11. Зу «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядуван­ня» від 07.06.2001 року визначає:

• поняття служби в цих органах, основні її принципи;

• порядок проходження і припинення цієї служби;

• правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування, їх ма­теріальне та соціально-побутове забезпечення;

• відповідальність за порушення законодавства про службу в орга­нах місцевого самоврядування

У Законі виділені такі обов’язки служби: дотримання Конституції і Законів України, збереження державної таємниці та інформації про громадян, недопущення дії чи бездіяльності, що може зашкодити громаді або державі.

Однак, служа має право:

на повагу особистої гідност, безпечні умови праці, отримувати необхідну інформацію, захищати свої права та отримувати матеріали щодо своєї справи та ознайомлюватися з документами, що стосуються проходження службу. Приймають присягу.

У Законі визначені виборні посади (територіальна громада, сесія). Призначення голови відбувається на конкурсній основі

Закон визначає обов’язок служіння територіальній громаді, поєднання місцевих і державних інтересів. Також важливим моментом є самостійність кадрової політики.

Службовці не можуть бути організаторами та учасниками страйків. Їм встановлюються сім категорій посад та ранги за умови успішної праці протягом 2 років, навіть при переході на іншу роботу ранг зберігається. Умови оплати визначаються органом місцевого самоврядування. На службу не можуть бути прийняті: особи, визнані судом недієздатними, особи, які мають судимість, особи, позбавлені права займати посади на певний термін, близькі родичі чи свояки безпосередніх керівників.

12. Статут територіальної громади

Стаття 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» констатує, що з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та даного закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста. Відмова в реєстрації оскаржується в судовому порядку. Статут є документом нормативно-процедурного характеру. Саме він регулює взаємовідносини всередині територіальної громади.

Основними функціями статуту є:

• легітимна – визначення легітимності громади та її суб’єктів.

• Управлінська – визначення умов для ефективного управління.

• Регуляторна – встановлення загальних норм регулювання взаємин між суб’єктами громади.

• Правотворча – уточнення правового поля діяльності суб’єктів громади

• Інноваційна – забезпечення динаміки розвитку міста відповідно до стратегічного плану, закріплення механізмів інноваційних процесів

• Реформаторська –створення передумов для реформування життя міста

• Правозахисна- визначаються права, свободи та обов’язки суб’єктів громади, гарантії, відповідальність та способи захисту

• Етична- визначення норм та правил суб’єктів громади.

Критерії:

• Реальності (відповідати чинному законодавству, врегульовувати існуючі в ньому протиріччя)

• Політичної нейтральності (забезпечення умов для реалізації сталої, послідовної місцевої політики)

• Системності підходів (за своєю структурою)

• Креативності (поєднання «жорсткості» адміністрування з «гнучкістю» управління).

За структурою нормативні – ті, що концентрують у собі основні правові норми; декларативні – ті, що нагадують певні переліки принципів,мають чіткий хартійний характер, але не повторюють відомі правові норми; директивні – ті, що будуються на концепції зміцнення централізації системи управління обєктом.