3. Світовий ринок товарів тривалого користування

Серед промислових товарів, призначених для особистого спожи¬вання, виділяють специфічну групу товарів культурно-побутового та гос¬подарського вжитку. До культурно-побутових товарів відносять побутову . електронну апаратуру (телевізори, магнітофони, відеотехніку, персональні комп’ютери, калькулятори), годинники, фотоапаратуру, інше; до госпо¬дарських товарів - холодильники, пральні машини, мікрохвильові печі, пилососи, широку гаму інших електропобутових приладів. Наведені то¬вари, а також легкові автомашини, катери, яхти, спортивно-туристський інвентар в економічній літературі називають товарами тривалого користування, оскільки розглянутий у часі період їхнього споживання визна¬чає особливості ринку цих товарів. Більшість вказаних товарів є складними технічними виробами, і їхнє виробництво в основному сконцентро¬вано на підприємствах машнобудування, приладобудування, електроніки і електротехніки. Разом з іншими видами машин, обладнання, транспорт¬них засобів культурно-побутові і господарські товари являють собою не тільки найбільш завершений вид продукції серед готових виробів, але й характеризують науково-технічний потенціал і рівень розвитку країн-виробників, оскільки саме в ці товари закладено найбільш кваліфіковану працю, яка на світовому ринку оцінюється найвище. Більшість сучасних побутових машин і приладів оснащуються мікропроцесорами і мікро-ЕОМ. Добре відомо, що мешканець США або Швеції, натиснувши кілька клавіш свого домашнього персонального комп’ютера, може взнати розклад авіарейсів, замовити квиток або номер в заокеанському готелі. Зростання продажу персональних ЕОМ склало в 1987-1991 рр. в середньому за рік 27% в Японії і США, 20% - у Західній Європі. Світовий ринок товарів тривалого користування характеризуєть¬ся гострою конкуренцією. Так, в США 70% цих товарів зіткається з кон¬куренцією іноземних виробників як на внутрішньому, так і на зовнішньо¬му ринках. У США імпорт складає 60% вартості радіо- і телеапаратури, мотоциклів, велосипедів, що продукуються в цій країні, а також 19% - ав¬томобілів. Для міжнародної торгівлі цими товарами характерні більш високі темпи зростання порівняно з виробництвом. Торгівля товарами тривало¬го користування розвивається випереджаючими темпами і відносно до всього зовнішньоторговельного, обігу головних індустріальних країн світу. Визнаними лідерами у виробництві побутової електроніки є США, Японія, Німеччина, частка яких складає більш як 60% обсягу виробництва цих товарів у світі. Приблизно така сама частка цих країн у світовому експорті. Технічні товари тривалого користування в міжнародній торговель¬ній практиці продаються і купуються переважно у вигляді готових до вжитку виробів, але все частіше практикують поставки їх у розібраному вигляді для наступного складання в країні-покупцеві, а також поставки у межах коопераційних угод вузлів, деталей, окремих частин або запасних частин для технічного обслуговування і ремонту. Поставки побутових технічних товарів у розібраному вигляді (автомобілі, телевізори, аудіо- та відеотехніка, персональні комп’ютери) здійснюються в основному на ринки країн, що захищені високими митни¬ми тарифами від імпорту готової продукції в інтересах національних про¬дуцентів таких товарів. Така практика веде до створення відповідних на¬ціональних підприємств та компаній, діяльність яких спрямована на по¬ступове опанування виготовлення вузлів, деталей та на зменшення імпортної частки в готовому виробі. Новою формою зовнішньоторго¬вельного сервісу у сфері побутової техніки є практика "системного про¬дажу", коли покупцеві пропонується основний виріб і різні комплектуючі та супутні товари. Системний продаж не тільки збільшує виручку, але й є більш привабливим для покупця, ніж пропозиція розрізненого побутово¬го приладдя.  Одним з найважливіших елементів міжнародної торгівлі побутовою технікою є організація постачальником технічного обслуговування про¬даних товарів. Під впливом НТП конструкції побутових машин усклад¬нюються, обладнуються електронікою, автоматичними системами управління. Зростають вимоги до якості і оперативності технічного обслу¬говування. У 80-х роках в практиці західних компаній стало нормою по¬стачання споживачам запасних частин впродовж 1-3 діб. Таким чином, організація технічного обслуговування побутової техніки становить складний комплекс технічних і комерційних елементів, які залежні від виду виробу, обсягів постачання на конкретний ринок, географічної величини ринку, рівня промислового розвитку" країни-покупця, гостроти конку¬ренції та інших чинників. Одним з найважливіших товарів на світовому ринку товарів трива¬лого користування є побутова електронна апаратура. Від ринків інших побутових технічних товарів цей ринок відрізняється більшим динамізмом розвитку виробництва і збуту, оновленням і розширенням гами вироб¬ництва виробів, що надходять у торгівлю. Крім того, дана апаратура є технічно одним з найбільш складних видів споживчих товарів, що зумо¬влює необхідність підвищення витрат на розробку і освоєння вироб¬ництва. Ринок побутової електроніки характеризується великомасштаб¬ним виробництвом, високими темпами розвитку технічного прогресу, зростанням продуктивності праці, значними витратами на наукові та дослідні роботи. За 1970-1990 рр. вартісний обсяг випуску цих товарів в шести провідних країнах-продуцентах /Японія, США, ФРН, Великобри¬танія, Франція, Італія/ зріс їв поточних цінах/ більше ніж у 7 разів - з 9,1 млрд. дол. до 66 млрд. дол. при середньорічних темпах приросту і 2,5%. Обсяг експорту за цей же період збільшився в 8 разів - з 2,4 млрд. дол. до 18,2 млрд. дол. при середньорічних темпах майже !3%. Побутова електроніка е одним із основних видів електронного обладнання, її частка у вартості виробництва і експорту всієї електронної галузі в індустріальне розвинутих країнах складає 1/5, а в усій продукції машинобудування -більше 3%. На товари цієї групи припадає 3% загальних витрат спожи¬вачів

