2. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур 1973року.

Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур була розроблена під егідою Ради Митного Співробітництва та вчинена 18.05.1973р. у Кіото, набула чинності з 25.09.1974р.

ЇЇ учасники – близько 60 держав світу та ЄС як організація. Конвенція складається з Основного тексту, Протоколу про зміни (Брюсель 1999р.), Генерального додатку та Спеціальних додатків.

Відповідно до преамбули Конвенції, Сторони Договору погодились укласти її з метою усунення розходжень у митних правилах та процедурах своїх країн, які можуть перешкоджати розвитку міжнародної торгівлі і інших видів міжнародного обміну, та побажали при цьому зробити дієвий внесок у розвиток торгівлі шляхом спрощення і гармонізації митних правил й процедур, а також стимулювання міжнародного співробітництва. Окремо зазначено, що величезні переваги, які можуть одержуватись завдяки полегшенню умов міжнародної торгівлі, мають досягатися без шкоди для відповідних правил митного контролю.

Глава ІІ “Сфера дії і структура Конвенції” визначає , що кожна із Сторін Договору бере на себе зобов’язання сприяти спрощенню і гармонізації митних процедур і з цією метою додержуватись відповідно до конвенції Стандартних правил, Стандартних правил із перехідним строком і Рекомендаційних правил, що містяться у додатках до Конвенції. При цьому зазначається, що ніщо не заважає Стороні Договору створювати більш сприятливі умови, ніж ті, що встановлені.

Більш того, Сторонам Договору радиться ширше надавати такі сприятливі умови та не перешкоджати застосуванню національного законодавства у частині встановлення заборон чи обмежень до товарів, які підлягають митному контролю.

У Генеральному додатку до Конвенції досить ретельно та вдало визначаються такі питання, як митне оформлення і інші митні формальності, мито, податки, порядок їх обчислення і справляння, відстрочка від їх сплати, повернення цих платежів, гарантії, митний контроль, застосування інформаційних технологій, відносини між митною службою і третіми особами, інформація загального характеру, рішення та приписи митної служби, порядок оскарження рішень митних органів з питань їх компетенції.

У Главі 6 “Митний контроль” досконало регламентується визначальні аспекти однойменного виду діяльності. Зокрема стандартними правилами установлено, що усі товари, включаючи транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї, незалежно від того, обкладаються вони митом або податком, підлягають митному контролю. При цьому митний контроль обмежується мінімумом необхідним для забезпечення додержання митного законодавства.

Главою 2 Генерального додатка – поняття “контроль на підставі методів аудиту визначається як сукупність заходів, за допомогою яких митна служба засвідчується у правильності заповнення декларацій на товари та достовірності зазначених у них даних, перевіряючи наявні у причетних до декларування осіб відповідні книги обліку рахунків, документи, облікову документацію й комерційну інформацію.

Міжнародні стандарти переважають над нормами національного законодавства і мають бути інтегровані у внутрішньодержавні правові системи.