм втрати вважаються наднормативними. Норми природних втрат незалежно від їх розміру застосовують лише в межах виявленої нестачі.

Для визначення сум природних втрат на гуртовому підприємстві складають спеціальний розрахунок (табл. 6).

Підсумки розрахунку природних втрат товарів записують у порівняльну відомість, після чого в порівняльній відомості визначають кінцеві надлишки і нестачі.

Порівняльну відомість підписує бухгалтер, головний бухгалтер, голова робочої інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальна особа.

Так, нестачу товаро-матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування, бою, лому, крадіжок відносяться за рахунок матеріально відповідальної особи за обліковими цінами підприємства згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей (Порядок №116).

Надлишки товарів і тари, які виявлені під час інвентаризації підлягають оприбуткуванню.

П

Фінансовий облік результатів інвентаризації

орівняльна відомість результатів інвентаризації є основним документом для складання бухгалтерських проведень з обліку результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку залежить від виду облікової ціни на товари, яка застосовується гуртовим підприємством.

Таблиця 6

Розрахунок природних втрат товару на складі №2

склад

з а період з 24.08.2002 р. до 06.03.2003 р.

№ з/п	Найменування товару	Одиниці виміру	Залишок на початок міжінветаризаційного періоду	Надійшло за міжінвентаризаційний період	Відпущено і реалізовано	Залишок на кінець періоду	Разом (гр.6+гр.7)	Середньомісячний запас	Одноденний оборот (гр.6:180)	Термін зберігання (гр.9:гр.10), днів	Норма природних втрат
											%	Сума
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Карамель	грн.	1536	95450	94474	2512	96986	10900	525	21	0,01	9,70
2	Печиво “Диско”	грн.	2128	54503	54189	2442	56631	5406	301	18	0.01	5,66
3	Вермішель, в/г	грн.	2016	67584	67699	1901	69600	8732	376	23	0,02	13.92
	Разом		5680	217537	216362	6855	223217	х	х	х	х	29,28

Всього сума природних втрат за нормами Двадцять дев'ять грн. 28 коп.

сума

Б ухгалтер підпис Матеріально-відповідальна особа підпис

Підпис підпис з атверджую підпис

підпис керівника

За умови, якщо обліковою ціною на товари є ціна придбання без ПДВ, яка зафіксована в наказі про облікову політику, складають наступні записи:

1.Відображається сума пересортування товарів за обліковими цінами:

Дт 281.1 “Товари на гуртових складах”.

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”.

2. Відображається сума природних втрат товарів у межах встановленої нестачі:

Дт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”.

2. Відображається коригування податкового кредиту з ПДВ за операцією 2 (сторно):

Дт 641 “Розрахунки за податками”

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

2. Сума ПДВ віднесена до складу витрат:

Дт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

Кт 631 “ Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

2. Відображається сума остаточної нестачі товарів:

Дт 947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат”.

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”.

Суми нестач до прийняття рішень про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках:

Дт 072 “ Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”

За умови, якщо розмір таких нестач не перевищує десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вони відносяться на фінансові результати за рішенням керівника кооперативного підприємства. Якщо розмір цих нестач перевищує вказану межу ─ за рішенням правління споживчого товариства (споживспілки). Для цього складають запис:

Дт 791.1 “Результат операційної діяльності гуртової торгівлі”.

Кт 947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат”.

2. Віднесено нестачу товарно-матеріальних цінностей на встановлену винну особу:

Дт 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”.

Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

2. Списано суму нестач з позабалансового рахунку:

Кт 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

2. Проведено перерахунок збитку для визначення різниці, що підлягає перерахуванню до бюджету (згідно з Порядком № 116) :

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами”.

2. Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету:

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

2. Списано в кінці звітного періоду дохід на фінансові результати підприємства:

Дт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

Кт 791.1 “Результат операційної діяльності гуртової торгівлі”.

Під час надзвичайних подій (стихійного лиха, техногенних аварій, інше) виникають втрати, облік яких буде здійснюватися на рах.№ 99 “Надзвичайні витрати”. У випадку компенсації страховими підприємствами зазначених втрат так звані доходи будуть обліковуватися на рах. № 75 “Надзвичайні доходи”.

Невідшкодовані втрати від надзвичайних подій, включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій з інших джерел, списуються з балансу на фінансові результати підприємства на підставі заключення юридичної служби про безнадійність погашення втрат за рішенням правління споживчого товариства (директора гуртового підприємства).

Кінцеві надлишки товарно-матеріальних цінностей оприбутковують і відображають у складі іншого доходу від операційної діяльності.

Порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів і тари записується у журнал форми № К-2 із подальшим коригуванням облікових даних про товари і тару та доведенням їх до фактичного стану.

Якщо на гуртовому підприємстві застосовується автоматизована форма обліку або автоматизація торговельних операцій у комп'ютерній програмі 1С: Бухгалтерія 7.7, то за допомогою діалогової форми “Документ” автоматично можуть бути сформовані усі проведення з відображення в обліку результатів інвентаризації.

Тем 1: Особливості побудови бухгалтерського обліку товарів і тари та облік їх надходження на роздрібних торгових підприємствах

Законодавче регулювання здійснення торговельної діяльності кооперативними підприємствами у сфері роздрібної торгівлі. Економічний зміст та структура товарообороту. Завдання та особливості обліку товарів, тари, товарообороту на роздрібних підприємствах. Формування облікових цін на товарні запаси в умовах застосування національних Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку. Торгова націнка як економічна та фінансова категорія. Транспортно-заготівельні витрати – компонент первинної вартості товарів. Методика складання розрахунку ТЗВ, які відносяться до реалізованих товарів. Організація контролю за цінами. Особливості первинного документування операцій з надходження товарів у роздрібне підприємство. Відображення в обліку операцій з надходження товарів і тари від постачальників.

ПЛАН

1. Завдання та особливості бухгалтерського обліку товарів, тари і това­рообороту.

2. Формування облікових цін на товарні запаси. Організація контролю за цінами.

3. Первинні документи з надходження товарних запасів і тари.

4. Облік надходження товарів і тари на підприємства роздрібної торгівлі.

Т

Завдання та особливості бухгалтерського обліку товарів, тари і товарообороту

орговельна діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Торговельна діяльність в Україні регулюється Законами України "Про підприємництво", "Про захист прав споживачів", "Про підприємства в Україні", "Про споживчу кооперацію", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та економічного благополуччя населення", "Про лікарські засоби", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", іншими законодавчими актами.

Споживча кооперація здійснює торговельну діяльність, а в окремих випадках, передбачених законодавчими актами, за умови наявності у підприємств ліцензії на торгівлю окремими видами товарів.

Роздрібна торгівля є кінцевою ланкою в процесі обігу товарів від виробника до споживача. Вибуття товарів із сфери обігу до споживача здійснюється за допомогою актів купівлі-продажу. Такий продаж складає основний економічний зміст роздрібного товарообороту.

Роздрібний товарооборот — це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів (як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки) через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу) і мережу ресторанного господарства (їдальні, кафе, ресторани тощо) усіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності і господарювання, а також виручка, одержана через касу неторгових підприємств, організацій установ від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання за готівку або при наявності заяви працівника на відпуск товару в рахунок оплати праці.

Вартість скляного посуду, що має заставну ціну, проданого з товаром (з-під алкогольних і безалкогольних напоїв, молочних продуктів та інших товарів), в роздрібний товарооборот не включається.

Роздрібний товарооборот визначається у цінах фактичної реалізації за моментом відпуску товарів покупцеві, незалежно від часу сплати грошей, включаючи продаж товарів, які надійшли підприємству (об’єкту) торгівлі у межах договорів комісії (консигнації).

За своєю складом роздрібний товарооборот включає:

• товарооборот роздрібної торгівлі;

• товарооборот ресторанного господарства;

• товарооборот – дрібний гурт (відпуск за безготівковим розрахунком);

• товарооборот з продажу сільгосппродукції населенню за договірними цінами.

Господарюючі суб’єкти споживчої кооперації для зайняття торговельною діяльністю можуть мати у сфері роздрібної торгівлі:

1. магазини - стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів;

2. палатки, кіоски, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців - дрібнороздрібна мережа;

3. тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі: автомагазини, інша пересувна мережа.

Перед бухгалтерським обліком торговельної діяльності стоять завдання:

а) якісне, достовірне і повне інформаційне забезпечення управлінців різних рівнів щодо руху і наявності товарних запасів у роздрібній мережі;

б) забезпечення оперативного контролю за зберіганням кооперативної власності;

в) своєчасне інформування і контроль за виконанням плану роздрібного товарообороту за його видами;

г) сприяння швидкому впровадженню прогресивних форм організації торгівлі, налагодженню та укладанню договорів із контрагентами з постачання;

д) забезпечення достовірної фінансової, відомчої та статистичної звітності, яка подається відповідним користувачам.

Виходячи з особливостей роздрібної торгівлі, важливим завданням є закріплення персональної відповідальності за товарно-матеріальними цінностями. Так, адміністрація кооперативних підприємств обов’язково повинна укладати договори про повну індивідуальну або колективну матеріальну відповідальність із працівниками торговельних підприємств.

В

Формування облікових цін на товарні запаси. Організація контролю за цінами

умовах застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку облікову політику щодо визначення та формування облікових цін на товари визначає П(С)БО 9 “Запаси”.

Згідно з чинним законодавством споживчі товариства, кооперативні підприємства на договірних засадах встановлюють вільні ціни на товарні запаси, які вони закуповують із різних джерел з урахуванням ринку обслуговування та можливостей матеріально-технічної бази.

Роздрібні торгові підприємства ведуть облік товарів за цінами продажу, тобто за роздрібними цінами. Вільні роздрібні ціни формуються на підставі цін придбання з урахуванням торгової націнки.

Торгові націнки встановлюють, виходячи з планового рівня витрат обігу та прибутку роздрібного підприємства.

Конкретні розміри торгових націнок визначають правління тих кооперативних організацій, до складу яких належать торгові підприємства і повинні бути відображені в наказі про облікову політику.

Облікові ціни (роздрібні) визначаються при надходженні та оприбуткуванні товарів і фіксуються у прейскурантах роздрібних (продажних) цін, які складаються на кожне надходження товарів. Згідно з П(С)БО -9 “Запаси”, для обліку транспортно-заготівельних витрат, які пов'язані з придбанням товарних запасів, роздрібні торгові підприємства відкривають окремий субрахунок 289.2 “Транспортно-заготівельні втрати роздрібних торгових підприємств”. Протягом звітного місяця на цьому рахунку за дебетом накопичують суми витрат. Для достовірного визначення собівартості реалізованих товарів роздрібні торговельні підприємства у кінці місяця складають розрахунок розподілу сум транспортно-заготівельних витрат, які відносяться до реалізованих товарів.

Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі має певні особливості, які пов’язані з тим, що обліковими цінами товарів є ціни продажу, а не придбання, на відміну від гуртових підприємств. Крім того, на підприємствах роздрібної торгівлі облік товарів ведеться у сумовому виражені (а не у кількісно-сумовому).

Для докладнішого розгляду методології розрахунку транспортно-заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі наведемо його послідовність:

1. Розрахунок середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат:

,

де ТЗВп ─ сальдо на рахунку 289.2 “Транспортно-заготівельні витрати роздрібних торгових підприємств” на початок звітного місяця;

ТЗВн ─ оборот за Дт рахунка 289.2 “Транспортно-заготівельні витрати роздрібних торгових підприємств” за звітний місяць;

Тп ─ сальдо на рахунку 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” на початок звітного місяця;

Тн ─ оборот за дебетом рахунка 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” за звітний місяць.

2. Сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на реалізовані товари:

Слід зазначити, що для оперативного управління собівартістю реалізованих товарів у роздрібній торгівлі велике значення має контроль за механізмом формування та дотриманням продажних цін. У зв’язку з цим правління кооперативних підприємств (керівник) вирішує питання про застосування способу реєстрації цін (у спеціальній книзі надходження товарів, відомості, інше).

У зв'язку із застосуванням РРО (для підприємств, які обов'язково повинні застосовувати РРО) та кодуванням товарів, роздрібна ціна повинна бути введена в ЕККА; крім того, кожен товар повинен мати цінник.

Контроль за правильністю застосування роздрібних цін здійснюють ме­неджери підприємства, керівник, працівники бухгалтерії, відомчі контролюючі органи, органи ДПУ, КРУ, Держспоживзахисту, інспекції по контролю за цінами.

Ефективна організація щоденного контролю за дотриманням цін на товари сприяє забезпеченню збереження кооперативної власності та запобіганню фінансових санкцій до підприємства.

В

Первинні документи з надходження товарних запасів і тари

сі господарські операції з руху товарних запасів і тари на роздрібному торговому підприємстві з метою надання їм юридичної сили повинні бути документально підтверджені. Це випливає також з основних положень Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Порядок документального забезпечення придбання товарних запасів залежить від способу постачання (централізована доставка, внутрішнє переміщення),виду надходження (купівля за кошти від постачальників, безоплатне отримання, обмін подібними та неподібними активами, інше) та типу транспортного засобу. В умовах значної кількості операцій у роздрібній торгівлі суттєвим є раціональна організація документообігу на підприємстві.

Відносини постачання товару зазначені у договорах купівлі-продажу.

Роздрібні торгові підприємства можуть отримувати цінності безпосередньо від виробників, гуртових підприємств своєї системи та інших форм власності, а також від внутрішніх підрозділів споживчого товариства чи госпрозрахункових відособлених підрозділів (ГВП), якими можуть бути виробничі цехи, підприємства громадського харчування, заготівельних пунктів (складів).

Отримання товарно-матеріальних цінностей від зовнішніх постачальників здійснюють матеріально-відповідальні особи торгових підприємств або представники правління (адміністрації) кооперативного підприємства (організації). Уповноважена особа повинна отримати у бухгалтерії довіреність на право отримання цінностей безпосередньо від постачальника або від транспортної організації, яка здійснювала доставку товару від постачальника.

Довіреність не використовується, коли цінності завозяться постачальником або транспортною організацією безпосередньо на склад торгового підприємства, а також підзвітними особами при розрахунках готівкою.

Довіреність може бути виписана тільки працівнику підприємства.

Належним чином оформлена довіреність, перед видаванням її довіреній особі підприємства, підлягає запису в журналі реєстрації довіреностей. Працівники, отримуючи довіреність повинні бути проінструктовані про порядок і терміни використання довіреностей, а також про порядок звіту про їх використання і повернення невикористаних бланків. Термін використання довіреності не повинен перевищувати 10 днів. Виняток становить довіреність на отримання цінностей, розрахунки за які здійснюються в порядку планових платежів або доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими завезеннями – термін дії такої довіреності може сягати календарного місяця.

Отримавши довіреність, довірена особа прямує до постачальника і подає її разом з документами, що засвідчують особу з вимогою відпустити цінності, вказані в довіреності. На підставі довіреності постачальник видає товарно-матеріальні цінності довіреній особі підприємства-покупця.

Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпусканні цінностей. У разі відпускання цінностей частинами на кожен частковий відпуск складається товарний документ з позначкою на ньому номера довіреності та дати її видачі.

При централізовано-кільцевих завезеннях цінностей постачальники можуть відпускати їх без довіреності, якщо одержувач цінностей (роздрібне торгове підприємство) за підписом керівника і головного бухгалтера повідомив постачальника про зразок печатки (штампа), якою матеріально-відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах свій підпис .

Про використані довіреності роблять відмітку у журналі їх реєстрації, невикористані довіреності повинні бути повернуті не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Приймання товарів може проводитися на складах гуртових підприємств, на залізничних станціях, складах аеропортів, а також безпосередньо в магазинах. Товар приймають за кількістю і якістю, якщо фактичний стан товарних запасів і тари відповідає даним супровідних документів, матеріально-відпо­відальна особа проставляє підпис на всіх примірниках первинних документів, один (чи два) з яких залишає собі. Перелік товарних і розрахункових документів було наведено у розділі “Облік товарних операцій на підприємствах гуртової торгівлі.”

Якщо під час приймання товарів буде встановлена невідповідність фактичних даних і даних за документом, подальше приймання товарних запасів здійснює комісія, яка складає акти встановлених форм. На фактичну наявність товарів виписують прибуткову накладну.

Постачання товарів на торгові підприємства може здійснюватися у формі централізованого перевезення. При цій формі на кожну партію товарів виписують 4 примірники товарно-транспортних накладних або рахунків фактур, 1-й і 2-й примірники залишаються у постачальника, 3-й і 4-й – передаються роздрібному підприємству. Перший примірник матеріально-відповідальна особа роздрібного торгового підприємства додає до звіту, а 2-й використовується для здійснення розрахунків за отримані цінності.

Товари на роздрібні торгові підприємства можуть доставлятися у формі кільцевого завезення, яке здійснюється уповноваженими особами покупця (кооперативного підприємства).

З цією метою уповноваженій особі видається довіреність, за якою вона отримує цінності у постачальника разом із супровідними документами. Після цього транспортування і доставка товарів здійснюється у кожен магазин підприємства, який подав замовлення на певні товари.

Отримання товарів і тари від виробничих, заготівельних підприємств, підприємств громадського харчування, які знаходяться на спільному балансі з роздрібними торговими підприємствами оформляють видатковою накладною на внутрішнє переміщення.

Слід вказати на те, що окрім придбання цінностей від постачальників, інші операції (бартер, безоплатне отримання) також повинні бути документально підтвердженими.

Д

Облік надходження товарів і тари на підприємства роздрібної торгівлі

ля фінансового бухгалтерського обліку господарських операцій з надходження товарів і тари від постачальників за кошти роздрібних торгових підприємств застосовують такі рахунки:

282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

284.2 “Тара в роздрібній торгівлі”

289.2 “Транспортно-заготівельні витрати роздрібних торгових підприємств”

285.2 “Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі” та інші рахунки, які пов’язані з операціями надходження.

У таблиці 7 відображені операції з придбання товарних запасів на умовах попередньої оплати.

Таблиця 7

Придбання товарів і тари на умовах попередньої оплати

№ рядка	Зміст бухгалтерського запису або податкова подія	Бухгалтерський запис
		Дебет	Кредит
	А	Б	В
1.	Перераховано з розрахункового рахунку постачальникові суму передоплати за товари	371	311
2.	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	644
3.	Отримано від постачальника й оприбутковано товар у повному обсязі контракту	282.2	631
4.	Нараховано торгову націнку на вартість придбаного товару	282.2	285.2
5.	Отримано тару	284.2	631
6.	Відображено суму транспортних витрат з доставки товару на склад	289.2	631
7.	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у вартості транспортних витрат	644	631
8.	Списано суму податкових розрахунків за податковим кредитом з ПДВ у передоплаті за товар	644	631
9.	Зараховано суму передоплати в рахунок отриманого товару	631	371

У таблиці 8 зосереджені операції роздрібного підприємства, які відображають придбання товару за готівку.

Таблиця 8

Придбання товару за готівковий розрахунок у населення, інших

суб'єктів - неплатників ПДВ

№ рядка	Зміст бухгалтерського запису	Бухгалтерський запис
		Дебет	Кредит
1.	Видано з каси підприємства кошти на закупівлю товару	372	301
2.	Закуплений товар оприбуткований відповідно до закупівельного акту та прибуткової накладної	282.2	631
3.	Зроблено торгову націнку на вартість придбаного товару	282.2	285.2
4.	Оплачено товар продавцеві підзвітною особою	631	372
5.	Повернено підзвітною особою до каси підприємства суму невикористаних грошей	301	372

Підприємства роздрібної торгівлі мають право скуповувати у населення скляну тару з-під харчових продуктів. Облік цих операцій відображено у табл. 9.