у західних країнах і 15% витрат на придбання товарів тривалого користування. Для ринку побутової, електроніки індустріальних країн є характерним його насичення багатьма видами. Показник насичення рин¬ку певним товаром визначається відношенням кількості родин, що мають цей товар, до загальної кількості родин у країні. Щодо кольорових телевізорів середній рівень насичення в Західній Європі перевищує 85%. В США 94% родин мають один кольоровий телевізор і 50% - два. Рівень насиченості відеомагнітофонами досяг в США - 50%, у Великобританії -45%, в Німеччині і Голландії - 40% . Домінуюче становище на світовому ринку побутової електроніки належить США, Японії, деяким країнам Західної Європи. В останнє деся¬тиріччя на цьому ринку з’явилась і з успіхом конкурує з названими країнами продукція південнокорейських та китайських виробників. Зростання авторитету на ринку високотехнічних товарів нових індустріальних країн /НІК/, до яких крім Північної Кореї відносять Тай¬вань, Сингапур, Гонконг, ілюструє зростання їхньої частки, у світовому експорті високотехнічних товарів за останні 20 років з 1 до 9%. Що сто¬сується побутової електротехніки, то тільки за 1985-1987 рр. частка НІК в їх експорті зросла з 22 до 33%; Південна Корея в 1992 р. вийшла на трете місце у світі після США і Японії щодо виробництва кольорових теле¬візорів та відеодвійок. Її компанії "Голстар" та "Самсунг Електронікс" успішно конкурують на світовому ринку з відомими американськими, японськими та західноєвропейськими виробниками. Серед господарських товарів тривалого користування один з найбільших - ринок побутової холодильної техніки. Цю техніку - холо¬дильники і морозильники - випускають зараз більше ніж в 60 країнах світу. Найбільші зарубіжні виробники - США, Японія, Італія, Німеччина, Південна Корея, Бразилія, Китай, Великобританія. Світовий ринок кон¬тролюють сім провідних фірм: "Електролюкс - Зануссі" /Швеція - Італія/ з річним обсягом виробництва 10,7 млн. шт., "Дженерал Електрик" /США/ - 5,2, "Уірлпул" /США/ - 5,1, "Мацусіта" /Японія/ - 4,5, "Бош-Сіменс" /ФРЩ- 3,7, "Томсон-Бранд" /Франція/ - 1,8 млн. шт. Асортимент холодильників, що виробляється західноєвропейськими фірмами, в основному представлений двох- і трьохкамерними моделями. В США і Японії 60% випуску складають холодильники типу "шафа" місткістю до 520 дм3. На ринку США і країн Західної Європи найбільш широко пред¬ставлена холодильна техніка виробництва США - її частка складає 70%, майже 10% - частка ФРН, решта - 20% - майже рівно розподіляється між Францією, Великобританією, Італією. Більшу частину холодильників, що продаються на ринку США, складають моделі місткістю 400-700 дм3 у вигляді "шафи" або колонки з вертикальним розміщенням камер. Найбільші виробники-фірми "Дженерал Електрик" /35%/, "Уірлпуд" /28%/ та інші. В ФРН холодильники випускають 35 фірм, але 50% випуску припадає на 4компани - "Бош-Сіменс" /22%/, "АЕГ" /10%/, "Баукнехт" і "Лібгерр" /по 8%/. У Великобританії ринок холодильників характеризу¬ють стабільність продажу та невисокі ціни. Провідні фірми з їх вироб¬ництва - "Три сіті" та "Лек". У Франції - провідний виробник холодиль¬ників - фірма "Томсон". Найбільші продуценти холодильників Італії -фірми "Електролюкс-Зануссі", Голландії - "Філіпс". Ринок холодильників розвинутих країн свідчить про високу насиченість: США - 99,9%, Франція, Італія - 99%, ФРН, Японія - 98%. Незважаючи на це, ринок холодиль¬ників може бути оновлений і розширений. Це стосується і країн СНД. Найбільший Виробник - Росія /66% випуску холодильників СНД/. В Україні продукується 11% холодильників - на підприємствах Донецька /модель "Норд"/, Дніпропетровська /модель "Дніпро"/, Василькова /модель "Кристал"/. Надійністю визначаються білоруські /модель "Мінск"/ та литовські /модель "Сайге"/ холодильники. Невисокою якістю зарекомендували себе холодильники виробництва вірменських, тад¬жицьких, азейбарджанських та узбецьких підприємств. Насиченість ринку холодильників країн СКД, і зокрема України, досить висока - 80-85%. Але через високі ціни активність цього ринку млява, населення в основ¬ному користується холодильниками, придбаними раніше. Незважаючи на це, завозяться і рекламуються дорогі імпортні холодильники - італійські, японські та інші.

