Тема 10 конкуренція і монополія
Існувала й існує тонка грань між змаганням і побоїщем... Хоч якою жорстокою буде конкуренція між компаніями, неписане правило боротьби за частку на ринку таке: жодна компанія не повинна пожадливо захоплювати все.
Акіо Моріта
♦ Як відбувається координація дій економічних суб'єктів.
♦ Для чого потрібна конкуренція.
♦ Чи треба обмежувати конкуренцію.
♦ Як виникає монополія. Чи можна їй запобігти.
Конкуренція вимагає від кожної людини приймати рішення на підставі доступної їй інформації. Завдяки цьому люди пристосовуються до зовнішніх умов, "вписуються" в навколишнє середовище. Вони координують свої дії з діями багатьох інших людей. Можна стверджувати, що в економічній системі загалом існує особливий спосіб координації дій усіх суб'єктів. Цей спосіб - ринкова конкуренція.
10.1. Конкуренція і монополія
Слово конкуренція походить від латинського "concurrentia” що означає зіткнення, суперництво. В перекладі мовою економіки конкуренція — це боротьба між учасниками ринкових відносин за отримання максимального ефекту, за вигідну угоду. Конкуренція — це природна властивість ринку, та сила, яка допомагає економіці розвиватися, провокує до дії усіх учасників економічних процесів і, отже, запобігає застою. Наслідком конкурентної боротьби є підвищення ефективності виробництва, зниження цін і витрат, підвищення якості й розширення асортименту товарів та послуг.
За умов ринкової економіки слід розрізняти типи (моделі) ринкових структур залежно від кількості продавців певного товару. Сьогодні відомі чотири основні типи ринків: ринок досконалої конкуренції, ринок монополістичної конкуренції, олігополія і монополія.
З історії економічних вчень
Уперше розмежувати досконалу й недосконалу конкуренцію економістам запропонували викладач Кембриджського університету у
Великій Британії Джоан Робінсон (1903-1983) та професор Гарвардського університету в США Едвард Чемберлін (1899-1967). Науковці пояснювали, як конкуренція впливає на процес ціноутворення навіть за умов панування кількох великих виробників.
Зрозуміти відмінність між ринками різних типів допомагає таблиця:
Таблиця 10.1
Особливості основних типів ринкових структур
Тип ринкової структури |
Тип продукту |
Кількість фірм (стосовно кількості покупців) |
Вплив на ціну |
Міра складності входу до ринку |
||
Досконала конкуренція |
Однорідний |
Дуже багато дрібних |
Не існує |
Вільний |
||
Недосконала конкуренція |
— монополістична конкуренція |
Неоднорідний (диференційований) |
Багато |
Практично не існує |
Практично без обмежень |
|
— олігополія |
Однорідний 3 елементами диференціації |
Кілька великих |
За принципом лідерства |
Складний, існують бар'єри |
||
— чиста монополія |
Унікальний, не має замінників |
Одна |
Диктат ціни |
Неможливий |
Перший тип ринку - досконала конкуренція — передбачає повну свободу конкуренції (боротьбу всіх проти всіх). Інші ринки часто об'єднують єдиним поняттям — "недосконала конкуренція".
Досконала конкуренція. Ринок досконалої (вільної) конкуренції характеризується: а) великою кількістю продавців продукції; б) однорідністю продукції; в) нездатністю продавця впливати на ціну своєї продукції; г) для входження або виходу фірми з тієї чи іншої галузі не існує жодних правових, організаційних, фінансових, технологічних обмежень. Прикладами такого ринку є світовий ринок зерна, деяких продуктів харчування, а на твоєму міському ринку - ринок квітів одного й того самого виду, ринок шоколаду тощо. Відвідай найближчий міський ринок і подивись, за якими цінами різні продавці пропонують, наприклад, шоколад "Корона". Всі вони продають його приблизно за однаковою ціною, оскільки, по-перше, плитки шоколаду цілком однакові й виробляються однією фірмою і, по-друге, продавців досить багато і їм важко домовитися про єдину ціну. Саме на конкурентному ринку встановлюються справді ринкові ціни, це найдемократичніший ринок.
Монополістична конкуренція. Фірми прагнуть розрізняти (диференціювати) свої товари, щоб скоротити число конкурентів. Розрізнення (диференціація) товару — це наявність у товару таких властивостей, що відрізняють його від продуктів конкурентів. Цьому сприяє реклама, яка всілякими способами підкреслює особливі властивості продукції певної фірми (втім, це можуть бути й удавані переваги), пошук нових властивостей тощо. Застосування розрізнення продукту як методу конкурентної боротьби призводить до зміни типу ринку. Чим вищий рівень розрізнення, тим менше на ньому конкурентів, тим більше ринок набуває ознак, притаманних ринку монополістичної конкуренції.