Таблиця 9

Приймання скляної тари від населення

№ рядка	Зміст бухгалтерського запису	Бухгалтерський запис
		Дебет	Кредит
1.	Видача готівки під звіт	372	301
2.	Приймання склотари підзвітною особою	284.2	372
3.	Проведення від підзвітної особи не витраченої готівки	301	372
4.	Тара здана магазином до централізованого приймального пункту	791.1	284.2
5.	Оприбуткування оплати за здану тару	301	719
6.	Грошові надходження визнано доходом	719	791.1

У випадку виникнення розбіжностей під час приймання товарів і тари на підставі акту постачальнику може бути пред’явлена претензія. В обліку це відображається:

Дебет “374” Розрахунки за претензіями”

Кредит “631”Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

Сума претензії може бути врегульована за допомогою надходження цінностей силами постачальника; постачальник може розрахуватися за нестачу коштами.

Господарський суд може задовольнити претензію як на користь постачальника, так і на користь покупця.

Якщо перевізником товару є транспортно-експедиційна організація, встановлена нестача товарно-матеріальних цінностей під час їх приймання може бути визнана з вини перевізника; якщо транспортна організація не визнає вини у нестачі і за умови, що товар застрахований, суму виявленої нестачі може компенсувати покупцю страхова компанія.

Відображення в обліку операцій із внутрішнього переміщення товарно-матеріальних цінностей було показано раніше. Крім того, роздрібна ланка показує в обліку нарахування торгової націнки.

Контрольні питання

1. У чому полягають основні завдання бухгалтерського обліку товарів, тари і товарообороту на підприємствах роздрібної торгівлі споживчої кооперації?

2. Визначення та структура роздрібного товарообороту.

3. Механізм формування облікових цін на товарні запаси у роздрібній торгівлі.

4. Особливості документування надходження товарів від постачальників на підприємства роздрібної торгівлі споживчої кооперації.

5. Охарактеризувати порядок приймання та оприбуткування товарів із виявленням розбіжностей їх фактичної наявності та відомостями супровідних документів.

6. Фінансовий облік придбання та оприбуткування товарів від постачальників.

Рекомендована література: [ 1, 2, 3, 9-21, 31-34, 55, 56]

Тема 2: Документальне забезпечення і облік продажу товарів на підприємствах роздрібної торгівлі

Продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі за готівку та напрямки здавання торгової виручки. Особливості документального оформлення здавання торгової виручки за реалізовані товари. Фінансовий облік продажу товарів за готівку. Порядок та документальне оформлення продажу товарів роздрібними підприємствами на умовах розстрочки платежу згідно з “Правилами торгівлі у розстрочку”. Відображення в обліку операцій з продажу товарів фізичним та юридичним особам у розстрочку. Порядок та документальне оформлення продажу товарів на умовах договору комісії. Особливості документування та зберігання товарів і відображення розрахунків із комітентами. Бухгалтерський облік руху товарів, прийнятих на комісію, та розрахунків із комітентами.

ПЛАН

1. Документальне оформлення операцій з продажу товарів за готівку.

2. Фінансовий облік продажу товарів у роздріб за готівку.

3. Порядок продажу товарів у розстрочку та облік цих операцій.

4. Продаж товарів на комісійних засадах.

Т

Документальне оформлення операцій з продажу товарів за готівку

овари і тара вибувають з роздрібного торгового підприємства внаслідок їх реалізації покупцям, внутрішнього переміщення, передачі підприємствам громадського харчування, заготівель, виробничим підприємствам, а також під час уцінки, псування, нестачі при інвентаризаціях товарів і тари.

Під час реалізації товарів населенню, в порядку дрібного гурту за готівку або в безготівковому порядку первинні документи складають залежно від джерел здавання виручки та напрямків вибуття товарів, вартість яких включається до товарообороту.

Основною формою реалізації товарів населенню є їх продаж за готівку. Згідно з Законом України фіксування отриманої готівки підприємствами роздрібної торгівлі повинно проводитися із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (ЕККА). Крім того, згідно переліку, який затверджений КМУ, окремі суб’єкти господарювання за умови торгівлі визначеними у переліку товарами, можуть ЕККА не застосовувати (залежно від розміру суми виручки за попередній рік). Це твердження також стосується підприємств споживчої кооперації у сільській місцевості.

У цьому випадку отримання готівки буде супроводжуватися виписуванням розрахункових квитанцій (РК) із подальшим занесенням сум продажу у книгу обліку розрахункових операцій (КОРО).

Готівка, яка отримана роздрібним торговим підприємством протягом робочого дня фіксується в РРО та може бути здана у касу підприємства, банку, інкасатору, представникам органів ДСО для подальшого зарахування на поточний рахунок в банку.

Так, здавання виручки в центральну касу споживчого товариства супроводжують виписуванням прибуткового касового ордера, який складається безпосередньо з ордера та квитанції до нього. В ордері вказується сума виручки, прізвище матеріально-відповідальної особи, підстава виписування прибуткового касового ордера. У квитанції ця інформація повторюється. Касовий ордер підписує головний бухгалтер, касир і проставляється печатка підприємства.

З метою підтвердження зданої виручки матеріально-відповідальній особі видається відривна частина - квитанція до прибуткового касового ордера.

Матеріально-відповідальні особи можуть здавати виручку в денні та вечірні каси банків, які обслуговують роздрібні торгові підприємства. Для цього матеріально-відповідальна особа оформляє оголошення на внесок готівкою, яке складається з трьох частин: заяви, меморіального ордера, квитанції. У всіх частинах проставляють однакові номери, дати, суми виручки, номер поточного рахунка, підпис матеріально-відповідальної особи. Квитанція до оголошення на внесок готівкою видається працівникам банку матеріально-відповідальній особі для підтвердження здавання виручки.

У випадках розташування торгових підприємств у віддалених від центральної каси кооперативного підприємства районах, дозволяється здавання торгової виручки через відділення зв'язку для подальшого переказу суми виручки на поточний рахунок у банку. З цією метою матеріально-відповідальна особа заповнює поштовий переказ, після чого отримує квитанцію разом з чеком ЕККА. У квитанції вказується сума збору за переказ (за надану послугу), яка також буде включатися у роздрібний товарооборот.

В сучасних умовах багато торговельних підприємств укладають угоди з банками на інкасацію торгової виручки.

Згідно угоди за торговими підприємствами закріплюються працівники банку ─ інкасатори та їм видаються інкасаторські сумки.

Перед інкасацією виручки матеріально-відповідальна особа повинна оформити супровідну відомість (перший примірник), накладну(другий примірник), копію супровідної відомості (третій примірник) та вкласти в інкасаторську сумку пораховану торгову виручку. Перший та другий примірники вкладаються в інкасаторську сумку разом із виручкою; третій примірник з підписом інкасатора та штампом банку залишається на торговому підприємстві і служить підставою для списання вартості проданих товарів.

Як зазначалося раніше, інкасацію торгової виручки можуть здійснювати також працівники органів державної служби охорони.

П

Фінансовий облік продажу товарів у роздріб за готівку

ідприємства споживчої кооперації можуть здійснювати продаж товарів за готівку в тому числі через мережу фірмових магазинів (табл. 10, 11)

Таблиця 10

Продаж товарів у роздріб (у тому числі зі знижкою)

№ рядка	Зміст бухгалтерського запису	Бухгалтерський запис
		Дебет	Кредит
	А	Б	В
1	Продано товар за повною вартістю – 1500 грн.	301	702.2
2	Продано товар з 10-відсотковою знижкою: 1500 грн. – 150 грн. = 1350 грн.	301	702.2
3	Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ	702.2	641
4	Відображено торгову знижку	285.2	282.2
5	Списано торгову націнку, що відноситься до проданих товарів	285.2	282.2
6	Списано собівартість реалізованих товарів	902.2	282.2

Таблиця 11

Продаж товарів власного виробництва в роздріб через фірмовий магазин

№ рядка	Зміст бухгалтерського запису		Бухгалтерський запис
			Дебет		Кредит
1	Передано готову продукцію у фірмовий магазин (за собівартістю)		683		26
2	Оприбутковано готову продукцію в магазині як товар		282.2		683
3	Нараховано торгову націнку		282.2		285.2
4	Продано товар і відображено дохід від продажу		303		702.2
5	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ		702.2		641
6	Списано торгову націнку, що припадає на реалізовані товари		285.2		282.2
7	Списано собівартість проданих товарів		902.2		282.2
8	Визначено фінансовий результат		702.2		791.1
		791.1		902.2
		791.1		44

У випадку здавання готівки у денну касу банку:

Дт 311 “Поточийі рахунок в банку в національній валюті”.

Кт 702.2 “Доходи від реалізації товарів в роздрібній торгівлі”.

Якщо готівка буде здана матеріально-відповідальною особою у вечірню касу банку, інкасатору чи органам ДСО:

Дт 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті”.

Кт 702.2 “Доходи від реалізації товарів в роздрібній торгівлі”.

Подальше зарахування торгової виручки на поточний рахунок у банку в національній валюті відображається:

Дт 311 “Поточні рахунки в банку в національній валюті”.

Кт 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті”.

Під час відображення оприбуткування готівки слід пам'ятати, що вона повинна бути спочатку оприбуткована у касі.

В склад роздрібного товарообороту включається також продаж товарів установам і організаціям для колективного споживання. Такий продаж називається дрібногуртовим. Реалізація товарів у порядку дрібного гурту здійснюється в межах встановлених лімітів, а розрахунок здійснюється переважно у безготівковій формі.

На підставі рахунку-фактури чи накладної на відпуск товарів дрібногуртовому покупцю буде зроблено запис:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”.

Кт 702.2 “Доходи від реалізації товарів в роздрібній торгівлі”.

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ:

Дт 702.2 “Доходи від реалізації товарів в роздрібній торгівлі”.

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

Списано собівартість реалізованих товарів у зв’язку з цим продажем:

Дт 902.2 “Собівартість реалізованих товарів підприємств роздрібної торгівлі”.

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

П

Порядок продажу товарів у розстрочку та облік цих операцій

родаж товарів у розстрочку регламентується “Правилами торгівлі у розстрочку”. Правління кооперативних організацій та дирекції ГВП визначають та затверджують перелік товарів і перелік магазинів, відділів чи секцій, яким дозволено здійснювати торгівлю у формі продажу товарів у розстрочку.

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу у розстрочку (додаток 2 до Правил). Договір укладається за умови пред'явлення покупцем паспорта і довідки для придбання товарів у розстрочку (додаток 3), що видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам ─ органом, що призначив пенсію. Довідка видається особам, які працюють (навчаються на підприємстві не менше 3 місяців і постійно отримують зарплату (стипендію).

Під час продажу товарів у розстрочку з покупців справляються відсотки, розмір яких встановлює роздрібне торгове підприємство, але не вище діючих на момент продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, що обслуговує суб'єкта господарювання.

Передача товару покупцеві здійснюється за умови внесення першого внеску у розмірі не менше 25% його вартості, а товарів за ціною понад 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - не менше 50%.

Договором має передбачатися строк сплати решти вартості у межах від 6 до 12 місяців, а товарів, вартість яких перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - від 6 до 24 місяців. (Для транспортних засобів встановлюють особливі умови).

Право власності на товари, передані згідно з договором у розпорядження покупця переходить до нього після кінцевого розрахунку.

Погашення відтермінованого платежу, наданого покупцям суб'єктом господарювання під час продажу товарів у розстрочку, здійснюється шляхом внесення грошей готівкою до каси роздрібного торгового підприємства, шляхом безготівкового перерахунку через банківські установи, шляхом утримань із зарплати.

За несвоєчасне внесення чергових платежів за придбані товари, на користь роздрібного торгового підприємства стягується пеня у розмірі, який обумовлений договором. Якщо покупцем допущено прострочення сплати трьох чергових платежів, вся сума заборгованості, а також обумовлена договором пеня, можуть бути стягнені у примусовому порядку незалежно від настання строку чергових платежів шляхом отримання виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

Отже, підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу товарів у розстрочку є такі документи:

1. Довідка з місця роботи (навчання) про розмір зарплати (стипендії);

2. Договір купівлі-продажу товарів у розстрочку;

3. Опис договорів купівлі-продажу товарів у розстрочку, які прийняті від покупців для юридичного підтвердження фактів купівлі-продажу та здійснення контролю за їх дотриманням.

Ці документи матеріально-відповідальна особа разом із товарно-грошовим звітом передає в бухгалтерію роздрібного торгового підприємства. Після цього договір і довідка вилучаються і зберігаються в окремій папці з метою контролю за вчасністю розрахунків та за дотриманням умов договору.

Покажемо відображення операції в обліку за умови, якщо підприємство-продавець відображає дохід у бухгалтерському обліку в момент передачі цього товару покупцеві (табл. 12).

Приклад. Згідно договором купівлі-продажу підприємство продає товар фізичній особі, продажна вартість якого 1800 грн. терміном на 6 місяців. Відсоткова ставка - 55% річних, місячна - 4,58%. Перший внесок у розмірі 25% від вартості товару -450 грн. Щомісячна сума погашення кредиту складає 225 грн.

Таблиця 12

Відображення господарських операцій з продажу товарів у розстрочку

№ з/п	Зміст бухгалтерського запису	Бухгалтерський запис
		Дебет		Кредит		Сума
	А	Б		В		Г
1	Сплачено перший внесок у розмірі 25% від вартості товару	301		361		450
2	Передано товар покупцеві, відображено дохід від реалізації товару	361		702.2		1800
3	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	702.2		641		300
4	Включено до складу фінансових результатів дохід від реалізації товару	702.2		791.2		1500
5	Відображено собівартість реалізованого товару	902.2		282.2		1000
6	Включено до складу фінансових результатів собівартість реалізованого товару	791.2		902.2		1000
7	Отримано кошти (через установу банку):
7.1	за перший місяць надання розстрочки		311		361		225
7.2	сума процентів, нарахованих за перший місяць користування розстрочкою		311		377		61,83
8	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ за процентами за надану розстрочку (63,83грн. х 20%)		643		641		10,30
9	Відображено дохід від наданих послуг (у формі нарахованих процентів за відстрочку платежу)		377		703		61,83
10	Списано податкові розрахунки за податковими зобов'язаннями з ПДВ		703		643		10,30
11	Включено до складу фінансових результатів дохід від наданих послуг		703		791.2		51,53
12	Наступні місяці виконують проводки 8 ─ 12 (на місячну суму платежу вартості товару, отриманого на виплат, і відповідну суму процентів).

П

Продаж товарів на комісійних засадах

ідприємства роздрібної торгівлі можуть проводити операції з приймання товарів від юридичних та фізичних осіб для наступної їх реалізації на умовах договору комісії.

Учасниками сторін торговельного процесу на комісійних засадах є: господарюючий суб'єкт, який приймає товар на комісію - комісіонер; громадянин, підприємство, що здає товар на комісію - комітент.

Відносини сторін регулюються договором, за яким комітент доручає продаж товарів комісіонеру за визначену нагороду, розмір якої визначається за погодженням сторін і не суперечить чинному законодавству.

За комітентом зберігається право власності на товар, прийнятий на комісію, до моменту його продажу.

Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, товарів мистецтва, ін.).

На комісію приймаються непродовольчі товари, придатні для використання, як нові, так і ті, що були у користуванні, але не потребують ремонту і відповідають санітарним вимогам. Цими Правилами визначено перелік товарів, які не можуть бути прийняті для комісійного продажу.

Товари від юридичних осіб приймаються згідно з товарно-супровідними документами. Під час приймання товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик, які підписує фахівець-оцінювач і комітент. Перший примірник квитанції видається комітенту, другий залишається у комісіонера і прикладається до товарно-грошового звіту.

Товарний ярлик прикріплюється до комісійного товару, до дрібних речей прикріплюється цінник.

Ціни на комісійні товари встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на основі ринкових цін.

Ціна товару, який не реалізований протягом встановленого строку може бути знижена за домовленістю з комітентом. Якщо комітент не з'явився для переоцінки товару за викликом, комісіонер знижує ціну на таких умовах:

─ на 30% від встановленої первинної вартості, якщо товар не реалізовано протягом 60 днів;

─ на 40% від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом 15 наступних календарних днів.

Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу.

Умови уцінки комісійних товарів повинні бути зазначені у квитанції, яка видається комітенту.

При поверненні комітенту нереалізованих товарів, комітент відшкодовує витрати на зберігання його товару як за повний місяць у визначених розмірах.

Гроші за проданий товар виплачуються комітенту готівкою на третій день після продажу товару, не враховуючи дня продажу за умови пред'явлення виданої квитанції, паспорта або документа, який його замінює.

При проведенні уцінок складаються акти в двох примірниках, один з яких залишається у матеріально-відповідальної особи, другий - видається комісіонеру.

У торговому приміщенні господарюючого суб'єкта, який здійснює комісійний продаж товарів на видному місці повинні бути вивішені ці Правила, перелік тарифів і послуг, що надаються покупцеві.

Операції з обліку руху товарів, прийнятих на комісію будуть відображатися так (у комісіонера).

1. Оприбутковано товари, прийняті на комісію:

Дт 024 “Товари, прийняті на комісію”.

2. Реалізовано комісійні товари:

Дт 301 “Каса в національній валюті”.

Кт 702.2 “Дохід від реалізації товарів в роздрібній торгівлі”.

3. Відображено заборгованість перед комітентом у сумі надходження за договором комісії:

Дт 704 “Вирахування з доходу”.

Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

4. Списано з обліку реалізовані комісійні товари:

Кт 024 “Товари, прийняті на комісію”.

5. Нараховано податкові зобов”язання з ПДВ у сумі комісійної винагороди:

Дт 702.2 “Дохід від реалізації товарів в роздрібній торгівлі”.

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

6. Перераховано комітенту гроші за проданий товар (за вирахуванням комісійної винагороди):

Дт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

Кт 301 “Каса в національній валюті”.

Підставою для розрахунку за реалізовані комісійні товари є один примірник квитанції (комітентська картка) та документ, що засвідчує особу (комітента).

Контрольні запитання

1. В чому полягають особливості документального забезпечення готівкового продажу товарів?

2. Документальне оформлення готівкового продажу і здавання готівки у вечірню касу банку, інкасатору, через відділення зв'язку.

3. Облік продажу товарів у роздріб та через фірмовий магазин.

4. Процедура документального оформлення продажу товарів із розстрочкою платежу.

5. Покажіть відображення в обліку продажу товарів в кредит, якщо підприємство-продавець відображає у бухгалтерському обліку дохід у момент передачі цього товару покупцю.

6. Яким документом регламентуються відносини сторін договору комісії?

7. Методика реалізації комісійних товарів.

8. Документування та облік продажу товарів на комісійних засадах.

Рекомендована література: [1, 2, 3, 13, 14-21, 31-45, 49, 55, 56]

Тема 3: Облік інших операцій з товарами і тарою у роздрібній торгівлі. Облік торгової націнки

Умови здійснення переоцінок товарів у роздрібній мережі на дату складання балансу та протягом звітного періоду. Приведення первинної вартості товарів до чистої вартості їх реалізації. Особливості обліку уцінок та дооцінок товарів, які пов'язані із застосуванням у роздрібній мережі облікових цін – цін продажу. Фінансовий облік операцій з переоцінки товарних запасів. Повернення товарів покупцями на роздрібне торгове підприємство та облік розрахунків з покупцями. Відображення в обліку операцій з повернення товарів з урахуванням застосування підприємствами роздрібної торгівлі методу ціни продажу. Документування торгової націнки під час надходження товарів на роздрібне підприємство. Складання розрахунку реалізованих торгових націнок для визначення собівартості реалізованих товарів. Синтетичний облік торгової націнки. Аналітичний облік торгової націнки із застосуванням книжково-журнальної форми обліку. Порядок відкриття, заповнення та ведення книги форми К-39.

ПЛАН

1. Облік переоцінок товарів у роздрібних підприємствах.

2. Облік повернення товарів покупцями.

3. Документальне оформлення, синтетичний та аналітичний облік торгової націнки у роздрібних підприємствах.

П

Облік переоцінок товарів у роздрібних підприємствах

ід терміном „переоцінка товарів” мається на увазі зміна їх облікової вартості як у бік збільшення (дооцінка), так і в бік зменшення (уцінка).

Відповідно до чинних нормативних актів, переоцінка запасів здійснюється:

1. на дату складання балансу;

2) протягом звітного періоду.

Підставою для здійснення вказаних операцій повинен бути наказ дирекції кооперативного підприємства (розпорядження голови правління), і здійснюється як правило, на підставі даних інвентаризації.

