- •Стародавні держави і право на території україни
- •1. Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
- •2. Держава і право скіфів
- •3. Держава і право античних міст-держав
- •4. Держава і право Боспорського царства
- •5. Держава і право стародавніх східних слов`ян. Політичний союз антів.
- •Держава і право київської русі
- •1. Утворення, розвиток і занепад Київської Русі
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •Держава і право галицько-волинського князівства (друга половина 11 – середина 14 ст.)
- •1. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •2. Суспільний лад
- •4. Характеристика права
- •2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •3. Суспільний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •4. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •Військова організація
- •Судові органи
- •5. Характеристика права
- •Право власності
- •2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •3. Суспільний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •4. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •Військова організація
- •Судові органи
- •5. Характеристика права
- •Право власності
- •Держава і право україни у період народно-визвольної війни 1648-1654 рр.
- •1. Антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни
- •2. Суспільний лад України у період народно-визвольної війни
- •3. Державний устрій України періоду народно-визвольної війни
- •4. Характеристика права України періоду народно-визвольної війни
- •5. Входження України до складу Росії та його політико-правові наслідки Історичні передумови переходу України під протекторат Росії
- •Правове оформлення переходу України під протекторат Росії
- •Держава і право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець 18 ст.)
- •1. Перерозподіли території України між іноземними державами
- •2. Суспільний лад Козацько-гетьманської держави
- •3. Державний устрій Козацько-гетьманської держави
- •4. Ліквідація автономного устрою України
- •6. Характеристика права Козацько-гетьманської держави Джерела права
- •Кодифікація права
- •Цивільне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Держава і право україни у складі російської імперії у першій половині 19 ст.
- •Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •Кодифікація права
- •Цивільне право
- •Кримінальне право
- •Судочинство
- •Держава і право україни у складі російської імперії у другій половині 19 ст.
- •1. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •1. Загарбання західноукраїнських земель Австрійською монархією і Угорським королівством і австро-угорська колоніальна політика.
- •1. Загарбання західноукраїнських земель Австрійською монархією і Угорським королівством і австро-угорська колоніальна політика
- •2. Суспільний лад західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської монархії
- •3. Державний устрій західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської монархії
- •4. Характеристика права
- •В) Шлюбне право
- •Держава і право у період відродження української державності (1917-1920 рр.)
- •1. Лютнева революція 1917 р. У Росії. Розпад Російської імперії і встановлення влади Тимчасового уряду
- •2. Утворення Української Центральної Ради. Державний устрій і право Української Народної Республіки
- •Центральні органи влади і управління унр
- •Місцеві органи влади і управління унр
- •Військова організація унр
- •Охоронно-каральні органи унр
- •Судова система унр
- •3. Українська держава за гетьманування Павла Скоропадського
- •4. Українська Народна Республіка за правління Директорії
- •Держава і право західноукраїнської народної республіки (1918-1923 рр.)
- •1. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний устрій зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Зміни у державному устрої і праві урср у період другої світової війни
- •1. Входження Західної України і Північної Буковини до складу урср:
- •2. Напад фашистської Німеччини на срср. Розчленування території України і характеристика окупаційного режиму.
- •3. Державний устрій урср у період німецько-радянської війни
- •4. Входження Закарпаття до складу урср: а) Правове становище Закарпаття у складі Чехословаччини
- •6. Зміни у законодавстві у період перебудови.
- •7. Зміни у статусі урср як союзної республіки у період перебудови. Розпад срср і проголошення незалежності України.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •3. Соціально-економічний і політичний стан урср у період перебудови 1986-1991 рр.
- •4. Політика гласності у період перебудови 1986-1991 рр.
- •5. Реформа державного апарату у період перебудови 1986-1991 рр.
Стародавні держави і право на території україни
Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
Держава і право скіфів.
Держава і право античних міст-держав.
Держава і право Боспорського царства.
Держава і право стародавніх східних слов`ян. Політичний союз антів.
1. Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
На території України первісні люди вперше з`явилися близько 100 тис. рр. до н.е. в епоху стародавнього кам`яного віку – ранньому палеоліті (пратоліті); вони проживали первіснообщинним стадом (праобщиною) з невпорядкованими, хаотичними зв`язками, у т.ч. статевими, та займались збиральництвом, мисливством і рибальством. Найдавніше поселення-стоянка знайдена у с. Лука Врублівецька Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. В епоху пізнього палеоліту (міоліту) близько 30 тис. рр. до н.е. на зміну дородовому стадному співжиттю прийшов матріархально-родовий лад з груповим шлюбом та родоводом, спорідненістю і спадковістю за материнською лінією. Селища цього періоду знайдено у Києві на Подолі, у с.Мізині (на Чернігівщині), у с.Гонцях (на Полтавщині), біля Кривого Рогу. Після палеоліту настає доба мезоліту (12-8 тис. рр. до н.е.), коли суспільною організацією людей стали племена – об`єднання споріднених родових общин. Цій добі характерний високий розвиток мисливства і рибальства та перехід до відтворюючих форм господарства – скотарства і землеробства. Споріднені племена об`єднуються у групи, що займають часто великі території (Приазов`я, Північний Буг і Дністер, Середнє Придністров`я, Прикарпаття, Волинь та ін.). Настає патріархально-родовий лад з парною моногамною сім`єю та спорідненістю і спадковістю за батьківською лінією. Господарською основою патріархальних родових общин є велика патріархальна сім`я, що складається з кількох поколінь родичів за батьківською лінією, які займаються спільним виробництвом і споживанням, притому до її складу входять і раби.
У 9-3 тис. до н.е. настає новий кам`яний вік (неоліт), залишки якого знайдені на всій території України, а вперше – у 1893 р. український археолог Вікентій Хвойка знайшов поселення біля селища Трипілля під Києвом, тому у науці культуру цієї доби названо “Трипільська культура” (4-3 тис. до н.е.). Вона охоплювала всю етнічну Україну; ці осілі племена науковці вважають прямими предками українців. Це перша в історії світової цивілізації хліборобська культура. Сприятливі природно-кліматичні умови і високий рівень матеріальної культури дуже рано дає змогу індивідуальній сім`ї повністю забезпечувати свої потреби у продуктах і життєдіяльності. Сільськогосподарські угіддя біли розподілені, а не об`єднані у суцільний колективний лан (на відміну від країн Стародавнього Сходу, де внаслідок посух існувала потреба спорудження зрошувальних систем з масовим використанням колективної, зокрема багатотисячної рабської, праці). Деякі поселення займали до 400 га (на відміну, у Стародавньому Вавилоні – максимально 40 га). Трипільській культурі характерні такі особливості:
1. високий рівень розвитку зумовив індивідуалізацію особи і, відповідно, визнання самоцінності кожної особистості, її свободи і недоторканості;
2. демократизм – усі хлібороби внаслідок їх самодостатності і самоцінності визнавалися рівними;
3. високозначима роль жінки (згодом, вже у Київській Русі, – визнання її суб`єктом права, на відміну від держав Стародавнього Сходу, де жінка перебувала під владою і у повній залежності від свого батька (до заміжжя) та чоловіка (у заміжжі)), яку вчені пов`язують з притаманним хліборобській культурі культом землі-матері.
Трипільській культурі були характерні висока духовно-естетична культура, високорозвинуте рільництво, ширилось гончарство, ткацтво. Територія поширення трипільської культури охоплювала понад 2 тис. різних поселень, притому міста з двоповерховими житловими будівлями.
Наступна доба (з 3 тис. до н.е.) – мідний вік, коли застосування залізного знаряддя зумовлює розвиток обміну, майнове розшарування родів і племен. У процесі збагачення патріархальних родових общин їхні виборні родові ватажки перетворюються на спадкову родову знать, а общинні багатства і раби – на приватну власність окремих невеликих індивідуальних сімей. Розвиток ремесла і торгівлі спричинюється до перетворення родових общин на територіальні (сусідські) общини, коли втрачаються кровні, родові зв`язки і внаслідок перерозселення колишніх кровноспоріднених племен з`являються нові племена, згуртовані за територіальною ознакою, за приналежністю до спільної їм конкретної території. Це стало початком розкладу первіснообщинного ладу та зародження першого елементу державного утворення – території. Вожді-воєначальники наймогутніших племен підкорюють сусідні племена, утворюючи союзи племен. Притому родоплемінна знать перетворюється на спадкову майнову знать, а влада вождів-воєначальників – на спадкову князівську (царську) владу.