- •1.Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни.
- •2 Вступ у війну Радянського Союзу
- •3. Радянізація Західної України
- •4. Оборонні бої 1941-1942
- •5. Окупація України військами Німеччини та її союзників
- •6.Нациський новий порядок.
- •7.Національний визвольний рух
- •9.Визволення лівобережної України
- •10.Звільнення Правобережжя та Півдня України.
- •11. Укр питання на конференціях 1945р. Ціна війни
- •12. Адміністративно-територіальні зміни. Участь урср в міжнародних організаціях.
- •13. Відновлення народного господарства в другій половині 40-х рр. Хх ст..
- •14. Український визвольний рух 1944-50 роботи.
- •15. Масові депортації
12. Адміністративно-територіальні зміни. Участь урср в міжнародних організаціях.
Наприкінці Другої світової війни набули гострого характеру територіальні проблеми та питання кордонів УРСР. Їх обговорювали на Тегеранській (1943) та Ялтинський (1945) конференціях лідерів країн антигітлерівської коаліції. Завершальним етапом в узгодженні повоєнних кордонів УРСР стало підписання договорів СРСР з Польщею, Чехословаччиною та Румунією.
Після вступу Червоної армії на територію Польщі, де за підтримки СРСР створився прокомуністичний Польський комітет національного визволення (ПКМВ), лідери якого проголосили основний принцип регулювання східних кордонів: польські землі- Польщі, український радянський -Україні. При визначенні радянсько-польської кордонів за основу бралася так звана Лінія Керзона. Перемовини завершилися підписанням 16 липня 1945 року договору, за яким визначалася нова лінія кордону між Україною і Польщею. Вона зміщувалася від 5 до 30 км на схід від лінії Керзона. Поступаючись українськими територіями СРСР намагався підтримати прокомуністичний уряд Польщі. Остаточно узгодження кордонів між УРСР і Польщею відбулася на початку 50-х років. З узгодженням кордонів між Польщею та Україною вирішувалося питання і щодо переселення людей.
Проблема кордонів існувала між УРСР і Чехословаччиною. Зокрема чехословацький уряд вважав частиною своєї держави Закарпаття, яке ще напередодні Другої світової війни окупувала Угорщина. Після падіння пронациського режиму в Угорщині уряд Чехословаччини почав організовувати на території Закарпаття свою адміністрацію. Спочатку Москва погоджувалася визнати довоєнні кордони Чехословаччини, в межах якої мало бути й Закарпаття. Проте згодом радянське керівництво почало підтримувати Народний рух у Закарпатті та приєднання цього краю до України.
26 листопада 1944 року в Мукачеві відбувся перший з'їзд народних комітетів, які сформувалися з ініціативи місцевого населення. Рішення першого з'їзду народних комітетів Закарпатської України: 1) схвалив Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з СРСР; 2) сформував уряд Закарпатської України; 3) обрав Народну раду (верховний законодавчий орган влади Закарпатської України). У краї почали швидкими темпами створювати атрибути державності Закарпатської України: суд, прокуратура, збройні сили, органи управління на місцях тощо. Уряд Чехословаччини змушений був змиритися з таким перебігом подій. У червні 1945 року СРСР і Чехословаччина підписали договір, який передбачав, що Закарпатська Україна входить до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. 27 січня 1946 року указом Президії Верховної Ради СРСР проголошувалося створення у складі УРСР Закарпатської області з центром у місті Ужгород. Узгоджуючи кордони між Україною і Чехословаччиною обидві сторони домовилися про обмін населенням. Переважну більшість переселенців які потрапили в Україну було розселено у Волинській і Рівненській областях.
За складних умов відбувалася узгодження кордонів між УРСР та Румунією усунення від влади про нациського режиму та прихід сил на чолі з комуністами кардинально вплинув на радянського- румунські відносини. Нова влада 10 лютого 1947 року підписала з СРСР Мирний договір за яким Румунія визнала кордони УРСР в межах 1940 року до України знову поверталася землі Північної Буковини, Хотинщини та південної Бессарабії.
Участь України в міжнародних організаціях:
1944 р. У Москві почали обговорюватиатов, про розширення правс оюзних республік у сфері міжнародних вікон. Було створено Народний комісаріат закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським, а 1946 р. назву було змінено Міністерство закордонних справ.
1945 р. Україна член постійної комісії ООН з питань освіти, науки і (ЮНЕСКО)
1946 р. Україну було включено до складу Економічної і Соціальної рад.
1948-1949 рр. Україна-непостійний член Ради Безпеки 00Н.
1946-1947 рр. Представники України на чолі з міністром закордонних справ
публіки Д. Мануїльським брали участь у Паризькій мирній конференції з рес питань роззбросння і підписання мирних договорів із колишніми союзникаминацистської Німеччини
1947 р. У Києві після кількадесятирічної перерви відкрилося першепредставништво іншої держави-консульство Польської Народної Республіки
1948 р. Україна брала участь у роботі Дунайської конференції, на якійобговорювалося питання режиму торгового судноплавства на Дунаї. Булопідписано міжнародну Конвенцію про режим судноплавства недунайськихдержав-США, Великої Британії та Франції. Незважаючи на те, що УРСРмала прямий вихід до Дунаю, вона не була обрана до складу Дунайськоїкомісії. Москва вважала це недоцільним, а українська делегація ненаважилася на протест. Цю історичну несправедливість було ліквідованолише у 1990 р.У перші повоєнні роки Україна була представлена в 20 міжнародних організаціях і уклала 65 міждержавних угод.