Під час придбання товари обліковуються за первинною вартістю. Методика оцінки товарів при їх вибутті застосовується для визначення собівартості запасів і не впливає на їх первинну вартість.

У свою чергу, П(С)БО 9 „Запаси” вказує на необхідність відображення у балансі запасів за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Така вимога викликана необхідністю застосування принципу обачності, згідно з яким активи або дохід не повинні бути завищеними, а зобов’язання або витрати – заниженими.

Чиста вартість реалізації – це сума, яку очікується одержати від реалізації товарів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням ймовірних витрат на їх реалізацію.

Інакше кажучи, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості товарів за мінусом витрат, які підприємство понесе у процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо під час реалізації. Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею товарів шляхом вирахування з очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на передпродажну підготовку та збут.

На підприємствах роздрібної торгівлі таку вимогу виконати досить складно. Але тут слід враховувати, що переоцінка проводиться не за всіма товарами, а лише за тими з них, на які значно знизилася ціна реалізації. Уцінці також підлягають пошкоджені товари, повністю або частково застарілі або такі, які іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду від їх використання. За такими товарами повинна бути визначена чиста вартість реалізації, яка буде порівнюватися з обліковою вартістю реалізації.

З цією метою повинен бути розрахований середній відсоток торгової націнки у вартості залишку товарів. Тому під час проведення переоцінки необхідно визначити залишки на рахунках товарів, торгових націнок і ТЗВ до здійснення записів з проведення переоцінки. Визначення торгової націнки необхідно для того, щоб в обліку правильно відобразити результати переоцінки.

Сума уцінки в межах торгової націнки буде відноситися на її зменшення. Решта суми уцінки буде віднесена на витрати іншої операційної діяльності. При цьому, якщо сума уцінки перевищує суму націнки на даний товар, необхідно врахувати, що первинна вартість була б вище, якщо б сума ТЗВ обліковувалася не на окремому рахунку, а включалася у вартість одиниці товарів. Тому необхідно розрахувати суму ТЗВ, що припадає на товар, який оцінюється.

Розрахунок середнього відсотка торгових націнок і ТЗВ було показано раніше.

У бухгалтерському обліку результати переоцінки будуть відображатися так.

1. Віднесено суму уцінки на зменшення торгових націнок :

Дт 285.2 „ Торгова націнка на товари у роздрібній торгівлі”.

Кт 282.2 „ Товари в роздрібній торгівлі”.

2. Списано на витрати суму ТЗВ, що припадає на вартість уцінки:

Дт 946 „ Втрати від знецінення запасів”.

Кт 289.2 „ТЗВ в роздрібних торгових підприємств”.

3. Списано на витрати решту суми уцінки:

Дт 946 „Втрати від знецінення запасів”.

Кт 282.2 „Товари в роздрібній торгівлі ”.

Під час відображення в обліку цих операцій слід показувати коригування сум ПДВ.

Має певні особливості також порядок відображення в бухгалтерському обліку уцінки запасів, пов’язаний із зниженням якості запасів з вини матеріально відповідальних осіб. Здійснення уцінки із зазначених причин передбачено П(С)БО-9, а розрахунок суми збитків від псування, нестачі запасів регламентується Порядком №116.

До прийняття рішення про конкретних винних осіб сума уцінки запасів відображається на позабалансовому рахунку 07 „Списані активи”, субрахунок 2 „Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”.

Після остаточного визначення винних осіб сума, яку належить відшкодувати, враховується у складі дебіторської заборгованості підприємства та включається в доходи звітного періоду.

Механізм розрахунку суми до відшкодування винною особою наведений в Порядку №116. Необхідно зазначити, що формула розрахунку до відшкодування є досить застарілою, не повністю відповідає вимогам сьогодення і потребує вдосконалення. Водночас нагадаємо, що Порядок №116 – офіційно чинний і дотримання його є обов’язковим.

Згідно з Порядком №116, розмір суми до відшкодування визначається таким чином:

де Рз – розмір суми до відшкодування (у гривнях);

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення ( псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А – амортизаційні відрахування (у гривнях). На думку автора, під час визначення суми до відшкодування у випадку псування запасів (крім незавершеного виробництва) під (Бв – А) доцільно врахувати суму уцінки (без врахування торгової націнки у випадку, якщо уцінюються товари, облік яких ведеться в цінах продажу);

Іінф – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі визначених Міністерством статистики щомісяця індексів інфляції;

Азб – розмір акцизного збору.

Порядок №116 встановлює спеціальні норми відшкодування збитків від псування для таких цінностей.

Для визначення сум різниць від дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з наказом керівника роздрібного торгового підприємства створюється спеціальна комісія, яка проводить інвентаризацію таких товарів і тари.

Інвентаризаційна комісія проводить весь комплекс робіт з інвентаризації, переоцінки та оформлення результатів.

За результатами дооцінки складаються інвентаризаційні та зведені описи – акти дооцінок товарів.

Якщо дооцінка здійснюється протягом звітного періоду, сума дооцінки збільшує суму торгової націнки.

У випадку здійснення дооцінки на дату складання балансу (дооцінені запаси у минулих періодах підлягали уцінці) сума дооцінки зменшує витрати звітного періоду (дооцінка здійснюється в межах попередньої уцінки на дату складання балансу).

Дооцінка товарних запасів в роздрібних торгових підприємствах в обліку буде відображатися так наступним чином.

1. Відображено дооцінку на суму раніше зробленої уцінки (методом „сторно”):

Дт 946 “Втрати від знецінення запасів”

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

2. Зроблено дооцінку товарів за рахунок збільшення торгової націнки:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт 285.2 “Націнка на товари в роздрібній торгівлі”

П

Облік повернення товарів покупцями

овернення товарів на підприємства роздрібної торгівлі здійснюється з різних причин (неналежна якість товару, інше).

У цьому разі продавець зобов’язаний задовольнити претензії покупця. Покупець має право повернути товар протягом гарантійного терміну. Якщо такий термін не встановлено, то покупець неякісного товару може повернути його протягом 6 місяців з дня передачі товару покупцю.

Крім того, продавець зобов’язаний прийняти від покупця товар належної якості, якщо товар не підійшов йому за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром. Таке повернення можна здійснювати протягом 14 днів за умови, що товар не використовувався.

Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення розрахункового документа, а за товарами, на які встановлено гарантійні терміни – технічного паспорта або іншого документа, що його заміняє, із зазначенням дати продажу.

Разом з розрахунковим документом, техпаспортом подається заява про повернення коштів. На підставі цього складається акт про повернення товару (повернення коштів), у якому повинні бути вказані:

• дані покупця або юридичні реквізити підприємства, що повертає товар;

• відомості про повернутий товар;

• сума, яку треба повернути покупцю.

Акт підписує уповноважена особа суб’єкта господарювання. Після цього покупцю повертаються кошти.

Облік бракованих товарів і облік покупців підприємство веде самостійно в Книзі обліку бракованих товарів і обліку покупців, які отримали гарантійну заміну бракованого товару або послуги з ремонту.

Згадана книга є документом з терміном зберігання 3 роки. Вона повинна бути прошнурована, пронумерована, скріплена печаткою, і підписом керівника підприємства.

При застосуванні роздрібним підприємством РРО, суб’єкти господарювання повинні видати покупцю розрахунковий документ, що підтверджує повернення коштів, яким є фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек). Якщо під час застосування РРО вони не забезпечують відповідного алгоритму роботи, допускається реєстрація коштів за допомогою операції „службова видача”.

Якщо розрахунки проводяться без РРО, але з обов’язковим веденням книг обліку розрахункових операцій, то покупцю видають розрахункову квитанцію, в якій зазначають суму повернення зі знаком „-”.

У разі, якщо сума коштів видана при поверненні товару, перевищує 5 н.м.д.г., також оформляють акт про повернення коштів, який потім передається в бухгалтерію і зберігається протягом 3 років.

У бухгалтерському обліку будуть зроблені такі записи.

1. Повернуто товар покупцем.

Дт 704 “Вирахування з доходу”

Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

2. Зменшено суму податкового зобов’язання з ПДВ, методом сторно.

Дт 704“Вирахування з доходу”

КТ 641 “Розрахунки за податками”

3. Зменшено суму списання торгової націнки, що припадає на реалізований товар, методом сторно,

Дт 285.2 “Торгова націнка на товари у роздрібній торгівлі”

Кт 282.2 “Товари у роздрібній торгівлі”

4. Відновлено собівартість поверненого товару, методом сторно.

Дт 902.2 “Собівартість реалізованих товарів у роздрібній торгівлі”

Кт 282.2 “Товари роздрібній торгівлі”

5. Відновлено суму ТЗВ, методом сторно.

Дт 902.2 “Собівартість реалізованих товарів підприємств роздрібної торгівлі”

Кт 289.2 “Транспортно – заготівельні витрати роздрібних торгових підпри

ємств”

6. Повернено гроші покупцю.

Дт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

Кт 301 “Каса в національній валюті”

7. Суму, повернену покупцю, відображено в складі фінансового результату.

Дт 791.1 “Результат операційної діяльності гуртової торгівлі”

Кт 704 “Вирахування з доходу”

О

Документальне оформлення, синтетичний та аналітичний облік торгової націнки у роздрібних підприємства

сновним джерелом формування доходу від реалізації товарів роздрібними торговими підприємствами є торгова націнка.

Торгова націнка – це частина вартості товарів, яка призначена для відшкодування торговому підприємству витрат з реалізації та утворення певного рівня рентабельності.

У склад торгової націнки також відносять суму ПДВ, що відноситься до купівельної вартості товару.

Документування торгової націнки здійснюється у момент надходження товарів, під час їх реалізації із наданням знижки покупцям, під час списання (уцінки) товарів.

Реалізована торгова націнка протягом місяця не відображається і тому виникає необхідність у її визначенні за результатами звітного місяця. Методика розрахунку реалізованої торгової націнки передбачена П(С)БО-9 у зв’язку із застосуванням роздрібними підприємствами методу визначення собівартості – ціни продажу.

Оцінка за цінами продажу базується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торгової націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. З метою визначення суми реалізованої торгової націнки на підприємстві складають розрахунок:

1)

де 285.2с – початкове сальдо торгових націнок на рах. 285.2;

285.2(Кт) – оборот з надходження (за Кт рах. 285.2) за місяць;

285.2 (Дт) – вибуття націнок у зв’язку із товарними втратами, уцінкою, псуванням ( окрім торгових знижок) та безоплатною передачею;

282.2с – початкове сальдо товарів за обліковими цінами;

282.2 (Дт) – оборот з надходження товарів за місяць (за Дт);

282.2 (Кт) – оборот з вибуття товарів у зв’язку з псуванням, уцінкою, втратами, нестачами, безоплатною передачею (інше вибуття).

2) сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів = (сума вибуття товарів за місяць (реалізації) з урахуванням іншого вибуття × середній % ТН) : 100.

Під час передавання торгової націнки роздрібними підприємствами іншим галузям, які знаходяться на спільному балансі, середній % торгової націнки перераховують у торгову знижку. За цим розміром торгової знижки та з урахуванням обсягів внутрішнього переміщення товарів за продажними цінами визначають суму торгової націнки, яка підлягає передачі іншим галузям.

Фінансовий облік торгових націнок ведуть на контрактивному рахунку 285.2 „Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”:

За Кт цього рахунка відображається сума нарахованих торгових націнок за звітний період під час надходження товарів:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт „285.2 ”Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

Надання торгових знижок покупцям буде відображатися:

Дт 285.2 ”Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Зменшення торгових націнок за операціями з іншого вибуття товарів буде відображатися подібним записом. Сума реалізованої торгової націнки за звітний місяць, яка визначена за складеним розрахунком буде встановлювати собівартість реалізованих товарів проведенням (методом сторно):

Дт 902.2 „Собівартість реалізованих товарів підприємств роздрібної торгівлі”.

Кт 285.2 ”Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

Цей запис виправданий тим, що підприємства роздрібної торгівлі протягом місяця списують на рах. 902.2 вартість товарів за цінами продажу. Тому у кінці місяця виникає необхідність визначення на рах. 902.2 собівартості проданих за місяць товарів.

Із застосуванням кооперативними підприємствами книжково – журнальної форми обліку аналітичний облік за рах. 285.2 ведуть у книзі форми № К-39. Підставою для записів у книзі є меморіальні ордери та додані до них документи, розрахунки. З цією метою у К-39 за Дт рах. 285.2 відкривають такі статті:

• „Націнка на товари, пов’язані з наданням торгової знижки”;

• „Націнка у зв’язку з іншим вибуттям товарів”;

За Кт рах. 285.2:

• „Націнка на товари, які надійшли від постачальника”;

• „Націнка на товари, які надійшли від власних підприємств”;

• „ПДВ з товарів”;

• „ПДВ з націнки”;

• „Реалізована торгова націнка”.

У кінці місяця визначають обороти за Дт і Кт рах. 285.2 та сальдо на кінець місяця, яке за своєю суттю означає суму торгових націнок на залишок нереалізованих товарів. У балансі за рядком 140 „Товари” сума залишку товарів станом на певну звітну дату відображається без суми торгових націнок.

Контрольні питання

1. У зв’язку з якими подіями роздрібне торгове підприємство буде проводити переоцінку товарів?

2. Особливості уцінки товарів у роздрібній торгівлі.

3. Економічний зміст та порядок здійснення дооцінки товарів.

4. Документальне оформлення операцій повернення товарів

5. Особливості повернення товарів із застосуванням РРО.

6. Облік операцій з повернення товарів на . роздрібне торгове підприємство.

7. Дайте визначення торгової націнки у роздрібній торгівлі.

8. Алгоритм визначення реалізованої торгової націнки.

9. Особливості аналітичного обліку торгової націнки у роздрібній торгівлі.

Рекомендована література: [1, 2, 3, 13, 14, 23, 24, 31, 32, 37, 38, 46, 47, 48, 55]

Тема 4. Особливості аналітичного обліку товарів і тари та звітності матеріально-відповідальних осіб роздрібних підприємств

Види звітів матеріально-відповідальних осіб роздрібних торгових підприємств. Порядок реєстрації, складання товарно-грошових звітів, їх оформлення, здавання. Перевірка товарно-грошових звітів у бухгалтерії торгового підприємства, їх затвердження та обробка. Терміни подання товарно-грошових звітів. Відкриття реєстру аналітичного обліку – журналу К-3. Структура журналу К-3 та порядок його заповнення протягом звітного періоду. Складання зведеного журналу К-3. Меморіальні ордери, які складаються на підставі зведеного журналу К-3.

ПЛАН

1. Порядок складання та бухгалтерського опрацювання звітів матеріально-відповідальних осіб.

2. Аналітичний облік товарів і тари у бухгалтерії роздрібного торгового підприємства.

М

Порядок складання та бухгалтерського опрацювання звітів матеріально-відповідальних осіб.

атеріально-відповідальні особи роздрібних торгових підприємств (завідуючі магазинами, бригадири, завідуючі відділами) повинні у визначені терміни складати звіти про рух товарів і тари. Форми звітів, порядок їх складання, приймання і затвердження визначені у “Правилах оформлення товарів і готівки у підприємствах, організаціях, об’єднаннях системи Центральної спілки споживчих товариств (Укоопспілки)”, затверджених постановою правління Укоопспілки №153 від 18.09.97 р. (із змінами).

Якщо торговельне підприємство має можливість розмежувати матеріальну відповідальність за товари і грошові кошти, тоді складають окремо товарний звіт (за формою товарно-грошового) і касовий звіт.

Товарно-грошові звіти є бланками суворого обліку; при видаванні матеріально-відповідальним особам їх реєструють в спеціальній книзі обліку товарно-грошових звітів.

Згідно з Правилами оформлення і обліку товарів та готівки у підприємствах, організаціях, (об’єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), підприємства роздрібної торгівлі повинні подавати фінансовому органу місцевої державної виконавчої влади за місцем реєстрації заяву у двох примірниках та необхідну кількість пронумерованих бланків товарно-грошових звітів (з однаковим номером на кожні два примірники) для їх реєстрації. Кожен бланк повинен бути проштампований фінансовим органом; про використання бланків товарно-грошових звітів підприємство щокварталу інформує фінансовий орган.

Після використання звітів у книзі їх обліку роблять відповідну відмітку.

Товарно-грошовий звіт містить показники про виконання роздрібного товарообороту, місячні завдання з товарообороту, норматив товарних залишків, які широко використовуються іншими службами підприємства.

Матеріально-відповідальні особи подають товарно-грошові звіти у бухгалтерію з усіма документами, що підтверджують рух товарів, готівки і тари за звітний період.

Звітний період і терміни подання звітів встановлюються правлінням (керівником) кооперативної організації. За умови близького місцезнаходження торгового підприємства від адміністрації (бухгалтерії) кооперативного підприємства звіти повинні подаватися щоденно (1 раз в 3 дні). В інших випадках для подання звітності встановлено такі терміни:

1-й звіт—з 1-го по 7-е число місяця;

2-й звіт—з 1-го по 15-е число;

3-й звіт—з 16-го по 23-е число;

4-й звіт—з 24-го по останнє число місяця включно.

Якщо у звітному періоді на торговому підприємстві проводилася інвентаризація і її терміни не співпадали зі звітними, то матеріально-відповідальна особа складає два звіти (1-й—з початку звітного періоду до початку інвентаризації; 2-й—від дати інвентаризації до кінця звітного періоду).

Правління (керівник) кооперативної організації (підприємства) за пропозицією головного бухгалтера може встановлювати для кожної матеріально-відповідальної особи конкретні терміни подання товарно-грошових звітів.

За своєю структурою товарно-грошовий звіт складається з титульної частини, (розділу про рух товарів і тари у сумі) та зворотного боку, на якому розміщена відомість про рух тари у кількісно-сумовому вираженні.

У титульній частині товарно-грошового звіту відображають назву організації, № підприємства, № звіту, звітний період, дані про матеріально-відповідальну особу, завдання з товарообороту.

У розділі про рух товарів і тари у сумовому виразі матеріально-відповідальні особи зазначають залишки товарів і тари на початок звітного періоду; надходження товарів і тари за первинними документами із зазначенням джерел надходження. Дані про реалізацію і вибуття товарів і тари записують внизу розділу , починаючи з нижнього рядка доверху.

Окремими рядками у цьому розділі виділяють підсумки з надходження і вибуття цінностей, а також визначають залишок на кінець звітного періоду.

Відомість руху тари ведуть за найменуваннями і характеристиками тари, за цінами, кількістю і сумою. Окремими колонками виділяють сальдо на початок періоду, надходження, вибуття, сальдо кінцеве. Підсумки цих колонок у сумі звіряють з такими ж показниками титульної частини звіту.

Окремим розділом у товарно-грошовому звіті виділяють колонки для бухгалтерського опрацювання документів. Слід зазначити, що суми з видаткової частини групують за видами товарообороту.

Товарно-грошовий звіт складається у 2-х примірниках. Перший примірник із прикладеними документами здається у бухгалтерію; другий—із підписом бухгалтера повертається матеріально-відповідальній особі.

Д

Аналітичний облік товарів і тари у бухгалтерії роздрібного торгового підприємства

ля обліку товарів (тари) у роздрібному торговому підприємстві споживчої кооперації використовують субрахунок 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та субрахунок 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі”. Аналітичний облік товарів ведеться за продажними (роздрібними) цінами, а тари—за цінами постачальників в журналі № К-3.

У журналі № К-3 записи здійснюються за кожною матеріально-відповідальною особою, а при бригадній відповідальності відкривають окремі аналітичні рахунки для кожної бригади. Крім того, відкривається аналітичний рахунок для обліку транспортно-заготівельних витрат (субрахунок 289.2 “Транспортно-заготівельні витрати роздрібних торговельних підприємств”).

Записи у журналі № К-3 здійснюються на підставі перевірених, затверджених і оброблених товарно-грошових звітів і доданих до них первинних документів.

При обробці товарно-грошових звітів суми надходження товарів необхідно записувати окремо від сум надходження тари за кореспондуючими рахунками в окремих графах.

