3. Види Збройних Сил України.
Організаційна структура Збройних Сил, встановлена Законом України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" (2004р.) і складається з Генерального штабу, трьох видів Збройних Сил (Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили), та об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, що не належать до видів Збройних Сил (схема 1).
Схема 1.
За функціональним призначенням, Збройні Сили складаються з Об'єднаних сил швидкого реагування, Основних сил оборони та Стратегічних резервів (схема2).
Схема 2
Чисельний склад Збройних Сил визначається законами України про чисельність Збройних Сил України, які щорічно (або раз на кілька років) приймаються Верховною Радою України.
Загальна чисельність особового складу Збройних Сил, станом на кінець 2006р., складає 221 тис. осіб, у т.ч. 165 тис. військовослужбовців, на кінець 2007р. чисельність має становити 200 тис. та 152 тис. осіб, відповідно.
Співвідношення чисельності особового складу видів Збройних Сил визначається характером та обсягом завдань, що виконуються відповідними військами (силами), і є наступним: Сухопутні війська до 40%; Повітряні Сили - до 24%; Військово-Морські Сили - до 8%; органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил - до 28%.
За пропорцією чисельного складу Збройних Сил і населення, Україна наблизилася до показників, характерних для країн НАТО.
За оцінками Міністерства оборони та Генерального штабу, на наступному етапі реформування Збройних Сил немає можливості збереження високих темпів зменшення чисельності особового складу, як це було попередніми роками. Тому в Державній програмі на 2006-2011рр. передбачається протягом наступних шести років скоротити лише 102 тис. штатних посад.
Такі темпи скорочення Збройних Сил всебічно обґрунтовані і враховують:
реальні характеристики процесів скорочення та оновлення (модернізації) технічного парку Збройних Сил, утилізації надлишкових запасів озброєнь, ракет і боєприпасів;
необхідність дотримання вимог законів України стосовно державних гарантій соціального захисту військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їх сімей;
залежність термінів скорочення військових навчальних закладів, у т.ч. кафедр військової підготовки, навчальних центрів, шкіл підготовки молодших спеціалістів, полігонів, від термінів навчання курсантів попередніх наборів (4-5 років);
економічні можливості держави;
відповідні загальносвітові та європейські стандарти.
Отже, надалі скорочення чисельності особового складу Збройних Сил буде більш керованим і всебічно забезпеченим. Цьому сприятиме перехід Міністерства оборони на програмно-цільові методи планування з визначенням, зокрема, чисельності Збройних Сил на весь термін чинності Державної програми на 2006-2011рр. з можливими щорічними уточненнями.
Такий підхід дасть можливість заздалегідь спланувати проведення організаційних заходів, розробити детальні плани переміщення офіцерського складу, виділити для цього необхідні ресурси та вчасно вносити корективи. Позицію Міністерства оборони в цьому питанні підтримують Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, Уряд і Рада національної безпеки і оборони України.
ВИДИ ЗБРОЙНИХ СИЛ: СТРУКТУРА, БОЙОВИЙ СКЛАД І ЧИСЕЛЬНІСТЬ
Сухопутні війська - найбільш чисельний вид Збройних Сил. За призначенням та обсягом функцій беруть участь у виконанні практично всього спектру завдань Збройних Сил. СВ призначенні для розгрому угрупувань військ противника, можуть брати участь у фронтових, армійських, аєромобільних, морських, десантних і протидесантних операціях на континентальних і морських театрах воєних дій.
Різниця в бойових властивостях різноманітного озброєння обумовила розподіл сухопутних військ на роди військ і спеціальні війська.
До їх складу належать такі роди військ: механізовані, танкові, аеромобільні війська, ракетні війська та артилерія, армійська авіація та війська протиповітряної оборони Сухопутних військ.
Механізовані й танкові війська становлять основу сухопутних військ Вони призначені: в наступі — для прориву оборони противника, знищення його угрупування. захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, форсування водних перешкод, переслідування противника, що відступає, веденні зустрічних битв, боїв і дій у складі морських та повітряних десантів; в обороні для утримання районів, рубежів і позицій, які займають війська, відбивання ударів противника і завдавання поразки його наступаючим військам.
Механізовані війська є найчисельнішим родом військ Збройних сил України. Вони, маючи високу бойову самостійність і універсальність, здатні виконувати завдання на різній місцевості й в будь-яку погоду, на головних або другорядних напрямках, в першому чи другому ешелоні бойових порядків (оперативного шикування).
Основу механізованих військ становлять з'єднання і частини, які оснащені танками та бойовими машинами піхоти, бронетранспортерами, сучасною артилерією та протитанковими керованими ракетами, засобами ППО та всебічного забезпечення. Високоточна зброя надає з'єднанням більшу вогневу міць, ударну силу і маневреність, забезпечує ведення бойових дій у високих темпах і на велику глибину.
