Термінологічний словник
Грошова база – 1) це гроші, які не беруть участі в кредитному обігу та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення; 2) - консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей. («сильні» гроші;Mh - high-powered money)
Грошовий мультиплікатор (значення грошово-кредитного мультиплікатору) - це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.
Грошово-кредитний мультиплікатор - це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.
Грошовий ринок – 1) особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар; 2) сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.
Заощадження - частина доходів домашніх господарств, яка не використовується на купівлю товарів і послуг, сплату податків та інших боргових зобов'язань.
Мотив обачності - мотив зберігання грошей як можливість розпоряджатися певною частиною своїх ресурсів у формі готівки в майбутньому.
Канали непрямого фінансування - канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників.
Попит на гроші - виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.
Пропозиція грошей - наявність у розпорядженні економічних суб'єктів у будь-який момент певного запасу грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в обіг.
Спекулятивний мотив попиту на гроші - мотив зберігання грошей, який виникає із бажання уникнути втрат капіталу при зберіганні активів у формі облігацій у період очікуваного підвищення норми позикового процента.
Трансакційний мотив попиту на гроші - мотив зберігання грошей, що випливає із зручності їх використання як засобу платежу.
Банківські резерви - це резервна категорія, яка охоплює також готівку, що перебуває у касах банків
Вільний резерв - це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.
Загальний резерв - вся сумі грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій
Обов'язковий резерв - частина загального резерву, яку банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб.
Переказний вексель - це безумовний письмовий наказ, адресований одною особою (векселедавцем) іншій особі (платнику) і підписаний особою, яка видала вексель, про виплату на вимогу або на визначену дату суми грошей третьому учаснику (одержувачу), за його наказом або пред'явнику.
Простий вексель (боргове зобов'язання) - це безумовне письмове зобов'язання однієї особи перед іншою виплатити обумовлену суму грошей на вимогу або на фіксовану дату, чи на визначений момент у майбутньому певній особі, за наказом векселедавця або пред'явника.
Фінансовий інструмент – спосіб фіксації угоди (транзакції) з купівлі-продажу грошей.
Чек - безумовний наказ клієнта банку, який веде його поточний рахунок, про сплату певної суми грошей пред'явнику чека або іншій, вказаній на чеку особі.