Для відображення сум транспортно-заготівельних витрат, податкового кредиту та інших сум, які не включаються до вартості товарів (тари), використовуються дві-три графи товарно-грошового звіту, у залежності від кількості господарських операцій.

У видатковій частині товарно-грошових звітів всі суми групують за наступними розділами:

• кредит субрахунку 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” і субрахунку 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі”;

• кредит субрахунку 702.2 “Дохід від реалізації товарів в роздрібній торгівлі”.

У розділі “Кредит субрахунку 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” відображаються суми вибуття товарів і в окремих розділах кредит субрахунку 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі” за кореспондуючими рахунками.

У розділі “Кредит субрахунку 702.2 “Дохід від реалізації товарів в роздрібній торгівлі” відображають операції з продажу товарів окремо за готівку і окремо за безготівковим розрахунком (роздрібний товарооборот).

Останні дві графи видаткової частини товарно-грошового звіту призначаються для запису довідкових сум продажу товарів, звільнених від оподаткування і продажу продукції власного виробництва підприємств громадського харчування, що обліковуються у загальній сумі роздрібного товарообороту (доходу від реалізації).

Достовірність записів сум роздрібного товарообороту у товарно-грошовому звіті і правильність кореспонденції рахунків підтверджується підписом головного бухгалтера.

У журналі № К-3 записи сум надходження та вибуття товарів (тари) в роздрібній торгівлі групуються в розділах:

Дебет субрахунку 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” з кредиту рахунків (субрахунків);

Кредит субрахунку 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” з кредиту рахунків (субрахунків);

Залишок–сальдо (товари, тара);

Дебет субрахунку 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі” з кредиту рахунків (субрахунків);

Кредит субрахунку 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі” в дебет рахунків (субрахунків);

Кредит субрахунку 702.2 “Дохід від реалізації товарів в роздрібній торгівлі” у дебет рахунків (субрахунків);

Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” у дебет різних рахунків.

Залишки товарів та залишки тари на аналітичних рахунках матеріально-відповідальних осіб записуються у першому рядку, а на кінець звітного періоду—у наступному рядку після останнього звіту.

Підсумкові дані кожного товарно-грошового звіту записуються в одному рядку відповідного особового рахунку. Так, перший товарно-грошовий звіт за звітний період записується у першому рядку, другий у другому і т. д. Підсумок кожного рядка журналу за дебетом має дорівнювати підсумку оприбуткованих товарів (тари) за звітом матеріально-відповідальної особи, а підсумок рядка журналу за кредитом—підсумку вибуття товарів (тари). Правильність зроблених записів визначається арифметичним способом: до залишку товарів (тари) у графі “Товари” (“Тара”) на початок періоду додається сума графи “Разом за дебетом” і віднімається сума графи “Разом за кредитом”. Одержаний результат має дорівнювати залишку товарів (тара) у графі “Товари” (“Тара”) на кінець звітного періоду.

В графах розділу “Дохід від реалізації товарів (кредит субрахунку 702 “Дохід від реалізації товарів”) записуються операції, суми яких складають роздрібний товарооборот за готівку і за безготівковим розрахунком.

До роздрібного товарообороту відносять господарські операції, що відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за кредитом субрахунку 702.2 “Дохід від реалізації товарів” і дебетом рахунків (субрахунків): 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”; 333 “Грошові кошти в дорозі”; 282.4 “Товари у заготівлях”; 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” (безготівкові розрахунки); та інші.

Останні три графи журналу № К-3 використовуються для запису сум за кредитом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” і дебетом рахунків (субрахунків): 64 “Розрахунки за податками і платежами”—на суму податкового кредиту; 374 “Розрахунки за претензіями”—на суми претензій до постачальників або транспортних підприємств тощо.

Аналітичні рахунки матеріально-відповідальних осіб відкриваються на місяць або на рік. В організаціях з невеликою кількістю роздрібних підприємств (структурних підрозділів) особові рахунки, як правило, відкривають на місяць, а в організаціях з великою кількістю роздрібних підприємств доцільно відкривати рахунки на рік.

При відкритті аналітичних рахунків у журналі на місяць на всіх сторінках у вільних графах повинні бути записані однакові коди кореспондуючих рахунків (субрахунків).

У кінці місяця підраховуються підсумки граф журналу за аналітичними рахунками кожної матеріально-відповідальної особи, за винятком граф розділу “Залишок-сальдо”. Суми записують у рядку “Разом”.

Підсумки оборотів за особовими рахунками матеріально-відповідальних осіб записують у зведений журнал № К-3. У зведеному журналі замість граф “Дата” і “№ звіту, документу” передбачена графа “Назва і номер підприємства”. Для кожного підприємства у цьому журналі відводиться один рядок, у який записуються підсумки оборотів і залишки з усіх аналітичних рахунків матеріально-відповідальних осіб та визначену загальну суму оборотів і залишків рахунку 28 “Товари”, субрахунків 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі”.

За підсумками журналу № К-3 (зведеного) складають наступні меморіальні ордери:

• дебет рахунку 28 “Товари”, субрахунки 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі” з кредиту різних рахунків (субрахунків) за винятком кредиту субрахунків 281.1 “Товари на складі” та 284.1 “Тара на складі”;

• кредит рахунку 28 “Товари”, субрахунки 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі” у дебет різних рахунків (субрахунків) за винятком сум, записаних на дебеті субрахунків 281.1 “Товари на складі” та 284.1 “Тара на складі” 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі”;

• кредит рахунку 70 “Дохід від реалізації”, субрахунок 702.2 “Дохід від реалізації товарів в роздрібній торгівлі” у дебет різних рахунків (субрахунків) за винятком сум, відображених за дебетом рахунків 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”;

• кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” у дебет різних рахунків (субрахунків).

Контрольні питання

1. Назвіть вимоги щодо складання звітності матеріально-відповідальними особами роздрібних торгових підприємств?

2. Структура товарно-грошових звітів та порядок їх складання.

3. Взаємозв'язки відомостей товарно-грошових звітів.

4. Якою інструкцією передбачено застосування роздрібними торговими підприємствами журналу К-3 як реєстру аналітичного обліку?

5. Побудова журналу форми № К-3.

6. Назвіть меморіальні ордери, які складають за основними розділами зведеного журналу К-3.

Рекомендована література: (1, 2, 3, 13, 14, 17, 18, 55).

Тема 5: Особливості проведення та облік результатів інвентаризації на підприємствах роздрібної торгівлі

Терміни проведення інвентаризацій на підприємствах роздрібної торгівлі. Функції робочих інвентаризаційних комісій. Запис фактичного стану товарів у інвентаризаційний опис. Умови проведення контрольних перевірок за результатами інвентаризації. Вивчення результатів інвентаризацій службами роздрібного підприємства. Складання порівняльної відомості результатів інвентаризації товарів і тари. Особливості застосування норм природних втрат товарів у роздрібній ланці. Визначення розміру природних втрат товарів на підставі розрахунку. Порядок визначення результатів інвентаризації тари. Фінансовий облік нестач товарів у межах норм природних втрат, понад норми природних втрат, віднесення сум кінцевих нестач на винних осіб. Фіксування даних порівняльної відомості у журналі К-3.

ПЛАН

1. Особливості проведення і документальне оформлення інвентаризації товарів і тари.

2. Порядок виведення результатів інвентаризації та їх облік.

З

Особливості проведення і документальне оформлення інвентаризації товарів і тари

метою приведення у відповідність фактичної наявності товарів і тари з обліковими даними, а також для забезпечення збереження кооперативної власності підприємства роздрібної торгівлі зобов'язані проводити інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Для підприємств роздрібної торгівлі встановлені наступні терміни проведення інвентаризації:

1. в магазинах, крім книжкових та в інших торгових роздрібних підприємствах — не менше, ніж 2 рази на рік;

2. в книжкових магазинах - не менше одного разу на рік;

3. на розподільчих складах споживчих товариств - не менше двох разів на рік.

Для проведення інвентаризації згідно з наказом керівника створюється робоча інвентаризаційна комісія. До складу цієї комісії включаються особи, які компетентні в торгових операціях та обізнані з їх первинним документуванням. Головою комісії призначають представника дирекції або правління кооперативного підприємства.

Робоча інвентаризаційна комісія приступає до виконання своїх функцій у кінці робочого дня без припинення роботи роздрібного торгового підприємства.

Перед початком інвентаризації комісія повинна опломбувати всі підсобні приміщення та визначити суму готівки, яка знаходиться магазині перед початком інвентаризації.

Матеріально-відповідальна особа повинна скласти останній товарно-грошовий звіт із включенням усіх первинних документів і визначенням залишків товарів і тари на початок проведення інвентаризації.

Товарно-грошовий звіт візується головою інвентаризаційної комісії; в свою чергу матеріально-відповідальна особа дає підписку про те, що всі первинні документи включені до звіту та не оприбуткованих і не списаних товарів немає. Після цього комісія розпочинає перевірку фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей на роздрібному підприємстві.

Інвентаризація товарів і тари в магазині проводиться за місцями їх зберігання. Всі товари в тарі повинні бути розпаковані за виключенням тих, звільнення яких від тари приведе до їх псування.

Під час проведення інвентаризації складається інвентаризаційний опис в трьох примірниках. Один із примірників опису заповнюється матеріально-відповідальною особою, два інших під копіювальний папір — членом комісії.

Запис фактичного стану товарів проводять у міру їх перевірки. Після закінчення записів на сторінці інвентаризаційного опису, підраховуються суми за кожною позицією, а також кількість порядкових номерів записів, кількість натуральних одиниць.

Ці записи повинні бути звірені між примірниками матеріально-відповідальної особи та одного з членів комісії. Після опису всіх товарів складають окремі описи на порожню та заповнену тару. На останній сторінці опису визначають підсумки за цією сторінкою, а також в цілому за описом.

Під час передавання товарно-матеріальних цінностей від однієї матеріально-відповідальної особи іншій описи складають в п'яти примірниках.

Після завершення інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія передає описи в бухгалтерію для перевірки. Слід зауважити, що до закінчення перевірки описів торговельне підприємство діяльності не здійснює.

У випадку, якщо під час перевірки описів виявлені помилки, призначається контрольна перевірка якості інвентаризації, яку проводить постійно діюча інвентаризаційна комісія за участю членів робочої інвентаризаційної комісії і матеріально-відповідальної особи обов'язково до відкриття магазину. При цьому звіряють з описом найбільш цінні матеріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попитом.

За результатами контрольної перевірки складається акт. Якщо під час проведення контрольної перевірки будуть виявлені розбіжності між фактичною наявністю і записами товарно-матеріальних цінностей в інвентаризаційному описі, керівник підприємства призначає інший склад інвентаризаційної комісії. Ця комісія проводить на роздрібному торговому підприємстві повторну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей.

М

Порядок виведення результатів інвентаризації та їх облік

атеріали робочої інвентаризаційної комісії детально вивчаються товарознавцями та економічними службами кооперативного підприємства

Після цього інвентаризаційні матеріали передаються постійнодіючій інвентаризаційній комісії. Постійнодіюча інвентаризаційна комісія за матеріалами перевірених описів і результатами контрольних перевірок складає протокол проведеної інвентаризації. У протоколі повинні бути вказані заходи та пропозиції щодо відшкодування нестач, якщо такі виявлені, оприбуткування надлишків та адміністративні заходи до матеріально-відповідальної особи.

Результати інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах повинні бути визначені не пізніше наступного дня після завершення інвентаризації в магазині.

Виведення результатів інвентаризації в бухгалтерії оформляють порівняльною відомістю результатів інвентаризації на роздрібних торгових підприємствах. Форма цього документа суттєво відрізняється від аналогічного у гуртовій торгівлі, що пов'язано з такими обставинами як відсутність кількісно-сумового обліку товарів.

Окремими позиціями в порівняльній відомості записують дані про грошові кошти, товари, тару та інше майно, яке підлягає інвентаризації із товарно-матеріальними цінностями.

У порівняльній відомості окремими колонками записують дані про суми природних втрат та суми остаточних нестач і надлишків.

У роздрібній торгівельній мережі використовуються затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 року №88 норми природних втрат продовольчих товарів. Ці норми встановлені на стандартні вагові товари у відсотках до товарообороту з метою відшкодування втрат, які мають місце під час зберігання товарів внаслідок розпилювання, вивітрювання та інших фізико-хімічних властивостей товарів. В ці норми включені маса полімерної плівки, фольги, пергаменту, які видаляють під час продажу сирів, а також шпагат, металеві затискачі, які слід знімати під час продажу ковбасного копченого сиру.

Норми природних втрат продовольчих товарів диференційовані за двома групами магазинів.

Норми, які встановлені для першої групи магазинів, застосовуються в магазинах самообслуговування. В інших магазинах і палатках застосовуються норми, встановлені для другої групи магазинів.

Перелік магазинів, які застосовують норми за кожною групою, затверджується щорічно наказом керівника торговельної організації. З цим наказом повинні бути ознайомлені матеріально-відповідальні особи не пізніше, ніж за 15 днів до початку нового фінансово-господарського року.

Затверджені норми є граничними і застосовуються в тих випадках, якщо під час перевірки фактичної наявності товарів встановлена нестача. Природні втрати товарів списуються за фактичними розмірами, але не вище, ніж встановлені норми.

Списання природних втрат здійснюють на підставі спеціального розрахунку.

Для дрібногуртового продажу товарів магазинами застосовуються норми природних втрат, які визначені для дрібногуртових баз.

Розмір природних втрат в цілому по роздрібному торговому підприємстві за міжінвентаризаційний період визначається на підставі розрахунку, який складають у бухгалтерії за участю матеріально-відповідальної особи. Вказаний розрахунок повинен бути затверджений керівником роздрібного підприємства.

Розрахунок має таку форму.

Розрахунок природних втрат товарів

з 1 квітня 2002 року по 1 жовтня 2002 року.

Сума, грн.

1. Природні втрати на залишок товарів за описом

на дату попередньої інвентаризації. 80,00

2. Нараховано природних втрат на товари, що на-

дійшли. 120,00

3. Разом нараховано (1+2) 200,00

4. Виключається:

─ нараховані природні втрати за документами на

товари, що вибули. 40, 00

─ нараховані природні втрати на залишок товарів за

описом станом на 1 жовтня 2002 року. 25,00

5. Разом виключається. 65,00

6. Сума природних втрат, яку слід списати на

реалізовані товари (3-5). 135,00

За умови наявності в торговому підприємстві операцій, які пов’язані з дрібногуртовим продажем, складають окремі розрахунки природних втрат.

На вагові товари, які реалізуються через автомагазини, виїзну торгівлю норми зменшуються на 50 відсотків.

Слід зазначити, що споживспілки мають право дозволяти підвідомчим підприємствам застосовувати в роздрібній мережі (другої групи магазинів) із стійкою структурою товарообороту замість потоварних норм загальні норми втрат товарів у відсотках до обороту кожного магазину.

Так, торгове підприємство затверджує на кожен рік загальну норму природних втрат для кожного магазину, іншого дрібнороздрібного підприємства у відсотках до товарообороту. Загальна норма встановлюється за даними потоварних норм стосовно асортименту кожного роздрібного торгового підприємства. Загальна норма природних втрат товарів за всіма магазинами не повинна перевищувати потоварних норм.

Затверджені кооперативною організацією та доведені до матеріально-відповідальних осіб загальні норми природних втрат є обов'язковими. В торгових підприємствах, для яких затверджені загальні норми природних втрат, заборонено застосовувати потоварні норми. Загальні норми повинні щорічно переглядатися.

Порівняльна відомість підписується бухгалтером, що її склав, головним бухгалтером та головою інвентаризаційної комісії.

Результати інвентаризації тари визначаються в окремій порівняльній відомості кількісно-сумового обліку. У цій відомості записуються окремими позиціями різні найменування тари; результати виводяться окремо за найменуваннями.

За наслідками складання порівняльної відомості у бухгалтерії записують бухгалтерські проведення.

1. Списана торгова націнка на товар, якого не вистачає методом “сторно”.

Дт 285.2 “Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”.

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

2. Списано суму природних втратна підставі розрахунку:

Дт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

3. Списано транспортно-заготівельні витрати, що припадають на суму нестачі в межах норм природних втрат:

Дт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

Кт 289.2 “Транспортно-заготівельні витрати на роздрібних підприємствах”.

4. Відображено нестачу понад норми природних втрат у складі витрат звітного періоду:

Дт 947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат”.

Кт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

5. Списано транспортно-заготівельні витрати, які припадають на суму нестачі товарів понад норми природних втрат:

Дт 947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природних втрат”.

Кт 289.2 “Транспортно-заготівельні витрати на роздрібних підприємствах”.

6. Списано на витрати суму ПДВ з товару, якого не вистачає (після коригування податкового кредиту):

Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”.

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

7. Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природних втрат:

Дт 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

8. Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку, завданого підприємству:

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

9. Списано суму нестачі з позабалансового рахунку:

К 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

10. Віднесено на винну особу ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

11. Віднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку № 116):

Дт 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”.

Кт 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами”.

12. Списано на фінансові результати витрати звітного періоду:

Дт 791.2 “Результат операційної діяльності роздрібної торгівлі”.

Кт 947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат”.

13. Списано у кінці звітного періоду доход на фінансові результати підприємства:

Дт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

Кт 791.2 “Результати операційної діяльності роздрібної торгівлі”.

Результати порівняльної відомості записують окремим рядком в журнал К-3 за аналітичним рахунком тієї матеріально-відповідальної особи, у якої проводилася інвентаризація.

Контрольні питання

1. У чому полягають особливості інвентаризації у роздрібній торгівлі?

2. Чим обумовлена відмінність порівняльних відомостей результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у гуртовій та роздрібній торгівлі?

3. Особливості визначення сум природних втрат в роздрібній мережі.

4. Методика складання розрахунку природних втрат, які слід списати на реалізовані товари.

5. Фінансовий облік результатів інвентаризації товарів і тари та його особливості.

Рекомендована література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13, 18, 22-32, 52-56]

Розділ 3. Облік товарів, продукції власного виробництва і тари в закладах ( підприємствах ) громадського харчування.

Тема 1. Особливості товарних і виробничих операцій у громадському харчуванні споживчої кооперації та методика ціноутворення

1. Особливості організації обліку виробництва і продажу продукції власного виробництва і купованих товарів.

2. Методика калькулювання цін на купівельні товари та власну продукцію підприємств громадського харчування.

Використана література:

1. Правила роботи закладів (підприємств громадського харчування: Затв. наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 р. № 219.

2. Правила роботи дрібно роздрібної торговельної мережі: Затв. наказом МЗЕЗторгу від 08.07.96 р. №369.

3. Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування: Затв. наказом МЗЕЗторгу від 04.01.97 р. №2.

4. Порядок розробки і затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні, борошняні і кондитерські вироби на підприємствах громадського харчування: Затв. наказом Мінекономіки України від 25.09.2000 р. №210.

5. Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі: Затв. наказом Держстандарту від 20.09.96 р. №393.

6. Правила торгівлі алкогольними напоями: Затв. постановою КМУ від 30.07.96 р. №854.

7. Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами: Затв. наказом МЗЕЗторгу від 03.08.96 р. №503.

1

Громадське харчування є однією з галузей господарства споживчої кооперації, яке у своїй діяльності керується актами законодавства України, що регулюють діяльність у сфері громадського харчування.

Громадське харчування – це сфера виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та куповані товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля або без нього.

Підприємство громадського харчування – заклад (сукупність закладів), який є самостійним статутним суб'єктом господарської діяльності, має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку.

Заклади (підприємства громадського харчування поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарії, кафетерії. В свою чергу, ресторани та бари поділяються також на класи (перший, вищий, люкс).

Вибір типу закладу (підприємства) громадського харчування та класу ресторану чи бару здійснюється суб'єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Крім того, суб'єкти господарської діяльності у сфері громадського харчування для заняття торговельною діяльністю можуть мати також дрібно роздрібну торговельну мережу (відкриті літні майданчики, кіоски, інше).

