Додаток 1
Основні макроекономічні закони та закономірності розвитку зв’язку.
1.1 Загальні положення
Зв’язок, як зазначено раніше, є інфраструктурою суспільства та відображає його економічний розвиток. В свою чергу, економіка країни визначає рівень розвитку зв’язку. Але різні країни мають свої цілі розвитку, свої пріоритети галузей економіки. Разом з тим, є ряд об’єктивних закономірностей, які пов’язують розвиток зв’язку та економічний розвиток суспільства у державі. Деякі закономірності відомі давно, інші визначені недавно, частина – ще досліджується. Приведемо основні з них, які визначають розвиток зв’язку як в окремій країні так і у цілому світовому суспільстві, на основі вже виконаних досліджень. Слід відзначити, що Міжнародний Союз Електрозв’язку (ITU) вже на протязі багатьох років веде статистичний облік даних для мереж зв’язку держав, які є його членами, та видає довідники, в яких основою для порівнянь є розвиток електрозв’язку. В них наводяться дані про абсолютні значення кількості основних телефонних апаратів (ОТА), персональних комп’ютерів (ПК), основних абонентських ліній, з’єднаних з АТС. Важливим параметром мережі є телефонна щільність (ТЩ) – число ОТА на 100 жителів. Формально, ТЩ відображає стан мережі зв’язку, але Міжнародний валютний фонд відносить ТЩ до ключових економічних показників держав.
Залежність між ТЩ та питомим валовим внутрішнім продуктом (на душу населення країни - ПВВП) відома давно. Вперше таку залежність було виявлено і опубліковано в 1963 р. На рис.1д.1 подано сучасну діаграму Джіппа - кореляційну залежність між ТЩ та ПВВП (суцільна лінія). Діаграма Джіппа відображає не тільки рівень розвитку мережі зв’язку, а й економічний рівень країни, її стан та рівень життя людей в ній, оскільки, за визначенням, ПВВП пропорційний національному доходу, і, чим вище ПВВП, тим вище в середньому добробут кожного жителя країни.
На рис. 1.д.1 прямокутниками виділені три групи країн: права верхня – промислово розвинуті країни з високим рівнем економіки; ліва нижня – країни, які розвиваються з низьким рівнем економіки, та середня група країн- з середнім рівнем економіки.
В середню групу входять країни бувшого соціалістичного табору – великі країни, які мають середній рівень економіки і ТЩ, близьку до середньосвітової – 10,6 [1,9,10]. Україна та Росія відносяться до середньої групи країн. Вони можуть поступово “підніматись вгору”, наближаючись до промислово-розвинутих країн, при темпах зростання ВВП 6-10% на рік, а можуть і “опускатися униз” і стати слаборозвинутими економічно країнами, якщо зростання ВВП буде менше 2% на рік. Це залежить від зростання виробництва, продуктивності праці у всіх галузях економіки країни, що в значній мірі визначаються загальноекономічною політикою держави.Цікаво роглянути і порівняти показники цих трьох груп країн, що наведені в табл.2.д.1.Середнє світове значення ПВВП-4300дол.,якому відповідає ТЩ 10,3.Нижня межа першої групи за ПВВП-8600дол.,а нижня межа другої групи –2150дол.,що відповідає розподілу країн на три групи (рис.1.д.1).Цим межам груп відповідають ТЩ 17,7 та 4,5.
На рис. 1.д.2 показана динаміка руху ТЩ Росії і України за останні роки, який відбувається з інверсією з права на ліво. Це пояснюється тим що суттєва частина економіки в них знаходиться в тіні.
Рис.
1.д.1.
— Закон
пропорційно-попереджувального розвитку
зв’язку
як
відбиття телекомунікаційної інфраструктури
суспільства
Рисунок 1.д.2. — Динаміка руху ТЩ Росії, України (рух відбувається з інверсією)
агрегатній платі (аварія основної агрегатної оптичної плати);
Робота на резервному тракті (аварія основного тракту);
Аварія вентиляторів обладнання мультиплексора;
Порушення роботи системи
керування елементами мережі (якщо при цьому трафік не порушується);