Самостійна робота № 5. Призначення і класифікація систем вентиляції й опалення приміщень. Кондиціювання приміщення.
Призначення та класифікація вентиляції
Вентиляційні системи можуть бути загально-обмінними, локальними (місцевими) і комбінованими. При загально-обмінній вентиляції зміна повітря відбувається у всьому обсязі приміщення. Призначенням локальної вентиляції є локалізація шкідливих виділень у місцях їхнього утворення і видалення їх із приміщення. При комбінованій системі одночасно з загальним повітрообміном локалізуються також і окремі найбільш інтенсивні джерела виділень.
У залежності від способу переміщення повітря в робочих приміщеннях –вентиляція поділяється на природну і штучну (механічну).
Природна вентиляція. Аерація
Природний неорганізований повітрообмін у приміщення обумовлений дією двох факторів: теплового тиску і вітрового тиску.
Тепловий тиск створюється різницею ваг стовпів повітря поза і усередині приміщення. Таким чином, виникає перепад тисків, що викликає повітрообмін.
Під дією вітру на навітряних поверхнях будинку виникає надлишковий тиск, а на завітряних сторонах – розрідження. Величина тиску або розрідження залежить від швидкості вітру.
Аерацією називається організований природний повітрообмін, здійснюваний у заздалегідь розрахованих обсягах і регульований відповідно до зовнішніх метеорологічних умов.
Перевага аерації – можливість подачі великих обсягів повітря без застосування вентиляторів і повітроводів; недолік аерації полягає в тому, що повітря вводиться в приміщення без попереднього очищення і підігріву, а що видаляється – не очищається від викидів і забруднює зовнішнє повітря.
Механічна вентиляція
Механічна вентиляція має ряд переваг у порівнянні з аерацією. Вентиляційні установки можуть бути притоковими або витяжними. При притоковій загально-обмінній вентиляції свіже повітря забирається з місць поза будинком і розподіляється по всьому приміщенню. Забруднене повітря витісняється свіжим через двер, вікна, ліхтарі, щілини будівельних конструкцій.
Витяжна вентиляція дозволяє видаляти забруднене і перегріте повітря з всього обсягу приміщення. Чисте повітря для заміщення вилученого забирається ззовні через двері, вікна, щілини будівельних конструкцій (інфільтрацією).
Притоково-витяжна загально-обмінна механічна вентиляція складається з двох окремих установок: через одну подається чисте повітря, через іншу видаляється забруднений.
При механічній вентиляції можливо обробляти як, повітря, що вводиться, так і повітря, що видаляється. Повітря, що вводиться, можна очищати, нагрівати (прохолоджувати), воложити (підсушувати), що видаляється повітря очищати або викидати через високі труби для розсіювання. Локальна механічна вентиляція може забезпечити отсос або приплив повітря в будь-яких місцях теплових або токсичних виділень.
2) Основні вимоги до систем вентиляції
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-гігієнічним вимогам:
— створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
— повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчиняти їх до гранично допустимих концентрацій;
— не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування забрудненого повітря з суміжних приміщень;
— не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;
— бути доступними для управління та ремонту під час екплуатацїї;
— не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад, шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу).
Найбільш повно вище перерахованим вимогам відповідає система кондиціонування повітря, яка також застосовується на підприємствах. За допомогою кондиціонерів створюються і автоматично підтримуються у виробничому приміщенні задані параметри повітряного середовища. При вирішенні питання щодо доцільності кондиціонування повітря слід враховувати і економічні чинники.
Необхідно зазначити, що до вентиляційних систем, встановлених у пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях висувається ціла низка додаткових вимог, які в цьому розділі не розглядаються.