Основним показником діяльності підприємств громадського харчування є товарооборот – товарооборот ресторанного господарства, який складається з роздрібного товарообороту та гуртового продажу продукції власного виробництва.

Роздрібний товарооборот ресторанного господарства – це продаж безпосередньо населенню купованих товарів і роздрібний продаж продукції власного виготовлення.

Куповані товари – товари, що придбані підприємством ресторанного господарства на стороні і продані населенню без усякої обробки.

Реалізація продукції власного виготовлення підприємств ресторанного господарства складається з роздрібного і гуртового продажу.

Роздрібний продаж продукції власного виготовлення підприємств ресторанного господарства:

• продаж готових виробів і напівфабрикатів власного виготовлення населенню через обідній зал і буфет, включаючи відпуск обідів додому, а також продаж через магазини кулінарії і напівфабрикатів, палатки, розвозну та розносну мережу, яка належить даному підприємству ресторанного господарства;

• продаж за безготівковим розрахунком готових виробів і напівфабрикатів власного виготовлення лікарняним, профілактичним установам, оздоровчим закладам і закладам відпочинку, соціального забезпечення і освіти для харчування населення, яке вони обслуговують;

• продаж продукції пересувних їдалень, які обслуговують працівників сільськогосподарських підприємств на польових станах, на лісорозробках, лісосплаві та шляхових машинних станціях.

Оптовий продаж продукції власного виготовлення підприємств ресторанного господарства – це продаж готових виробів і напівфабрикатів власного виготовлення підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі (магазинам і палаткам), їдальням, ресторанам, буфетам та іншим підприємствам ресторанного господарства.

Продукція власного виробництва – це вироблена продукція у вигляді перших, других і третіх страв, гарячі, холодні закуски, кулінарні, кондитерські та інші вироби.

До купованих товарів відносять товари, які придбані підприємством і продаються без кулінарної обробки: хліб і хлібобулочні вироби, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби.

З метою збереження кооперативної власності та виконання планових завдань з товарообороту у підприємствах громадського харчування застосовують матеріальну відповідальність. Матеріально відповідальними особами є завідуючі складами, комірники, експедитори, завідуючі виробництвом, кухарі, буфетники, бармени, завідуючі магазинами кулінарії, інше.

Згідно з КЗпП, договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися з працівником, який займає посаду, виконує роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробленням, продажем (відпусканням) переданих йому ТМЦ. Причому, як вказано в цій же статті, зазначені посади й роботи повинні бути включені до переліку, затвердженого в порядку, встановленому КМУ. Проте такий перелік поки що не прийнятий. Тому на практиці до цього часу застосовується перелік робіт і посад, за яким допускається укладання договорів про матеріальну відповідальність, затверджений спільною постановою Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24 (застосування законодавства колишнього СРСР допускається на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545).

Слід зупинитися на завданнях бухгалтерського обліку товарних операцій та товарообороту у підприємствах громадського харчування. До них належать:

1. встановлення матеріальної відповідальності з метою контролю за станом і рухом товарно-матеріальних цінностей;

2. оперативний контроль за методикою калькулювання цін на власну продукцію і куповані товари;

3. контроль за дотриманням норм закладання сировини і виходом готової продукції;

4. дотримання раціональних шляхів товароруху на підприємстві в цілях оптимізації ТЗВ;

5. дотримання інших норм організації облікового процесу, які затверджені у наказі про облікову політику підприємства.

Режим роботи закладів (підприємств) громадського харчування встановлюється за погодженням з органами місцевого самоврядування.

На торгово-технологічне обладнання. Інвентар, посуд, що підлягають обов'язковій сертифікації, підприємство повинно мати сертифікат відповідності.

Усі працівники, зайняті у громадському харчуванні, проходять медичне обстеження в установленому законодавством порядку і повинні мати медичні книжки, які пред'являються для контролю на вимогу представників державної санепідемстанції.

Підприємства громадського харчування зобов'язані мати Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування, санітарні правила, книгу відгуків і пропозицій.

2.Методика калькулювання цін на купівельні товари та власну продукцію підприємств громадського харчування.

2.

На підприємства громадського харчування сировина, продукти і товари надходять за цінами придбання. Реалізація продукції власного виробництва та купованих товарів споживачам здійснюється за цінами продажу (цінами громадського харчування). Ці ціни є обліковими і включають окрім ціни придбання суму ПДВ (якщо підприємство чи заклад є платником ПДВ) та визначений розмір націнки.

Економічна сутність торгової націнки у громадському харчуванні, на відміну від роздрібної торгівлі полягає у необхідності відшкодування не лише витрат обігу (поточних витрат), але й витрат на виготовлення власної продукції. Розмір націнки підприємства громадського харчування залежить від його типу та класу і встановлюється ним самостійно.

На куповані товари, які будуть підлягати реалізації через мережу громадського харчування націнка встановлюється за методикою, яка використовується підприємствами роздрібної торгівлі. Ціни продажу на продукцію власного виробництва визначають під час складання калькуляційної картки.

Калькуляційна картка призначається для визначення ціни окремо на кожну страву (виріб) кухні: Для більш точного визначення ціни однієї страви калькуляція може складатися з розрахунку вартості сировини на 100 порцій. Встановлена ціна страви зберігається до зміни сировинного набору страви або вартості сировини. При зміні зазначених показників нова ціна обчислюється у наступній вільній графі картки.

У картці зазначають найменування страви, її номер за збірником рецептур, вихід в грамах, перелік видів сировини в кількості на 100 порцій; потім проставляють роздрібні ціни сировини за одиницею маси або за штуку.

Як було вказано, підприємства громадського харчування виготовляють продукцію відповідно до збірника рецептур страв і кулінарних виробів 2000 року. У збірниках рецептур страв на продукцію відображаються такі дані:

• найменування компонентів, необхідних для виготовлення страви (сировинний набір);

• норма вкладення продуктів вагою брутто (вага необробленої сировини);

• норма вкладення продуктів вагою нетто (вага після обробки);

• норма виходу готового виробу в грамах/літрах.

Норми маси в рецептурах ґрунтуються на постійних нормах виходу готових виробів (50, 75, 100, 150 грам та інше).

У рецептурі деяких страв не зазначено норми витрат спецій, солі, зелені. Їх визначають відповідно до вказівок, які є у вступній частині збірника. Згідно з цими вказівками такі види сировини обчислюють сумарно, за роздрібними цінами з розрахунку на 100 порцій. Витрати спецій, солі враховуються сумарно виходячи із кількості відпущених страв за певний період, який обумовлюють заздалегідь у наказі про облікову політику. Визначення витрат цих видів сировини оформляють у контрольному розрахунку витрат спецій і солі.

Відхилення у витратах солі і спецій визначають порівнянням нормативних витрат із фактичними, які складені на підставі щоденних розрахунків.

Суми недовитрат спецій і солі виключають із вартості витрачених продуктів шляхом червоного сторно у звіті матеріально відповідальних осіб. Суми перевитрат стягуються з матеріально відповідальних осіб відповідно до Порядку №116. Розрахунок затверджуються керівником (головою правління) підприємства.

Ціни на гарніри і соуси встановлюють окремо. Ціну на гарнір визначають виходячи із набору сировини на 10 кг маси гарніру з наступним визначенням вартості однієї порції гарніру.

Правильність обчислення ціни страви (виробу) підтверджується підписами завідуючого виробництвом і особи, що складає калькуляцію, затверджується керівником підприємства та відбитком печатки. Картки, як правило, складають в одному примірнику і реєструють у “Реєстрі калькуляційних карток”.

Крім страв, передбачених збірником рецептур, підприємства громадського харчування можуть виготовляти фірмові страви. Процедуру розробки цих страв регулює Порядок №210 (7). Суб`єкти господарювання у сфері громадського харчування на нові фірмові страви і кулінарні вироби насамперед повинні скласти технологічні картки. Рецептура є власністю виробника. Слід пам`ятати, що для складання технологічної документації необхідно керуватися нормами відходів і втрат при холодній і тепловій обробці сировини і продуктів, які визначені збірником рецептур. За відсутності норм закладання на нові і імпортні види сировини у збірниках рецептур їх встановлюють шляхом контрольної перевірки.

Розроблені технологічні картки підприємство узгоджує з територіальною санепідемслужбою і Держспоживзахистом.

Слід зазначити, що технологічні карти складають на підставі плана-меню. У меню зазначається перелік страв, вихід і ціна однієї порції.

У прейскуранті зазначається перелік алкогольних та безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських та інших купованих товарів, маса, об`єм, ціна за відповідну одиницю продукту, крім того для алкогольних напоїв - об`єм пляшки, ціна за пляшку, за 50 і 100 мл. Етикетки на алкогольні напої, які реалізуються підприємством громадського харчування повинні маркуватися штампом (печаткою) цього підприємства.

Меню і прейскурант мають бути підписані керівником, бухгалтером та матеріально відповідальною особою і скріплені печаткою підприємства.

Контрольні питання:

1.Структура роздрібного товарообороту підприємства (закладу громадського харчування).

2.Основні завдання бухгалтерського обліку товарних запасів і тари у сфері громадського харчування.

3.Послідовність встановлення цін на власну продукцію.

4.Методика калькулювання цін на куповані товари.

5.Особливості калькулювання продажних цін на фірмові страви.

6.Організація контролю за цінами на товари, продукти і тару на підприємствах громадського харчування.

Тема 2: Облік складських та виробничих операцій підприємств громадського харчування.

1. Документальне оформлення та облік операцій складу підприємства громадського харчування.

2. Документування та облік операцій з надходження продукції і сировини у виробництві (на кухні).

3. Документування та облік продажу продукції власного виробництва.

Література:

1. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Затв. Постановою КМУ від 01.06.2000року. № 1776 (зі змінами).

2. Інструкція із застосування плану рахунків обліку актів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємствам і організаціями споживчої кооперації. Затв. Постановою Правління УКООПСПІЛКИ від 19.12.2001 року . №304

3. ПСБО 9 “Запаси”.

1.

Підприємства громадського харчування під час придбання продуктів і товарів, оприбутковують їх на склад (комору) за цінами придбання або за цінами продажу (склад може вести облік товарів як гуртове підприємство або як роздрібне).

Придбані товари і сировина обліковують на складі, якщо підприємство має розгалужену торговельну виробничу мережу – кафе, їдальні, бари, буфети, ресторани, літні майданчики. Для кожного з цих структурних підрозділів може бути встановлена своя торгова націнка.

Якщо надходження товарів, продуктів і тари відбувається від постачальників - юридичних осіб, ця операція повинна оформлятися товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними; крім вказаних документів окремі товари або продукти повинні мати сертифікати відповідності, видані УКРСЕПРО або засвідчені печаткою і підписом суб’єкта, який відпустив товар, копії сертифікатів відповідності, засвідчені підписом і печаткою постачальника.

Відповідальним працівникам підприємств громадського харчування дозволено самостійно закуповувати сільськогосподарські продукти у фізичних осіб. При здійснені такої операції угоди купівлі-продажу можуть оформлятися двосторонніми закупівельними актами або закупівельними відомостями (за формою, яка встановлена для заготівельних підприємств споживчої кооперації).

Ці документи повинні містити такі дані: місце укладання угоди, прізвище, ім’я по-батькові продавця, його ідентифікаційний номер, назву продукції, ціну, обсяг проданої продукції, суму виплачених продавцю коштів, підпис продавця про отримання коштів. Після здійснення закупівель не пізніше наступного дня матеріально-відповідальна особа повинна скласти авансовий звіт. До авансового звіту додаються усі первинні документи, які засвідчують купівлю сільгосппродукції.

Відображення в обліку цих операцій буде здійснюватися із застосуванням рахунку 282.3 “Товари і продукти у г/х”. Подальша послідовність обліку аналогічна підприємствам у РТ. Однак, слід зауважити, якщо склад веде облік товарних запасів за цінами продажу, тоді на суму націнки підприємства г/х буде здійснено запис під час оприбуткування:

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 285.3 “Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні”;

Крім того, на підставі авансового звіту про витрачання коштів на закупівлю сільгосппродукції буде зроблено запис на суму за цінами придбання:

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 372 “Розрахунки з підзвітними особами”.

За умови, якщо обліковою ціною на товарні запаси на складі є ціна продажу слід зробити торгову націнку:

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 285.3 “Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні”.

Оприбуткування товарів і продуктів, які надійшли від торгівельних, виробничих, інших підприємств, які знаходяться на спільному балансі здійснюється за видатковою накладною, один примірник якої лишається на складі підприємства громадського харчування. При цьому будуть здійснені такі записи:

1. Надходження від роздрібного підприємства за роздрібними цінами:

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.2 “Товари і продукти в роздрібній торгівлі”

2. На суму націнки підприємства громадського харчування:

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 285.3 “Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні”

3.У кінці місяця після складання розрахунку націнок у роздрібних підприємствах здійснюється передавання націнки підприємству громадському харчуванні:

Дт 285.2 “Торгова націнка на товари у роздрібній торгівлі”

Кт 285.3 “Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні”

Внутрішнє переміщення товарів, продуктів і тари за обліковими цінами відображається такими записами:

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

У випадках віднесення складу та іншого підприємства (бару, буфету, ресторану) до різних класів виникає потреба у відображені різниці у націнках громадського харчування:

1. Надходження запасів з буфету (бару), який належить до вищого класу (на суму за цінами складу:

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

2. У зв`язку з операцією №1 відображається різниця в націнках:

Дт 285.3 “Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Відпускання товарів і продуктів у виробництво (на кухню) здійснюється на підставі плана-меню та вимоги на відпуск товару з комори, які складаються завідуючим виробництвом. Матеріально-відповідальна особа складу щоденне випускання товарних запасів у виробництво оформляє видатковою накладною.

З метою спрощення документального оформлення відпуску товарів і продуктів від однієї матеріально-відповідальної особи іншій (в буфет, на кухню, в бар, ресторан) з дозволу голови правління кооперативної організації або дирекції підприємства громадському харчуванні можуть використовуватися забірні листи. Забірні листи виписують у бухгалтерії у двох примірників на кожну матеріально-відповідальну особу на термін, визначений для подання звітів. На підставі цих документів в обліку буде складено запис із внутрішнього переміщення:

Дт 2823 “Товари і продукти у громадському харчуванні” Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

Якщо підприємства мають різні розміри націнок (і належать до різних класів), в обліку та первинних документах слід показати різницю в націнках.

Склади, комори відпускають товари і продукти в роздрібну мережу на підставі видаткових накладних.

Продаж власної продукції, яка надійшла на склад чи інших запасів іншим підприємствам підлягає оформленню шляхом виписування ТТН, рахунків, податкових накладних, накладних на відпуск продукції.

2.

Виробництво власної продукції на підприємствах громадського харчування здійснюється на кухні ресторанів, кафе, їдалень.

У виробництво (на кухню) товари, продукти надходять зі складів підприємств громадського харчування, безпосередньо від постачальників чи внаслідок закупівлі у фізичних осіб на ринку (якщо підприємство не має окремого структурного підрозділу - складу). Реалізація продукції кухні (власного виробництва) здійснюються через буфети, бари, власні обідні зали і через офіціантів.

Кількість потрібних товарів, продуктів і сировини визначається на підставі плана - меню. План - меню щоденно складає в одному примірнику завідуючий виробництвом (шеф-кухар) на передодні дня приготування їжі; затверджує його директор. Страви в плані-меню записуються в такій послідовності: холодні закуски, перші страви, другі страви, треті страви, комплексні обіди.

При розробці плану - меню враховують наявність сировини, попит покупців, виробничі можливості підприємства громадського харчування. Оскільки план-меню виписується на один день, то наступного дня його передають до бухгалтерії.

На підставі затвердженого плану-меню відповідальна особа виписує вимогу або накладну на отримання сировини з комори. Вимога складається з урахуванням потреби в сировині (продуктах) на майбутній день і залишків сировини на майбутній день. Вона затверджується керівником підприємства і є підставою на відпуск сировини з комори.

На підставі вимоги виписують накладну на відпуск необхідної кількості продуктів зі складу. Таке відпускання може оформлятися також виписуванням забірного листа, один примірник якого залишається у завідувача виробництвом. Накладна (вимога) на відпуск товарів з комори застосовується для оформлення відпуску товарів (продуктів і тару) з комори підприємства у виробництво (кухню, буфети, ятки, кіоски), а також при одноразовому відпуску товарів кухні протягом дня (зміни) буфетам, кіоскам. Накладну виписують за обліковими цінами.

Документальне оформлення надходження товарів і тари від постачальників здійснюється у порядку, який був описаний для роздрібних торгових підприємств. Закупівля сільгосппродукції у фізичних осіб здійснюється на підставі закупівельних актів або відомостей.

3

Як зазначалося, реалізація продукції власного виробництва підприємствами громадського харчування здійснюється споживачам через власні обідні зали, на замовлення покупців додому, шляхом відпуску дрібно гуртовими партіями для колективного споживання.

У ресторанах і кафе, де споживачів обслуговують офіціанти, на основі замовлень споживачів виписують рахунки в двох примірниках. При проведенні розрахунків зі споживачами із застосуванням РРО, крім того видається чек.

Реалізація продукції власного виробництва на підприємствах, де не застосовується форма обслуговування через офіціантів, здійснюється виданням споживачам чеків. Продаж власної продукції може здійснюватися за абонементами або талонами на спеціальне чи дієтичне харчування. Страви за абонементами чи талонами на спеціальне або дієтичне харчування відпускають за окремим планом -меню. Ці документи є підставою для підрахунку кількості і вартості відпущених страв за окремими видами та в цілому за зміну. Бланки абонементів є бланками суворого обліку і потребують контролю їх руху з боку бухгалтерії.

Підприємства громадського харчування використовують таку форму обслуговування споживачів як відпуск власної продукції на замовлення додому. Ця операція оформляється виписуванням рахунка із зазначенням кількості, ціни і вартості відпущених страв.

Відпускання власної продукції працівникам підприємства можуть здійснювати за пільговими цінами за умови певних обмежень у видах та кількості страв. Ця операція оформляється відомістю на відпуск власної продукції працівникам підприємства, у якій вказують окремими колонками вартість продукції за цінами громадського харчування та вартість за пільговими цінами.

У кінці робочого дня чи зміни матеріально-відповідальна особа складає акт про реалізацію, відпуск виробів кухні у якому зазначає перелік усіх вказаних вище видів продажу, якщо вони мали місце під час роботи.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні застосовується у всіх ресторанах, кафе, інших підприємствах громадського харчування, де застосовується така форма розрахунку зі споживачами, яка дозволяє отримати дані про реалізацію виробів кухні за найменуваннями, кількістю і їх вартістю.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні складає щодня завідуючий виробництвом на підставі касових чеків, абонементів, талонів, та інших документів.

Реалізовані і відпущені вироби групуються в акти за видами готової продукції. Акт додається до звіту матеріально-відповідальної особи.

Якщо форма розрахунку зі споживачами не дозволяє отримати дані про реалізацію виробів кухні за їх найменуванням, кількістю і вартістю, то виписується акт про продаж і відпуск виробів кухні. Він складається комісією на підставі касових чеків, контрольних листів, вимог-накладних, денних забірних листів, та інших документів на реалізацію.

Поруч із основною діяльністю закладами (підприємствами) громадського харчування можуть надаватися додаткові послуги, перелік і вартість яких визначається суб`єктом господарювання та вказується у прейскуранті на послуги.

При прийманні попереднього замовлення на обслуговування суб`єкти господарської діяльності зобов'язані гарантувати виконання його замовлення у узгоджені із замовником строків. У разі відмови замовника від обслуговування в день проведення заходу він зобов'язаний викупити замовлену продукцію, яка не може бути продана іншим споживачам.

Замовнику забороняється приносити до закладу продовольчу сировину, харчові продукти у тому числі алкогольні та безалкогольні напої, а також залучати сторонніх осіб до приготування страв.

Забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати обов'язковий асортимент продукції.

На рахунках бухгалтерського обліку операції з продажу продукції власного виробництва будуть відображатися на підставі первинних документів.

Реалізація власної продукції через торгові зали за готівку:

1. Оприбуткована торгова виручка в операційну касу:

Дт 303 “Операційна каса”

Кт 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні”.

