4. Дайте визначення наступним поняттям:
Категорії – в Арістотелевій логіцідесять максимальних класифікацій, в які можуть бути поміщені всі матеріальні речі. Такий поділ виводится у першому за порядком творі під назвою "Категорії" в "Орґаноні" Арістотеля, в якому перераховуються всі можливі види того, що може бутипідметом чи присудком в судженні.
Поняття - форма мислення,яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності ірозвитку; думка або система думок,
що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
Можливість – це набір певних критеріїв, що дають змогу здійснити певну дію, або послідовність дій.
Дійсність – здійснена реальність у всій своїй сукупності - реальність не тільки речей, але і втілених ідей, цілей, ідеалів, суспільних інститутів, загальноприйнятого знання. На відміну від реальності, дійсність включає в собі також все ідеальне, яке прийняло втілений, матеріальний характер у вигляді різних продуктів людської діяльності - світу техніки, загальноприйнятого знання, моралі, держави, права. Поняття "дійсності" протилежне не поняттям "ілюзія", "фантазія", які також можуть бути здійснені, а поняттю "можливість". Все можливе може стати дійсним.
Сутність – філософська категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.
Категорія «сутність» нерозривно пов'язана із категорією «явище». Проте єдність сутності та явища не означає їхнього збігу. Це єдність відмінного: сутність завжди прихована за явищами. Сутність завжди виступає як внутрішній зміст явищ, прихований від безпосереднього сприйняття.
Явище – філософська категорія, що відображає зовншні властивості, процеси, зв'язки предмета, які даються пізнаннюбезпосередньо в формах живого споглядання. Явище може змінюватися, розвиватися відповідно до загальних законів розвиткуматеріального світу.
Одиничне – Загальне – категорії одиничного, особливого й загального (всезагального). Відповідно до їх змісту, весь світ складається з нескінченої множини предметів, процесів, явищ, властивостей, відношень. У кожному є ознаки, які відрізняються від ознак інших предметів, явищ і роблять їх неповторними, єдиними у своєму роді. Такі ознаки називають одиничними. Проте в кожному предметі є ще й ознаки подібності чи тотожності з ознаками інших предметів або явищ. їх називають загальними. Загальними ознаками будь-якої частинки речовини є наявність у ній певної маси, руху тощо.Загальні ознаки можуть істотно відрізнятися за ступенем загальності. Загальною буде й ознака, характерна лише для двох явищ.
Необхідність – Дійсність – Ці філософські категорії відображають різні типи зв'язків речей і явиш одне з одним. Необхідність - це внутрішні, стійкі, суттєві зв'язки явищ, які визначають їх закономірні зміни і розвиток. Необхідність випливає із сутності явища, процесу і неминуче відбувається в даних умовах. Так, смерть будь-якого живого організму неминуча, оскільки вона обумовлена його природою і внутрішніми процесами, які в ньому відбуваються. Дійсність є філософська категорія, яка характеризує реалізоване, актуалізоване буття: дійсність є реалізованою можливістю.
Зміст – Форма – Названі категорії відображають об'єктивний світ, оскільки всі предмети, процеси і явища природи та суспільства мають свій зміст і свою форму.Зміст — це сукупність елементів, процесів, зв'язків, притаманних певному предмету чи явищу. Це визначення майже ідентичне поняттю "сутність", оскільки категорія "зміст" тісно пов'язана з ним. Проте останнє абстрактніше, ніж категорія змісту. Ним визначають головний, вирішальний, внутрішній зв'язок предметів, що є його основою. Форма є вираженням змісту, його обумовленням. Це внутрішня та зовнішня організація змісту, спосіб його існування, який має певну визначеність, стабільність і самостійність.Форма нерозривно пов'язана зі змістом, а через нього — з сутністю.