Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Василенко - Антикризове управління.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
3.76 Mб
Скачать

Антикризове управління підприємством – Василенко

Вступ

РОЗДІЛ 1. КРИЗИ І СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

ГЛАВА 1. КРИЗИ ПІДПРИЄМСТВА І ЗАВДАННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

1.1. Загальні поняття про кризу і кризові явища

1.2. Причини виникнення кризи

1.3. Види криз

1.4. Симптоми і розпізнавання криз

1.5. Мета і завдання антикризового управління

ГЛАВА 2. МАКРОКРИЗИ І ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

2.1. Суть і причини появи економічних криз

2.2. Фази циклу і їх прояв

2.3. Види економічних криз

2.4. Макросередовище і державне втручання

2.5. Вплив макроекономічних проблем на підприємства

ГЛАВА 3. УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ

3.1. Характерні риси економіки України і підприємств постприватизаційного періоду

3.2. Загальне поняття системи і її види

3.3. Соціально-економічні системи і середовище

3.4. Взаємодія і розвиток соціально-економічних, систем

3.5. Склад і зміст системи управління

ГЛАВА 4. ОСНОВНІ УМОВИ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ

4.1. Концептуальні моделі функціонування організацій

4.2. Рівновага і стійкість організаційних систем

4.3. Роль комунікацій у стабільному розвитку організацій

4.4. Розвиток організаційної структури підприємства

4.5. Організаційна структура і культура як фактори стійкого розвитку підприємства

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙ І НЕОБХІДНІСТЬ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

ГЛАВА 5. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПІДПРИЄМСТВА І СТІЙКІСТЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ

5.1. Життєві цикли організацій і їх зміст

5.2. Циклічність розвитку організацій

5.3. Поняття стійкості і її види

5.4. Стійкість підприємства і кризи

5.5. Можливість криз і антикризове управління

ГЛАВА 6. КЕРОВАНІ ПЕРЕМІННІ В ОРГАНІЗАЦІЇ Й АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ

6.1. Загальна характеристика внутрішніх перемінних

6.2. Організаційно-технологічні компоненти керованих перемінних

6.3. Завдання і ресурси в організації

6.4. Взаємовплив внутрішніх перемінних

6.5. Внутрішні перемінні як потенціал фірми і джерело її дестабілізації

ГЛАВА 7. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

7.1. Загальні поняття про закони. Закон синергії

7.2. Закон розвитку

7.3. Закон інформованості й упорядкованості

7.4. Закон єдності аналізу і синтезу

7.5. Закони і закономірності як фактор стабільності роботи підприємства

ГЛАВА 8. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ Й АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ

8.1. Основні функції управління і якість їх реалізації

8.2. Технологія і техніка забезпечення процесу управління

8.3. Операційна (виробнича) система і її основні функції

8.4. Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління

8.5. Основні ознаки антикризового управління

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ДОМІНАНТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

ГЛАВА 9. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА І ГНУЧКІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

9.1. Стратегічний потенціал як аспект економічної безпеки фірми

9.2. Конкурентоспроможність, адаптація і гнучкість виробництва

9.3. Гнучкість виробничого потенціалу фірми

9.4. Гнучкий розвиток підприємств

9.5. Гнучкість системи управління персоналом

ГЛАВА 10. МАРКЕТИНГ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ

10.1. Мета і місце маркетингу в антикризовому управлінні

10.2. Ключові маркетингові стратегії антикризового управління

10.3. Внутрішні перемінні і зовнішнє середовище в антикризовому маркетингу

10.4. Моделювання процесу ухвалення рішення при виході на ринок нових товарів

10.5. Використання засобів маркетингу і комунікацій

ГЛАВА 11. РОЛЬ ІННОВАЦІЙ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ

11.1. Система інноваційного управління підприємством

11.2. Інноваційний потенціал і стратегія підприємства

11.3. Організаційно-економічний механізм управління інноваційним процесом

11.4. Інноваційне проектування

11.5. Система безупинного поліпшення продуктів і процесів (СБППП)

ГЛАВА 12. ІНВЕСТИЦІЙНА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

12.1. Мета і завдання інвестиційного процесу

12.2. Джерела фінансування інвестиційних програм

12.3. Оцінка інвестиційної привабливості фірми

12.4. Оцінка інвестиційних проектів

12.5. Фінансовий лізинг

РОЗДІЛ 4. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ГЛАВА 13. АНТИКРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І СТІЙКІСТЬ ФІРМИ

13.1. Організаційно-економічні передумови антикризового управління

13.2. Взаємодія керуючої і керованої підсистем

13.3. Неузгодженість систем і проблеми стійкості

13.4. Особливості прогнозування і планування в антикризовому управлінні

13.5. Концептуальна модель безупинного стратегічного планування

ГЛАВА 14. ПОТОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Й ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В АНТИКРИЗОВОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

