- •Ковалик темний (Agriotes obscurus l)
- •Ковалик посівний (Agriotes sputator l)
- •Ковалик блискучий (Selatosomus aeneus l.)
- •Ковалик широкий (Selatosomus latus f.)
- •Ковалик червоно-бурий (Melanotus fusciceps Gyll.)
- •Ковалик чорний (Athous niger l.)
- •Ковалик опушений (Limonius pilosus Leske)
- •Блішка гречкова (Chaetocnema concinna Marsh.)
- •Блішка південна (Chaetocnema breviuscula Fald)
- •Довгоносик буряковий чорний (Psalidium maxillosum f.)
- •Довгоносик смугастий кореневий (Chromoderus fasciatus Mull.)
- •Довгоносик кореневий білуватий (Chromoderus declivis Oliv.)
- •Довгоносик буряковий сірий (Tanymecus palliatus f.)
- •Довгоносик буряковий звичайний (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •Довгоносик буряковий східний (Bothynoderes foveicollis Gebl.)
- •Цикадка шестикрапкова (Macrosteles laevis Rib.)
- •Цикадка строката (Eupteryx atropunctata Goeze)
- •Совка щавлева (Apatele rumicis l.)
- •Совка розсадна Scotia corticea Schiff.)
- •Совка оклична (Scotia exclamationis l.)
- •Совка-іпсилон (Scotia ipsilon Hfn.)
- •Совка озима (Scotia segetum Schiff.)
- •Совка капустяна (Barathra brassicae l.)
- •Совка с-чорне (Amathes c-nigrum l.)
- •Совка-гамма (Autographa gamma l.)
- •Муха бурякова мінуюча (Pegomyia hyosciami Panz.)
- •Попелиця бурякова листова (Aphis fabae Scop.)
- •Попелиця коренева бурякова (Pemphigus fuscicornis Koch)
- •Сліпняк буряковий жовтий (Polymerus vulneratus Panz.)
- •Сліпняк буряковий звичайний (Polymerus cognatus Fieb.)
- •Міль мінуюча бурякова (Gnorimoschema ocellatella Boyd.)
Жучок довжиною 1,2— 1,5 мм, з вузьким сплощеним тілом і майже квадратною передньоспинкою. Вусики з 3-чле-никовою булавою. Тіло від буро-чорного до червоно-бурого кольору, вусики і лапки світліші. Личинка довжиною 2,5, шириною 0,5—0,7 мм, з плоскою головою, короткими ногами і двома хітинізованими гачкоподібними відростками на останньому членику, загнутими вгору і всередину. Знизу цього членика є м'язистий підштовхувач. Тіло личинки біле, напівпрозоре, з рудувато-жовтою головою, вкрите рідкими тонкими волосками. Лялечка біла, напівпрозора, вкрита розсіяними тонкими щетинками; довжина тіла 1,6— 2 мм. Яйце довгасто-овальне, з одного боку трохи увігнуте, молочно-біле, блискуче, довжиною 0,4—0,44 мм, в поперечнику в межах 0,15— 0,17 мм.
На Україні е повсюдно в зоні бурякосіяння, але частіше завдає шкоди у правобережному Лісостепу. Зимують жуки на старих бурячищах, а також на полях з-під бурякових висадків у верхньому шарі (від 1 до 10 см) і на поверхні грунту — під рослинними рештками. Лише в посушливі роки жуки залазять на зимівлю глибше, інколи до 100—130 см. Рано навесні вони з'являються на поверхні грунту і живляться спочатку рештками рослин буряків і бур'янами. При температурі 17—19° спостерігаються масовий літ жуків і міграція па посіви буряків. У Лісостепу це звичайно буває в середині або у другій половині травня. Тут же на посівах цукрових буряків жуки паруються. Відкладання яєць починається в другій половині травня і триває до вересня, проте найбільш масовим воно буває в кінці травня — червні. Яйця відкладають в грунт поблизу коренеплодів буряків звичайно на глибині 20— 30 см.
Одна самка відкладає 50 яєць, з яких через 5—6 днів виходять личинки. Вони ростуть протягом 33—42 днів, поступово заглиблюючись у грунт звичайно до 40—60, а в посушливі роки до 90 см. Личинки до середини серпня живляться дрібними корінцями буряків і, закінчивши живлення, заляльковуються.
Перші жуки з лялечок з'являються в червні, а масовий вихід в Лісостепу спостерігається з середини липня і в серпні. Восени жуки в масовій кількості з'являються на поверхні грунту, особливо після дощів. Повний цикл розвитку цього шкідника триває 55—60 днів. Протягом року дає одне покоління. Чисельність популяцій бурякової крихітки зменшують паразитичні нематоди, грибні й бактеріальні хвороби.
