Лекція №1

Л-ра: Оліфер; все шо найдем.

Поняття операційної системи (ОС). Історія розвитку ОС.

Розташування ОС у загальній структурі комп’ютера

Програми-застосунки: Браузер, наприклад

Системні програми: компілятори, редактори, інтерпретатори команд, операційна система

Обладнання, апаратура: фізичні пристрої, мікроархітектура, машинна мова

Операційна система – те програмне забезпечення, котре працює або завантажується у режимі ядра, тобто є захищене від втручання користувача.

Різновиди програмного забезпечення

• Системне ПЗ: операційні системи; окремі утиліти (робота з диском, файлові системи, антивірусні програми і т.д.); системні ПЗ для організації роботи прикладного ПЗ, написаного на мові високого рівня (компілятори, інтерпретатори тощо)

• Прикладне ПЗ

• Системи і мови програмування

Операційні системи виконують дві основні функції:

1. Розширює можливості машини

Архітектура більшості комп’ютерів на рівні машинної мови примітивна та незручна для роботи. Програма, що приховує істину про ПЗ і представляє простий список іменованих файлів, котрі можна читати і записувати, і є ОС. ОС усуває не лише необхідність роботи з дисками і представляє простий інтерфейс, але і приховує багато «неприємної» роботи з перериваннями, лічильниками часу, організаціями пам’яті та іншими елементами нижнього рівня. Тобто, у будь-якому випадку абстракція, яку пропонує операційна система, набагато простіша і зручніша, ніж робота з обладнанням. З точки зору користувача ОС виконують функції розширеної машини або віртуальної машини, котрі проще програмувати і з якими легше працювати, ніж безпосередньо з апаратурою. Тобто, ОС надає ряд можливостей, які можуть використовувати програми за допомогою спеціальних команд, які називаються системними викликами. Ця концепція – зверху вниз.

2. Керує ресурсами

Концепція знизу вверх, у відповідності з другим «підходом» робота ОС полягає у забезпеченні організованого і контрольованого розподілу процесора, пам’яті і пристрої введення-виведення між різноманітними програмами. Управління ресурсами включає у себе їх мультиплексування (розширення) двома способами: у просторі або часі.

Операційна система представляє собою…

• структурне визначення – комплекс взаємопов’язаних програм, який діє як інтерфейс між за стосунками і користувачами з одного боку, і апаратурою комп’ютера з іншого боку;

• функціональне – комплекс взаємопов’язаних програм, що виконує дві основні функції: ефективне управління ресурсами комп’ютера і створення зручного інтерфейсу між комп’ютером та користувачем. Або: Ос це є системне програмне забезпечення, що забезпечує керування ресурсами комп’ютера і надає прикладному ПЗ стандартні функції, доступні через певний інтерфейс.

Історія появи ос

ОС – найбільш близьке до апаратури ПЗ, тому етапи розвитку ОС тісно пов’язана з етапами розвитку техніки.

Покоління:

1. Перше, 1945-1955, електронні лампи і комутаційні панелі

Лампові машини: нема розподілу роботи у середовищі працюючих з нею, програмування – лише на машинній мові, і так як ОС ще не з’явилися, то всі задачі організації обчислювального процесу виконувалися вручну.

2. Друге, 1955-1965, транзистори і системи пакетної обробки

Комп’ютери стали більш надійними, їм стало можливим «довірити» виконання дійсно практично важливих задач, з’явилися перші алгоритмічні мови і заодно – транслятори. Процесор – доволі дорогий пристрій (простоює більшість часу), низька ефективність його використання означала низьку ефективність використання комп’ютера у цілому, тому було розроблено системи пакетної обробки для вирішення цієї проблемки.

Характеристики систем пакетної обробки (кожна задача виконується повністю, максимальна пропускна здатність (?)):

• Плюс – підвищення ефективності використання комп’ютера

• Мінус – програмісти-користувачі втратили можливість безпосереднього доступу до комп’ютера, що знижало ефективність їх роботи – внесення будь-якого виправлення вимагало набагато більше часу, ніж при роботі з пультом.