2. Міжнародна торгівля машинами й устаткуванням: основні напрямки й тенденції розвитку

Оцінюючи тенденції розвитку світового ринку машин і встаткування в 80-е й 90-е роки, слід зазначити наступне. Для міжнародної торгівлі машинно-технічними виробами характерні більше високі темпи росту в порівнянні з виробництвом. Торгівля машинами й устаткуванням розвивалася випереджальними темпами й стосовно всього зовнішньоторговельного обігу ведучих промислово розвинених країн. Визнаними лідерами у виробництві й експорті машин і встаткування є США, Японія, ФРН, на частку яких доводиться більше 60% усього виробництва машинно-технічної продукції зазначеної групи країн. Приблизно така ж частка доводиться на ці держави у світовому експорті індустріальних країн.

У цей час частка експорту у виробництві машин і встаткування ведучих промислово розвинених країн становить більше 30% і має тенденцію до росту. На розширення експорту продукції машинобудування безпосередній вплив роблять подальше поглиблення міжнародного поділу праці й високі темпи НТП. На сучасному етапі жодна країна, як би развитой відносно науки, техніки й промисловості вона не була, не в змозі забезпечити самостійно, не опираючись на досягнення інших країн у цих областях, поступального руху на всіх напрямках НТП, створювати конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію. У цьому зв'язку взаємопроникнення господарських комплексів промислово розвинених країн, особливо в науці й машинобудуванні, привело до розвитку найбільш прогресивних форм спеціалізації й кооперування, до об'єднання зусиль виробників у міжнародному науково-технічному й виробничому співробітництві.

Міжнародний ринок машин і встаткування характеризується переважним розвитком торгівлі товарами й машинно-технічними комплексами виробничого призначення. Торгівля машинно-технічними товарами культурно-побутового призначення розвивається повільніше, причому ця тенденція, на думку експертів, збережеться й у доступному для огляду майбутньому.

Важливим фактором, що сприяє розвитку міжнародної торгівлі машинами й устаткуванням, є різке скорочення «життєвого циклу» більшості видів машинно-технічної продукції, її штучне моральне старіння, якому найчастіше сприяє державна політика прискореної амортизації й податкових пільг для покупців нової й новітньої продукції. Швидке створення такої продукції можливо лише на основі глибокої міжнародної науково-технічної кооперації між країнами-виробниками машин і встаткування. Таким чином, подальша інтернаціоналізація господарського життя, що активно проявляється в машинобудівному комплексі, є однієї з найважливіших рушійних сил у розвитку міжнародної торгівлі машинами й устаткуванням.

