Вимоги до апаратної частини
Персональний комп'ютер, на який встановлюється операційна система Windows 95 або Windows 98, повинен мати:
процесор 80486DX з тактовою частотою 66 МГц або більш могутній;
не менше за 16 Мбайт оперативної пам'яті (бажано 32 Мбайта);
жорсткий диск з об'ємом вільного простору після установки Windows не менш 200 Мбайт (бажано не менше за 1 Гбайта);
графічний відеомонітор;
пристрій читання компакт-дисків (CD-ROM), оскільки практично всі програмні продукти постачаються на компакт-дисках.
Операційна система досить просто встановлюється з компакт-диска. Програма установки, запущена з компакт-диска, спочатку перевіряє жорсткий диск. У разі виявлення несправності програма установки пропонує користувачеві декілька варіантів дій: ігнорувати помилку, спробувати виправити її і т.п.
Після закінчення перевірки диска на екрані з'являється заставка, що свідчить про початок установки, яка триває 30-60 хв. По мірі необхідності при установці операційної системи треба відповідати на питання інсталяційної програми. На екрані буде відображатися шкала, на якій видно, що відбувається в даний момент і скільки часу залишилося до закінчення процесу установки.
Програма установки Windows має декілька сценаріїв: компактна установка, express-установка, вибіркова установка. При компактній установці операційна система Windows буде містити самі необхідні компоненти. При express-установці створюється найбільш типова конфігурація. При вибірковій установці користувач сам може вибрати з списку компоненти, які будуть встановлюватися.
У комплект постачання Windows 98 (Windows 95) входить велика кількість стандартних програм, що виконують всілякі сервісні і функції користувача. Може виявитися, що при заданому сценарії установки не всі стандартні програми будуть включені в систему. Ця проблема легко вирішується, оскільки Windows 98 (Windows 95) має дуже зручний механізм доустановки. Викликавши відповідну сервісну програму, можна в будь-який момент змінити конфігурацію операційної системи, прибравши зайві компоненти і додавши невстановлені компоненти. Для виконання цієї операції необхідно мати настановні дискети або компакт-диск.
Концепція операційної системи windows 95
Операційна система Windows 95 з'явилася внаслідок злиття операційної системи MS DOS і її графічної оболонки Windows 3.1 (3.11). Основними характеристиками Windows 95 є:
32- розрядна архітектура;
витісняюча багатозадачность і багатопоточність;
графічний інтерфейс користувача;
підключення нових периферійних пристроїв по технології Plug and Play;
використання віртуальної пам'яті;
сумісність з раніше створеним програмним забезпеченням;
наявність комунікаційних програмних засобів;
наявність засобів мультимедіа.
Розглянемо більш детально ці характеристики.
32- розрядна архітектура
Windows 95 перша 32-розрядна операційна система для комп'ютерів IBM PC. Вона орієнтована на роботу 32-розрядних програм, багато які її компоненти є 32-розрядними.
Більшість програм для операційної системи MS DOS відносилася до 16-розрядних програм, які використовували реальний режим роботи мікропроцесора. Реальний режим значно обмежує можливості програми, оскільки в цьому режимі ускладнений доступ у верхні (понад 1 Мбайта) області пам'яті. Операційна система MS DOS не має засобів для підтримки 32-розрядних програм, працюючих в захищеному режимі мікропроцесора. Щоб такі програми могли працювати в середовищі MS DOS, потрібне додаткове програмне забезпечення, що розширює функції MS DOS. Можливий також варіант, коли додаткові функції, що забезпечують захищений режим, включаються безпосередньо в код програми, збільшуючи тим самим її об'єм.
Операційна система Windows 95 повністю забезпечує роботу 32-розрядних програм, причому вона спроектована таким чином, що використання 32-розрядних програм в її середовищі є найбільш оптимальним. У середовищі Windows 16-розрядні програми також успішно функціонують, але вони не можуть ввести в дію всі ресурси системи.
Потрібно зазначити, що 32-розрядні програми займають більше оперативної і дискової пам'яті, чим 16-розрядні програми. Однак це компенсується, по-перше, збільшенням швидкості роботи програм, по-друге, здешевленням всіх видів пам’яті, в тому числі і електронної.
Витісняюча багатозадачность і багатопоточність
Операційна система Windows є багатозадачною (multitasking мультизадачною), тобто вона здатна "одночасно" виконувати декілька програм. Насправді один мікропроцесор може виконувати інструкції тільки однієї програми. Однак операційна система настільки оперативно реагує на потребі тієї або іншої програми, що створюється враження одночасності їх роботи. Наприклад, в процесі підготовки тексту можна паралельно друкувати вміст якого-небудь файла і перевіряти на вірус жорсткий диск.
Багатозадачность може бути кооперативною і витісняючою . При кооперативній багатозадачності (cooperative multitasking) операційна система не займається розв'язанням проблеми розподілу процесорного часу. Розподіляють його самі програми. Причому активна програма самостійно вирішує, чи віддавати процесор іншій програмі. Момент передачі управління тут залежить від ходу виконання задачі. Таким моментом повинен бути системний виклик, тобто звернення до системи за якою-небудь послугою (введення або виведення на зовнішній пристрій і т.д.). Фоновим задачам виділяється процесорний час при простої пріоритетної задачі (очікування натиснення клавіші і інш.). Кооперативна багатозадачність була реалізована в середовищі Windows 3.1. У Windows 95 кооперативна багатозадачність забезпечується для 16-розрядних додатків, оскільки ці додатки, створені для Windows 3.1, уміють самостійно розподіляти процесорний час.
При витісняючій багатозадачності (preemptive multitasking) розподілом процесорного часу між програмами займається операційна система. Вона виділяє кожній задачі фіксований квант часу процесора. Після закінчення цього кванта часу система знову отримує управління, щоб вибрати іншу задачу для її активізації. Якщо задача звертається до операційної системи до закінчення її кванта часу, то це також служить причиною перемикання задач.
Багатопоточність (multithreading) операційної системи означає, що працюючі програми (процеси) можуть розділятися на декілька частин, що самостійно претендують на процесорний час. Це забезпечує одночасне виконання програмою декількох не пов'язаних один з одним операцій. Наприклад, в табличному процесорі обчислення в різних частинах завдяки багатопоточності можуть виконуватися одночасно, причому паралельно з обчисленнями можуть бути організовані введення даних в комірки, їх виведення на друкуючий пристрій і т.п.