2. Нараховане податкове зобов'язання з ПДВ:

Дт 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні ”

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

3. Списано собівартість реалізованих товарів і продуктів

Дт 902.3 “Собівартість реалізованих товарів і продуктів у підприємствах громадського харчування”

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

4. Торгова виручка здана в центральну касу підприємства:

Дт 301 “Каса в національній валюті”

Кт 303 “Операційна каса”.

5.Торгова виручка здана в касу банку, який обслуговує підприємство:

Дт 311 “Поточний рахунок в національній валюті”

Кт 301 “Каса в національній валюті”

Реалізація продукції підприємств громадського харчування у порядку дрібного гурту та іншим покупцям (в тому числі з наданням торгової знижки), а також за абонементами:

1. Відвантажено покупцям власну продукцію:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні”;

2. Нараховані податкові зобов`язання з ПДВ:

Дт 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні”

Кт 641 “Розрахунки за податками”;

3. Списано собівартість реалізованої продукції власного виробництва:

Дт 902.3 “Собівартість реалізованих товарів в підприємствах громадського харчування”

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

4. Відображається надана покупцям торгова знижка:

Дт 285.3 “Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні “

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

5. Надійшла оплата від покупців:

Дт 311 “Поточний рахунок у національній валюті”, 301 “Каса у національній валюті”

Кт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”.

На підставі відомості відпуску харчування працівниками підприємства будуть зроблені такі записи:

1. На суму до оплати працівниками підприємства громадського харчування:

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Кт 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні”

2. Нараховується податкове зобов`язання з ПДВ:

Дт 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні”

Кт 641 “Розрахунки за податками”;

3. Списується собівартість реалізованої власної продукції:

Дт 902.3 “Собівартість реалізованих товарів в підприємствах громадського харчування”

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

4. Відображення погашення заборгованості шляхом оплати готівкою в касу:

Дт 301 “Каса в національній валюті”

Кт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

5. Утримується із заробітної плати вартість харчування працівників:

Дт 661 “Розрахунки за нарахованою заробітною платою”

Кт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

У кінці звітного періоду матеріально відповідальна особа складає звіт встановленої форми, у який включає документи за згаданими операціями.

Контрольні питання:

1.Особливості документування операцій з надходження товарів, продуктів, сировини і тари на склад підприємства громадського харчування та відображення їх в обліку.

2.Документальне забезпечення та облік вибуття та продажу товарів і продукції зі складів підприємства громадського харчування.

3.Джерела надходження сировини, товарів і продуктів у виробництво (на кухню).

4.План-меню, його суть та організація документування виробництва власної продукції.

5.Документальне оформлення та облік продажу власної продукції в роздріб.

6. Документальне оформлення та облік гуртового продажу власної продукції підприємствами громадського харчування.

7.Особливості організації продажу власної продукції працівникам підприємства в умовах застосування сучасного податкового законодавства.

Тема 3. Документальне оформлення та облік операцій буфетів (барів), дрібнороздрібних підприємств та цехів з виробництва напівфабрикатів та кондитерських виробів.

1. Документування та облік операцій з руху товарів та продуктів у буфетах (барах).

2. Документальне оформлення виробництва напівфабрикатів, кондитерських виробів у цехах підприємств громадського харчування.

3. Особливості звітності матеріально-відповідальних осіб виробничих цехів та синтетичний облік операцій цехів.

Література:

1. Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 1.06.2001р., №1776.

2. Інструкція із застосування плану рахунків обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємствами та організаціями споживчої кооперації: Затв. постановою правління Укоопспілки від 19.12.2001р., №304.

3. Інструкція із застосування книжково-журнальної форми обліку у підприємствах і організаціях споживчої кооперації: Затв. постановою правління Укоопспілки від 19.12.2001р., №304.

4. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Затв. постановою НБУ від19.02.2001р. №72.

5. Верига Ю.А., Заєць О.В., ін. Бухгалтерський облік в основних галузях господарства споживчої кооперації. Київ: Вища школа, 1995р.

-1-

З метою більш повного задоволення потреб населення в продукції громадського харчування її реалізацію здійснюють через буфети (бари). Буфети (бари) функціонують в їдальнях, кафе, ресторанах, а також як їх філії в закладах закритого типу, на промислових підприємствах, навчальних закладах.

Продукція власного виробництва та куповані товари можуть реалізовуватися також через лотки, іншу дрібно роздрібну мережу, магазини кулінарії, кіоски.

Надходження товарів і продуктів у буфети, бари, на дрібно роздрібні підприємства відбувається, насамперед, зі складу підприємства громадського харчування. На цю операцію завідуючі складами оформляють видаткові накладні або забірні листи.

На операції з надходження товарів і продуктів із виробництва (кухні, виробничих цехів) складають накладні або забірні листи. При отриманні товарів безпосередньо від постачальників (за умови, якщо підприємство громадського харчування не має складу або бар, буфет є самостійним підрозділом чи філією) оформлення надходження здійснюється товарно-транспортними накладними, накладними, рахунками-фактурами. Закупівля сільськогосподарської продукції барменами, буфетницями, іншими матеріально відповідальними особами оформляється відомістю на закупівлю сільськогосподарської продукції або актами закупівель із наступним складанням матеріально відповідальними особами авансових звітів про видані аванси на закупівлю. Зазначені авансові звіти з прикладеними до них первинними документами повинні здаватися матеріально відповідальними особами до бухгалтерії підприємства не пізніше наступного дня після дня отримання авансу.

Документальне оформлення реалізації товарів і продукції громадського харчування буфетами, барами, іншими підприємствами дрібно роздрібної мережі буде залежати від виду реєстрації готівки та способу її здавання.

Якщо підприємство застосовує РРО (ЕККА), отримана від продажу готівка повинна бути оприбуткована, а покупцю видається касовий чек. При використанні під час розрахунків з покупцями РК (розрахункових книжок), покупцю видається квитанція від РК із вказанням суми проданого товару. У кінці робочого дня матеріально-відповідальна особа підприємства громадського харчування фіксує показники роботи РРО або записує дані розрахункових квитанцій до книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Торгова виручка підлягає здаванню в центральну касу підприємства: на цю операцію бухгалтер виписує прибутковий касовий ордер. Квитанція до прибуткового касового ордера із підписами головного бухгалтера, касира та відбитком печатки підприємства повертається матеріально-відповідальній особі і є підставою операції здавання виручки.

Для здавання торгової виручки у касу банку матеріально-відповідальна особа оформляє оголошення на внесок готівки, квитанція від якого видається потім працівником банку матеріально-відповідальній особі як підтвердження здавання виручки.

Пересилання торгової виручки через відділення зв’язку оформляється поштовим переказом; здавання торгової виручки через інкасатора оформляють супровідною відомістю.

Синтетичний облік товарів і продуктів у буфетах, барах, дрібно роздрібних підприємствах, магазинах кулінарії ведуть на рахунку 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні” за цінами продажу підприємств громадського харчування.

На операції з надходження товарів, продуктів зі складів, цехів з виробництва напівфабрикатів, кондитерських виробів, складають запис:

Дт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”

Якщо отримання товарів і продуктів відбувається від підприємств з іншим розміром націнки, зменшення або збільшення цін продажу підлягає відображенню на рахунку 285.3 „Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні”.

Отримання товарів і продуктів від постачальників на суму без ПДВ:

Дт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Підлягає відображенню податковий кредит з ПДВ:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

На підприємстві громадського харчування буде зроблено націнку:

Дт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 285.3 „Торгова націнка на товари і продукти у громадському харчуванні”

При передаванні чи поверненні товарів і продуктів іншим підрозділам підприємства складають запис на внутрішнє переміщення із зазначенням аналітичних рахунків відповідних матеріально-відповідальних осіб:

Дт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”;

Реалізація продукції і товарів за готівку:

Дт 303 „Операційна каса”

Кт 702.3 „Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні”;

Здавання торгової виручки у центральну касу:

Дт 301 „Каса в національній валюті”

Кт 303 „Операційна каса”;

Здавання виручки через інкасатора та через відділення зв’язку:

Дт 333 „Грошові кошти в дорозі в національній валюті”

Кт 303 „Операційна каса”

-2-

Комбінати (об’єднання) громадського харчування можуть мати окремі цехи з виробництва овочевих, м’ясних напівфабрикатів, кондитерських та інших виробів. Такі цехи можуть функціонувати у формі ГВП (госпрозрахункових відособлених підрозділів).

Під час організації обліку виробництва в цехах слід враховувати особливості їх діяльності. Так, при виготовленні готових виробів і напівфабрикатів використовуються норми закладок сировини відповідно до збірника рецептур кулінарних страв і виробів. Реалізація продукції цехів проводиться через підприємства громадського харчування , які здійснюють сумовий облік продуктів і товарів.

Облік на виробничих цехах з випуску готової продукції і напівфабрикатів ведуть за методикою, передбаченою для підприємств громадського харчування. У цих цехах продукти обліковують за матеріально-відповідальними особами, найменуваннями, ґатунками (категоріями), кількістю, ціною і сумою. Облік повинен забезпечувати контроль за виходом напівфабрикатів за їх видами, кількістю відповідно до встановлених норм та за правильним їх використанням.

Матеріально-відповідальна особа (директор або зав цехом) визначає кількість напівфабрикатів, чи іншої продукції, яку потрібно виготовити за даними замовлень, прийнятих від підприємств, що обслуговуються. При цьому також повинні бути враховані потреби власного виробництва (кухні), філій, буфетів, що входять до складу цього підприємства.

Сировина в цехи надходить зі складів за накладними чи забірними листами.

На розрубування м’ясних туш на м’ясні напівфабрикати, встановлені норми їх виходу. Для контролю за відповідністю виходу напівфабрикатів кількості сировини, що використовується, матеріально-відповідальна особа за участю представника дирекції складає акт з розрубування м’яса – сировини в цехах для виробництва.

До акта додаються документи на передавання виробничих напівфабрикатів на склад або в цехи з виготовлення вагових і штучних напівфабрикатів. Показники акта повинні відповідати даним документів, що підтверджують надходження м’яса – сировини в цех для переробки на напівфабрикати.

Списання, реалізація та передавання готової продукції цехами оформляється актами і видатковими накладними, які складають матеріально-відповідальні особи цехів. Акти перевіряє бухгалтерія і затверджує керівник підприємства. Виготовлені напівфабрикати та іншу готову продукцію передають на склад за забірними листами або накладними.

Сировину і готові вироби в структурних підрозділах обліковують за допомогою карток. Облік ведеться за найменуваннями товарів, ґатунками та ціною.

-3-

Матеріально-відповідальні особи цехів (директори, майстри, завідувачі цехами) щоденно звітуються перед дирекцією об’єднання громадського харчування, правлінням споживчого товариства або дирекцією ГВП. Звіт складається за формою, яка передбачена для підприємств громадського харчування, (додаток до інструкції із застосування книжково-журнальної форми обліку).

У прибутковій частині звіту відображають вартість продуктів і сировини, які надійшли до цеху за цінами продажу, а у видатковій – вартість відпущених на склад напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів за продажними цінами. Звіт складається у сумовому вираженні.

З метою забезпечення контролю за використанням сировини згідно з нормами закладки, а також контролю за рухом готових виробів та напівфабрикатів у кількісних показниках матеріально-відповідальні особи повинні додатково складати „Звіт про рух готових виробів” у кількісних та сумових показниках. Звіт повинен складатися на дати проведення інвентаризацій. Звіт складається у двох примірниках. Один примірник з доданими документами здають у бухгалтерію, другий – залишається у матеріально-відповідальної особи. У звіті має бути зазначене повне і точне найменування виробів, а щодо штучних – і вага одного виробу.

Залишку незавершеного виробництва, як правило, на кінець дня (зміни) не повинно бути. Залишок може мати місце тільки за напівфабрикатами, на виготовлення яких за технологією потрібно більше, ніж один робочий день (зміну).

Матеріально-відповідальні особи цехів з виробництва напівфабрикатів, кондитерських та інших виробів складають „Звіт про рух продуктів у виробництві”. Звіт складається у сумовому вираженні за обліковими цінами підприємства. Дані про надходження продуктів, товарів і тари заносять до звіту на підставі документів складу, постачальників, ін. Витрата продуктів визначається на підставі актів про відпуск на реалізацію готової продукції сировини і продуктів.

Звіт складається в двох примірниках, перший з яких з доданими документами здають в бухгалтерію. У першій частині звіту відображають надходження сировини і продуктів у виробництво за звітний період у кількості і сумі. У другій частині відображають залишок на початок звітного періоду, надходження із залишком, фактичний залишок на кінець періоду, повернення і списання за документами у кількості і сумі. У третій частині звіту відображають фактичні витрати сировини на випуск страв та за нормами, відхилення від норм; віднесення на винних осіб перевитрат сировини і продуктів на підставі рішення керівника. На зворотному боці звіту може бути розміщений звіт про рух тари за звітний період.

Синтетичний облік продуктів, товарів і сировини, що знаходяться в цехах з виробництва напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських та інших виробів, а також готової продукції ведуть так само, як і на кухні (у виробництві) підприємств громадського харчування – на рахунку 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні” за цінами продажу. Тару обліковують на рахунку 284.3 „Тара у громадському харчуванні” за цінами придбання.

Під час надходження продуктів зі складу в цех складають запис:

Дт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”;

Відпускання готових виробів з цехів на склади готової продукції за обліковими цінами:

Дт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”;

Різниця в цінах цехів та інших підрозділів буде відображатися за рахунок торгової націнки громадського харчування.

Перевитрати продуктів, товарів і сировини на виробничих цехах або їх нестачі будуть відображатися:

Дт 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”

Кт 282.3 „Товари і продукти у громадському харчуванні”;

Наступними записами слід показати в обліку коригування податкового кредиту з ПДВ та віднесення нестачі на винну особу на підставі рішення керівника (голови правління) підприємства (споживчого товариства).

Слід вказати також на те, що відображення в обліку операцій цехів, які функціонують як окремі юридичні особи може здійснюватися із застосуванням рахунків 23 „Виробництво”, 26 „Готова продукція”.

Контрольні питання:

1.Документування та облік надходження товарів у буфети, бари підприємств громадського харчування.

2.Організація документального оформлення та облік продажу товарів у буфетах, барах підприємств громадського харчування.

3.Особливості організації обліку у цехах з виробництва овочевих, м’ясних напівфабрикатів, кондитерських та інших виробів.

4.Звітність матеріально відповідальних осіб цехів з виробництва овочевих, м’ясних напівфабрикатів, кондитерських та інших виробів.

5.Синтетичний облік руху сировини у виробництві та реалізації продукції.

Тема 4: Звітність матеріально-відповідальних осіб та аналітичний облік товарів і тари на підприємствах громадського харчування споживчої кооперації.

1. Звітність матеріально-відповідальних осіб складів, кухні (виробництва), та барів (буфетів).

2. Аналітичний облік товарів і тари в бухгалтерії підприємств (об`єднань) громадського харчування.

Література:

1. Інструкція із застосування книжково журнальної форми обліку на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації.

1.

Матеріально-відповідальні особи складів підприємств громадського харчування – завідуючі складами складають товарно-грошові звіти, товарні звіти за формою та у порядку, який встановлений для підприємств роздрібної торгівлі (розділ 2). Такий підхід використовують ті склади, які ведуть облік товарів і продуктів за цінами продажу. Якщо структурний підрозділ громадського харчування – склад веде облік товарів і продуктів за цінами придбання, звітність матеріально-відповідальних осіб є аналогічною звітності в гуртових підприємствах. Так, матеріально-відповідальні особи складають звіти про рух товарів і тари на складі (розділ 1).

З метою контролю за виконанням виробничих завдань матеріально-відповідальними особами кухні (виробництва), забезпечення збереження кооперативної власності і своєчасного отримання інформації за операціями кухні, завідуючі виробництвом, кухарі складають та передають до бухгалтерії у визначені терміни звіти.

Так, при розмежуванні матеріальної відповідальності за товари і грошові кошти складаються окремо товарні звіти (за формою товарно-грошових) та касові звіти. В інших випадках матеріально-відповідальні особи кухні складають товарно-грошові звіти. Терміни подання звітів завідуючих виробництвом, кухарів визначаються дирекцією об`єднання громадського харчування або правлінням споживчого товариства чи дирекцією ГВП.

Терміни, порядок складання та подання звітів завідувачами виробництвом, кухарів у бухгалтерію підприємства громадського харчування такі самі, як і у роздрібній торгівлі (розділ 2).

Матеріально-відповідальні особи буфетів, барів дрібно роздрібних підприємств складають звіти про рух продуктів, товарів і тари за формою товарно-грошових звітів.

Звіти матеріально-відповідальних осіб подаються у бухгалтерію, перевіряються, приймаються працівниками бухгалтерії, затверджуються керівником підприємства та підлягають бухгалтерській обробці. При перевірці звітів необхідно, перш за все, перевірити порядок їх заповнення з формального боку. Особлива увага приділяється дотриманню порядку нумерації звітів (з початку року або з початку місяця).

Бухгалтерія не має права приймати документи, у яких не заповнені всі реквізити, немає дати або дата не співпадає зі звітним періодом. Якщо в документах виявлені виправлення, слід перевірити обґрунтованість внесених змін та наявність підписів осіб, які зробили виправлення. Зіпсовані документи, які підкладені до звіту повинні бути прокреслені.

Під час приймання звітів матеріально-відповідальних осіб перевіряється своєчасність оприбуткування отриманих цінностей від постачальників. Для цього слід використовувати журнал реєстрації виданих, повернутих, використаних довіреностей.

Особливу увагу звертають на операції із внутрішнього переміщення товарів, продуктів (зі складу на виробництво, з виробництва на склад, в буфет тощо).

Важливим моментом під час приймання звітів матеріально-відповідальних осіб є перевірка правильності застосування цін.

Звіти матеріально-відповідальних осіб підлягають перевірці з точки зору правильності здійснення підрахунків, визначення оборотів з надходження товарів, продуктів, тари, вибуття та визначення залишків. Перевірені та в окремих випадках виправлені звіти повинні бути затверджені керівником.

Бухгалтерська обробка затверджених звітів полягає у заповнені колонок “Заповнюються бухгалтерією”. Товарооборот з виробництва власної продукції відображається в окремій колонці.

2

Для аналітичного обліку руху товарів, продуктів і тари на підприємствах (закладах) громадського харчування споживчої кооперації застосовують журнал К-4. Зазначений журнал ведеться в розрізі структурних підрозділів на особових рахунках матеріально відповідальних осіб підприємства.

У журналі К-4 записи здійснюються на аналітичних рахунках матеріально-відповідальних осіб на підставі перевірених, затверджених і оброблених товарно-грошових звітів та доданих до них первинних документів.

Суми транспортно-заготівельних витрат записуються також на підставі товарно – грошових та інших звітів і розрахунків розподілу цих витрат, що складаються в бухгалтерії.

Під час обробки товарно-грошових та інших звітів структурних підрозділів та підприємств громадського харчування суми з надходження чи вибуття товарів необхідно відображати у графах за кореспондуючими рахунками окремо від сум надходження чи вибуття тари.

Кожна сторінка журналу К-4 має такі розділи:

• Дт рахунку 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

• Кт рахунку 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

• Залишки – сальдо товарів і тари;

• Дт рахунку 284.3 “Тара у громадському харчуванні”;

• Кт рахунку 284.3 “Тара у громадському харчуванні”;

• Кт рахунку 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні”;

• Кт рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

Записи у журнал К-4 розпочинають із занесення у відповідні графи залишків товарів та залишків тари на особові рахунки матеріально відповідальних осіб.

Залишки товарів та залишки тари на початок звітного періоду записуються у першому рядку, а на кінець звітного періоду – у наступному рядку у відповідній графі після останнього запису оборотів даного особового рахунка.

Підсумкові дані кожного звіту матеріально відповідальної особи підприємства громадського харчування записуються в одному рядку відповідного аналітичного рахунку. Так, перший звіт за звітний період записується у першому рядку, другий – у другому і т.д.

