- •3. Визначення геометричних характеристик поперечного перерізу
- •3.1 Загальні теоретичні положення
- •3.2 Звіт по роботі
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •4. Визначення модуля пружності при розтязі
- •4.1 Загальні теоретичні положення
- •4.2 Методика визначення модуля пружності
- •4.3 Лабораторне обладнання для визначення модуля пружності .
- •4.4 Звіт по роботі
- •4.4.1 Характеристика тензометра:
- •4.4.2 Дані дослідів:
- •4.4.3 Результати дослідів
- •4.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •5. Визначення коефіцієнта поперечної деформації (коефіцієнта Пуассона)
- •5.1 Загальні теоретичні положення
- •5.2 Обладнання та виконання роботи
- •5.3 Звіт по роботі
- •5.3.1 Дані для розрахунку
- •5.3.2 Порядок виконання роботи
- •5.3.3 Теоретичне значення
- •5.3.4 Експериментальне визначення
- •5.3.4 Порівняння теоретичного (табличного) і експериментального значення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •6. Дослідження закону розподілу нормальних напружень при згині консольної балки
- •6.1 Загальні теоретичні положення
- •6.2 Метод електротензометрування, основні поняття
- •6.4 Звіт по роботі
- •6.4.1 Тарування приладу
- •6.4.2 Визначення напруження в довільній точці перерізу
- •6.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •7. Визначення модуля пружності другого роду (модуля зсуву) при крученні
- •7.1 Загальні теоретичні положення
- •7.2 Устаткування для експеременту
- •7.3 Звіт по роботі
- •7.3.1 Дані для розрахунку
- •7.4 Дані експерименту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •8 Випробовування гвинтової циліндричної пружини
- •8.1 Основні теоретичні положення
- •8.2 Опис установки
- •8.3 Звіт по роботі
- •8.3.1 Дані для розрахунку
- •8.3.2 Експериментальне визначення характеристики пружини
- •8.3.3 Теоретичне визначення жорсткості пружини
- •8.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •9. Дослідження напруженого стану в точці суцільного середовища
- •9.1 Загальні теоретичні відомості
- •9.2 Звіт по роботі
- •9.2.1 Порядок виконання роботи. Знайти згідно рисунку 9.1 і таблиці 9.1
- •9.3 Приклад
- •9.4 Контрольні запитання
9.3 Приклад
Для суцільного середовища відомий тензор напружень: МПа; МПа; МПа; МПа; МПа; МПа.
Виконати завдання, якщо суцільне середовище – діабаз і для нього =6МПа; МПа; МПа; .
Розв’язок
Знаходимо три інваріанти тензора напружень:
2 Головні напруження знаходимо з кубічного рівняння:
.
Корені цього кубічного рівняння знаходимо за допомогою ЕОМ. Ми одержали три корені рівняння:
х1=-5,165; х2=-4; х3=13,165.
Враховуючи, що:
=13,165 МПа; = -4 МПа; = -5,165МПа.
Перевірка:
МПа;
(МПа)2;
(МПа)3.
З перевірки видно, що головні напруження знайдено вірно.
3 Екстремальні значення дотичного напруження дорівнюють:
Константи вираховують за формулами:
Знаходимо співвідношення між відомими з умови завдання сталими , і невідомими , , .
МПа;
МПа;
МПа.
5 Головні відносні деформації на основі узагальненого закону Гука дорівнюють:
6 Відносна об’ємна деформація:
.
7 Питома потенціальна енергія деформації дорівнює:
МПа.
8 Питома потенціальна енергія деформації зміни об’єму і форми дорівнюють:
МПа;
МПа.
Перевірка: МПа.
9 Умова міцності за теорією Мора має вигляд:
Висновок: міцність середовища не забезпечена.
10 Розрахунок за допомогою Mathcad
х3+4х2-100х-272
Результати заносимо в таблицю 9.3
Таблиця 9.3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МПа |
МПа |
|
|
МПа |
||||||||||
13,165 |
-4 |
-5,16 |
|
2,08 |
3,12 |
4,16 |
7,488 |
0,2 |
2 |
-0,74 |
0,93 |
0,31 |
17,09 |
13,68 |
9.4 Контрольні запитання
За якими формулами визначаються:
1 Три інваріанти тензора напружень?
2 Значення головних напружень?
3 Екстремальні значення дотичних напружень?
4 По відомих значеннях двох пружних сталих три інші сталі?
5 Головні відносні деформації?
6 Відносна об’ємна деформація (дилатація)?
7 Питома потенціальна енергія деформації?
8 Питома потенціальна енергія деформації зміни об’єму і форми?
9 Міцність середовища в даній точці, керуючись теорією міцності Мора?