5.4. Задачі для самоконтролю.

1. Ви є свідком автоаварії, потерпілий знаходиться без свідомості, без пульсу і дихання. Який на Вашу думку термінальний стан пацієнта? Яка перша допомога? Яка подальша тактика медичної допомоги?

2. З відкритого водоймища доставлений на берег утопленик середнього віку. Тривалість перебування під водою біля 1 хвилини. Свідомість, дихання – відсутні; пульс та серцебиття не визначаються. Окрім Вас на березі присутні ще 2 дорослих людей. Ваш діагноз? Визначити послідовність і розподіл функцій при здійсненні реанімаційних заходів.

3. Під час операції, яка проводилась під довенним наркозом, наступила зупинка серця. Назвати послідовність проведення реанімаційних заходів.

4. Хворий Б., 60 років, переведений з операційної в палату інтенсивної терапії після операції, яка була виконана під ендотрахеальним наркозом. Дихання спонтанне, адекватне, слизові блідо-рожевого кольору. Через 20 хвилин у хворого з’явилися ціаноз шкірних покривів та слизових, розвинулося порушення дихання. В чому полягає невідкладна допомога?

5.5. Таблиця для самоконтролю

	Свідо- мість	Зіниці в нормі	Розши- рення зіниць	Серце- биття	Дихання
Непритомність
Преагонія
Клінічна смерть
Біологічна смерть

Примітка : позначити наявність (+), відсутність (–), недостатнє (+/–).

Література

1. Загальна xipypгія за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999

2. Загальна хірурпя. Вибрані лекції / за ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.

3. Гребенев А.Л., Шептулин А А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

4. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига, "Медицина", 1989.

5. Петров С.П. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

6. Методика обстеження xipypriчнoro хворого / під. ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

7. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірурія // Київ, "Здоров'я", 2004.

8. Мокшонов И Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции // Минск, 2004, 413с.

9. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтологія // Минск, 1998.

10. Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание). Перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. - 2002.

11. Хірургія. Т.І / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2007. – 445 с.

12. Григорян А.В. «Руководство к практическим занятиям по общей хирургии».- М.:Медицина, 1976.- 269 с.

13. Форрест А.П.М., Картер Д.С., Маклеод І.Б. Хірургія: основи і практика. – Київ: УКСП “Кобза”, 1994. – 342 с.

Додаткова:

1. Канюк Й.І., Іванюшко В.Л. Невідкладні стани : Анестезіологічна тактика, реанімація та інтенсивна терапія. Львів, 1998.

2. Сафар П., Бичер Н.Д. Сердечно-легочная и церебральная реанимация (Пер. с англ.) . Москва: Медицина, 1997.

3. Усенко Л.В. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Київ: Здоров’я, 1993.

4. Шлапак І.П. Зозуля І.С., Пилипенко М.М. Серцево-легенева реанімація: новітні напрямки досліджень//Острые и неотложные состояния в практике врача .- 2006р .- № 1 .- С.14-18.

Додаток 1.

Структурологічна схема теми СЛЦР

Причини

Захворю-вання

Травми

Нещасні випадки

Патогенез

Зупинка дихання

Ураження / травми мозку

Зупинка серця

↓

↓

↓

Припинення газообміну

Ішемія / гіпоксія мозку

Припинення капілярної перфузії

Клінічні форми

Преагонія

→

Агонія

→

Клінічна смерть

→

Біологічна смерть

Дисфункція / відсутність функції систем

Клінічні прояви

ЦНС

серцево-судинної

дихальної

інших

Перша допомога

ЛСЦР згідно правила АВС

Реанімація недоцільна при достовірних ознаках біологічної смерті

Ситуаційно : усунути причинний фактор забезпечити доступ повітря пункція трахеї / конікотомія

Лікування

консервативне

оперативне

оксигенація/ ШВЛ дефібриляція холінолітики глікозиди кортикостероїди корекція КЛР препарати кальцію

трахеостомія пункція перикарда ліквідація пневмото­раксу кардіостимуляція відкритий масаж серця зупинка кровотечі

Результат

Ліквідація синдрому

Ситуаційні ускладнення

Післяреанімаційна хвороба

Додаток 2.

Дії реаніматора при виявленні людини у безсвідомому стані (заходи базової підтримки життя).

1. Первинно оцінити ступінь розладу свідомості, наявність пульсації на магістральних артеріях та спонтанного дихання;

2. Констатація відсутності реакцій на зовнішні подразники;

3. * Викликати помічників і реанімаційну бригаду;

4. Правильно покласти потерпілого і забезпечити прохідність дихальних шляхів;

5. Провірити наявність самостійного дихання;

6. При відсутності/неадекватності самостійного дихання розпочати ШВЛ (два повільних повних видихи рот до рота);

7. Перевірити наявність пульсу;

8. ** При відсутності пульсу – розпочати непрямий масаж серця в поєднанні із ШВЛ і продовжувати їх до прибуття реанімаційної бригади; при наявності пульсу – продовжувати ШВЛ.

9. При відновленні спонтанного дихання і кровообігу – надати потерпілому “відновлювальне положення” (якщо нема даних за травму шийного відділу хребта).

Примітки :

(*) – у випадках ймовірної первинної зупинки дихання (у дітей перших років життя, втопленні, обструкції дихальних шляхів стороннім тілом, ураженні блискавкою, судомному припадку) реанімаційні заходи необхідно розпочинати негайно – до виклику реанімаційної бригади;

(**) – у пацієнтів похилого віку при відсутності пульсу або наявності фібриляції шлуночків нанести 1-2 прекордіальні удари (в першу хвилину розвитку колапсу) – в точку на межі середньої і нижньої третини грудини затиснутим кулаком з відстані 15-20 см.

