Контрольні питання

1. Дайте визначення місцевому часу. Чим він відрізняється від поясного?

2. Чим відрізняються різні типи календарів? В чому їх недоліки?

3. Як пов’язані між собою одиниці вимірювання часу та астрономічні явища?

Література

1. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2002р, §6, 9-10.

Тема: Фази місяця. Затемнення. Небесна механіка.

План

1. Видимий рух Місяця. Фази Місяця.*

2. Місячні та сонячні затемнення.*

3. Рух супутників.**

1. Видимий рух Місяця. Фази Місяця.

Зоряний (сидеричний) місяць – проміжок часу, за який Місяць, описуючи повне коло на небесній сфері, повертається до тієї самої точки (27 1/3 доби).

Місяць – джерело відбитого світла.

Фаза – зміна зовнішнього вигляду Місяця для спостерігача на Землі.

Розрізняють чотири найголовніші фази: новий місяць – 1, перша четверть – 3, повня (повний Місяць) – 5, третя (остання) четверть – 7.

Синодичний місяць – проміжок часу між двома однойменними фазами Місяця.

2. Сонячні та місячні затемнення.

Сонячне затемнення відбувається тоді, коли тінь від Місяця потрапляє на поверхню Землі.

Місячне затемнення відбувається тоді, коли Місяць потрапляє в конус тіні, відкинутої Землею.

Оскільки під час затемнення Місяця насправді позбавляється сонячного світла, то місячне затемнення видно на всій нічній півкулі землі і для всіх точок цієї півкулі починається і закінчується водночас.

3. Рух супутників.

(1)

(2)

Коло Парабола Гіпербола

Контрольні питання:

1. Що таке наша ера?

2. Які ви знаєте закони Кеплера?

3. Що таке календар? Які типи календарів розроблено в минулому, де і які використовуються в наш час?

4. Чому на картах зоряного неба не вказують шлях Місяця серед зір, а лише Сонця?

5. З якою середньою кутовою швидкістю Місяць рухається по небесній сфері відносно Сонця?

6. Чому сонячні затемнення відбуваються не в кожну фазу нового місяця?

Література:

1. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2002р, §8-10.

Тема: Планети земної групи

План.

1. Загальна характеристика планет

2. Меркурій

3. Венера

4. Марс

5. Цікаві факти**

Планети земної групи – чотири планети Сонячної системи: Меркурій, Венера, Земля та Марс[1]. По структурі та складу до них можуть бути віднесені і деякі астероїди, наприклад, Веста.

Основні характеристики.

Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно з силікатів та металізованого заліза (на відміну від газових гігантів та льодових карликових планет, об’єктів пояса Койпера та хмари Оорта). Найбільша планета земної групи — Земля, більше ніж у 14 разів уступає в масі найменшому газовому гіганту — Урану, але при цьому у 400 разів масивніша найбільшого об’єкта поясу Койпера.

Планети земної групи складаються переважно з кисню, кремнію, заліза, магнію, алюмінію та інших важких елементів.

Всі планети земної групи мають наступну будову:

• у центрі планети залізне ядро з невеликою кількістю нікелю;

• мантія складається з силікатів;

• кора, яка виникла через часткове плавлення мантії складається також з силікатних порід. З поміж планет земної групи тільки у Меркурія немає кори, оскільки вона була розбита в результаті метеоритних бомбардувань. Земля відрізняється від інших планет групи наявністю великої кількості гранітів у корі.

Дві планети земної групи (Земля та Марс) мають супутники і жодна зі всіх чотирьох планет групи не має кілець.

Меркурій

На Меркурії великі перепади температур, оскільки атмосфера надто розріджена і не може утримати тепло. Вдень температура піднімається до 430°C, а вночі падає до -180°C.

Меркурій настільки близький до Сонця, що період його обертання невеликий. Повний оберт навколо Сонця він здійснює за 88 діб, натомість Земля — за 365 діб. Та він повільно обертається навколо своєї осі; доба на ньому триває 58,6 земної доби.

Меркурій має невеличкі полярні крижані шапки, але це не вода, а змерзла кислота.

Венера

Завдяки щільній атмосфері Венера добре відбиває сонячне світло і блищить як зоря. Але оскільки вона розміщена близько до Сонця, її можна бачити тільки ввечері перед заходом Сонця. Тому вона й названа вечірньою зорею. Її називають іще вранішньою зорею, бо Венеру можна побачити безпосередньо перед сходом Сонця. У давнину її навіть сприймали за два різних світила.

Атмосфера Венери смертельна для людини. Оскільки шар атмосфери товстий і щідбний, тиск на поверхні планети дуже високий. Атмосфера складається в основному з вуглекислого газу, в якому плавають отруйної сірчаної кислоти, викинутої в результаті вулканічної діяльності.

Марс

Найвищий вулкан Сонячної системи — Гора Олімп (27 км) — розташований на Марсі, утричі вищий зв Еверест. Ще одне цікаве геологічне утворення — каньйон Долина Марінера завдовжки 4000 км і в чотири рази глибший за Великий Каньйон.

Жодна з космічних експадицій на Марс не виявила найменших слідів життя. Проте у 1996 р. Учені НАСА виявили щось схоже на залишки мікроорганізмів у скелях в арктичних районах Марса. Тому пошуки тривають. У 2003 році до Марса вирушило три дослідницьких апарати.

Цікаві факти :

Меркурій – найближча від Сонця точка орбіти Меркурія (перигелій) — 45,9 млн км, а найдальша (афелій) — 69,7 млн км.Діаметр Меркурія 4878 км, а маса в 20 разів менша, ніж у Землі.

Венера – перигелій Венери 107,4 млн км, а афелій — 109 млн км. Діаметр Венери 12 102 км,а її мса становить 4/5 зеиної.

Марс – віддаленість Марса Від Сонця 227,9 млн км. Діаметр Марса 6786 км, а його маса майже в 10 разів менша, ніж у Землі.