- •Грошова та кредитна системи сша
- •1. Грошова система сша
- •4. Дванадцять федеральних резервних банків.
- •2.2. Комерційні банки.
- •2.3.Спеціальні банки та небанківські установи.
- •Грошова та кредитна системи Японії
- •1. Грошова система Японії
- •2. Кредитна система Японії
- •Цб Японії
- •55% Капіталу належить державі, 45% — приватним акціонерам (приватним особам, фінансовим інституціям, страховим компаніям тощо).
- •Грошова та кредитна системи великобританії
- •1. Грошова система Великобританії
- •2. Кредитна система Великобританії
- •Другий рівень банківської системи
- •Банк Англії
- •Грошова та кредитна системи Німеччини
- •Грошова система Німеччини
- •2. Кредитна система Німеччини.
- •Німецький федеральний банк – Бундесбанк;
- •Федеральна служба кредитного контролю ();
- •3.Німецький федеральний банк та грошово-кредитна політика
- •Грошова та кредитна системи Франції
- •1. Грошова система Франції
- •2. Кредитна система Франції
- •Банки другого рівня.
- •3. Банк Франції
- •Структура Банку Франції:
- •1) Для сучасної функціональної структури Банку Франції характерна централізація адміністративної влади в руках керуючого.
- •2) 2 Заступники керуючого.
- •Грошова та кредитна система Канади
- •Формування та розвиток грошової системи Канади
- •2. Кредитна система Канади
- •1. Банк Канади.
- •2. Асоціація канадських банкірів,
- •3. Комітет клірингових і інформаційних центрів
- •4. Приватні комерційні, або так звані чартерні банки
- •5. «Торговельні банки»
- •6. Ощадні банки
Лекції з курсу «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн»
Грошова та кредитна системи сша
1. Грошова система сша
Долар США — провідна платіжна і резервна валюта світу.
У США найбільший в світі золотий запас(більше 8 тисяч тон).
У XVIII ст. грошовий обіг обслуговувався англійськими фунтами стерлінгів та іспанськими срібними доларами.
У 1785 р. конгрес США визначив національною грошовою одиницею долар, який містив 24,34 г срібла.
1900 р. - в США було прийнято закон про золотий стандарт, який остаточно затвердив грошову одиницю — долар із вмістом у ньому 1,50463 г золота. Відбувався децентралізований випуск власних банкнот приватними банками, тобто здійснювалась банкнотна емісія.
У 1863 р. було прийнято федеральний закон про створення національної банківської системи. Тільки національні комерційні банки, які були створені згідно з цим законом, мали право емісії банкнот.
Федеральний резервний акт в 1913 р- створення системи грошової емісії, контрольованої державою. Вся територія країни була поділена на 12 округів, у кожному з яких створювався федеральний резервний банк з правом емісії банкнот.
У роки Першої світової війни США, на відміну від європейських країн, не скасовували розміну банкнот на золото. США перетворилися з країни-боржника на країну-кредитора. З цього моменту долар почав завойовувати становище міжнародної розрахункової та резервної валюти. (золотодевізний стандарт) .
Світова економічна криза 1929—1933 рр. викликала значне зростання банкрутств банків, підірвала довіру до банківської системи серед населення, почалось масове вилучення вкладів із банків з одночасним обміном їх на золото. Це змусило США в 1933 р. припинити розмінювати банкноти на золото.
Погіршення економічної ситуації у світі загалом та в США зокрема змусило уряд піти на девальвацію власної валюти. У 1934 р. долар був девальвований на 40,9%, вміст золота в доларі знизився з 1,50463 до 0,888671 г чистого золота. Розмін грошей на золото скасовувався.
У роки Другої світової війни значно посилилось економічне та валютне становище США завдяки значному зростанню виробництва Крім того, інфляція в США була значно меншою, ніж у інших країнах. Це дало можливість США домогтися в 1944 р. офіційного визнання долара основною валютою світу.
Починаючи з 1958 р. пасивне сальдо платіжного балансу США щорічно перевищувало 3 млрд дол. У зв'язку з неможливістю обміняти всі долари на золото, уряд США припинив розмін у серпні 1971 р.
Тривале безперервне зниження курсу долара негативно вплинуло на його роль головної світової резервної валюти. Проте на початку 80-х років керівництво ФРС активно проводило антиінфляційну політику і курс долара почав зростати. Курс досяг максимуму в 1985 р. і мав негативні наслідки для стану торговельного балансу США — зменшення експорту американських товарів і стимулювання імпорту дешевших зарубіжних товарів.
Нині у США емісію грошей здійснює казначейство (монети, дрібні купюри), ФРС та комерційні банки (чеки). Казначейство випускає в обіг лише дрібні купюри (1,5, 10 дол.), срібні долари та розмінну монету (1, 5, 10, 25 та 50 центів).
2. Структура кредитної системи США
2.1.ФРС – Федеральна резервна система.
2.2. Комерційні банки.
2.3.Спеціальні банки та небанківські установи.
2.1. Федеральна резервна система
Специфічною рисою американської банківської системи була її роздробленість та відсутність центрального емісійного банку до початку XX ст.
У 1913 році за спеціальним рішенням Конгресу США була створена ФРС. Головною метою її створення була необхідність у централізації банкнотної емісії в країні.
В організаційній структурі ФРС США існують:
1. Рада управлінців (керуючих). Є органом федерального уряду США, складається з 7 постійних членів, які призначаються президентом і затверджуються Конгресом. Рада керуючих здійснює керівництво операціями системи, регламентує та контролює діяльність резервних банків, приймає рішення про відкриття її філій у резервних округах. Рада має повноваження у сфері грошово-кредитної політики: затверджує ставки з переобліку векселів, через Федеральний комітет вільного ринку визначає політику ФРС у сфері операцій з цінними паперами, змінює норми обов'язкових резервів, які банки-члени зберігають у федеральних резервних банках. Крім того, сім членів Ради керуючих виконують обов'язки членів Федерального комітету з операцій на відкритому ринку.
2. Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку. (FOMC). Є найважливішим органом ФРС, що формує її грошову політику, оскільки він здійснює широкий контроль за зростанням пропозиції грошей у державі, несе відповідальність за діяльність Системи на внутрішніх ринках цінних паперів та ринках іноземних валют.
3. Федеральна консультаційна рада- орган, який було створено згідно із законом про ФРС, проводить наради з Радою керуючих з економічних та банківських питань та дає рекомендації щодо діяльності ФРС.