14.1. Планування як особливий тип прийняття управлінських рішень

14.2. Бюджетне планування (бюджетування) діяльності підприємства

14.3. Статичне і гнучке бюджетування

14.4. Вибір найкращого плану й еластичність рішень

14.5. Оперативне управління виробництвом за допомогою оперограм

ГЛАВА 15. АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ І ДІАГНОСТИКА КРИЗ

15.1. Фактори і принципи антикризового управління

15.2. Процеси антикризового управління

15.3. Резервування і управління запасами з урахуванням ризику

15.4. Технологія антикризового управління

15.5. Етапи і методи діагностики кризи

РОЗДІЛ 5. УПРАВЛІННЯ В КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ

ГЛАВА 16. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ВИХОДУ ФІРМИ З КРИЗИ

16.1. Ситуаційний підхід до управління в кризовій ситуації

16.2. Створення антикризової команди (робочої групи) і вироблення дій

16.3. Аналіз і прогнозування розвитку кризової ситуації

16.4. Система прийняття рішень в умовах кризи

16.5. Забезпечення, реалізація антикризових заходів й аналіз наслідків

ГЛАВА 17. РОЛЬ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРА В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

17.1. Основні напрямки діяльності антикризової команди

17.2. Стимулювання і мотивація ефективності праці працівників

17.3. Аналіз структури персоналу підприємства

17.4. Система антикризового управління персоналом

ГЛАВА 18. МЕНЕДЖЕР В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ

18.1. Галузь діяльності менеджера в антикризовому управлінні

18.2. Модель менеджера антикризового управління

18.3. Дії менеджера в кризовій ситуації

18.4. Рольова поведінка менеджера

Висновок

Вступ

Знайоме усім нам управління, що сформувалося в рамках адміністративної системи, ґрунтувалося на всілякому обмеженні волі підприємництва й ідеї зумовленості основних подій і процесів на багато років уперед за допомогою всеохоплюючого централізованого планування.

В умовах транзитивної економіки організації зіштовхнулися з високим ступенем невизначеності розвитку подій і такими ж несподіваними впливами зовнішнього середовища на підприємства, змушуючи їх динамічно функціонувати і пристосовуватися до "капризів" і "прихотей" зовнішнього впливу.

Дотепер, через нерозвиненість наукового передбачення, на кризу реагували тільки з її появою. А іноді, що гірше, тоді, коли надзвичайна ситуація ставала реальністю і назрівала катастрофа.

Але поступово став вимальовуватися інший підхід, виникла інша система поглядів на те, як необхідно діяти в передкризових ситуаціях. Зараз у діях ведучих фірм усе більш виразно вимальовується стратегія попередження.

Дійсно, набагато розумніше передбачити кризу і ввести в поведінку системи такі нововведення чи альтернативи, які згладять негативні моменти для того, щоб стабільний розвиток не зазнав значних порушень.

Для запобігання кризи велике значення має своєчасне виявлення ознак майбутньої кризової ситуації.

Господарському керівнику, менеджеру необхідно вміти передбачати причини і джерела виникнення проблемних ситуацій і мати про запас заздалегідь спроектований механізм їх розв'язання для того, щоб наявними ресурсами і можливостями можна було якщо і не досягти поставленої мети, то хоча б не мати збитків.

У даний час більшість організацій про стійкість розвитку можуть поки лише мріяти. Проте у даному посібнику розглядаються питання не тільки ті, котрі дозволяють вижити фірмі в існуючих екстремальних обставинах, а й ті проблеми та умови, що дають можливість дивитися на майбутнє оптимістичніше і планувати свою роботу, спрямовану на стійкий розвиток підприємства в перспективі.

Головне завдання при реалізації комплексного системного підходу полягає в розробці адекватних його суті інструментальних методів і засобів, що дозволяють виявляти й описувати потенційні кризові ситуації, проектувати варіанти процедур їхнього розв'язання і відповідну цим процедурам інформаційну базу управління. І на цій основі — при виникненні кризових ситуацій за допомогою спеціальних заходів антикризового управління оперативним шляхом успішно вирішувати проблеми виходу з них.

Доцільність реалізації ситуаційного підходу в управлінні виробництвом зумовлена також необхідністю удосконалювання організаційних структур у швидкозмінних умовах управління.

Прогнозування проблемних ситуацій, що виникають в організаціях на всіх етапах функціонування, дозволяє заздалегідь розробляти процедури їх розв'язання з урахуванням обмежень на час вироблення управлінського рішення і впливу, наявності людських, фінансових, матеріальних ресурсів, науково-технічного заділу і т.д.

Підготовка фахівця в галузі антикризового управління передбачає засвоєння комплексу знань, що допомагають студентам і слухачам бачити його проблеми в різних ракурсах і поєднаннях.

Користуючись випадком, автор висловлює глибоку подяку рецензентам д.е.н., проф. В.І. Крамаренко; д.е.н., проф. О.М. Клейменову; д.е.н., Т.Є. Унковській за цінні зауваження і побажання, а також вдячність колегам по роботі, співробітникам кафедри менеджменту і маркетингу ТНУ на чолі з доктором економічних наук, професором В.А.Подсолонко.