- •Практикум
- •Кафедра нафтогазового обладнання
- •Практичне заняття № 1 Вибір фонтанної арматури та розрахунок її елементів на міцність
- •1ОМета заняття
- •2ОЗавдання заняття
- •3ОТривалість заняття
- •4ООсновні теоретичні відомості
- •5ОПорядок проведення заняття
- •6ОПитання для самоконтролю
- •7ОПерелік посилань
- •Практичне заняття № 2
- •1 Мета заняття
- •2ОЗавдання заняття
- •3ОТривалість заняття
- •4 Основні теоретичні відомості
- •5ОПорядок проведення заняття
- •6ОПитання для самоконтролю
- •7ОПерелік посилань
- •Практичне заняття № 3 Розрахунок параметрів та вибір основного обладнання установки електровідцентрового насоса для видобутку нафти
- •1 Мета заняття
- •2 Завдання заняття
- •3ОТривалість заняття
- •5ОПорядок проведення заняття
- •6 Питання для самоконтролю
- •7ОПерелік посилань
- •Продовження таблиці – 3..5
- •Практичне заняття № 4 Вибір обладнання штангової свердловинної насосної установки для видобутку нафти
- •4ООсновні теоретичні відомості
- •5ОПорядок проведення заняття
- •6ОПитання для самоконтролю
- •6.5 Яка умова міцності колони насосних штанг?
- •7ОПерелік посилань
- •Продовження таблиці 4.11
- •Продовження таблиці 4.11
- •Продовження таблиці 4.11
- •Продовження таблиці 4.11
- •Продовження таблиці 4.11
- •Продовження таблиці 4.11
- •Продовження таблиці 4.11
- •Продовження таблиці 4.11
- •Практичне заняття № 5 Вивчення конструкції, розрахунок параметрів та вибір обладнання для промивання піщаних пробок
- •1ОМета заняття
- •2ОЗавдання заняття
- •3ОТривалість заняття
- •4ООсновні теоретичні відомості
- •5ОПорядок проведення заняття
- •6ОПитання для самоконтролю
- •7ОПерелік посилань
- •Практичне заняття № 6 Вивчення конструкції, розрахунок параметрів та вибір обладнання для поточного ремонту свердловин
- •1ОМета заняття
- •2ОЗавдання заняття
- •3ОТривалість заняття
- •4ООсновні теоретичні відомості
- •5ОПорядок проведення заняття
- •Необхідне розривне зусилля каната визначається за формулою
- •6ОПитання для самоконтролю
- •7ОПерелік посилань
Продовження таблиці – 3..5
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
ЕД90-123В ЕД90-123Н в зборі |
ЕДК90-123В ЕДК90-123Н в зборі |
90 90 180 |
1075 1075 2150 |
66 |
|
|
ЕД83-123В ЕД83-123С ЕД83-123Н в зборі |
ЕДК83-123В ЕДК83-123С ЕДК83-123Н в зборі |
83,5 83,5 83,5 250 |
750 750 750 2250 |
88 |
85 |
0,86 |
ЕД90-130В ЕД90-130Н в зборі |
ЕДК90-130В ЕДК90-130Н в зборі |
90 90 180 |
1150 1150 2300 |
61 |
85 |
0,87 |
ЕД125-130В ЕД125-130Н в зборі |
ЕДК125-130В ЕДК125-130Н в зборі |
125 125 250 |
1150 1150 2300 |
85 |
||
ЕД120-130В ЕД120-130С ЕД120-130Н в зборі |
ЕДК120-130В ЕДК120-130С ЕДК120-130Н в зборі |
120 120 120 360 |
767 767 767 2300 |
122,5 |
Рисунок 3.3 – Характеристика насосів ЕВНМ5, ЕВНМК5 на подачу 50 м3/добу на воді густиною 1000 кг/м3.
Кількість ступеней –100
Рисунок 3.4 – Характеристика насосів ЕВНМ5, ЕВНМК5 на подачу 80 м3/добу на воді густиною 1000 кг/м3.
Кількість ступеней –100
Рисунок 3.5 – Характеристика насосів ЕВНМ5, ЕВНМК5 на подачу 125 м3/добу на воді густиною 1000 кг/м3.