Не менш істотний вплив на ріст світової торгівлі готовими виробами роблять правительства індустріальних держав шляхом стимулювання експорту машин і встаткування. Ця діяльність включає надання значних пільг в оподатковуванні експортного виробництва, пільгових кредитів на розвиток орієнтованих на експорт виробництв, забезпечення державного страхування товарних і фінансових кредитів закордонним покупцям. Найчастіше мобилизируются національні й міжнародні джерела позичкового капіталу для кредитування іноземних покупців машин і встаткування по знижених ставках з наступною компенсацією з держбюджету різниці між наданою й ринковою ставками відсотка.

Більше 80% світової торгівлі машинами й устаткуванням доводиться на індустріальні країни, у тому числі шляхом надання програм допомоги на пільгових умовах в обмін на імпортні преференції до товарів із країн-донорів такої допомоги.

Происходящие у світовому виробництві й міжнародному поділі праці зрушення під впливом НТР, інтеграційних процесів і циклічних змін у світовій економіці роблять визначального впливу на товарну структуру міжнародної торгівлі. Домінуючі позиції в ній стійко займають готові промислові вироби. У структурі світового експорту на них доводиться приблизно 75%, у тому числі 37% - на машини, устаткування й транспортні засоби.

У структурі експорту розвинених країн ці показники ще вище - 80 і 43%. В експорті держав, що розвиваються, на них доводиться 54 і 19% відповідно. На підставі наявних прогнозів на середньострокову перспективу в товарній структурі розвинених країн всі зростаючу роль будуть грати высокотехнологичные товари, у першу чергу машинобудування. На них, зокрема в експорті США, Японії, Великобританії, уже зараз доводиться 1/3, а в експортних поставках Франції, ФРН, Італії - 1/5.

Економічна експансія промислово розвинених країн особливо яскраво проявляється в заохоченні з боку державних органів машинобудівних монополій, що вкладають свої капітали в створення на територіях держав, що розвиваються, дочірніх фірм і філій, які на основі використання місцевих матеріалів і порівняно дешевої робочої сили провадять по розробках материнських компаній цілком конкурентоспроможні машини й устаткування не тільки для задоволення внутрішнього попиту й заміщення імпорту, але для поставок на світові ринки.

Машинобудування Росії деякою мірою є складовою частиною світового машинобудівного виробництва, при цьому склад основних постачальників машинно-технічної продукції на світовий ринок протягом уже тривалого часу не перетерплює істотних змін. Він очолюється, як уже згадувалося, такими найбільшими країнами, як США, Японія, ФРН. Разом з тим слід зазначити, що в останні роки намітилася тенденція порівняно швидкого нарощування експорту машинно-технічної продукції із країн, що розвиваються. За наявними оцінками, їхня частка у світовому експорті машин і встаткування в найближчі роки підвищиться до 8-10%.

Частка Росії у світовому експорті машин і встаткування становить нині менш 1%, а в загальному обсязі російського експорту машинно-технічної продукції в промислово розвинені країни Заходу частка машин і встаткування оцінюється всього лише в 2-2,5%. На зовнішньоекономічну діяльність машинобудівних підприємств Росії впливають загальне падіння виробництва, надзвичайно низька конкурентоспроможність вітчизняних машин і встаткування на світових ринках, відсутність системи фінансування виробництва встаткування із тривалим циклом виготовлення, розривши економічних зв'язків з колишніми республіками СРСР і країнами-членами СЭВ.

Сучасна товарна структура машинно-технічного експорту Росії не відповідає співвідношенням, характерним для міжнародної торгівлі в цілому. Росія продовжує пропонувати на ринку великі найм'якіші верстати й ковальсько-пресове встаткування, а також вантажні й легкові автомобілі. У той же час промислово розвинені країни Заходу поряд із традиційними машинно-технічними виробами збільшують у своєму експорті частку наукомісткої продукції електроніки й електротехніки, ЕОМ, сучасних засобів зв'язку, оргтехніки й ін.

Оцінюючи розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Росії на середньострокову перспективу, варто мати на увазі загальну економічну ситуацію в країні, особливо в машинобудуванні, а також очікувану кон'юнктуру на світових ринках. Ситуація складається таким чином, що в зазначений прогнозний період кризові явища в російському машинобудуванні повністю не будуть переборені, а отже, істотного збільшення частки експорту машин і встаткування в його загальному обсязі, цілком ймовірно, у найближчій перспективі не відбудеться.