Питання

1. Гра, її мета, завдання, особливості проведення для молодших школярів.

В наш час гра є важливою частиною навчального процесу як в дошкільних і шкільних, так і в позашкільних установах. Головна мета застосування гри – це активізація та інтенсифікація навчального процесу. Сьогодні гру використовують:

- як засіб засвоєння понять, теми чи навіть цілого розділу;

- як частину уроку (наприклад, введення нового матеріалу або його контроль);

- як технологію проведення позакласної роботи.

Педагогічна гра, на відміну від інших ігор, має таку важливу ознаку, як чітко поставлена мета навчання, а також ті педагогічні результати, які повинні бути досягнені в її результаті. Ігрові прийоми та ситуації виступають засобом спонукання та стимулювання до навчання.

мета

Забезпечення комфортних умов навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивною навчальну діяльність, що розвиває інтереси дітей.

завдання

особливості проведення

Широке використання ігрового методу в навчанні має багато переваг:

гра залучає до активної пізнавальної діяльності кожного учня окремо і всіх разом, тим самим, є ефективним засобом управління навчальним процесом; навчання у грі здійснюється за допомогою власної діяльності учня, що особливим видом практики, в процесі якого засвоюється до 90% інформації; гра – вільна діяльність, що дає можливість вибору, самовираження, саморозвитку для її учасників;

гра має певний результат і стимулює учня до досягнення мети(перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети; у грі команди або окремі учні спочатку рівні(немає поганих і гарних учнів, а тільки гравці);

результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здібностей, витримки, умінь і характеру;

безосібний процес навчання у грі набуває особистого значення;

змагальність – невід’ємна складова гри – приваблива для учнів;

задоволення, отримане від гри, створює комфортний стан на уроках і підсилює бажання вивчати предмет.

Не будь – яка ігрова діяльність може бути ефективною. Лише дидактично доцільне її використання та методично виправдана організація дають змогу вважати навчальну гру ефективним засобом навчання.

Кожний вид ігрової діяльності, що проводиться на уроці, повинен відповідати певним дидактичним і методичним принципам:

доступність; новизна; поступове зростання складності; урахування індивідуальних і вікових особливостей учнів; зв'язок ігрової діяльності з іншими формами роботи на уроці.

Навчальна гра на уроці – це не самоціль, а засіб навчання і виховання. А тому найсуттєвішими для мене є такі питання: 9 визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці; доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу; розробка методики проведення дидактичних ігор із урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів; вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивальногонавчання; передбачення способів стимулювання учнів, заохочення у процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення тих, хто відстає. Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі компоненти: ігрова задумка; правила гри; безпосередньо ігрові дії; дидактичні завдання; обладнання гри; результат гри.

Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей. 1. Дидактичних(формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо). 2. Розвиваючих(розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, синтезу, співставлення; творчих здібностей). 3. Виховних(виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва). Будь – яка навчальна гра включає три основних етапи: підготовчий етап; етап проведення гри; етап узагальнення, аналізу результатів. Під час підготовчого етапу формулюється мета гри. Обирається навчальний зміст гри, розробляється її план та сценарій, готується обладнання, проводиться інструктаж, розподіл ролей, консультації. Останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра перетвориться із навчального засобу в самоціль. На цьому етапі учитель повинен допомогти гравцям систематизувати результати гри.

Щоб навчальна гра на уроці відбувалася ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог. 1. Готовність учнів до участі у грі(кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити її мету , кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі). 2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом. 3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке. 4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру та її різні варіанти. 5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати. 10 6. Не можна допустити приниження гідності дитини(образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування). 7. Доцільно розсадити учнів(звісно, непомітно для них) так, щоб за кожною партою отримати пару «сильніший – слабший». Розсадити учнів по рядах парт потрібно так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб кожен ряд учнів мав шанс виграти. 8. Гра на уроці не повинна відбуватися стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою.

2. Види для учнів початкової школи.

3. Організація і проведення народних ігр.

Національні рухливі ігри – це важливий виховний засіб, створений народом, який розширює уявлення про навколишній світ, розвиває морально-вольові та фізичні якості, є рушійною силою естетичного, морально-етичного, культурного виховання дітей, залучає до вивчення історії народу, його традицій, звичаїв, обрядів, вірувань, що є запорукою виховання національної самосвідомості. Народні ігри мають багатовікову історію, вони передавалися з покоління в покоління, вбираючи в себе кращі національні традицій

Етапи

Підготовка місця гри та ігрового приладдя Збір дітей для гри Пояснення і показ дій Розподіл ролей між учасниками гри

4. Організація і проведення рухливих ігр.

При виборі гри керівник повинен враховувати першочергово: склад групи – вік дітей, їх розвиток і фізичну підготовку; кількість гравців (20-25 чол.); наявність посібників та інвентарю; місце проведення, кліматичні умови.

5. Організація і проведення сюжетно-рольових ігр.

Cюжетно-рольова гра – провідна діяльність дошкільників, яка задовольняє вікові потреби дітей та допомагає оволодіти знаннями і вміннями. У грі починається моральний та розумовий розвиток дитини, а головне – становлення особистості. Відомі два джерела, які живлять дитячі задуми, спонукають реалізувати їх у грі. Перше – явища і події навколишньої дійсності, які випадково спостерігають діти і які викликають у них інтерес. Друге – продумана, послідовна організація дорослими доступних, цікавих вражень, що можуть збагачувати зміст гри.

Вимоги до гри: кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями); вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування; включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних; ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях. 2. Керівництво вихователя грою: знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини; завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти; вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків; добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями); проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі; розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо; тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість); сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.

Для забезпечення правильної організації та проведення сюжетно-рольової гри, необхідні: чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми; зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри; складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік; конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.

6. Організація і проведення театралізованих ігр.

Завдання

Підготувати відповіді на запитання практичного заняття.

В 1 питанні чітко визначити мету, завдання і особливості проведення гри для молодших школярів.

В 2 запитанні Розробіть карту знань для систематизації видів ігр з використанням програм: MindMeister, Bubbl.us, XMind та ін.

В 3, 4, 5, 6 питаннях розказати і провести гру такого типу.

Кожному підготувати 3-4 гри різного типу і провести з студентами.