Додаток е Теплофізичні характеристики різних матеріалів

№	Матеріал	cρ, МДж/м^3ּ˚С	λ, Вт/мּ˚С	аּ10^6, м^2/с
1	Маловуглецеві сталі	4,77	40,16	8,4
2	Вуглецеві сталі	4,77	37,68…46,05	7,9…9,6
3	Низьколеговані сталі	4,77	33,49…37,68	7,0…7,9
4	Хромисті сталі	4,77	25,12	5,3
5	Хромонікелеві сталі	4,77	16,75…25,12	3,5…5,3
6	Алюміній	2,72	263,75	97,0
7	Алюмінієві сплави (Амг-5, Амг-6, інші)	2,72	138,2…164,0	50,8… 60,3
8	Мідь	3,98	376,81	95
9	Титан ВТ-1	3,55	17,6	5,0
10	Титанові сплави (ОТ-4, ВТ5-8)	3,55	14,24	4,0

Додаток є Ефективний ккд для різних зварювальних дуг

Спосіб зварювання	ηеф
Зварювання неплавким електродом в захисних газах	0,48…0,52
Зварювання плавким електродом в аргоні або вуглекислому газі	0,68…0,74
Зварювання плавким покритим електродом	0,75…0,85
Зварювання під флюсом	0,80…0,95

17

Додаток ж

ВКАЗІВКИ для виконання завдань ІІ, ІІІ, Y.

1. Значення модифікованої функції Бесселя 2-го роду К₀(u) включено в математичних програмах Mathcad.

Для приблизних значень функції K₀(u) при 2ּ10^-6≤ ≤ u≤ 12 можна використовувати співвідношення

;

(похибка ).

Для великих значень аргумента значення функції обчислюються з розкладання в ряд

.

2. Для прикладу наведено результати обчислень для розрахункової схеми “рухоме лінійне джерело в пластині” за такими вихідними даними: q = 3800 Дж/с; δ = 0,8 см; v = 0,6 см/с; a = 0,085 см²/с; λ = 0,4019 Вт/смּ^˚С; сρ = 4,77 Дж/см³ּ˚С; α = 6ּ10^-3 Вт/см²ּ˚С.

Розрахункові величини

х, см	y, см	r, см	exp(-vx/2a)	U	K(U)	T, ˚C
-8 -6 -4 -2 0 0,5	0 0 0 0 0 0	8 6 4 2 0 0,5	2,93ּ10^12 2,24ּ10^9 1,71ּ10^6 1,31ּ10^3 1,0 0,166	28,747 21,56 14,37 7,187 0 1,797	7,62ּ10^-14 1,16ּ10^-11 1,88ּ10^-7 3,48ּ10^-4 ∞ 0,14654	375 436 539 763 ∞ 41
-8 -6 -4 -2 -1 0,5 0 0,5	0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5	8,016 6,021 4,031 2,062 1,118 0,707 0,5 0,707	2,93ּ10^12 2,24ּ10^9 1,71ּ10^6 1,31ּ10^3 36,17 6,014 1,0 0,166	28,803 21,635 14,485 7,408 4,018 2,541 1,797 2,541	7,2ּ10^-14 1,08ּ10^-10 1,67ּ10^-7 2,75ּ10^-4 0,010943 0,0594 0,14654 0,0594	354 404 480 603 664 599 246 17

18

За результатами обчислень на рисунку Ж1 побудо-вано криві розподілу температур в окремих точках пластини.

3. Корені визначаються з характеристичного рівняння

,

де

; .

19

Характеристичне рівняння є трансцендентним і його найбільш просто розв’язувати графічним способом.

На рисунку Ж2 зображено графіки функцій і . Абсцисами точок перетину котангенсоїди з функцією і будуть визначатися корені _n характеристичного рівняння.

Характеристичне рівняння має незліченну множину розв’язків, а самі корені виражаються рядом зростаючих чисел, тобто

, де .

Слід відмітити, що кожному значенню чисел і відповідає своя множина коренів характери-стичного рівняння.

20