- • Третьочервневої монархія у 1907-1914 гг Етапи Громадянської війни
- •Розстановка політичних сил
- •Причини війни
- •Висновки
- •Розвиток соціально-політичної кризи
- •Економічне становище
- •5.1. Промисловість
- •Ход військових дій
- •Початок війни
- •Підготовка
- •Передумови і причини
- •Передумови і причини
- •Етапи Громадянської війни
- •3.2. Другий етап (травень – листопад 1918 р.).
- •3.4. Четвертий етап (весна 1919 р. – квітень 1920)
http://ist-ros.ru/?p=305
Боротьба народів Русі за незалежність у XIII ст
Відлиги і РАДЯНСЬКА КУЛЬТУРА В КІНЦІ 50-х – 60-і рр
ВІТЧИЗНЯНА КУЛЬТУРА В 1960-і – середина 1980-Х ГГ
Велика Вітчизняна війна (1941-1945 гг.)
Внутрішня політика 1860-1881 рр
Внутрішня політика 1881-1894 рр
Внутрішня політика 60-90-х рр.. XVIII ст. Освічений абсолютизм
Внутрішня політика другої чверті XIX ст
Внутрішня політика першій чверті XIX ст
ГРОМАДСЬКЕ РУХ 60-90-х рр.. XIX В
Громадський рух другій чверті XIX ст
Громадсько-політичний розвиток СРСР у 1930-і рр
Громадсько-політичний розвиток СРСР у середині 1950-х-початку 60-х рр
Громадянська війна в Росії
Давня Русь Х-початку ХІІ ст
Державна роздробленість Стародавньої Русі (Х11-Х111 ст.)
Економічна політика радянської держави періоду громадянської війни (1918-1920 рр.)
Епоха палацових переворотів
Епоха петровськіх перетворень
Жовтнева революція і Внутрішня політика большевков в перші роки радянської влади
Закріпачення селян у Росії
Зовнішня політика 1825-1856 рр
Зовнішня політика Радянської держави в 1917-1920-ті роки
Зовнішня політика Росії в XVII ст
Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст
Зовнішня політика Росії другої половини XIX В
Зовнішня політика Росії наприкінці XIX В.-1905 Г. Російсько-японська війна 1904-1905 ГГ
Зовнішня політика Росії першої чверті XIX ст
Зовнішня політика Росії У 1906-1914 ГГ
Зовнішня політика Російської Федерації
Зовнішня політика СРСР в роки перебудови
Зовнішня політика СРСР наприкінці 1920-х-1930-і рр
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА СРСР у середині 50 – початку 60-х рр
Зовнішня политка 60-90-х рр.. XVIII ст
Культура Давньої Русі. (IX-перша третина ХІІІ ст.)
Культура Росії другої половини ХIХ У
Культура Росії першої половини ХIХ ст
Лютнева революція в Росії
Національна політика радянської держави
Нова економічна політика (1921-1928) новий курс в економічній політиці більшовиків
Об'єднання руських земель та освіта Московської держави (Х1У – поч. ХУ1 ст.)
Освіта давньоруської держави
Перша російської революції 1905-1907 рр
ПОВСТАННЯ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Є.І. ПУГАЧОВА (1773-1775 ГГ.)
Політична боротьба в РКП (б) у 1920-і роки
Походження та рання історія східного слов'янства
Прийняття християнства і початок становлення російської православної цивілізації
Розвиток вітчизняної культури Наприкінці 20 – Х – 30 – е ГГ
Розвиток вітчизняної культури. У ПЕРІОД 1917 – СЕРЕДИНА 20-Х Гг
Розвиток сільського господарства Росії наприкінці XIX-початку XX В
Російська культура 60-90-х рр.. ХVIII століття
Російська культура в кінці XV-XVI ст
Російська культура в ХVII ст
Російська культура першої половини ХVIII століття
Російська культура середини XIII-XV вв
Росія в 1991-2000 рр
Росія в межреволюціонний період
Росія в першій світовій війні У 1914-1916 ГГ
РОССИЙСКАЯ КУЛЬТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ У
Рух декабристів
Скасування кріпосного права
Соціально-економічний розвиток Росії в XVII ст
Соціально-економічний розвиток Росії в другій половині XVIII ст
Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині XIX ст
Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині XVI ст
Соціально-економічний розвиток Росії наприкінці XIX-початку ХХ В. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ФІНАНСИ
Соціально-економічний розвиток СРСР наприкінці 1920-х-30-і рр
Соціально-економічний розвиток СРСР у 50-х – середині 60-х рр
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК У 1860-початку 1890-х ГГ
Соціально-політична криза початку 1900-Х ГГ
Соціально-політичний розвиток Росії в XVII ст
Соціально-політичний розвиток Росії на початку ХVII ст. (Епоха Смути)
Соціально-політичний розвиток россии у ХVI ст
СРСР в роки перебудови (1985-1991 рр.)
