- •Характеристика галузі машинобудування
- •Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) в економіці України за видами економічної діяльності
- •Динаміка експорті та імпорту товарів машинобудівної галузі України (млрд. Дол. Сша)
- •Фінансовий аналіз підприємств галузі машинобудування
- •Показники рентабельності підприємств машинобудівної галузі за 2013-2014 рр.
- •Абсолютні показники фінансової стійкості підприємств за 2013-2014 роки (тис. Грн.)
- •Відносні показники фінансової стійкості підприємств
- •Аналіз ліквідності підприємств машинобудівної галузі за 2013-2014 роки
- •Висновки
- •Перелік використаної літератури
- •Продовження додатку а
- •Закінчення додатку а
- •Продовження додатку в
- •Закінчення додатку в
- •Продовження додатку е
- •Закінчення додатку е
ЗМІСТ
Вступ |
3 |
|
4 |
|
11 |
Висновки |
18 |
Перелік використаної літератури |
19 |
Додатки |
21 |
ВСТУП
Здатність оперативно та ефективно реагувати на зовнішні негативні фактори в ринковому середовищі є основою успішного розвитку підприємства. Висока фінансова стійкість і прибутковість суб’єкта господарювання досягається за рахунок ефективного управління фінансовою стратегією і використання фінансових інновацій у цьому процесі.
На сьогодні потреба управління фінансовою стратегією є важливим складником успішного функціонування будь-якого підприємства незалежно від розміру, організаційно-правової форми та виду діяльності. Проте існуюче теоретико-методичне забезпечення управління фінансовою стратегією недостатньо ефективне та обґрунтоване як у науковому, так і організаційно-практичному вимірі. Про це свідчить відсутність єдиної послідовності етапів процесу управління фінансовою стратегією, методичних рекомендацій, які б комплексно враховували різні характеристики підприємств. Це зумовило об’єктивну необхідність подальшого розвитку теоретичних положень щодо ідентифікації фінансової стратегії підприємства.
Питання управління фінансовою стратегією досліджували такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І. Бланк, А. Поддєрьогін, Ю. Бригхем, В. Василенко, В. Гриньова, В. Ковалев, М. Мартиненко, Л. Ніколаєнко, А. Петрова, О. Раєвнева, О. Тищенко, В. Хвостенко, О. Ястремська та ін. Проте, й досі залишаються недостатньо проробленими аспекти прийняття якісних управлінських рішень щодо формування фінансової стратегії підприємства
Метою роботи є узагальнення теоретичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення формування фінансової стратегії підприємства.
Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:
надано характеристику галузі машинобудування, проаналізовано обсяги виробництва, інвестицій в основний капітал галузі та експорт й імпорт іі товарів.
Методи дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення, порівняння, групування – для визначення сутності та змісту поняття «фінансова стратегія підприємства».
-
Характеристика галузі машинобудування
Значна кількість вітчизняних промислових підприємств є машинобудівними. Як відомо, сьогодні далеко не всі з цих підприємств прибуткові та конкурентоспроможні, оскільки більшість обладнання і застосовуваних технологій фізично зношені та морально застарілі. Це позначається як на якості і вартості продукції машинобудівних підприємств, так і на їхній фінансовій стійкості, конкурентній позиції, здатності залучати і здійснювати інвестиції. Проблема активізування економічного розвитку машинобудівних підприємств полягає у відсутності системного підходу до оцінювання і формування їхнього інвестиційного потенціалу через наявність суперечностей в інтересах інвесторів та реципієнтів, якими є машинобудівні підприємства, формуючи і використовуючи інвестиційні ресурси.
Машинобудування в розвинених країнах являє собою великий комплекс, який виробляє товари для інших галузей. Машинобудування України об’єднує 11267 підприємств, з яких 146 – великих, 1834 – середніх та 9287 – малих з виробництва різноманітних машин і устаткування, приладів і апаратури, тощо. У машинобудуванні зосереджено понад 15 % вартості основних засобів і майже 6 % оборотних активів вітчизняної промисловості та понад 22% кількості найманих працівників [13].
