34. Особливості формування та функціонування холдингових структур, їх системи управління.

Холдингова компанія - АТ, яке створюється для володіння контрольним пакетом акцій (часток, паїв) двох або більше інших фірм з метою корпоративного контролю над ними та управління їх діяльністю. Контрольний пакет має перевищувати 50% чи забезпечувати право вирішального впливу на господарську діяльність учасника холдингу. Учасники холдингу не можуть володіти цінними паперами холдингу. Статутний фонд формується за рахунок: вкладів пакетів акцій засновників та додаткових вкладів у формі майна, коштів та

нематеріальних активів (не більше 20% статутного фонду). Типи холдингів: Чистий (фінансовий) та змішаний (промисловість, торгівля, транспорт, кредитно-фінансова діяльність).

Типи холдингів за характером побудови: - холдинги прямої побудови, де материнська компанія акумулює пакети акцій дочірніх компаній; - перехресні холдинги, для учасників яких характерне перехресне володіння акціями один одного; - кругові холдинги, коли вибудовується “закільцьований ланцюжок” володіння акціями групи підприємств.

Перехресні та кругові холдинги створюються з метою:

- зменшення прозорості структури пов'язаних підприємств;

- номінального збільшення капіталу учасників (викуп додаткової емісії акцій відбувається по кругу учасниками холдингу).

Мотиви створення холдингів: • Контроль за джерелами сировини • Контроль цін і ринків збуту • Контроль виконання зобов'язань суб'єктів зовнішнього середовища • Контроль технології виробництва • Контроль розподілу ризиків між учасниками комерційних угод.

Основні переваги холдингу :• Ринкова сутність: учасників холдингу пов'язують ті ж відносини, що і аутсайдерів, суб'єктів ринку • Простіший і дешевший шлях отримання контролю над підприємствами, ніж злиття, поглинання чи купівля активів • Можливість створення замкнутих технологічних ланцюжків • Економія на торгових, маркетингових та інших послугах • Використання переваг диверсифікації виробництва • Єдина облікова, інвестиційна, дивідендна та кредитно-фінансова політика • Можливість перерозподілу фінансових та інвестиційних ресурсів у рамках холдингу • Економічна зацікавленість у ефективній діяльності усіх суб'єктів холдингу (при перехресному володінні акціями).

Особливості системи управління холдингу :• Гнучкість і адаптивність • Проміжний варіант між надмірною централізацією і надмірною децентралізацією • Центральна компанія концентрується на стратегічній, а учасники – на оперативній діяльності й стають центрами прибутку, що полегшує оцінку результатів діяльності • Ліквідація (банкрутство) одного з учасників вагомо не позначається на фінансовому становищі решти.

Типи систем управління холдингами:• Управління за функціями • Управління за галузями

• Програмно-цільове управління • Матрична система управління

Виключна компетенція загальних зборів холдингу • Формування єдиної фінансової, інвестиційної, виробничо-господарської та науково-технічної політики щодо корпоративних підприємств • Визначення напрямів та порядку використання прибутку корпоративних підприємств • Затвердження планів виробничого та соціального розвитку корпоративних підприємств • Прийняття рішення про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств або ліквідацію холдингу.

Особливість у проведенні загальних зборів акціонерів холдингів: • Кворум загальних зборів, на порядок денний яких винесено питання про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) учасників та/або ліквідацію холдингу складає 80% голосів • Такі рішення приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів.

Стратегічне управління портфелем цінних паперів холдингу (складом учасників) •Придбання у нових галузях • Укріплення існуючих підрозділів за рахунок придбання • Повільний вихід з небажаних галузей • Розпродаж підрозділів • Розміщення ресурсів у формі капіталу.