Семінарське заняття №4

Тема 4. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування

1. Поняття та причини бюджетного дефіциту

Стан бюджету як фінансового плану держави може визначатись трьома показниками:

• рівновагою доходів і видатків;

• бюджетним надлишком – перевищенням доходів над видатками;

• бюджетним дефіцитом – перевищенням видатків над постійними доходами.

У відповідності з Бюджетним кодексом України, дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету).

Отже, дефіцит бюджету - це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень.

Дефіцит бюджету за своєю сутністю має двояку природу: з одного боку, це різниця між традиційними доходами та витратами, з іншого - це сума заощаджень суб'єктів внутрішнього приватного сектора, та нерезидентів, що залучаються державою для фінансування незабезпечених доходами видатків.

Величина бюджетного дефіциту у світі коливається від 3 до 15% від ВВП. Країни ЄС максимально можливим рівнем дефіциту бюджету вважають 6% від ВВП, хоча вже за 3% його рівня спостерігаються зростання інфляції та зменшення інвестиційної активності.

Основні фактори зростання дефіциту бюджету:

- збільшення оборонних видатків.

- зростання виплат по державному боргу.

- збільшення трансфертних платежів.

У цілому основною причиною виникнення бюджетного дефіциту є випередження темпів зростання бюджетних видатків порівняно зі зростанням доходів бюджету. Конкретні причини можна об'єднати у такі групи: об'єктивні (або вимушені), суб'єктивні (невимушені або свідомі).

У результаті об'єктивних причин, пов'язаних з вимушеними діями держави виникає необхідність збільшувати видатки бюджету за відсутності необхідного обсягу доходів, зокрема:

- надзвичайними обставинами (війни, епідемії, стихійні лиха тощо);

- необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому може забезпечити приріст валового внутрішнього продукту, зміцнити економічну могутність держави та підвищити матеріальний і культурний рівень життя населення. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві;

- необхідністю підвищення рівня доходів громадян у зв'язку з відставанням їхнього обсягу від прожиткового мінімуму та ін.

До суб'єктивних причин, пов'язаних з невимушеними, свідомими діями держави, у результаті яких виникає бюджетний дефіцит, належать:

- кризові явища в економіці, її розвал, що супроводжується скороченням обсягів валового внутрішнього продукту, різким зниженням ефективності виробництва, інфляційними процесами;

- неефективність внутрішніх та зовнішніх фінансово-кредитних зв'язків;

- наявність значного тіньового сектору в економіці та низька податкова дисципліна;

- значне зростання і нераціональна структура бюджетних видатків;

- надмірне зростання соціальних видатків порівняно з темпами зростання валового внутрішнього продукту;

- надмірні витрати на утримання апарату управління;

- надмірні витрати на оборону та мілітаризацію економіки у мирний час;

- нездатність влади тримати під контролем фінансову ситуацію у державі;

- недосконалість, неузгодженість і часті зміни фінансового законодавства;

- ігнорування та свідоме ухилення від виконання чинного законодавства суб'єктами фінансових відносин;

- корупція в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, судової влади та правоохоронних органах.

Якщо об'єктивні причини є вимушеними, не залежать від бажання чи небажання держави і не свідчать про низький рівень державного фінансового менеджменту, то суб'єктивні причини безпосередньо пов'язані з неефективним державним фінансовим менеджментом і за бажанням державної влади можуть бути усунені повністю.

Основними причинами виникнення бюджетного дефіциту є:

- зменшення приросту національного доходу внаслідок економічної кризи і спаду виробництва;

- збільшення державних видатків на фінансування неекономічних сфер діяльності, особливо на державне управління й економічно необґрунтовані соціальні програми;

- падіння доходів в умовах кризового стану економіки та зменшення надходжень до держбюджету;

- циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі й тривалі;

- неефективний механізм оподаткування суб'єктів господарювання, коли завищений податковий тиск зумовлює поступове зниження ділової активності та тінізацію економіки;

- не правильно визначені орієнтири та непослідовність фінансово-економічної політики;

- слабкий фінансовий контроль із боку держави за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів;

- збереження ситуації, за якої найприбутковішими є вкладення капіталу у сфери нематеріального виробництва (торговельно-посередницьку та фінансово-кредитну);

- зростання внутрішнього й зовнішнього державного боргу;

- у короткостроковій перспективі — зменшення податків з метою підвищення ділової активності та стимулювання економіки (без відповідного коригування бюджетних витрат).

Основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є: зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні.