Тема: Картографічне джерелознавство

1. Типи географічних карт

2. Географічні атласи. Види атласів

3. Джерела створення карт та атласів

1. Типи географічних карт

Розрізняють такі типи географічних карт:

1. аналітичні карти;

2. комплексні карти;

3. синтетичні карти;

4. карти динаміки;

5. карти взаємозв’язків;

6. функціональні типи карт;

7. багатоцільові карти.

1. Аналітичні карти – зображують одне явище або яку-небудь його характеристику (властивість). Причому дане явище зображується осібно, відсторонено від інших явищ, без зв’язку з ними. Наприклад, карта кутів нахилу поверхні де показаний тільки один морфометричний показник – стрімкість схилів. На іншій аналітичній карті – глибина розчленування рельєфу, ще на іншій – експозиція схилів і т.д. Таким чином, аналітична карта не створює цілісне уявлення про об’єкт, вона немовби виокремлює один з аспектів об’єкту.

2. Комплексні карти – поєднують зображення декількох елементів близької тематики, набір характеристик (показників) одного явища. Наприклад, на одній карті можна подати ізобари та вектори переважаючих вітрів, розуміючи, що вітри безпосередньо пов’язані з полями атмосферного тиску. Кожна з характеристик подається в своїй системі показників, але подання на одній карті двох, трьох і більше характеристик дає змогу читачеві розглянути їх в комплексі, спів ставляти між собою, встановлювати закономірності розміщення одного показника відносно іншого. Власне в цьому і є перевага комплексних карт.

3. Синтетичні карти – подають цілісне зображення об’єкта або явища в єдиних інтегральних показниках. На цих картах не має окремих компонентів об’єкту, але подають цілісну уяву про нього. Наприклад, синтетична геоморфологічна карта відображує типи рельєфу, але не показує стрімкість схилів, їх експозицію, ступінь розчленування.

4. Карти динаміки показують рух, розвиток певного явища чи процесу в часі або його переміщення в просторі. Такі карти характеризують, наприклад, зростання землезабезпеченості, збільшення орендованих площ тощо. Карта динаміки складають за безпосередніми спостереженнями, що фіксують стан явища в різний момент часу.

5. Карти взаємозв’язків подають ступінь та характер просторових зв’язків двох і декількох явищ. При створенні карт взаємозв’язків, як правило, застосовують математично-статистичні розрахунки, обчислюють коефіцієнти кореляції та інші показники зв’язку.

6. Функціональні типи карт, в свою чергу поділяються на інвентаризаційні, оцінкові, індикаційні, прогнозні та рекомендаційні.

а) інвентаризаційні карти детально реєструють наявність, місце розташування та стан об’єктів і явищ. Ці карти немовби зберігають фактичний опис природних та інших ресурсів за прийнятими класифікаціями, але без вказівки їх співвідношень та зв’язків.

б) оцінкові карти створюють на основі інвентаризаційних. Це карти прикладного характеру, на яких подано цілеспрямовану оцінку якого-небудь об’єкту (з певної точки зору). Саме того для одного і того ж об’єкту чи явища можна укласти зовсім різні оцінкові карти. все залежить від прикладних завдань та набору первинних даних.

в) індикаційні карти призначені для вияву невідомих явищ на основі вивчення інших, добре відомих. Складання індикаційних карт базується на уявлені про тісні зв’язки індикаторів та індикаційних явищ. Наприклад, індикаційні карти рослинності застосовують для виявлення тектонічних розломів, так як над зонами розломів виникають особливі умови циркуляції ґрунтових вод, а це безперечно відбивається на видовому складі рослинності.

г) прогнозні карти подають невідомі, не існуючі в сучасності або недоступні для безпосереднього вивчення явища та процесу. Такі карти можуть показувати – прогнози в часі (синоптична ситуація на наступний день) і прогнози в просторі (оцінка нафтового забруднення).

д) рекомендаційні карти – є логічним продовженням оціночних та прогнозних карт та подають вказівки, рекомендації та конкретні заходи, які необхідно провести на даній території для досягнення практичної мети (карти меліорації, протилавинні…).