- •Тема 2: Законодавство України про проходження військової служби.
- •Навчальне питання №1 Законодавство України про структуру її Збройних Сил.
- •Проходження Військової служби громадянами України.
- •3. Служба за призовом Оф.
- •Строки військової служби встановлюються (ст.23):
- •Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється
- •Граничний вік перебування в запасі встановлюється (ст. 28):
- •На навчальні збори залучаються :
- •Навчальне питання№3. Військова підготовка студентів за програмою офіцерів запасу.
Тема 2: Законодавство України про проходження військової служби.
Навчальна та виховна мета:
Доведення основних вимог законодавчих актів України з військових питань.
Ознайомлення зі структурою ЗСУ.
Роз’яснення організацію підготовки офіцерів запасу для ЗСУ та їх резерву.
Література
1. Навчальний посібник „Статути Збройних Сил України”( Розділ 2 –
стор. 14-34).
2.Закони України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про військовий обов’язок і військову службу”( Навч.посібник: додатки
2-4)
3. Інструкція про організацію підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів (Навч.посібник: додаток 1).
4.Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах
Скорочення, які можуть бути застосовані в ході заняття.
ЗСУ - Збройні Сили України.
МОУ - Міністерство оборони України.
МОНУ – Міністерство освіти та науки України.
ВГК - Верховний Головнокомандувач.
ГК -Головнокомандувач.
ГШ - генеральний штаб.
НГШ - начальник ГШ.
СВ - сухопутні війська.
ПС – повітряні сили.
ВМС – військово-морські сили.
ОК – оперативні командування.
ТУ – територіальне управління.
АК – армійський корпус.
ПК – повітряне командування.
Бр.(ОБр.) – бригада (окрема Бр.).
П (ОП) – полк окремий П).
Б – батальйон.
Дн – дивізіон.
Р – рота.
В – взвод.
Вд – відділення
Оф. – офіцери.
Пр. – прапорщики.
С/С – солдати,сержанти.
СС – строкова служба.
КС – контрактна служба.
ВОС – військово-облікова спеціальність.
Навчальне питання №1 Законодавство України про структуру її Збройних Сил.
Збройні Сили будь-якої держави призначені для збройного захисту її інтересів.
Призначення ЗСУ закріплено в Конституції, Воєнній доктрині, Законах України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, де визначено основне їх завдання – захист державного суверенітету, політичної незалежності, територіальної цілісності та недоторканості кордонів України.
Керівництво в сфері військової безпеки і оборони здійснює Президент України, як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України і дотримання Конституції України. Він є ВГК ЗСУ. В особливий період стратегічне керівництво Президент здійснює через Ставку ВГК, робочим органом якої є ГШ.
Безпосереднє керівництво ЗСУ в мирний і воєнний час здійснює ГК, яким може бути:
МО, якщо він є військовим;
НГШ, якщо МО – цивільний.
МОУ є центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебувають ЗСУ.
ГШ ЗСУ є основним органом військового управління.
Відповідно до завдань ЗСУ визначена їх структура.
Найбільш чисельний вид, який складає основу ЗСУ – СВ. За своїм призначенням і обсягом покладених завдань їм відводиться вирішальна роль у запобіганні та відбитті можливої агресії проти України.
СВ призначені для відбиття ударів сухопутних угрупувань агресора і його розгрому.
Для ефективного виконання завдань, які стоять перед Збройними Силами, запроваджена система воєнно-адміністративного розподілу території держави – утворені ОК (Західне та Південне) і ТУ„Північ”.
Крім того до складу АК, ОК і Бр. входять частини безпосереднього підпорядкування, до яких відносяться частини та підрозділи бойового, технічного та тилового забезпечення (розвідувальні, інженерні, зв’язку, РХБ захисту, РЕБ, топографічні, гідрометеорологічні, медичні тощо).
Організаційно СВ в мирний час складаються з трьох АК, до складу яких входять окремі Бр. та П, які містять Б (Дн.), Р (Бт.), В та Вд. (або їм рівні Пд).
У воєнний час АК розгортаються в армії, а деякі Бр.— в дивізії, решта Пд. і Ч. залишаються незмінними, лише розгортаються до штату воєнного часу.
ПС– новий вид ЗСУ, який був створений у 2005 році шляхом об’єднання Військово-Повітряних Сил і Військ ППО.
Вони призначенні для:
своєчасного попередження керівництва держави та ЗСУ про повітряний напад; охорони повітряного простору держави;
захисту адміністративно-політичних, промислово-економічних центрів та регіонів держави, угрупувань військ та важливих об’єктів від ударів з повітря;
ураження с повітря об’єктів противника та авіаційної підтримки своїх військ та висадки повітряних десантів;
ведення повітряної розвідки та розвідки повітряного простору;
повітряного перевезення військ та матеріальних засобів.
Структурно ПС складаються з трьох ПК, до складу яких входять зеніті ракетні та радіотехнічні Бр. і П., а також Бр. тактичної авіації ( бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна). Бр. транспортної авіації підпорядковані безпосередньо Командувачу ПС. Крім того в складі ПС є Ч та Пд. бойового, тилового та технічного забезпечення, які є частинами безпосереднього підпорядкування ПК та Командування ПС.
Командування
Повітряних Сил
ВМС призначенні для нанесення ураження об’єктам морського базування противника та сприяння СВ у веденні бойових дій на приморських напрямках.
Територіально ВМС поділені на дві військово-морські зони – Чорноморську і Азовську.
Структурно ВМС складаються з Центрів морських операцій та військ берегової оборони, військово-морських баз, морської авіаційної бригади, Академії ВМС (колишній Севастопольський Інститут ВМС) та частин безпосереднього підпорядкування.
Навчальне питання №2.