Підсумок кожного рядка журналу К-4 за дебетом рахунків 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні” та 284.3 “Тара у громадському харчуванні” має дорівнювати підсумку оприбуткованих товарів за звітом матеріально відповідальної особи, а підсумок за кредитом рахунків 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні” та 284.3 “Тара у громадському харчуванні” – підсумку вибуття товарів і тари.

У розділі “Кредит рахунку 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні” відображається вартість реалізованих товарів, продуктів за кінцевими продажними цінами громадського харчування (роздрібний товарооборот громадського харчування).

Підприємства громадського харчування самостійно визначають кінцеві продажні ціни на продукцію власного виробництва і на куповані товари, які реалізуються через буфети. В окремій колонці даного розділу відображається товарооборот з реалізації продукції власного виробництва.

У розділі “Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” відображають суми податкового кредиту, претензій, втрат товарів та продуктів у дорозі тощо.

Після запису останніх звітів підраховуються підсумки за всіма колонками журналу К-4 на аналітичних рахунках матеріально відповідальних осіб за винятком колонок розділу “Залишки товарів і тари”. Підраховані суми записуються у рядку “Разом”.

З метою отримання узагальненої інформації про рух та залишки товарів і тари в цілому по підприємству використовується окрема сторінка журналу К-4. Потім здійснюється арифметична перевірка залишків товарів і тари на кінець місяця. Необхідною умовою під час узагальнення інформації є звірка зустрічних сум із записами в інших журналах.

На підставі зведених даних журналу К-4 складають меморіальні ордери:

• за дебетом рахунків 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні” та 284.3 “Тара у громадському харчуванні” з кредита різних рахунків за винятком кредита рахунків 281.1 “Товари на складі”, 284.1 “Тара на складі”, 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі”;

• за кредитом рахунків 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні” та 284.3 “Тара у громадському харчуванні” у дебет різних рахунків за винятком сум, які записані на дебеті рахунків 281.1 “Товари на складі”, 284.1 “Тара на складі”, 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі” та 284.2 “Тара в роздрібній торгівлі”, 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні” та 284.3 “Тара у громадському харчуванні”;

• за кредитом рахунку 702.3 “Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні” у дебет різних рахунків за винятком сум, які відображені за дебетом рахунків 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”;

• за кредитом рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

Меморіальні ордери, які складені за зведеним журналом К-4 підлягають запису у реєстраційний журнал К-40 та у головну книгу К-41.

Контрольні питання

1. Порядок складання, подання, приймання звітів матеріально-відповідальних осіб підприємств громадського харчування.

2. Методика бухгалтерської перевірки та обробки звітів матеріально-відповідальних осіб підприємств громадського харчування.

3. Структура журналу К-4 та послідовність здійснення записів звітів матеріально-відповідальних осіб підприємств громадського харчування.

4. Зведення відомостей у реєстрі аналітичного обліку – журналі к-4 за звітний період.

5. Особливості складання меморіальних ордерів у громадському харчуванні та їх подальшої реєстрації.

Тема 5. Інвентаризація товарів і продуктів у громадському харчуванні. Облік торгових націнок.

1. Особливості проведення та документальне оформлення інвентаризації у громадському харчуванні.

2. Регулювання інвентаризаційних різниць та синтетичний облік результатів інвентаризації товарів і продуктів у громадському харчуванні.

3. Облік торгових націнок на товари і продукти у громадському харчуванні.

Використана література:

1. Інструкція із застосування книжково-журнальної форми обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації: Затв. Постановою правління Укоопспілки від 19.12.2001р. №304.

2. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу: Затв. Наказам МФУ від 11.08.94р. №69.

3. Положення про порядок списання з балансу невідшкодованого збитку від нестач, псування товарно-матеріальних цінностей, інших безнадійних боргів в організаціях і підприємствах споживчої кооперації України: Затв. Постановою Правління Укоопспілки від 18.11.02р. №361.

4. П(С)БО 9 „Запаси”.

5. Про можливості застосування в господарській діяльності норм природних втрат продовольчих товарів. Лист Мінекономіки України від 19.10.2000р. №55-25/324.

6. Порядок визначення розрахунку збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. постановою КМУ від 22.01.96р. №116 (із змінами).

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій споживчої кооперації України: Затв. Постановою правління Укоопспілки від 19.12.2001р. №304.

8. Про затвердження порядку подання фінансової звітності: Затв: постановою КМУ від 28.02.2000р. №419.

9. Верига Ю.А., Заєць О.В. та ін. Бухгалтерський облік в основних галузях господарства споживчої кооперації – К.: Вища школа, 1995р.

- 1 -

Згідно із статтею 10 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стани і оцінка.

Об’єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником (головою правління) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з чинним законодавством.

Випадки обов’язкового проведення інвентаризації вказані в п.12 постанови КМУ №419 (8). Крім того, обов’язковим є проведення інвентаризації активів і зобов’язань підприємства перед складанням річної фінансової звітності.

В окремих випадках потреба в інвентаризації цінностей виникає під час ревізій за завданням судово-слідчих органів, коли неправильно визначена наявність і розмір нестач, надлишків та інших матеріальних витрат, період їх виникнення та відповідальні особи.

Інвентаризація товарів, продуктів і тари на підприємствах громадського харчування проводиться у такі терміни:

1. у виробництві (на кухні), у виробничих цехах, підсобних приміщеннях, цехах з виробництва напівфабрикатів, кондитерських виробів – не менше одного разу в місяць;

2. в буфетах – не менше, ніж один раз на місяць;

3. на складах (коморах) з окремою матеріальною відповідальністю – не рідше, ніж щокварталу;

4. на складах об’єднань (комбінатів) підприємств громадського харчування – два рази на рік.

Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, яка призначається наказом керівника підприємства.

Згідно з чинним законодавством, інвентаризаційна комісія несе всі види відповідальності, як перед законами України, так і перед керівником підприємства. Відповідальність за порушення норм і правил її проведення може настати:

• за несвоєчасність і недодержання порядку проведення інвентаризації, визначеного письмовим розпорядженням (наказом) керівника підприємства і врегульованого чинним законодавством України;

• за неповну і неточну інформацію, внесену в інвентаризаційні описи та в інші інвентаризаційні документи;

• за невідповідність внесених до описів відмітних ознак товарно-матеріальних цінностей (тип, сорт, марка, розмір), за якими визначають їх ціну;

• за неправильне і неточне, несвоєчасне оформлення інвентаризаційних документів, що не відповідає встановленому на підприємстві порядку.

Для вдосконалення процедур проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складах і базах підприємств бажано використовувати вимірювальну техніку та мірну тару. З метою механізації про­цесу інвентаризації можна застосовувати автоматичні лічильники, що забезпечують не тільки підрахунок цінностей, але й реєстрацію даних на магнітних чи паперових носіях інформації. Високоефективним способом нанесення та обробки інформації є використання фотоелементної лічильної техніки, яка з високою швидкістю здійснює підрахунок графічних позначок про наявність товарно-матеріальних цінностей безпосередньо з машинних носіїв інформації.

З масовою появою на підприємствах комп'ютерної техніки з'явилася можливість наносити інформацію про залишки на маркування тари. Нанесену таким способом інформацію про цінності під час інвентаризації знімають за допомогою зчитувальних пристроїв і записують на дискетах. Після цього слід порівняти отримані дані з бухгалтерськими. За такого методу інвентаризації до мінімуму зводиться можливість помилки, максимально скорочується час на її проведення.

Серед комп'ютерних методів проведення інвентаризації особливої уваги заслуговує метод, за яким на початку інвентаризації матеріально відповідальні особи за даними маркування на тарі проставляють кількість і ціну того чи іншого виду цінностей. Після цього інвентаризаційна комісія перевіряє нанесену інформацію про цінності в натурі, порівнюючи ці дані з даними маркування.

До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції, відображають їх в обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Потім матеріально відповідальні особи дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі прибуткові і витратні документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їм для зберігання, знаходяться в приміщенні або інших місцях.

Інвентаризація повинна проводитися в присутності всіх членів комісії та матеріально-відповідальних осіб. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності – з обов’язковою участю бригадира.

Якщо підрозділ здійснює реалізацію матеріальних цінностей за готівку, то насамперед підраховується наявність готівки:

- реєструються показники лічильників касових апаратів;

- готівка звіряється з показниками касового апарату.

При інвентаризації прибуткові й витратні операції з матеріальними цінностями, як правило, не здійснюються.

Також до початку інвентаризації перевіряється стан вимірювального господарства – точність ваг, важків та іншої апаратури.

Особливістю проведення інвентаризації на підприємствах громадського харчування є той факт, що на момент її проведення у виробництві (на кухні), у виробничих цехах можуть бути незавершені виробництвом вироби. Такі вироби не мають бути занесені безпосередньо в інвентаризаційний опис. З цією метою слід застосовувати норми витрачання сировини і продуктів, і норми відходів під час їх холодної та теплової обробки. Ці норми містить Збірник рецептур страв і кулінарних виробів. Наприклад, на момент проведення інвентаризації на кухні (виробництві) ресторану виявлено 200кг очищеної картоплі. Відповідно до Збірника рецептур норми відходів під час холодної обробки картоплі становлять 25%. Отже, для визначення кількості неочищеної картоплі слід скласти такий розрахунок:

Кн. = (200*100)/(100-25) = 267кг

Таким чином, кількість неочищеної картоплі становить 267кг.

За подібними видами сировини та продуктів в інвентаризаційний опис будуть записані вага брутто, вага нетто; суми будуть проставлятися окремо за вагою брутто і нетто.

Порядок запису в інвентаризаційні описи товарів, продуктів і сировини у буфетах, барах, виробничих цехах, які підлягали обробці такий самий як і на роздрібних підприємствах.

Так, на фактичну наявність товарів, продуктів і сировини складають інвентаризаційний опис. В зазначений опис записують фактичну наявність кожного виду цінностей, а також показники рахунків переведення напівфабрикатів і незавершених виробництвом виробів у початковий стан сировини. Інвентаризаційні описи складаються за кожним видом цінностей; окремі описи складаються на цінності, які отримали під час інвентаризації, які знаходяться на відповідальному зберіганні, на зіпсовані товари, а також на тару.

Матеріали інвентаризаційної комісії передаються у бухгалтерію підприємства, де здійснюється їх перевірка. Ці матеріали мають бути розглянуті у 5-ти денний термін та затверджені керівником підприємства. Усі прийняті рішення набирають юридичної сили і стають обов`язковими для виконання після затвердження протоколу комісії керівником підприємства. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація. На підставі описів у бухгалтерії складають порівняльні відомості встановленої форми.

2.

Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями. Інструкція №69 передбачає такий порядок:

• Перевищення вартості цінностей, що виявилися у надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей.

• Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється та однієї і тієї особи, що перевіряється.

• Органи управління, до відання яких належать підприємства, можуть встановлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).

• У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявилися у нестачі, більше вартості цінностей, що виявилися у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб.

• Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпані пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та при інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку:

• Товарно-матеріальні цінності, що виявилися у надлишку підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

• Убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убутку він розглядається як понаднормові витрати;

• Понаднормативні витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках коли винуватців не встановлено, або у стягнені з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, які оформляються на списання втрат і понаднормативних нестач мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей регулюються Постановою КМУ від 22 січня 1996 року №116 “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення матеріальних цінностей”.

Цей порядок не поширюється на дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.

Розмір збитків від розкрадання,нестач і знищення матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нище 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру ПДВ та розміру акцизного збору за формулою:

Р(з)=[(Бв – А)* І інф. + ПДВ + Аз] * 2

Результати інвентаризації товарів, продуктів і тари на підприємствах громадського харчування відображають у бухгалтерському обліку (Табл.2)

Таблиця 2

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку результатів інвентаризації товарів, продуктів і тари в громадському харчуванні

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Списано торгову націнку на товар, якого не вистачає (в межах норм природного убутку)	947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природного убутку”	282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”
2	Списані транспортно-заготівельні витрати, що припадають на суму нестачі, в межах норм природного убутку	947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природного убутку”	289.3 “ТЗВ у громадському харчуванні” ”
3	Відображено собівартість товару, якого не вистачає понад норми природного убутку у складі витрат звітного періоду	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”	282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні””
4	Списано ТЗВ, що припадають на суму нестачі товарів понад норми природного убутку (якщо їх облік ведеться на окремому рахунку)	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”	289.3 “ТЗВ у громадському харчуванні”
5	Віднесено на витрати звітного періоду суму ПДВ на товар, якого не вистачає (коригування податкового кредиту)	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”	641 “Розрахунки за податками”
6	Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природного убутку	072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”	__
7	Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку, завданого підприємству	375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”	716 “Відшкодування раніше списаних активів”
8	Списано суму нестачі з позабалансового рахунка	__	072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”
9	Віднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку №116	375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”	642 “Розрахунки за обов`язковими платежами”
10	Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету	375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”	641 “Розрахунки за податками”
11	Списано на фінансові результати собівартість товарів, яких не вистачає і відповідну суму ТЗВ, ПДВ	791 “Результати основної діяльності”	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”
12	Списано у кінці звітного періоду доход на фінансові результати підприємства	716 “Відшкодування раніше списаних активів”	791.3 “Результати операційної діяльності підприємств громадського харчування”

Бухгалтерські проведення на підставі порівняльної відомості відображаються в журналі К-4.

3.

В цілях забезпечення рентабельності діяльності підприємств громадського харчування і покриття витрат застосовують націнку громадського харчування. На відміну від торгової націнки у роздрібній торгівлі, торгова націнка у громадському харчуванні повинна відшкодовувати не лише витрати обігу, а й витрати на виготовлення власної продукції. Націнки на товари і продукти у громадському харчуванні визначаються у первинних документах з надходження і вибуття запасів. Такими документами є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні на внутрішнє переміщення.

Торгові націнки підприємств громадського харчування, які відносяться до реалізованих страв за готівку не підлягають зазначенню у первинних документів. Згідно з ПСБО-9 “Запаси”, їх сума визначається шляхом складання розрахунку реалізованих націнок (методика складання розрахунку показана в темі 3 розділу 2). Зазначений розрахунок складається у бухгалтерії з метою визначення собівартості реалізованих товарів і продуктів у громадському харчуванні.

Синтетичний облік торгових націнок на товари і продукти у громадському харчуванні ведуть на однойменному контрактивному рахунку 285.3. За дебетом рахунку відображають суму наданих покупцям знижок, суму зменшення націнок в зв`язку з нестачами та втратами запасів, а також в зв`язку з уцінкою. За кредитом – націнки на товари і продукти, які надійшли на підприємство громадського харчування. Вказані господарські операції, які збільшують або зменшують обороти за рахунком 285.3 були розглянуті в попередніх темах.

Суми торгової націнки на реалізовані товари і продукти за місяць відображаються в обліку за дебетом рахунку 902.3 “Собівартість реалізованих товарів і продуктів у громадському харчуванні” з кредиту рахунку 285.3 “Торгова націнка на продукти і товари у громадському харчуванні” за методом "червоного сторно”.

Слід зазначити, що підприємства громадського харчування мають право відкривати для обліку транспортно-заготівельних витрат рахунок 289.3 “ТЗВ на підприємствах громадського харчування”. Протягом місяця записи на цьому рахунку роблять у кореспонденції з рахунками 63, 66 та інших рахунків у залежності від змісту господарських операцій на підставі звітів матеріально-відповідальних осіб і доданих до них первинних документів, за кредитом на підставі розрахунку розподілу ТЗВ (порядок складання розрахунку, списання ТЗВ викладено у розділі 2).

Сума ТЗВ, які належать до реалізованих товарів відображається в обліку за дебетом рахунку 902.3 і кредитом рахунку 289.3.

Аналітичний облік торгової націнки у громадському харчуванні ведуть в книзі К-39 за методикою яка визначена для підприємств роздрібної торгівлі.

Контрольні питання:

1.Інвентаризація товарів і продуктів у громадському харчуванні: терміни та особливості здійснення.

2.Функції та завдання інвентаризаційних комісій.

3.Документування інвентаризації товарів і продуктів у громадському харчуванні.

4.Послідовність визначення результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування.

5.Фінансовий облік результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування.

6.Економічна природа торгової націнки результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування.

та її документування.

7.Синтетичний та аналітичний облік торгової націнки на товари, продукти у громадському харчуванні. Розрахунок реалізованої націнки згідно з П(С)БО 9 “Запаси”.

Розділ IV. Облік закупівель і збуту сільськогосподарської продукції, сировини і тари заготівельними підприємствами споживчої кооперації

Тема 1. Особливості організації обліку товарів заготівельними підприємствами споживчої кооперації

Бухгалтерські записи з повернення товарів покупцями гуртовому підприємству

Відображення в обліку операцій з переоцінки товару

Розрахунок

природних втрат товару на складі №2

підпис підпис

Таблиця 7

Таблиця 12

Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”.

На підприємства громадського харчування сировина, продукти і товари надходять за цінами придбання. Реалізація продукції власного виробництва та купованих товарів споживачам здійснюється за цінами продажу (цінами громадського харчування). Ці ціни є обліковими і включають окрім ціни придбання суму ПДВ (якщо підприємство чи заклад є платником ПДВ) та визначений розмір націнки.

Дт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Дт 2823 “Товари і продукти у громадському харчуванні”

Кт 282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”;

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Зміст операції

1

Організація заготівельної діяльності та завдання обліку

2. Особливості організації закупівельної діяльності за видами продукції

3. Порядок ціноутворення на сільськогосподарську продукцію і сировину та організація контролю за цінами.

4. Організація взаємовідносин між партнерами, порядок укладання договорів на закупівлю

2. Особливості організації закупівельної діяльності за видами продукції

Література

1. ЗУ „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.90р. №507/12.

2. ЗУ „Про податок на додану вартість” від 3.04.97р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями від 16.01.2003р. №489-VI.

3. ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами і доповненнями від 24.12.2002р. №349-IV.

4. ЗУ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відходів” від 07.03.2002р. №3073-III.

5. Порядок нарахування та виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за подані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі: Затверджено постановою КМУ від 15.07.98р. №1096.

6. Порядок збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки): Затверджено Мінекономіки України від 02.10.2001р. №224.

7. Про провадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як втор сировини: Затверджено постановою КМУ від 26.07.2001р. №915.

8. Методичні рекомендації про порядок закупівлі ціноутворення на на сільськогосподарську продукцію її переробки і сировину та розрахунків із здавальниками: Затверджено постановою правління Укоопспілки від 27.10.2000р. №208.

9. Правила роботи заготівельних пунктів-магазинів системи Укоопспілки: Затверджено постановою правління Укоопспілки від 27.10.2000р. №208.

1

Організація заготівельної діяльності та завдання обліку

Споживча кооперація України відповідно до Законів України "Про споживчу кооперацію", "Про підприємства в Україні", "Про рос­линний світ", "Про металобрухт", "Про відходи", "Про податок на до­дану вартість" (із змінами і доповненнями) та ін. здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини.

До сільськогосподарської продукції відноситься продукція, що виробляється сільськогосподарськими підприємствами і яка не прой­шла первинну чи промислову переробку - худоба, птиця, кролі, нутрії, молоко, яйця, зерно, бобові, насіння олійних культур, картопля, овочі та фрукти у свіжому вигляді, ягоди, баштані культури, дикорослі плоди, горіхи й інші. До тваринницької сировини відносяться - шку­ри великі, дрібні, свинячі, вовна, хутровина, хутросировина тощо; до вторинної сировини: брухт чорних і кольорових металів, макулатура, вторинні текстильні матеріали, гума, склобій, вторинні полімерні матеріали, кістки, інші. Продукти переробки - це продукти, що пройшли первинну чи промислову переробку (м'ясопродукти, молокопродукти, олія, цукор, борошно, крупи, крохмаль, а також овочі і фрукти первинної та промислової переробки).

З урахуванням попиту здійснюється закупівля інших видів, перелік яких затверджує правління облспоживспілки з огляду місцевих умов, зокрема: віників із сорго, мітел, щіток, сіна, комбікорму, шроту, соломи, равликів і інших.