Додаток 3. Невідкладні заходи при ГДН різного ґенезу

ГДН	Заходи	Виконання
Западіння язика при непритом- ності	Запрокидування голови *	піднімання підборіддя, розтягування шиї, утримання рота дещо відкритим підкладання руки під шию потерпілого (альтернативний метод)
Западіння язика при непритом- ності	Віднов-люваль-не поло-ження	зігнути ногу хворого з боку, з якого перебуває реаніматор покласти руку хворого під сідницю на боці, з якого знаходиться реаніматор повернути хворого на цей же бік запрокинути голову хворого і утримувати обличчям донизу, поклавши його руку під щоку, щоб запобігти аспірації*
Западіння язика	Тристу-пеневий прийом	запрокидування голови відкривання рота висування щелепи вперед
Сторонні тіла в ротоглотці	Туалет рота	введенням вказівного пальця за корінні зуби (при щільно стиснутих щелепах) ІІ-ІІІ пальцями після відтискання язика (при розслабленій щелепі)
Сторонні тіла в ротоглотці / гортані	Удари по спині	якщо пацієнт при свідомості – нахилити його голову і нанести 3-5 різких удари між лопатками нижньою частиною долоні якщо без свідомості – аналогічні удари в положенні пацієнта на боці (через кожні 6-10 ударів – пробувати очистити пальцями ротоглотку і виконати ШВЛ) малим дітям утримують голову і шию на руці й коліні обличчям донизу, а другою рукою наносять несильні удари між лопатками
Сторонні тіла в ротоглотці / гортані	Компре-сія жи-вота (прийом Хейм-ліха)	- якщо пацієнт при свідомості – реаніматор охоплює потерпілого з розташуванням кулака нижче мечеподібного відростка і виконує швидкі окремі натис­кання в напрямку вгору; - якщо пацієнт без свідомості – натискання долонею нижче мечепо­дібного відростка швидкими рухами вгору по середній лінії (через кожні 6-10 компресій пробувати очис­тити ротоглотку і виконати ШВЛ) - малих дітей реаніматор вкладає на своє передпліччя обличчям донизу із опущеною головою і обережно натискає на грудну клітку двома пальцями
Сторонні тіла в ротоглотці	Стимуляція вдоху / кашлю	- якщо хворий при свідомості – стимулювати його глибоко вдихати і відкашлюватися
Вода в дихальних шляхах	Видалення води*	припіднімання таза для звільнення шлунка і дихальних шляхів бокове положення з упущеним головним кінцем тулуба (після успішної СЛР)
Обструкція верхніх дихальних шляхів	Повітро-спрям	- оротрахеальна трубка Гведела вводиться до появи оптимального повітряного потоку - трубка Сафара аналогічно
Обтурація / набряк гортані	Пункція крикотиреоїдної зв’язки	- як альтернатива конікотомії тимчасово забезпечує адекватну вентиляцію (15-30 хв) через декілька товстих голок (типу Дюфо)
Обтурація / набряк гортані	Коніко-томія	- розріз по середній лінії із поперечним пересіченням крико–тиреоїдної зв’язки і введення в отвір трубки діаметром 4-5 мм; у випадку необхідності можна відкрити нижні дихальні шляхи розрізом через шкіру і зв’язку

Примітки: * якщо є підозра на травму шийного відділу хребта – то голову, шию і грудну клітку вкладають в одній площині, забезпечуючи лише помірне (не максимальне) запрокидання голови за допомогою підтримки підборіддя;

** - у вагітних, огрядних хворих, малих дітей компресію грудної клітки виконують долонею в ділянці нижньої половини грудини (як масаж серця).

Додаток 4

Термінологічний словник

Адреноміметики – лікарські засоби з різними механізмами дії, які зумовлюють фізіологічні ефекти, характерні для збудження адренорецепторів.

Апное – тимчасова зупинка дихання.

Арефлексія – відсутність одного або декількох рефлексів.

Асистолія – повне припинення діяльності всіх відділів серця.

Аспірація – проникнення сторонніх тіл в дихальні шляхи внаслідок їх засмоктування потоком повітря.

Асфіксія – патологічний стан, зумовлений гострою гіпоксією, який прояв­ляється тяжкими розладами діяльності нервової системи, дихання, кровообігу (син. ядуха).

Асфіксія механічна – гостра гіпоксія, зумовлена непрохідністю верхніх дихальних шляхів (при обтурації стороннім тілом, западінні язика, набряку голосових зв’язок).

Гіпоксія (син. киснева недостатність) – стан, який виникає при зниженому вмісті кисню в тканинах.

Дефібриляція серця – лікувальний захід, спрямований на припинення фібри­ляції шлуночків серця або передсердь.

Інтубація – введення трубки в гортань трахею або бронхи з метою відновлення їх прохідності, для ШВЛ або наркозу.

Конікотомія (син. крикотиреоїдотомія) – розкриття просвіту гортані як тимчасовий захід для негайного забезпечення поступлення повітря в легені при обструкції дихальних шляхів на рівні голосових зв’зок.

Обструкція – закриття, перешкода.

Обтурація – закупорка порожнин (в т.ч. дихальних шляхів), судин, кишок.

Регургітація – переміщення вмісту порожнистого органа у напрямку, проти­лежному фізіологічному (внаслідок розслаблення сфінктерів, скорочення його м’язів).

Трахеостома – штучна зовнішня нориця трахеї.

Холінолітики (син. холіноблокатори) – лікарські засоби, які блокують передачу імпульсів у холінергічних синапсах.