Танкові війська — основна ударна сила Сухопутних військ. З урахуванням потужного вогню, високої маневреності, їх використовують переважно на головних напрямках: у наступі — в складі ударних угрупувань в першому чи другому ешелоні, а в обороні — в складі других ешелонів і резервів для нанесення контрударів (контратак) і завершення розгрому противника, що вклинився в оборону.
Сухопутні війська озброєні танками Т-64, Т-72, Т-80. Танки, як засіб боротьби, призначені для виконання широкого діапазону завдань у сучасному загальновійськовому бою. Сучасні танки створюють з урахуванням останніх досягнень науки і техніки, на основі сучасних технологій. Вони вдосконалюються шляхом підвищення вогневої потужності, рухливості, покращання експлуатаційних властивостей. Підвищення вогневої потужності танків досягають: встановленням гармат великих калібрів, які забезпечують великі початкові швидкості снарядів; створенням боєприпасів із великими можливими якостями щодо ураження цілей; оснащенням приладами і механізмами, які підвищують імовірність влучення в ціль, швидкострільність і маневреність вогню, скорочують час на підготовку вихідних даних для стрільби та виконання пострілу; покращенням умов перебування в танку екіпажу.
Аеромобільні війська — високомобільний рід сухопутних військ, призначений для охоплення противника з повітря і виконання завдань у нього в тилу, знешкодження засобів ядерного і хімічного нападу, пунктів управління, захоплення та утримання важливих районів, рубежів, об’єктів в оперативній і тактичній глибіні противника.
Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ є одним із найважливіших засобів боротьби з повітряним противником. Ці війська складаються із зенітно-ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітно-артилерійських, радіотехнічних частин і підрозділів. Війська ППОСВ призначені для: знешкодження повітряного противника на всіх можливих висотах його дій у будь-яку погоду, як вдень, так і вночі, в умовах активної радіопротидії; недопущення ведення противником повітряної розвідки; боротьби з аеромобільними військами і повітряними десантами на маршрутах їхнього польоту і під час висадки; знешкодження вертольотів вогневої підтримки, які діють із засідок; своєчасного сповіщення військ про дії повітряного противника; прикриття угрупувань військ, пунктів управління, аеродромів, тилових та інших об'єктів від ударів противника з повітря, а також при перегрупуваннях (переміщеннях, пересуваннях) військ і розміщенні їх на місці.
Вони озброєні рухомими зенітно-ракетними та артилерійськими комплексами, радіолокаційною технікою для виявлення цілей і автоматизованими системами керування вогнем.
Зенітно-ракетні комплекси (системи) та зенітна артилерія військ ППОСВ мають високу ефективність вогню і маневреність. Вони здатні знищувати повітряного противника в усьому діапазоні висот його можливих дій.
Так, у механізованих і танкових частинах є зенітні дивізіони, озброєні самохідними зенітно-ракетними, зенітними гарматно-ракетними, зенітно-артилерійськими, радіолокаційними і переносними зенітними комплексами, які здатні діяти в бойових порядках підрозділів і вести розвідку та вогонь у русі по літаках і вертольотах тактичної, палубної та армійської авіації, яка діє переважно на гранично малих і на малих висотах, І забезпечувати безпосереднє прикриття цих підрозділів на полі бою.
Радіотехнічні частини й підрозділи призначені для ведення розвідки повітряного противника, забезпечення командних пунктів (пунктів управління) ППО і командних пунктів частин даними про повітряну обстановку, сповіщення військ і контролю за польотами своєї авіації.
Засоби ППО СВ застосовують у тісній взаємодії з винищувальною авіацією. Це дозволяє успішно вести боротьбу з літаками, вертольотами, безпілотними літальними апаратами (БПЛА) противника в будь-якій обстановці.
Армійська авіація призначена для авіаційної підтримки військ шляхом знищення наземних об'єктів противника на передньому краї та призначена для охоплення противника з повітря і виконання завдань у його тилу, знешкодження засобів ядерного нападу, пунктів управління, захоплення та утримання важливих районів, рубежів, об'єктів в оперативній і тактичній глибині противника. Армійська авіація оснащена бойовими, транспортно-бойовими та десантними вертольотами, різноманітними літаками та спеціальною авіацією.
Ракетні війська й артилерія є основними вогневими засобами сухопутних військ. Ракетні війська уражають засоби ядерного і хімічного нападу, основні угрупування військ, авіацію на аеродромах, засоби протиповітряної оборони, пункти управління, тилові та інші важливі об'єкти противника в усій глибині його оперативного шикування, а на приморських напрямках вони руйнують пункти базування Військово-морських сил противника та знищують його бойові кораблі й судна.
Артилерія призначена для знищення та придушення засобів ядерного і хімічного нападу, артилерії, танків, бойових машин піхоти, вертольотів на майданчиках, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, пунктів управління, засобів протиповітряної оборони, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості та виконання завдань світлового забезпечення.