Сучасний машинобудівний комплекс України розвивається у рамках "Концепції Загальнодержавної Цільової програми розвитку промисловості України на період до 2020 р." [15]. Відповідно до цієї програми передбачається збільшення індексу промислової продукції на 2 – 2,2 % щороку, збільшення частки інноваційної продукції в обсязі виробництва промислової продукції до 50 % та збільшення частки промислових підприємств, що проводять інноваційну діяльність до 25 %.
Структура сучасного машинобудівного комплексу має чотири складові відповідно до КВЕД-2010 р. (рис. 1.1):
виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів;
виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань;
виробництво електричного устаткування;
виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції.
Рис. 1.1. Структура машинобудування за обсягом реалізованої промислової продукції за 2015 р., %
Проаналізуємо сучасний стан інвестиційної привабливості машинобудівельної галузі в Україні за напрямами:
аналіз обсягу виробництва машинобудування;
аналіз інвестицій в основний капітал машинобудування;
аналіз експорту й імпорту товарів машинобудівної промисловості.
Аналіз обсягу виробництва машинобудування. Узагальнивши інформацію Державного комітету статистики [14], обсяги виробництва машинобудівного комплексу в 2011–2013 роках представлені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Обсяги виробництва галузі машинобудування України
Показник аналізу |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
млн. грн. |
|||||
Промисловість |
1331887,60 |
1400680,20 |
1354130,10 |
1217362,96 |
1339099,26 |
Машинобудування |
133469,00 |
143533,10 |
117301,90 |
101348,84 |
80470,98 |
|
% до підсумку |
||||
Промисловість |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
Машинобудування |
10,02 |
10,25 |
8,66 |
8,33 |
6,01 |
Згідно табл. 2.1, протягом 2011–2015 років спостерігалося зниження обсягів виробництва машинобудування з 10,02 % до 6,01 %. Обсяг реалізованої продукції машинобудування у відсотках до всієї промисловості України значно менше, ніж у розвинутих країнах. Така тенденція характеризує хаотичний розвиток машинобудівного комплексу. Об’єктивні причини спаду обсягу виробництва – зниження економічної та інвестиційної активності на внутрішньому ринку і водночас скорочення продажів на російському ринку, головному для українського машинобудування.
В економічно розвинених країнах на долю машинобудування припадає 30–50 % загального обсягу випуску промислової продукції, що забезпечує технічне переоснащення промисловості кожні 8–10 років. При цьому частка продукції машинобудування у ВВП країн Євросоюзу складає 36–45 %, в США – 10 %, в Росії – 18 % [14]. В Україні питома вага машинобудування у промисловій структурі 2015 р. становила 6,01 %, що значно менше, ніж у розвинутих країнах. Це є основною причиною відставання вітчизняної промисловості за технічним рівнем від розвинутих країн.
Аналіз інвестицій в основний капітал машинобудування. Показник залучення іноземних інвестицій виступає рушійною силою створення сприятливих умов для інвестування й ефективного функціонування зарубіжного капіталу в країні. Станом на 01.10.2015 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 43949,4 млн. дол. США прямих інвестицій [14]. На рис. 1.2. показано питому вагу найбільших країн-інвесторів в економіку України.
Рис. 1.2. Питома вага найбільших інвесторів в Економіку України в 2015 році
Проаналізувавши динаміку прямих іноземних інвестицій у машинобудування України ( табл. 1.2 ), ми бачимо, що їх обсяг з кожним роком зменшується при зменшенні загальних інвестицій у економіку України. Ситуація з міжнародними інвестиціями безпосередньо пов’язана з внутрішньою економічною ситуацією. Україна все ще експортує товари з низькою вартістю, 70 % яких припадає на країни колишнього СРСР. Цей факт свідчить про те, що ще не відбулось внутрішньої трансформації економіки України. Для цього вкрай необхідні іноземні інвестиції, які принесуть нові технології і дозволять виробляти товари, конкурентоспроможні на світовому ринку [18].
Таблиця 1.2