СУМІЖНІ ПРАВА
1. Поняття співавторства
2. Підстави виникнення авторського права
3. Особисті немайнові права автора
4. Майнові права автора чи іншої особи, що має авторське право 8. Об'єкти суміжних прав
5. Право доступу та право слідування
6. Обмеження авторських прав
1. Поняття співавторства
Співавторство породжує факт виникнення твору спільною працею двох або більше осіб. Для виникнення співавторства необхідно, щоб у роботі кожної фізичної особи над твором мала місце творчість. Співавторство передбачає визначену єдність замислу. Істотними умовами виникнення співавторства є: творчий результат, створений спільною творчою працею співавторів, має бути єдиним цілим, таким, що не може існувати без складових частин як ціле; спільна праця співавторів має бути творчою; повинна бути угода про спільну працю; співавторство має бути добровільним; результат творчої діяльності співавторів повинен бути об'єктивно втіленим у знаках, звуках, зображенні чи в іншій формі.
Співавторство — це, по-перше, множинність осіб, тобто твір створюється не однією особою, а в процесі роботи над твором беруть участь кілька осіб. Водночас для цього необхідна не лише проста участь, а й наявність творчого внеску авторів у створення твору. Як зазначає О.О. Штефан, спільна праця може виявлятися по-різному: автори можуть об'єднати творчий процес і працювати разом; автори можуть визначити план, структуру твору, визначити завдання для кожного учасника творчого колективу, відповідно до якого він має створити частину твору, яка потім буде об'єднана з іншими складовими твору для подальшого опрацювання. Співавторством не можна вважати технічну роботу (наприклад, набір на комп'ютері, підбір матеріалу, робота редактора або коректора), а також спонсорство.
Творчий результат має бути єдиним цілим за своїм тематичним змістом. Так, Е. Гаврилов стверджує, що твір складає нерозривне ціле в тому разі, коли його неможливо розділити не у фізичному розумінні, а в розумінні права. На підтвердження цієї точки зору можна навести як приклад твори живопису, які були виконані кількома художниками. В разі «фізичного» поділу такий твір втрачає свою цінність як об'єкт авторського права.
Волевиявлення осіб, які створили твір, має бути спрямоване на створення спільного твору. Одним з елементів, внаслідок якого виникають відносини співавторства, є угода про спільну працю над твором — як усна, так і письмова.
2. Підстави виникнення авторського права
Авторське право на твір виникає у автора з моменту його створення, тобто самого факту створення. Для виникнення і здійснення авторського права не потребується реєстрації, іншого спеціального оформлення твору або дотримання будь-яких формальностей. Правоволоділець може для сповіщення про свої права використовувати знак авторсько-правової охорони, який поміщається на кожному примірнику твору і складається з трьох елементів: латинської літери «С» у колі, імені (найменуванні) суб'єкта авторських прав, року першої публікації твору.
Розміщення знаку охорони авторського права на примірниках опублікованих творів покликане забезпечувати виявлення випадків неправомірного використання авторських прав на зазначені твори. Відсутність знака охорони, а також його незаконне розміщення може мати наслідком санкції, які накладають у судовому порядку. Існує презумпція авторства. За відсутністю доказів іншого автором твору вважається особа, яка вказана як автор на оригіналі або примірнику твору.
Закріплення в законодавстві про авторське право принципу автоматичної охорони авторського права на твір звільняє автора від необхідності проходження спеціальних процедур, пов'язаних з державною реєстрацією. Разом із цим, відсутність офіційного підтвердження наявності авторських прав на практиці в багатьох випадках призводить до складнощів у здійсненні захисту. Тому державну реєстрацію авторських прав слід розглядати як один із дієвих механізмів захисту авторських прав, що допомагає в боротьбі з неправомірним використанням об'єктів авторських прав. Суб'єкт авторського права, який здійснив реєстрацію, набуває можливість доведення своїх авторських прав, особливо щодо неопублікованих творів.
Наявність свідоцтва та рішення, які видають органи державної влади, публікація відомостей про реєстрацію в каталогах державної реєстрації та офіційних бюлетенях є сповіщенням факту існування твору і відповідальності за його неправомірне використання. Державну реєстрацію авторського права в Україні здійснюють відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» і Постанови Кабінету Міністрів У країни від 2 7 грудня 2001 р.№ 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства на твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Реєстрація авторських прав здійснюється Державною службою інтелектуальної власності України. Заявка на реєстрацію авторського права на твір має містити: заявку (українською мовою у встановленій формі); примірник твору (на матеріальному носії); документ, який підтверджує факт і дату опублікування твору (за наявністю); документ або копію документа про оплату збору за підготовку до реєстрації авторського права, або копію документа, який підтверджує наявність пільг; документ про сплату збору за оформлення і видачу свідоцтва або копію, яка підтверджує наявність пільг; довіреність, оформлену у встановленому порядку, якщо заявка подається довіреною особою.
Відповідно до п. 5 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого Постановою, про реєстрацію авторського права на твір видають свідоцтво. Про реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір, видають рішення. Відповідно до п. 20 Порядку здійснюють ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір. Після реєстрації відомості про відповідну реєстрацію публікують в офіційному бюлетені «Авторське право і суміжні права» та в «Каталозі державної реєстрації».