Семінарське заняття №3 Тема Методи контролю витрат.

Мета: навчитися контролю витрат.

Література: Давидович І.Є. Управління витратами: Навч.-метод. посібник.  — К.: Центр учбової літератури, 2008. —229-253с.

План

1. Роль і значення контролю в управлінні виробничими затратами

2. Система управлінського контролю за виробничою діяльністю підрозділів

3. Методи вивчення поведінки витрат

4. Контроль динаміки затрат в управлінні формуванням собівартості

1 Контроль є однією з функцій управління витратами підприєм­ства. Автори по різному трактують його роль і значення в діяль­ності підприємств і організацій. Проте всі вони єдині у тому, що контроль необхідний як функція управління взагалі, так і в час­тині формування собівартості продукції зокрема, оскільки він за­безпечує виконання оперативних управлінських рішень щодо ви­трат, а також вимірювання та оцінку ефективності діяльності підприємства в цілому та за окремими підрозділами. Існують розбіжності у тому, який це повинен бути контроль з точки зору його ефективності: внутрішньовідомчий чи позавідомчий, залеж­ний чи незалежний, який би здійснювався у формі ревізії чи пе­ревірок тощо.

Ринкові умови господарювання вимагають здійснення перш за все оперативного контролю за формуванням виробничих за­трат, який під силу працівникам того чи іншого підприємства (організації). Отже, з усіх видів контролю залежно від суб'є­ктів його здійснення пріоритетного значення набуває внутріш­ньогосподарський контроль, тобто контроль, що здійснюється відповідними посадовими особами всередині підприємства чи організації.

Контроль дає змогу попередити витрати непродуктивного ха­рактеру, ліквідувати негативні моменти в частині формування як прямих (основних), так і непрямих (накладних) витрат.

У сучасних умовах господарювання він повинен бути викори­станий як засіб підвищення ефективності господарювання, одер­жання максимальної віддачі від вкладених коштів.

Правильно поставлений внутрішньогосподарський контроль сприяє вияву і мобілізації внутрішніх резервів виробництва, впровадженню всього нового та прогресивного і, як наслідок цього, веде до зниження собівартості та підвищення ефективності за рахунок інтенсифікації економіки підприємства.

Критична оцінка діючої системи внутрішнього контролю дає змогу констатувати такі недоліки:

• внутрішньогосподарський контроль переважно орієнтується на перевірку собівартості продукції як кінцевого результату під­сумкового показника, що склався. Цієї перевірки, повністю опра­вданої для оцінки роботи підприємств зі сторони вищої організа­ції і фінансових органів, зовсім не достатньо для внутрішнього контролю. Його орієнтація на узагальнюючий показник собівар­тості у відриві від інших техніко-економічних показників, що ви­значають її рівень, применшує значення внутрішнього контролю, надає йому багато в чому формального характеру;

• на багатьох підприємствах і в організаціях даний вид конт­ролю не має системного і комплексного характеру. Досить часто такий контроль не охоплює повністю об'єкти обліку і калькулю­вання затрат, не виявляє причин і винуватців перевищення (за­вищення) затрат. Відомі випадки, коли корисні прийоми контро­лю не застосовуються систематично, що значно зменшує їх ефективність;

• має місце незначне застосування прогресивних методів пе­ревірки, що гальмує підвищення його ефективності.

З метою ліквідації цих недоліків необхідно вдосконалювати його шляхом організації комплексної системи внутрішнього кон­тролю.

До основних завдань системи контролю витрат можна віднести:

• систематичне дослідження динаміки витрат і факторів, які на неї впливають;

• виявлення відхилень фактичних показників витрат від за­планованих чи нормативних;

• аналіз виявлених відхилень;

• обґрунтування необхідності здійснення коригуючих захо­дів під час виконання планових завдань;

• участь у розробленні коригуючих заходів та плануванні ви­трат.

2.

Система управлінського контролю за виробничою діяльністю підрозділів

Під загальною системою контролю на підприємстві розумі­ють комунікаційну сітку управлінського обліку, з допомогою якої забезпечується відповідність рішень, прийнятих на підприємстві чи в організації, з реалізацією їх на практиці, та основу правильних дій у майбутньому.

Система контролю витрат на підприємстві носить циклічний характер. Вона включає планування витрат, збір даних про фак­тичні витрати, вияв та аналіз відхилень і коригуючі дії щодо вне­сення правок у планування витрат. Відтак ці цикли періодично повторюються і переходять від попереднього до наступного.

Суть внутрішнього управлінського контролю та його елементи

Внутрішній управлінський контроль містить методи і способи, які допомагають управлінню, плануванню і контролю за госпо­дарською діяльністю підприємства, підрозділів та всередині їх. Прикладом може бути бюджетування і складання звітів, норма­тивний метод обліку затрат.

Внутрішній управлінський контроль зосереджує свою увагу на елементах підприємства чи організації— відділах, службах, цехах, дільницях, бригадах, що називаються центрами відповіда­льності. Оскільки у кожного центру відповідальності, є свої цілі, то для їх здійснення вони виробляють свою стратегію. Інколи та­ку процедуру управління називають стратегічним плануванням. Але по суті стратегічне планування не входить в систему внутрі­шнього управлінського контролю, так як стратегія виробляється підприємством (організацією) і досить стабільна з причини рідкі­сної появи додаткових, нових можливостей або труднощів у до­сягненні мети. У зв'язку з цим внутрішній управлінський конт­роль у більшій мірі являє собою процес, з допомогою якого управлінці здійснюють вплив на працівників організації для справжнього виконання організаційної стратегії.

На управлінський контроль взаємодіють фактори навколиш­нього середовища: суть організації, правила, напрямки і проце­дури з управління діяльністю членів організації, культура органі­зації, зовнішнє середовище. Охарактеризуємо зміст і суть кожного з наведених факторів.

Суть організації— це люди, які працюють спільно для досяг­нення однієї або декількох цілей. Розрізняють дві системи конт­ролю за суттю організації: механічну і кошторисну.

Механічна система контролю діє найчастіше у поточний пе­ріод і полягає у наступному: