- •Розділ 1. Система інтелектуальної власності
- •1.1.Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності.
- •1.2. Поняття права інтелектуальної власності.
- •1.3. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •1.4. Законодавство України про інтелектуальну власність.
- •1.5. Система органів управління в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні.
- •Розділ 2. Авторське право і патентне право.
- •2.1. Спільне в цивільно–правовому регулюванні авторських і патентних відносин.
- •2.2. Відмінності в правовому регулюванні відносин, пов’язаних із творчою діяльністю.
- •Розділ 3. Авторське право і суміжні права.
- •3.1. Авторське право. Поняття і види результатів творчості, що охороняються авторським правом.
- •3.2. Об’єкти авторського права.
- •3.3. Суб’єкти авторських відносин.
- •3.4. Суб'єктивне авторське право, його зміст і межі
- •3.4.1. Особисті немайнові права авторів.
- •3.4.2. Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право.
- •3.5. Вільне використання творів
- •3.6. Право на авторську винагороду.
- •3.7. Суміжні права.
- •3.8. Суб'єкти суміжних прав.
- •3.9. Суб'єктивні суміжні права, їх зміст і межі.
- •3.10. Захист авторського права і суміжних прав.
- •3.11. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав.
- •Розділ 4. Промислова власність.
- •4.1. Поняття промислової власності.
- •4.2. Об’єкти промислової власності.
- •4.3. Винахід. Корисна модель. Об’єкти винаходу(корисної моделі).
- •4.4.Умови надання правової охорони винаходу (корисної моделі).
- •4.5. Патент.
- •4.6. Промисловий зразок.
- •4.7. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •5.1. Право на одержання патенту, право авторства.
- •5.2.Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •5.3. Порядок оформлення та подання заявки на винахід.
- •5.3.3. Склад заявки.
- •5.3.4. Опис винаходу (корисної моделі) та вимоги до нього.
- •5.3.5. Формула винаходу (корисної моделі) і вимоги до неї.
- •5.3.6. Вимоги до ілюстративних матеріалів.
- •5.3.8. Документи , що додаються до заявки.
- •5.4. Порядок одержання патенту на промисловий зразок.
- •Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту україни на винахід.
- •6.1. Подання заявки. Пріоритет винаходу.
- •6.2. Експертиза заявки на винахід (корисну модель).
- •6.2.1. Експертиза заявки на винахід за формальними ознаками.
- •6.2.2. Експертиза заявки на винахід по суті.
- •6.3. Оскарження рішення за заявкою.
- •6.4. Публікація відомостей про винахід.
- •6.5. Тимчасова правова охорона.
- •6.6. Процедура видачі патенту України на винахід (корисну модель).
- •6.7. Винаходи, що становлять державну таємницю.
- •6.8. Сплата збору за дії, пов’язані з охороною прав на винаходи (корисні моделі).
- •6.9. Припинення дії патенту та визнання його недійсним.
- •6.10. Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах.
- •6.10.1. Патентування винаходу в іноземних державах за процедурою договору про патентну кооперацію (рст).
- •6.10.2. Процедура одержання європейського патенту.
- •6.10.3. Процедура євро-рст.
- •6.10.4. Патентування винаходів за процедурою євразійської патентної конвенції.
- •Розділ 7. Реалізація патентних прав.
- •7.1.Права та обов’язки власника патенту на винахід (корисну модель).
- •7.1.1.Особисті немайнові права.
- •7.1.2. Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •7.2.Обмеження прав власника патенту.
- •7.3. Обов’язки власника патенту.
- •7.4. Взаємовідносини співвласників патенту.
- •Розділ 8. Передача права на використання винаходу.
- •8.1. Ліцензії на право користування об'єктами інтелектуальної власності.
- •8.2. Види ліцензій.
- •8.3.Обов’язкові умови та реквізити ліцензійного договору.
- •8.4. Відкрита ліцензія.
- •8.5.Примусове відчуження прав на винахід (корисну модель).
- •8.6. Захист прав патентовласника.
- •8.7. Авторські договори.
- •8.8. Види авторських договорів.
- •Розділ 9. Правові засоби індивідуалізаціїучасників товарного обороту, товарів і послуг.
- •9.1. Знаки для товарів і послуг.
- •9.1.1.Види товарних знаків.
- •9.1.2.Функції товарного знака.
- •9.2.Правова охорона знака в Україні.
- •9.3. Суб’єкти права на знаки для товарів і послуг.
- •9.4. Експертиза заявки на знак.
- •9.5. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва на знак.
- •9.6. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •9.7.Використання знака.
- •9.8. Право на фірмове (комерційне) найменування.
- •9.9. Право на найменування місця походження товару.
- •9.10. Право на раціоналізаторську пропозицію.
- •9.10.1. Ознаки раціоналізаторської пропозиції.
- •9.10.2.Складання, подання та розгляд заяви на раціоналізаторську пропозицію.
- •9.11.Права автора раціоналізаторської пропозиції та їх захист.
- •Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності.
- •10.1.Загальні положення
- •10.2. Пільги суб'єктів інтелектуальної власності при захисті їх прав.
- •Розділ 11. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності.
- •11.1. Всесвітня організація інтелектуальної власності.
- •11.2. Міжнародна охорона промислової власності.
- •11.3. Міжнародна охорона літературної і художньої власності (авторське право).
- •Література
- •Патентознавство
1.3. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
Право власності і право інтелектуальної власності – це різні правові інститути, хоча вони і мають багато спільного. Воно полягає в тому, що їх суб’єктам належать однакові права на об’єкти власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності мають стосовно результатів творчої діяльності такі само правомочності, як і суб’єкти звичайного права власності. Це – право володіння, користування і розпорядження об’єктом своєї власності на свій розсуд (ст. 41 Конституції України). Спільними є способи виникнення права
власності і права інтелектуальної власності, незважаючи на їх різноманітність:
право власності виникає шляхом виробництва об’єкта, право інтелектуальної власності виникає також шляхом створення твору, винаходу тощо;
право власності виникає шляхом укладення цивільно-правових договорів, так само виникає і право інтелектуальної власності;
Проте між цими двома видами право власності існує чимало суттєвих відмінностей. Зокрема:
1. Право власності ( крім права власності, що встановлюється договором позики) не обмежене будь-яким строком. Цей строк може бути перерваний тільки у випадках, передбачених законом.
Право інтелектуальної власності встановлюється лише на певний строк, напр., патент на винахід видається строком лише на 20 років. Після чого винахід стає надбанням суспільства.
2. На окремі об’єкти ( винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо) правова охорона встановлюється лише після кваліфікації пропозиції як винаходу чи іншого об’єкта та його державної реєстрації.
Встановлення звичайного права власності на матеріальний об’єкт спеціальної кваліфікації на потребує. Державна реєстрація права власності на матеріальні об’єкти необхідна лише у випадках, передбачених законом (нерухомості, транспортних засобів тощо).
3. Найбільш суттєва відмінність між зазначеними правами власності полягає в тому, що звичайне право власності встановлюється на матеріальні об’єкти – предмети навколишнього середовища.
Об’єктами права інтелектуальної власності можуть бути лише нематеріальні об’єкти – речі, які в римському приватному праві називались безтілесними. Як уже зазначалось, об’єктами інтелектуальної власності є ідеї, образи, символи, думки, гіпотези тощо. Перелічені об’єкти можуть стати інтелектуальною власністю лише за умови, що вони здатні матеріалізуватись, втілитись у матеріальних носіях. Ідея, яка не здатна до такої матеріалізації, об’єктом права інтелектуальної власності не стає. Проте законодавство деяких країн встановлює правову охорону і на ідеї.
4. Суттєвою відмінністю права інтелектуальної власності від звичайного права власності є здатність об’єкта інтелектуальної власності до тиражування, чого не можна сказати про матеріальні об’єкти власності. Ідеї, образи, звуки, символи тощо мають здатність до багаторазового втілення в матеріальному об’єкті. Книга, наприклад, в якій втілено інтелектуальну власність її автора, може бути тиражована в будь-якій кількості. Теж саме стосується й інших об’єктів інтелектуальної діяльності. Проте при цьому слід мати на
увазі, що право інтелектуальної власності встановлюється і діє лише саме щодо цієї нематеріальної речі (ідеї, образи, символи, сполучення звуків тощо), а не щодо матеріальних носіїв, у яких втілено задум автора. Власниками матеріальних носіїв, в які втілено об’єкти інтелектуальної власності, будуть інші особи, які придбали такі носії на законній підставі. Цих власників може бути стільки, скільки тиражовано копій зазначених матеріальних носіїв, а суб’єктом права інтелектуальної власності буде лише автор чи його правонаступник.
Право інтелектуальної власності – це право володіння, користування і розпоряджання результатом інтелектуальної діяльності на свій розсуд. Суб’єкт права інтелектуальної власності має право на володіння її результатом. До будь-якого втілення цього результату в матеріальному носії володарем його може бути тільки автор чи його правонаступник. Напр., якщо певна музика чи слова пісні уже склалися у свідомості автора, або навіть уже записані на папері, але ще не оприлюднені, то володарем цієї музики чи слів пісні є автор. Коли ж ноти чи слова пісні опубліковані, то в силу здатності до тиражування ці твори можуть бути у володінні багатьох осіб, але всі вони будуть володіти музикою чи словами пісні не від свого імені, а від імені їх автора. Саме тому при виконанні пісні завжди проголошують ім’я композитора та автора слів.