Кількість ступеней –100
Рисунок 3.6 – Характеристика насосів ЕВНМ5, ЕВНМК5 на подачу 200 м3/добу на воді густиною 1000 кг/м3.
Кількість ступеней –100
Рисунок 3.7 – Характеристика насосів ЕВНМ5А, ЕВНМК5А на подачу 160 м3/добу на воді густиною 1000 кг/м3.
Кількість ступеней –100
Рисунок 3.8 – Характеристика насосів ЕВНМ5А, ЕВНМК5А на подачу 250 м3/добу на воді густиною 1000 кг/м3.
Кількість ступеней –100
Рисунок 3.9 – Характеристика насосів ЕВНМ6, ЕВНМК6 на подачу 250 м3/добу на воді густиною 1000 кг/м3.
Кількість ступеней –100
Практичне заняття № 4 Вибір обладнання штангової свердловинної насосної установки для видобутку нафти
1ОМета заняття
Набуття навиків вибору обладнання штангових свердловинних насосних установок для заданих умов експлуатації.
2ОЗавдання заняття
2.1оВибір свердловинного насоса і підбір режимів відкачування.
2.2аПідбір та розрахунок колони насосних штанг.
2.3оРозрахунок колони насосно-компресорних труб.
2.4оПідбір приводу штангового свердловинного насоса.
3оТривалість заняття
Заняття розраховано на 4 години.
4ООсновні теоретичні відомості
Близько 80% нафтових свердловин експлуатується штанговими свердловинними насосними установками (ШСНУ). В основному це пояснюється економічністю, гнучкістю і широкими можливостями застосування даної системи. До основних переваг ШСНУ слід віднести: технічно нескладний і швидкий монтаж; наявність великої гами типорозмірів свердловинних насосів, що дає можливість експлуатувати свердловини в широкому діапазоні дебітів і агресивності пластових флюїдів; можливість адаптації до змінних умов притоку рідини в свердловину за рахунок зміни частоти ходів плунжера, довжини ходу плунжера і ефективної поверхні плунжера свердловинного насоса; невимогливість до технічного обслуговування та інші.
ШСНУ для експлуатації одного пласта складається з приводу (верстата–качалки), устьового сальника, колони насосних штанг і насосно-компресорних труб, а також вставного або невставного свердловинного насоса. Для закріплення в колоні насосно-компресорних труб вставного свердловинного насоса, який опускається на колоні насосних штанг, застосовують замкову опору. Циліндр невставного насоса опускається в свердловину на колоні насосно-компресорних труб, а плунжер – на колоні насосних штанг.
Призначення приводу штангового насоса – перетворення обертового руху вала електродвигуна у зворотно-поступальний рух точки підвісу штанг. Привід може бути механічним, гідравлічним і пневматичним. На даний час найбільшого поширення набули саме балансирні індивідуальні механічні приводи штангових свердловинних насосів – верстати-качалки (рис. 4.1). Основні вузли верстата-качалки: рама, стійка, балансир з поворотною головкою, траверса з шатунами, шарнірно підвішена до балансира, редуктор з кривошипами і противагами. Верстат-качалка комплектують набором змінних шківів для зміни числа коливань балансира. Для швидкої зміни шківів і натягу пасів електродвигун встановлюють на поворотних салазках.
Верстати – качалки виготовляють у двох виконаннях: СК (аксіальні) – випускаються семи типорозмірів, СКД (дезаксіальні) – шести типорозмірів.
Свердловинні штангові насоси призначені для відкачування із нафтових свердловин рідини обводненістю до 99%, температурою не більше 130оС, вмістом сірководню до 0,1 % (в об’ємі), твердих механічних домішок до 0,5 %, Їх поділяють на дві основні групи: вставні і невставні (трубні).
Вставні насоси характерні тим, що їх основні вузли (циліндр і плунжер) опускають в свердловину в зібраному стані на колоні насосних штанг і піднімають на поверхню також в зібраному стані шляхом підйому цих штанг.
Невставні насоси характерні тим, що їх основні вузли опускають в свердловину окремо: циліндр – на насосних трубах, а плунжер в зборі зі всмоктувальним і нагнітальним клапанами – на штангах. Підйом їх також здійснюють за два прийоми: спочатку піднімають штанги з плунжером і клапанами, а потім труби з циліндром.