Закупівля сільськогосподарської продукції та сировини здійснюється підприємствами споживчої кооперації у сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності та господарювання, а також у громадян, що займаються збиранням окремих видів дикорослих плодів і ягід, лікарської, вторинної сировини тощо.

Закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її пере­робки та сировини, дикорослих плодів, ягід, грибів, інших видів здійснюють такі організації і підприємства при умові передбачення цього виду діяльності у їх статуті чи положенні:

1. споживчі товариства, а також створені на їх базі госпрозрахункові відособлені підрозділи;

2. приймально-заготівельні пункти, заготпункти-магазини;

3. сількоопзаготпроми (сількоопзаготпромторги);

4. райкоопзаготпроми (райкоопзагопромторги, райзаготконтори);

5. роздрібні торговельні підприємства;

6. оптові торговельні підприємства;

7. промислові підприємства з виробництва продовольчих і непро- довольчих товарі в (консервні заводи, хлібозаводи, ковбасні цехи, цехи з переробки сільгосппродукції і сировини);

8. госпрозрахункові об'єднання ринків (ТЗП ринків);

9. підприємства харчування;

10. торговельно-закупівельні, заготівельно-збутові бази;

11. міськкоопторги;

12. худобозабійні пункти;

13. звірогосподарства;

14. кооперативні підприємства та інші господарюючі суб'єкти, пе редбачені чинним законодавством.

2. Особливості організації закупівельної діяльності за видами продукції

Товарний асортимент сільськогосподарської продукції, про­дуктів її переробки та сировини (далі продукції), що закуповується підприємствами споживчої кооперації, нараховує більше 100 найме­нувань окремих видів продуктів та сировини, які потребують специф­ічної) підходу до організації закупівель, приймання за кількістю і якістю, особливих умов зберігання, товарної обробки, обліку, транс­портування і т. ін.

Закупівля продукції і сировини - це взаємодія організацій і підприємств споживчої кооперації з виробниками різних форм влас­ності та господарювання, а також формування різноманітних напрямів використання закупленої та переробленої продукції.

Приймання продукції і сировини здійснюється заготівельни­ми організаціями і підприємствами безпосередньо у місцях виробниц­тва (вирощування) або на приймальних пунктах організацій і підприємств, наведених вище.

Приймання продукції та сировини проводиться у сільськогос­подарських підприємствах, особистих підсобних, селянських (фер­мерських) господарствах та інших товаровиробників і власників.

При закупівлях продуктів через мережу торговельних під­приємств встановлюється перелік продуктів, які можуть закуповува­тись магазинами без порушення правил товарного сусідства відповід­но до Правил роботи заготівельних пунктів-магазинів системи Укоопспілки, затверджених постановою правління Укоопспілки від 27.06.2000 р. № 142.

Приймання продукції на підприємствах харчування здій­снюється завідуючим виробництвом, працівниками кухні або іншими працівниками, на яких покладені обов'язки із закупівель продукції.

Приймання продукції на переробних підприємствах здійснюють завідуючі виробництвом або інші працівники, на яких покладені функції заготівельника.

Приймання продукції на міських ринках здійснюють працівники торговельно-закупівельно пункту (ТЗП), на яких покладені ці обов'язки.

У населених пунктах, де відсутні приймально-заготівельні пункти та магазини, закупівля сільськогосподарської продукції та сировини здійснюється через роз'їзних заготівельників за графіком по днях тижня і годинах.

Графіки роботи приймально-заготівельних пунктів, роз'їзних заготівельників складаються з урахуванням інтересів здавальників продукції, тобто у дні і години, найбільш сприятливі для них.

Оплата праці заготівельника здійснюється за розцінками, затвердженими правлінням сільського споживчого товариства або райспоживспілки (РСТ). Розцінки оплати праці можуть затверджуватися як на значний проміжок часу (місяць, квартал, півріччя), так і на короткий відрізок часу (тиждень, і ін) у залежності від умов закупівель і кон’юнктури ринку на конкретну продукцію.

З метою стимулювання продажу продукції і сировини сільгосптоваровиробниками організації і підприємства споживчої кооперації знаходять можливості надання їм різноманітних послуг (платних і безплатних) з виробництва (вирощування), транспортування, забезпечення тарою та впровадження найсприятливіших форм розрахунків. Приймання продукції і сировини здійсняється за фактичною фізичною або заліковою вагою, Фактична фізична вага визначається зважуванням у місцях приймання-здачі.

Приймання картоплі і коренеплодів проводиться за заліковою вагою, яка визначається як різниця між фізичною вагою продукції та вагою землі понад допуски згідно із державним стандартом.

Приймання овочів, зерняткових і кісточкових плодів, культурних ягід, а також дикорослих плодів і ягід, відбувається за заліковою вагою, яка розраховується шляхом віднімання від фізичної ваги продукції тієї кількості, що не допускається до закупівель згідно із стандартом.

До обсягів заготівель овочів зараховується продукція семи основних культур: капуста, огірки, помідори, цибуля ріпчаста, морква, буряки столові, часник: за показником “інші овочі” включаються такі культури: перець солодкий, баклажани, кабачки, гарбузи, патисони, петрушка, селера, хрін, пастернак, редька, ріпа, салат, бруква, шпинат, щавель, ревінь, цибуля порей, зелень кропу, цибуля перо, зелений горошок, кукурудза цукрова, капуста цвітна, брюссельська, савойська та ін.

До обсягів заготівель ягід культурних включаються - суниці садові, смородина чорна і червона, малина, аґрус, чорноплідна горобина.

До обсягів заготівель плодів і ягід дикорослих свіжих і сушених (в перерахунку чи свіжі) зараховуються дикорослі: яблука (дичка), алича, барбарис, глід, брусниця, груша (дичка), ожина, кизил, морошка, обліпиха, терен, черешня (дичка), шовковиця, актинідія, лимонник, а також свіжі малина, чорниця, смородина дика, червоно-плідна горобина, суниці лісові, черемха.

Проте у сушеному вигляді малина, чорниця, червоно-плідна горобина, глід, суниці лісові, черемха - це лікарська сировина.

Кількість закупленого молока та молокопродуктів визначається з урахуванням фактичної жирності у перерахунку на базисну жирність.

При закупівлі масла, твердих сирів та інших молокопродуктів перерахунок у молоко здійснюється за коефіцієнтами, затвердженими спільним листом Держплану, Держагропрому, Мінторгу і ЦСУ колишньої Української РСР і правління Укоопспілки від 19.05.87 № 5/22-323 і № 10/16-6-318 (додаток 4).

Закупівлі м'яса проводяться у забійній вазі, .худоби - у живій або забійній вазі_, яка визначається за актами забою худоби на худобозабійних пунктах у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок оформлення документів на приймання та переробку худоби худобозабійними пунктами споживчої кооперації, а також відпуску м'ясопродуктів та сировини, затвердженою постановою правління Укоопспілки від 17.08.84 №253.

3. Порядок ціноутворення на сільськогосподарську продукцію і сировину та організація контролю за цінами.

Відповідно до Законів України „Про підприємства в Україні”, „Про оподаткування підприємств”, „Про податок на додану вартість”, „Про ціни та ціноутворення”, „Про споживчу кооперацію”, споживчі товариства, спілки та їх підприємства самостійно або на договірних засадах встановлюють вільні ціни і тарифи на продукцію виробничого призначення, сировину, сільгосппродукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються, плату за надані послуги, виходячи з попиту і пропозицій.

Вільні ціни та тарифи — це ціни і тарифи, які встановлюються за домовленістю сторін, з огляду кон'юнктури місцевого ринку.

Закупівля сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини, дикорослих плодів, ягід, грибів і інших видів здійснюється підприємствами і організаціями системи Укоопспілки за цінами домовленості.

Закупівельні ціни визначаються залежно від кон'юнктури регіонального ринку, тобто відповідно до попиту і пропозиції та з урахуванням можливості беззбиткової реалізації.

Вони розробляються працівниками економічної служби підприємства (економістами, бухгалтерами) на кожний вид сільськогосподарської продукції і затверджуються правліннями споживчих товариств, їх спілок, керівниками підприємств.

Реалізація закупленої продукції і сировини оптовим покупцям здійснюється за оптово-відпускними цінами.

Реалізація закупленої сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини на експорт здійснюється за контрактними (зовнішньоторговельними) цінами.

Оптово-відпускні ціни на сільськогосподарську продукцію та сировину встановлюються з врахуванням беззбиткової роботи підприємства та за домовленістю з покупцями цієї продукції (переробними, торговельними і ін. підприємствами).

З метою ліквідації внутрісистемної конкуренції між підприємствами райспоживспілки (районного споживчого товариства) закупівельні ціни можуть встановлюватись єдині для всіх підприємств і затверджуватись головою правління райспоживспілки (районного споживчого товариства).

Для гнучкішого використання ціни, як важеля управління обсягами закупівель, доходами і прибутком підприємства, затверджені закупівельні ціни повинні розглядатися як максимальні.

Згідно з Законом України від 18.02.99 № 442-ХІV "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" пункт 11.21 (із змінами і доповненнями) і постановою Кабінету Міністрів від 12 травня 1999 р. № 805 "До 1 січня 2004 р. сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою.

Перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продаж ними молоко і м'ясо в живій вазі проводиться платіжними дорученнями з поточного рахунку переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій – з його окремого рахунку.

Оплата громадянам вартості проданих ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюється готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) Ради.

Приклад розрахунків з населенням при закупівлі худоби за умови виплати дотацій наведено у додатку 3

Операції з продажу лікарських засобів у вигляді лікарської сировини звільняються від обкладання податком на додану вартість (лист Державної податкової адміністрації України від 11.02.2000 р. № 699/6/16-1220-26). Перелік лікарських засобів затверджений листом МОЗ України від 17.09.98 № 1762/А

4. Організація взаємовідносин між партнерами, порядок укладання договорів на закупівлю

Взаємовідносини між здавальниками сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки і сировини усіх форм власності та заготівельними організаціями споживчої кооперації регулюються на договірній основі.

Підприємства споживчої кооперації здійснюють закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки з метою задоволення потреб кооперативної торгівлі, підприємств харчування, переробної промисловості, а також для задоволення державних потреб (поставки бюджетним організаціям та установам) згідно з укладеними договорами.

Державні потреби України в сільськогосподарській продукції визначаються згідно з Законом "Про поставки продукції для державних потреб”, який є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на тендерних умовах складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України усіх форм власності. Тендерні умови передбачають розміщення замовлень і видачу підрядів декільком постачальникам з метою забезпечення найвигідніших комерційних умов угоди.

Поряд з державними визначаються також і регіональні потреби в сільськогосподарській продукції і продовольстві що формуються через регіональний контракт, який фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також позабюджетних джерел.

Обсяги закупівель сільськогосподарської продукції та сировини за регіональним замовленням затверджуються облдержадміністрацією і є підставою для укладання заготівельними, торговельними та переробними підприємствами договорів із сільськогосподарськими товаровиробниками.

Типові договори на закупівлю окремих видів сільськогосподарської продукції розробляються облспоживспілкою з урахуванням місцевих особливостей.

Договір є юридичним документом, в якому відображені права та обов'язки сторін.

Конкретні умови закупівель визначаються в договорах, укладених між заготівельними, торговельними, переробними підприємствами споживчої кооперації та сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності.

Договори на закупівлю сільськогосподарської продукції укладаються за заздалегідь розробленою формою, в якій враховуються особливості окремих видів продукції:

— картоплі, плодоовочів, баштанних культур;

— молока і молочних продуктів:

— худоби, птиці та інших видів продукції.

Договори розробляються з урахуванням специфічних особливостей продукції, що пов'язані з визначенням її якості при реалізації, асортименту, строків реалізації, порядку відвантаження, забезпечення тарою та порядком її повернення, можливості визначити обсяги нестандартної продукції, санкцій за неналежне виконання договорів. Строки постачання визначаються з урахуванням періоду дозрівання культур, умов виробництва та зберігання продукції. В договорі визначаються також відповідальність сторін в разі невиконання умов, крім випадків внаслідок стихійного лиха.

Договори доповнюються протоколом узгодження цін на продукцію з врахуванням їх змін залежно від паритету цінна сільськогосподарську продукцію та матеріальні ресурси, собівартості виробництва та зміни кон'юнктури ринку (попиту та пропозиції).

Однією з головних умов договору є підвищення якості продукції. Якість продукції повинна відповідати діючим стандартам (технічним умовам). Продукція рослинництва повинна супроводжуватися сертифікатом, про наявність нітратів та отрутохімікатів, радіонуклідів. Постачання нестандартної продукції здійснюється в разі узгодження із заготівельним підприємством чи організацією.

Розрахунки з товаровиробниками за задану продукцію проводяться за цінами домовленості, у відповідний термін, що і визначається у договорі.

Навантаження продукції на транспортні засоби у господарствах здійснюється силами та засобами здавальника і за його рахунок, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Розвантаження продукції у заготівельника здійснюються силами та засобами заготівельника, або у відповідності з домовленістю сторін і відшкодовується за рахунок заготівельника.

Забезпечення транспортування продукції від здавальника до заготівельного підприємства відбувається за домовленістю сторін, власним або найманим транспортом.

Транспортні витрати на перевезення продукції від сільськогосподарських підприємств, особистих підсобних, селянських (фермерських) господарств до приймально-заготівельних пунктів, складів, сховищ заготівельного підприємства відшкодовуються за рахунок: здавальника продукції або за домовленістю сторін.

Заготівельні підприємства при можливості забезпечують здавальників тарою.

Транспортні витрати з доставки тари до господарств відшкодовуються за домовленістю сторін.

Навантаження тари у заготівельному підприємстві відбувається силами і засобами заготівельника і відшкодовується за його рахунок.

Розвантаження тари у товаровиробника здійснюється його силами і засобами і відшкодовується за його рахунок.

Господарства несуть матеріальну відповідальність за збереження кількості та якості отриманої тари.

Відповідно до Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (затверджено наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 03.04.96 №2103/44/62) організації та підприємства споживчої кооперації можуть здійснювати закупівлю та реалізацію названої продукції, продуктів її переробки та сировини через участь у біржових торгах або користуючись послугами біржових посередників.

З метою удосконалення укладання господарських договорів і створення умов для збільшення обсягів заготівельного обороту взаємовідносини між виробниками сільськогосподарської продукції і заготівельно-переробними підприємствами та організаціями споживчої кооперації формуються на основі Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999р. №632.

Відповідно до цього Положення деривативами є:

• форвардний контракт - двостороння угода за стандартною(типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив (товар) у визначений час та на визначених умо­вах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту;

• ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив (товар) у визначе­ний час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту;

• опціон - стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив (товар) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

2. Особливості організації закупівельної діяльності за видами продукції

Товарний асортимент сільськогосподарської продукції, про­дуктів її переробки та сировини (далі продукції), що закуповується підприємствами споживчої кооперації, нараховує більше 100 найме­нувань окремих видів продуктів та сировини, які потребують специф­ічної) підходу до організації закупівель, приймання за кількістю і якістю, особливих умов зберігання, товарної обробки, обліку, транс­портування і т. ін.

Закупівля продукції і сировини - це взаємодія організацій і підприємств споживчої кооперації з виробниками різних форм влас­ності та господарювання, а також формування різноманітних напрямів використання закупленої та переробленої продукції.

Приймання продукції і сировини здійснюється заготівельни­ми організаціями і підприємствами безпосередньо у місцях виробниц­тва (вирощування) або на приймальних пунктах організацій і підприємств, наведених вище.

Приймання продукції та сировини проводиться у сільськогос­подарських підприємствах, особистих підсобних, селянських (фер­мерських) господарствах та інших товаровиробників і власників.

При закупівлях продуктів через мережу торговельних під­приємств встановлюється перелік продуктів, які можуть закуповува­тись магазинами без порушення правил товарного сусідства відповід­но до Правил роботи заготівельних пунктів-магазинів системи Укоопспілки, затверджених постановою правління Укоопспілки від 27.06.2000 р. № 142.

Приймання продукції на підприємствах харчування здій­снюється завідуючим виробництвом, працівниками кухні або іншими працівниками, на яких покладені обов'язки із закупівель продукції.

Приймання продукції на переробних підприємствах здійснюють завідуючі виробництвом або інші працівники, на яких покладені функції заготівельника.

Приймання продукції на міських ринках здійснюють працівники торговельно-закупівельно пункту (ТЗП), на яких покладені ці обов'язки.

У населених пунктах, де відсутні приймально-заготівельні пункти та магазини, закупівля сільськогосподарської продукції та сировини здійснюється через роз'їзних заготівельників за графіком по днях тижня і годинах.

Графіки роботи приймально-заготівельних пунктів, роз'їзних заготівельників складаються з урахуванням інтересів здавальників продукції, тобто у дні і години, найбільш сприятливі для них.

Оплата праці заготівельника здійснюється за розцінками, затвердженими правлінням сільського споживчого товариства або райспоживспілки (РСТ). Розцінки оплати праці можуть затверджуватися як на значний проміжок часу (місяць, квартал, півріччя), так і на короткий відрізок часу (тиждень, і ін) у залежності від умов закупівель і кон’юнктури ринку на конкретну продукцію.

З метою стимулювання продажу продукції і сировини сільгосптоваровиробниками організації і підприємства споживчої кооперації знаходять можливості надання їм різноманітних послуг (платних і безплатних) з виробництва (вирощування), транспортування, забезпечення тарою та впровадження найсприятливіших форм розрахунків. Приймання продукції і сировини здійсняється за фактичною фізичною або заліковою вагою, Фактична фізична вага визначається зважуванням у місцях приймання-здачі.

Приймання картоплі і коренеплодів проводиться за заліковою вагою, яка визначається як різниця між фізичною вагою продукції та вагою землі понад допуски згідно із державним стандартом.

Приймання овочів, зерняткових і кісточкових плодів, культурних ягід, а також дикорослих плодів і ягід, відбувається за заліковою вагою, яка розраховується шляхом віднімання від фізичної ваги продукції тієї кількості, що не допускається до закупівель згідно із стандартом.

До обсягів заготівель овочів зараховується продукція семи основних культур: капуста, огірки, помідори, цибуля ріпчаста, морква, буряки столові, часник: за показником “інші овочі” включаються такі культури: перець солодкий, баклажани, кабачки, гарбузи, патисони, петрушка, селера, хрін, пастернак, редька, ріпа, салат, бруква, шпинат, щавель, ревінь, цибуля порей, зелень кропу, цибуля перо, зелений горошок, кукурудза цукрова, капуста цвітна, брюссельська, савойська та ін.

До обсягів заготівель ягід культурних включаються - суниці садові, смородина чорна і червона, малина, аґрус, чорноплідна горобина.

До обсягів заготівель плодів і ягід дикорослих свіжих і сушених (в перерахунку чи свіжі) зараховуються дикорослі: яблука (дичка), алича, барбарис, глід, брусниця, груша (дичка), ожина, кизил, морошка, обліпиха, терен, черешня (дичка), шовковиця, актинідія, лимонник, а також свіжі малина, чорниця, смородина дика, червоно-плідна горобина, суниці лісові, черемха.

Проте у сушеному вигляді малина, чорниця, червоно-плідна горобина, глід, суниці лісові, черемха - це лікарська сировина.

Кількість закупленого молока та молокопродуктів визначається з урахуванням фактичної жирності у перерахунку на базисну жирність.

При закупівлі масла, твердих сирів та інших молокопродуктів перерахунок у молоко здійснюється за коефіцієнтами, затвердженими спільним листом Держплану, Держагропрому, Мінторгу і ЦСУ колишньої Української РСР і правління Укоопспілки від 19.05.87 № 5/22-323 і № 10/16-6-318 (додаток 4).

Закупівлі м'яса проводяться у забійній вазі, .худоби - у живій або забійній вазі_, яка визначається за актами забою худоби на худобозабійних пунктах у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок оформлення документів на приймання та переробку худоби худобозабійними пунктами споживчої кооперації, а також відпуску м'ясопродуктів та сировини, затвердженою постановою правління Укоопспілки від 17.08.84 №253.