СРСР у другій половині 1940-х – початку 50-х рр
СРСР у середині 1960-х – початку 80-х рр
Столипінська аграрна реформа 1906-1917 рр
Третьочервневої монархія у 1907-1914 гг Етапи Громадянської війни
3.1. Перший етап (жовтень 1917 – травень 1918 р.). У цей період збройні сутички носили локальний характер. Після жовтневого повстання на боротьбу з революцією піднявся генерал А.М. Каледін, слідом – повалений прем'єр А.Ф. Керенський, козачий генерал П.М. Краснов, на півдні Уралу – отаман А.І. Дутов. До кінця 1917 потужний осередок контрреволюції виник на півдні Росії. Тут проти нової влади виступила Центральна Рада України. На Дону була сформована Добровольча армія (верховний керівник – А. В. Алексєєв, головнокомандувач – Л. Г. Корнілов, після його загибелі – А. І. Денікін).
У березні-квітні 1918 р. відбулася висадка підрозділів англійських (у Мурманську), американських і японських (на Далекому Сході) військ.
Read the rest of this entry »
Розстановка політичних сил
2.1. Антибільшовицький табір. Збройне протистояння противників і прихильників радянської влади почалося з перших днів революції. До літа 1918 весь спектр політичних сил, що протистояли більшовикам, розділився на три основні табори:
- Відверто антирадянський, представлений коаліцією російської буржуазії, дворянства, російської політичної еліти при провідній ролі партії кадетів;
Read the rest of this entry »
Причини війни
1.1. Громадянська війна в Росії це збройна боротьба між різними групами населення, що мало у своїй основі глибокі соціальні, національні та політичні суперечності (Ю. А. Поляков), яка спочатку мала регіональний (локальний), а потім набула загальнонаціонального масштабу.
Особливістю Громадянської війни в Росії стала присутність на її території великої інтервенціоністською угруповання військ, яка зумовила затягування війни і намножуєш людські жертви.
Висновки
7.1. На 1917 р. військова програма була виконана, було налагоджено виробництво озброєнь, промисловість і сільське господарство в цілому забезпечували армію і мирне населення. У той же час зростала інфляція. Основною проблемою стала вузькість залізничної мережі, що призвело до нестачі боєприпасів і продовольства на фронті і в прифронтових районах.
7.2. Поразки російської армії 1915-1916 рр.. Загострили внутрішньополітичну ситуацію в країні. Розросталося страйковий рух, спалахували виступи селян, почалися заворушення в армії. Робота уряду була дезорганізована. У Думі склалося антиурядовий більшість що висунула гасло, формування уряду, відповідального перед парламентом.
Read the rest of this entry »
Розвиток соціально-політичної кризи
6.1. У перші місяці війни всі верстви суспільства підтримали уряд. Перед Зимовим палацом пройшла багатотисячна демонстрація на підтримку війни. Багатьох охопили антинімецькі настрої. Санкт-Петербург було перейменовано в Петроград. Робочі страйку практично припинилися (порівняйте: 1,5 млн. страйкарів у січні-липні 1914 р. І 35 тис. У серпні-грудні того ж року).
Політичні партії, у тому числі ліберали, виступили за війну до переможного кінця і проголосували в Думі за надання військових кредитів. Утрималися лише трудовики і соціал-демократи (більшовицькі депутати приєдналися до декларації меншовиків), які оголосили війну імперіалістичної, але прізнвшіе необхідність оборони країни. Але вже у вересні Ленін, нагадавши слова Маркса: у пролетаріату немає батьківщини, проголосив тезу про те, що поразка самодержавства і його армії у війні буде для робітників Росії меншим злом, ніж його перемога. Пораженство більшовиків відштовхнув від них робочі маси, арешт думської більшовицької фракції не викликав протестів робітників.
Read the rest of this entry »