Пошкодження цукрових буряків крихіткою полягають у тому, що жуки вигризають на підземній частині молодих рослин дрібні круглі або овальні дірочки різного розміру — від поверхневих до глибоких, внаслідок чого рослинки надламуються. Таких пошкоджень жуки завдають як під час проростання клубочків, ще до виходу проростка на поверхню грунту, так і на підземній частині стебельця в фазі вилочки і трьох перших пар листочків. З настанням сухої погоди пошкоджені рослини гинуть, що інколи призводить до пересіву значних площ цукрових буряків. Особливо небезпечний цей шкідник у роки з холодною і вологою весною.
Ковалик темний (Agriotes obscurus l)
Темно-бурий матовий жук довжиною 7—9 мм, з світлішими, ніж у інших видів, вусиками і ногами. Тіло дуже опукле, передньоспинка широка, ширша за довжину, опукла, з спрямованими прямо назад бічними кутами. Надкрила рівномірно вкриті волосками, посередині трохи розширені. Личинка довжиною до 25 мм, бурувато-жовта, блискуча, з одним вістрям на кінці черевця. Дихальця широкоовальні. Яйце довжиною 0,5 мм, кулястоовальне, біле, гладеньке. Жуки літають з кінця квітня до кінця червня. Під час відкладання яєць (у травні — червні) вони збираються на культурах з більш вологим і прохолодним приземним ярусом, зокрема на посівах злаків та багаторічних бобових трав. Удень вони ховаються під грудками землі і рослинними рештками. Яйця відкладають купками на прикореневі частини рослин. Залежно від вологості й температури навколишнього середовища фаза яйця триває від 12 днів до 1,5 місяця. Влітку личинки живуть у верхньому шарі грунту, переміщуючись вище або нижче залежно від вологості різних його ярусів, а восени заглиблюються до 1 м і на цій глибині зимують. Протягом вегетаційного періоду дротяники підгризають коріння різноманітних польових культур. Розвиток їх триває більше чотирьох років. Наприкінці четвертого року в липні — серпні личинки заляльковуються. Тривалість фази лялечки — 1,5—2 тижні. Жуки, що в липні — серпні виходять з лялечок, зимують у грунті. Цикл розвитку 5-річний. Віддає перевагу багатим на гумус, лучним і торфовим грунтам
Ковалик посівний (Agriotes sputator l)
Тіло темно- або блідо-буре в сірому опушенні, довжиною 6—8,5 мм. Передньоспинка трохи темніша за надкрила. її довжина і найбільша ширина майже однакові. Краї передньоспинки, вусики і ноги бурувато-жовті. Яйце широкоовальне, 0,5 мм довжиною, біле і гладеньке. Личинка від жовтого до темно-жовтого кольору, довжиною до 18 і шириною до 1,4 мм. Останній сегмент тіла майже вдвічі довший за ширину, правильної конічної форми, закінчується маленьким шипиком. Розвиток личинки триває протягом чотирьох років. Заляльковується в липні — серпні четвертого року. У квітні — травні п'ятого року на поверхню грунту виходять жуки, які літають до кінця липня. Яйця відкладають у травні — червні. Личинки тримаються дещо глибше, ніж у коваликів інших видів, переважно в шарі грунту з вологістю не менше 50 %. Шкоди завдають личинки всіх віків, особливо старших. Один з небезпечних масових ґрунтових шкідників багатьох польових культур.
Ковалик блискучий (Selatosomus aeneus l.)
Тіло чорне, з металево-зеленим, металево-синім або бронзовим блиском, неопушене, довжиною 12—15 мм. Ноги рудо-червоні або чорні. Вусики, починаючи з четвертого членика, пилчасті. Довжина передньоспинки трохи більша за ширину. Личинка довжиною до 25 і шириною до 3,3 мм, звичайно блідо-жовта, верхній бік голови сплющений. На останньому сегменті зверху є поперечно-овальна, дуже- заглиблена площадка, на бічних кілеподібних краях слабо-помітні горбочки. На кінці останнього сегмента черевця є два коротких товстих відростки із загостреними виступами, що спрямовані вершинами всередину; між кінцевими відростками є відкрита широка вирізка, яка звичайно вдвічі ширша за довжину. Віддає перевагу піщаним та супіщаним вологим грунтам; у масовій кількості розмножується на заплавних ділянках. Генерація п'ятирічна. Личинки з яєць виходять у червні. Підгризають висіяне насіння і сходи багатьох рослин, але особливо небезпечні для кукурудзи, картоплі, різних коренеплодів і овочевих культур. У серпні — вересні четвертого року заляльковується.