40.Звітність та інформація про нещасні випадки та їх аналіз

Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 складає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність згідно із законодавством. Роботодавець зобов'язанийпроводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам. Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, зобов'язані аналізувати обставини і причини нещасних випадків за підсумками півріччя і року, доводити результати цього аналізу до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів щодо виявлення та усунення порушень Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещаснихвипадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Підприємства, органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних з виробництвом нещасних випадків. Центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Держнаглядохоронпраці ведуть оперативний облік пов'язаних з виробництвом нещаснихвипадків, потерпілих унаслідок групових нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками, про які складено акти за формою Н-1.

Збирання статистичних даних та розроблення державної статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на підприємствах, про які складено акти за формою Н-1 або НТ, здійснюють органи державної статистики.

41. Методи дослідження виробничого травматизму

Виробничий травматизм зумовлений причинами:

Організаційними, технічними, психофізіологічними, сан-гігієнічними.

Для аналізу виробничого травматизму застосовуються такі групи:

Статистичні – основані на аналізі статичного матеріалу,

Топографічні- на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки,

Монографічні- полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних дільниці виробництва.

Економічні- полягають у визначенні економічної шкоди, спричиненої травмами та захворюваннями.

Анкетування- досвід працюючих з метою отримання інформації про потенційні небезпеки трудових процесів,

Ергономічні- ґрунтуються на комплексному вивченні системи «людина-машина- виробниче середовище».

Психофізіологічні- враховують, що здоров*я і працездатність людини залежить від біологічних ритмів, які викликають відповідні зміни в організмі людини

Експертних оцінок- базується на експертних висновках умов праці вимогам стандартів та ергономічним вимогам.

42. АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ У ГАЛУЗІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Основними складовими безпеки праці на виробництві є:

Безпечне виробниче обладнання; безпечні технологічні процеси, організація безпечного виконання робіт.

Аналіз умов праці неможливий без атестації робочих місць. Згідно Постанови КМУ №442 від 1.09. 1992 року атестація робочих місць за умовами праці проводиться на виробництві незалежно від форм власності де технологічний процес є джерелами шкідливих і небезпечних факторів що можуть несприятливо впливати на стан здоров*я працюючих а також на їхніх нащадків.

При проведенні атестації робочих місць керуються:

«Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затверджена наказом Міністерства охорони здоров*я України від 27.12.2001р. №528

43.Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів Основними складовими безпеки праці на виробництві є:

- безпечне виробниче обладнання безпечні технологічні процеси організація безпечного виконання робіт основний нормативний документ з загальних вимог безпеки до виробничого обладнання є ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

Виробниче обладнання, при роботі як самостійно, так і в складі технологічних комплексів, повинно відповідати вимогам безпеки на протязі всього періоду експлуатації.

Зокрема: матеріали конструкції обладнання не повинні бути фактором можливої небезпечної і шкідливої дії; небезпечні зони як потенціальні джерела травмо небезпеки, мають бути огороджені, теплоізольовані; вантажопідіймальні пристрої тощо повинні виключати можливість виникнення небезпеки при відключенні енергії, обладнання повинно бути пожежовибухобезпечним.

Обладнання робота якого супроводжується виділенням шкідливих речовин повинно включати вмотивовані пристрої для локалізації цих виділень. Якщо виробниче обладнання є джерелом шуму, ультра та інфразвуку, вібрації, то воно повинно бути виконано щоб дія не перевищувала нормативних меж. Система управління виробничим обладнанням має забезпечувати надійне і безпечне його функціонування на всіх режимах роботи і при можливих зовнішніх впливах, передбачених ТЗ. На робочих місцях повинні бути написи, щодо послідовності керуючих дій.

При визначенні необхідних засобів захисту потрібно керуватися вказівками відповідних розділів стандартів ССБТ по видах виробничих процесів. Перелік діючих стандартів стосовно процесів дається у покажчиках Держстандарту, що видаються кожен рік. Вимоги безпеки при проведенні технологічного процесу повинні бути передбачені у технологічній документації.

Виробничі будівлі та споруди, залежно від вибраного архітектурно-будівельного та об*ємно-планувального вирішення, можуть впливати на формування умов праці:

Освіт шуму, мікроклімату, загазованості, запиленості, випромінювань.

У виробничому приміщенні умови праці залежать від таких факторів:

Розташування обладнання, організація робочого місця, сировина та заготівки, готова продукція.