Ринок взуття диференціюється за різними ознаками: розмір, жіноче, чоловіче, дитяче; за сезонним використанням; спортивне.
Ринком монополістичної конкуренції називають такий ринок, на якому діє велика кількість конкуруючих одна з одною торгових і фірм, що продають диференційований товар
На такому ринку продавець у певних межах може впливати на ціну своєї продукції. На підтвердження цього розглянемо простий приклад. Скажімо, ти любиш морозиво, і з усіх видів морозива віддаєш перевагу шоколадному. Морозиво продається у двох кіосках поряд із твоїм будинком. В одному кіоску продають вершкове морозиво, в іншому — шоколадне. Ціна порції одного і другого виду однакова — 80 коп. Але через деякий час продавець шоколадного морозива піднімає ціну на 5 коп., і порція коштує 85 коп. Чи відмовишся ти від свого улюбленого морозива на користь іншого, але дешевшого? Радше за все ні! Переваги смаку змушують споживачів платити більше. Отже, якщо товар бодай чимось відрізняється від товарів конкурентів, то в разі підвищення попиту на нього можливе підвищення ціни. Моделі ринку монополістичної конкуренції притаманні:
— відносно велика кількість фірм-учасників, хоча й значно менша, ніж за умов досконалої конкуренції;
— суттєве розрізнення продукту;
— відносно легке входження і вихід із галузі;
— наявність нецінової конкуренції.
Ознаки монополістичної конкуренції у найчистішому вигляді спостерігаються в роздрібній торгівлі та легкій промисловості.
Олігополія. Одним із типів ринку є олігополістичний. Слово "олігополія" для тебе нове й дослівно означає "небагато продавців". На такому ринку складається така ситуація: а) мала кількість продавців; б) продавці пропонують однорідні й диференційовані товари; в) ціни встановлюються за принципом лідерства, тобто більшість фірм прагнуть встановити приблизно таку саму ціну, яку пропонує найбільша і найсильніша фірма на цьому ринку.
За умов олігополії конче відчутними стають обмеження конкуренції. Конкуренція розгортається на якісно новому рівні. Це відбувається передусім тому, що олігополістична структура ринку передбачає високий рівень виробництва, за якого кожен "новачок" повинен мати значний стартовий капітал. Уяви, яка сума потрібна, аби закріпитися, скажімо, на ринку автомобілів чи комп'ютерів.
Якщо виробники на ринку олігополії забажають добитись успіху, змінюючи на свою користь ціни, вони швидко переконаються в безперспективності такої політики. Цінова конкуренція за таких умов призводить до того, що програють усі, зокрема й та фірма, яка вирішила знизити ціну з метою збільшення збуту й отримати тим самим більший прибуток. Цінова конкуренція за умов олігополії стає неефективною і навіть небезпечною. Це відбувається тому, що зниження ціни може тривати доти, доки прибуток не дорівнюватиме нулю.
Зрозуміло, що так звані цінові війни невигідні для фірм, які діють на ринку олігополії. Отже, місце цінової конкуренції заступає нецінова конкуренція, під час якої боротьба розгортається навколо споживчих властивостей і якості товару. У разі нецінової конкуренції виробник для залучення покупців може використати різні заходи, наприклад, такі: надання продукту зовсім нових якостей; зміна однієї чи кількох властивостей товару; створення продуктів-замінників; створення нових продуктів для задоволення нової потреби; поліпшення до- і після продажного обслуговування; застосування нових форм просування товарів і послуг.
Монополія. За умов олігополії можливі домовленість та об'єднання між собою всіх продавців певного товару. Тим самим олігопольний
ринок перетворюється на монопольний. У цьому разі всі продавці продають товар за однією, зазвичай високою, ціною. Монопольним вважають ринок одного продавця. Причому продукт монополіста не має близьких товарів-замінників. За монополії встановлюється єдина ціна на товар, за якою покупець змушений купувати. Ринкова монополія — це диктат продавця стосовно його покупця і вона є результатом конкуренції. Простий приклад із чергою може це підтвердити. Поява черги — це вже спроба завадити конкуренції. Якщо розглядати дії виробника товару, то він також намагається відійти від боротьби з багатьма і досягає цього, коли знайде, наприклад, свою особливу частку ринку.