Маючи велику потужність і влучність вогню, здатність швидко готуватися до виконання завдання, здійснювати маневр і швидко зосереджувати вогонь на найважливіших об'єктах, артилерія залишається основним засобом вогневого ураження противника. Свої завдання в загальновійськовому бою вона виконує у взаємодії з авіацією, ракетними частинами та бойовими засобами інших родів військ. Організаційна структура та бойовий склад Сухопутних військ наведені на схемі 3.
Схема 3
Спеціальні війська призначені для виконання завдань щодо забезпечення бойових дій військ. Вони є в кожному виді Збройних сил. До них належать: розвідувальні, інженерні, хімічні та інші війська (частини, підрозділи).
Тил Збройних сил забезпечує війська всіма видами матеріальних засобів і зберігає їхні запаси, готує шляхи сполучення, забезпечує військові перевезення тощо.
У 2006р. розпочалось розформування двох оперативних командувань, що раніше передбачалося зробити після 2010р. Вони виконали свою роль оперативних об'єднань з вирішення оперативних, мобілізаційних завдань і завдань територіальної оборони, а також технічного, тилового, медичного та інших видів забезпечення військ (сил), розташованих на їх території.
Усього в Сухопутних військах у 2006р. були розформовані: одна механізована бригада, чотири полки і значна кількість баз, складів та арсеналів
Станом на кінець 2011р., у складі Сухопутних військ буде 16 бригад (схема4); чисельність особового складу становитиме близько 60 тис. осіб, у т.ч. 52 тис. військовослужбовців.
Схема 4
Повітряні Сили - новий вид Збройних Сил, створений шляхом об'єднання Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони, що завершилося у травні 2005р. і дозволило Збройним Силам України перейти до сучасної три видової структури.
Повітряні Сили - найбільш мобільний вид Збройних Сил. Його з'єднання та військові частини призначені для захисту від ударів з повітря важливих об'єктів держави, угруповань Збройних Сил і нанесення ударів по угрупованнях військ (сил) та об'єктах противника, висадки повітряних десантів, перевезення військ (вантажів) повітрям, а також для виконання спеціальних завдань.
Повітряні Сили укомплектовані практично всіма основними видами авіаційних озброєнь і військової техніки. Проте, стан технічного парку не можна вважати задовільним через недостатні темпи його оновлення. Організаційна структура Повітряних Сил наведена на схемі 5. З 2006р. в Повітряних Силах створюється автоматизована системи управління (АСУ) авіацією і протиповітряною обороною, а також будується єдине автоматизоване радіолокаційне поле в рамках АСУ за критеріями НАТО.
До складу Повітряних Сил належать такі роди авіації і військ: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна авіація, зенітні ракетні та радіотехнічні війська (схема 5).
Схема 5
Із введенням АСУ в експлуатацію, буде сформований Центр повітряних операцій, а також центри управління та оповіщення. Авіаційні бригади штурмової, винищувальної, бомбардувально-розвідувальної авіації будуть переформовані на бригади тактичної авіації. Зенітні ракетні війська також перейдуть на бригадну структуру.
На кінець 2011р. у складі Повітряних Сил передбачається мати 16 бригад; чисельність особового складу становитиме близько 35 тис. осіб, у т.ч. 32 тис. військовослужбовців (схема 6).
Схема 6
Військово-Морські Сили - забезпечують недоторканність морських і прибережних територій України і дозволяють їй зберігати статус розвинутої морської держави. Військово-Морські Сили-призначені для ураження об’єктів військового і військово-економічного потенціалу противника і розгрому його військово-морських сил на морських театрах воєнних дій. В інтересах Сухопутних Військ, які діють на приморських напрямках, ВМС приймають участь у захопленні проток противника, забезпечують висадження морських десантів, перешкоджають морським перевезенням військ противника, здійснюють вогневу підтримку військ, які діють вздовж узбережжя; забезпечують форсування водних перешкод, приймають участь в боротьбі з морським десантом противника; здійснюють і забезпечують перевезення військ морем.
До складу Військово-Морських Сил належать: надводні сили, морська авіація, берегові ракетні війська, війська берегової оборони та морська піхота. У бойовому складі перебуває 15 бойових кораблів. Основними видами озброєнь і військової техніки Військово-Морські Сили забезпечені в повному обсязі, однак сьогодні лише близько чверті з них є сучасними зразками. Організаційна структура Військово-Морських Сил наведена на схемі 8.
Схема 8
На кінець 2011р. у складі Військово-Морських Сил передбачено мати чотири бригади, дві військово-морські бази та чотири дивізіони (схема 9); чисельність особового складу становитиме близько 11 тис. осіб, у т.ч. 9000 військовослужбовців, у бойовому складі перебуватиме 15 бойових кораблів.
Схема 9
Напрями розвитку видів Збройних Сил визначаються потребами утримання, повсякденного всебічного забезпечення підготовки та підтримки рівня боєготовності військ (сил). Види Збройних Сил є базою для формування міжвидових угруповань, призначених для виконання завдань Збройних Сил за відповідними сценаріями розвитку потенційних конфліктних ситуацій.