Величина незавершеного виробництва

, , або

N — кількість виробів у натуральних одиницях; C — собівартість одного виробу, грн.; Д_Ц — тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів; К_Н3 — коефіцієнт наростання витрат під час виготовлення виробу; Д — кількість робочих днів в році; М — сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.; С₁ — собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.; С₀ — одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн.; С_п— поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

Обґрунтування виробничої програми

Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими та матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Обсяг продукції може бути обчислений через величину заданих ресурсів.

Якість – як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Методи оцінки рівня якості виробів

Об'єктивний метод	означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань, лабораторного аналізу і вимірювань. Такий метод дає найвірогідніше результати і використовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Його застосовують для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників: засобів праці — продуктивності, потужності; предметів праці — вмісту металу в руді тощо; споживчих товарів — вологостійкості взуття, вмісту цукру або жиру в харчових продуктах тощо.
Органолептичний метод	базується на результатах аналізу сприйняття органами чуттів людини (зору, слуху, нюху, дотику) без застосування технічних вимірювальних і реєстраційних засобів. За цього методу використовується балова система оцінки показників якості, виходячи з певного переліку ознак (властивостей), що найбільш повно охоплюють якісні характеристики виробу. Кожній оцінці (відмінно, добре, задовільно, погано) відповідає певна кількість балів (наприклад, 5,4,3 і 0).
Диференційований метод	оцінки рівня якості передбачає порівняння показників конкретного виробу з відповідними параметрами виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінювання рівня якості цим методом полягає в обчисленні значень відносних показників, які за абсолютною величиною мають бути більші за одиницю або дорівнювати їй (за порівняння з вимогами стандартів чи технічних умов) чи наближатися до одиниці (за порівняння з еталонними виробами).
Комплексний метод	полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості виробу. Одним із варіантів комплексної оцінки якості є інтегральний показник, що обчислюється переважно як середньозважена арифметична величина з використанням коефіцієнтів вагомості (значущості) усіх розрахункових показників.

Конкурентоспроможність продукції — сукуп­ність її властивостей, що характеризує міру задо­волення конкретної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витри­мувати конкуренцію на ринку, тобто мати певні переваги над виробами інших товаровиробників.