Свердловинні насоси виготовляють таких типів:
НВ1 – вставний, одноступінчастий,із замком вверху;
НВ2 – вставний, одноступінчастий, із замком внизу;
НН1–невставний, одноступінчастий, із захоплювальним штоком;
НН2 – невставний, одноступінчастий, із уловлювачем.
Випускають насоси таких конструктивних виконань:
-аза конструкцією циліндра: Б – із товстостінним суцільним (безвтулковим) циліндром; С – зі складеним
1 – привід ШСН (верстат-качалка), 2 – фундамент, 3 – підвіска устьового штока, 4 – устьовий шток, 5 – обладнання устя, 6 – планшайба, 7 – муфта штангова, 8 – колона штанг, 9 – колона НКТ, 10 – колона експлуатаційна, 11 – опора замкова, 12 – ШСН
Рисунок 4.1 – Схема штангової свердловинної насосної установки
(втулковим) циліндром;
- за конструктивними особливостями, що визначають функціональне призначення (область застосування): Т – із сідлами клапанів із твердих сплавів і порожнинним (трубчастим) штоком, який забезпечує підняття рідини по каналу колони трубчастих штанг тільки для насосів НН2); А – із щіпним пристроєм (тільки для насосів типу НН), який забезпечує з’єднання колони насосних штанг з плунжером насоса; Д1 – одноступінчастий, двоплунжерний, який забезпечує створення гідравлічного важкого низу; Д2 – двоступінчастий, двоплунжерний, який забезпечує стиснення відкачуваної рідини;
-аза стійкістю до середовища: без позначення – стійкі до середовища з вмістом механічних домішок до 1,3 г/л; З – стійкі до середовища з вмістом механічних домішок більше 1,3 г/л.
Відповідні типи насосів випускаються і за стандартами АНІ. Система позначення свердловинних штангових насосів наведена в таблиці 4.15.
Свердловинний штанговий насос – гідравлічна машина об’ємного типу, де ущільнення між плунжером і циліндром досягається за рахунок високої точності їх робочих поверхонь і регламентованих зазорів. Залежно від розміру зазору в парі „циліндр – плунжер” випускають насоси п’яти груп посадок.
Залежно від призначення і області застосування свердловинних насосів плунжери і пари „сідло – кулька” клапанів випускають різних конструкцій, виконань із різними видами зміцнення їх робочих поверхонь.
Плунжери насосів випускають в чотирьох виконаннях:
П1Х – з кільцевими канавками, циліндричною розточкою на верхньому кінці і з хромовим покриттям зовнішньої поверхні;
П2Х – теж саме без циліндричної розточки на верхньому кінці;
П1И – з кільцевими канавками, циліндричною розточкою на верхньому кінці і зміцненням зовнішньої поверхні напиленням зносостійкого порошку;
П2И – теж саме без циліндричної розточки на верхньому кінці.
Пари „сідло – кулька” клапанів насосів мають три виконання:
К – з циліндричним сідлом і кулькою із нержавіючої сталі;
КБ – теж саме з сідлом із буртиком;
КИ – з циліндричним сідлом із твердого сплаву і кулькою із нержавіючої сталі.
Тривала і безвідмовна робота насоса можлива тільки при умові правильного вибору його типу і конструктивного виконання у відповідності до умов видобутку на кожній конкретній свердловині.
Вибір насоса включає визначення:
-атипу насоса (вставний чи невставний), залежно від умов експлуатації (об’єм відкачуваної рідини, глибина спуску, діаметр НКТ);
-азазору між циліндром і плунжером (залежно від в’язкості і вмісту механічних домішок у відкачуваній рідині);
-адіаметра насоса, довжини циліндра, плунжера, подовжувачів (залежно від в’язкості відкачуваної рідини, зазору і глибини відбору);
-аматеріалів циліндра, плунжера, клапанів (залежно від корозійності і абразивності відкачуваної рідини).
При виборі типу свердловинного насоса для заданих умов експлуатації необхідно враховувати наступні рекомен-дації.
