- •Історія
- •Етіологія
- •Морфологічні особливості
- •Культуральні особливості
- •У зовнішньому середовищі
- •Епідеміологія
- •Джерело та резервуар інфекції
- •Механізми передачі та фактори, що їх реалізують
- •Сприйнятливий контингент та групи ризику, характеристика імунітету
- •Патогенез
- •Клінічні прояви
- •Загальні прояви
- •Гострий перебіг
- •Затяжний і хронічний перебіг
- •Ускладнення
- •Діагностика
- •Специфічна діагностика
- •Лікування
- •Етіологічна терапія
- •Патогенетична терапія
- •Профілактика
- •Загальна профілактика
- •Специфічна профілактика
- •Примітки
- •Джерела
- •Посилання
- •Джерела, дописувачі та ліцензії тексту і зображень
- •Текст
- •Зображення
- •Ліцензія вмісту
4
початку хвороби. Частина збудників руйнується, виділяючи ендотоксичного характеру ліпополіцукрид (токсемія), інша проникає в нові клітини, утворюючи додаткові вогнища. За рахунок токсемії відбувається часткове ураження вегетативної нервової системи — в першу чергу, шийного відділу симпатичного стовбура та сонячного сплетіння. Патологічний процес при Ку-гарячці нині представляється як негнійне, дифузне інтерстиціальне запалення, яке виявляється в печінці, селезінці, регіонарних лімфатичних вузлах, іноді в надниркових залозах, легенях. Ку-гарячка відрізняється від рикетсіозів відсутністю первинного ураження ендотеліальних клітин дрібних судин та інших частин кардіоваскулярної системи. Зміни в судинах швидше можуть бути особливістю хронічного перебігу цієї хвороби, аніж гострого, і тоді вони видаються як періваскуліт, а не панваскуліт, як це має місце при рикетсіозах. Внаслідок довготривалого перебування збудника в організмі виникає:
6-а фаза — алергічна.
7-а фаза — формування імунітету.
Виражені зміни в різних органах формуються при хронічному процесі (ендокардит, гепатит тощо).
5 КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ
характеру, поганий апетит, хворих знобить, вони потіють. Скаржаться на головокружіння, безсоння, міалгії, біль в попереку, в суглобах, при рухах очних яблук, різко виражений біль в очницях і ретробульбарний біль. Спостерігають гіперемію обличчя, шиї, ін'єкцію судин склер, гіперемію слизової ротоглотки,
супутній ''herpes labialis et nazalis. З боку легенів клі-
нічно майже не виявляють змін або відзначають лише сухий кашель, жорсткувате дихання. Лише у 5% хворих можливий розвиток тяжкого ураження легень з клінічними ознаками пневмонії та наростанням гострого респіраторного дистрес-синдрому дорослих (ГРДСД). Артеріальний тиск (АТ) помірно знижений, відзначається відносна брадикардія, приглушеність серцевих тонів. Язик вкритий білим нашаруванням, живіт помірно здутий, болючий, з 3-4 дня хвороби пальпують збільшену печінку, селезінку. Буває послаблення випорожнень, але можливі й запори. На шкірі з 6-8 дня хвороби може рідко з'являтися розеольозний, розеольозно-папульозний нерясний висип, що локалізується на бокових поверхнях тулуба, животі, може підсипати, тримається від 1 до 5-7 днів, зникає безслідно.
5.3 Затяжний і хронічний перебіг
5Клінічні прояви
5.1Загальні прояви
Згідно МКХ 10 виділяють «Ку-гарячку» А.78. Інкубаційний період коливається в межах 3-32 днів. Хвороба характеризується поліморфізмом клінічних проявів, частково детермінованих механізмом передачі, хоча при даній хворобі не завжди достатньо чітко визначається провідний або типовий симптомокомплекс, що дозволило б якщо не діагностувати хворобу, то хоча б запідозрити .
Перебіг хвороби характеризується різноманітністю клінічних проявів, може бути:
гострим,
підгострим,
хронічним.
5.2Гострий перебіг
Початок хвороби гострий. Температура тіла вже в 1- й день хвороби досягає 39-40 °С. Гарячка може бути різного типу. Тримається від 3 до 21 дня. Знижується укороченим лізисом або критично. Хворі можуть вказати не тільки день хвороби, а і годину початку. Турбує сильний головний біль переважно дифузного
Coxiella burnetii на резецированому клапані серця, який був видалений під час хірургічного втручання від 60-річного хворого з коксієльозним ендокардитом (комплекс моноклональних антитіл проти C. burnetii в з'єднанні з їх антигеном фарбований гематоксиліном. Збільшення у 50 разів).
Можливе затягування проявів хвороби на декілька місяців. При формуванні хронічного перебігу коксієльозу найчастіше відбувається розвиток ендокардиту з вегетаціями на стулках аортального клапану[9], однак це можливе лише у певної частини хворих у фоновим ураженням серця (гостра ревматична гарячка, штучні клапани тощо), у наркоманів. Можливий хронічний перебіг із появою субфебрилітету, слабкості, артралгій, ураження різних паренхіматозних органів під час вагітності, при використанні імуносупресорів, у реципієнтів тканинних і органних