Вставні насоси рекомендовано застосовувати при експлуатації свердловин великої та середньої глибини (висота підйому рідини не більше 2500 м), а також при експлуатації свердловин, в яких для заміни насоса доводиться часто проводити спуско - підйомні операції. Для заміни вставного насоса не потрібно піднімати із свердловини колону НКТ. Цим самим збільшується термін експлуатації НКТ, скорочується тривалість підземного ремонту свердловини.
Насоси з верхнім розміщенням замкової опори рекомендовано використовувати в свердловинах з:
-асереднім і високим вмістом піску;
-асереднім вмістом газу з глибиною, що не перевищує 1500 м;
-анаявністю сірководню з глибиною, що не перевищує 1500 м;
-анаявністю двоокису вуглецю з глибиною до 2000 м.
Використання насосів у свердловинах з глибиною спуску більше 2100 м не рекомендується.
Насоси з нижнім розміщенням замкової опори рекомендовано використовувати в свердловинах з:
-ависоким дебітом з глибиною, що не перевищує 900 м;
-анизьким рівнем відкачуваної рідини з глибиною свердловини 900-2000 м;
-анаявністю соленої води при глибині свердловини до 1500 м;
-асереднім вмістом газу при глибині до 1500 м;
-ау викривлених свердловинах.
Невставні насоси доцільно використовувати переважно для значних дебітів на свердловинах з невеликою глибиною, коли вставні насоси не забезпечують необхідного відбору рідини.
Перевагою невставних насосів є їх використання із НКТ меншого діаметра, і при цьому забезпечення підйому великих об’ємів пластової рідини завдяки великому умовному діаметру. Застосування труб меншого діаметра сприяє кращому виносу піску завдяки великій швидкості висхідного потоку .
Невставні насоси можуть застосовуватися також при експлуатації свердловин в яких часто забруднюється вибій.
Обмеженість глибини спуску насоса зумовлена гранично максимальним навантаженням на колону НКТ.
Діаметр НКТ, опущених у свердловину, також накладає певні обмеження при виборі типу і розміру насоса. Рекомендації по вибору типу і розміру насоса в залежності від умовного діаметру НКТ наведені в таблиці 4.3.
Рекомендації по вибору групи посадки в залежності від глибини спуску насоса і в’язкості пластової рідини наведені в таблиці 4.4.
Основним фактором при виборі довжини плунжера насоса є створюваний ним напір. Рекомендації для виконання даного вибору приведені в таблиці 4.5.
Насосні штанги виконують роль проміжної ланки між наземним індивідуальним приводом і свердловинним насосом. Призначені для передачі зворотно-поступального руху плунжеру насоса.
Насосна штанга - це стальний стержень круглого перерізу діаметром 13-28 мм і середньою довжиною 8000 імм з висадженими кінцями. На кінцях штанги мають висаджені потовщення для з’єднувальної різьби та ділянки з квадратним перерізом для для захоплення штанговими ключами, також відповідні бурти у перехідній зоні для установки штанги в елеватор при спуско-підйомних роботах. З’єднувальна різьба – метрична спеціальна, яка накатується.
штанги виготовляються в основному із наступних марок сталей: 40, 20Н2М, 15Н3МА, 15Х2НМФ, 30ХМА, 15Х2ГМФ. Випускають штанги довжиною 8000 або 9000 мм та укорочені – 1000, 1200, 1500, 2000, 3000 мм як для легких , так і для важких умов експлуатації. Укорочені штанги застосовують для регулювання довжини колони штанг з метою нормальної посадки плунжера свердловинного насоса. Вони виготовляються із стали тієї ж марки і піддаються такій же термообробці, що і штанги нормальної довжини.
При виборі матеріалу штанг і виду термообробки, у залежності від умов експлуатації, можна скористатися інформацією приведеною у таблиці 4.12.
Насосні штанги з’єднують в колону за допомогою муфт, діаметр яких залежить від діаметра штанги . Випускають штангові муфти типу МШ для з’єднання штанги одного діаметра і перевідні типу МШП для з’єднання штанг різного діаметра.
Залежно від глибини свердловини та режимів експлуатації насосної установки колона насосних штанг може бути одно-або багатоступеневою, кожна ступінь якої складається виключно із штанг одного типорозміру, виготовлених із однієї марки сталі ідентичної термічної обробки. Довжину ступені підбирають з таким розрахунком, щоб всі ступені колони були рівно навантажені за величиною приведеного напруження.