Тема № 12

Методика визначення та гігієнічна оцінка

запиленості повітря

1. Навчальна мета

1.1. Закріпити та доповнити знання студентів про пил, як фактор навколишнього середовища, і його вплив на здоров’я людини.

1.2. Засвоїти методи дослідження і гігієнічної оцінки запиленості повітря.

2. Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Походження, класифікації та характеристику побутового, вуличного, промислового, сільськогосподарського пилу.

2.1.2. Дію пилу на організм. Захворювання, пов’язані з запиленістю повітря.

2.1.3. Класифікацію і характеристику методів дослідження запиленості повітря. Критерії гігієнічної оцінки запиленості повітря.

2.1.4. Методи і засоби охорони повітря побутових, громадських, виробничих приміщень, атмосферного повітря від запиленості.

2.2. Вміти:

2.2.1. Провести санітарне обстеження об’єкта, визначити місце, мету і метод відбору проб повітря на запиленість.

2.2.2. Привести об’єм повітря до нормальних умов за даними температури і барометричного тиску в момент відбору проб.

2.2.3. Зважувати проби (фільтри, осад) на аналітичних чи торзійних вагах.

2.2.4. Проводити вимірювання розміру часток пилу під мікроскопом за допомогою окулярного і об’єктивного мікрометрів.

2.2.5. Оцінити результати вимірювання запиленості повітря.

2.2.6. Визначати загальні та індивідуальні методи і засоби профілактики шкідливої дії пилу на організм.

3. Питання для самопідготовки

3.1. Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря житлових, громадських, виробничих приміщень і атмосфери.

3.2. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, механізмом утворення. Аеросуспензії, аерозолі дезінтеграції, конденсації. Закони їх поведінки у повітрі (закони Джібса-Стокса).

3.3. Фізичні та хімічні властивості пилу, від яких залежить його шкідлива дія на організм. Анатомічна будова дихальних шляхів та фізичні закони, на яких ґрунтується захист дихальної системи від несприятливої дії пилу.

3.4. Шляхи та механізми шкідливої дії пилу на організм. Захворювання пов’язані з запиленістю повітря житлових, громадських, виробничих приміщень.

3.5. Пневмоконіози, їх види, патогенез, профілактика.

3.6. Гігієнічне нормування запиленості повітря, як засіб профілактики шкідливої дії пилу на організм.

3.7. Класифікація і характеристика методів визначення запиленості повітря. Аспіраційні та седиментаційні методи. Визначення дисперсності пилу. Пилова формула.

3.8. Профілактичні заходи, направлені на захист повітря атмосфери, житлових, громадських, виробничих приміщень від запилення. Індивідуальні засоби захисту від пилу, їх характеристика.

4. Завдання (задачі) для самопідготовки

4.1. У цеху станкобудівного заводу, де проводиться шліфування деталей, з метою оцінки умов праці досліджували повітря на запиленість. За допомогою електроаспіратора через фільтр АФА-В-18 пропустили повітря з швидкістю 10 л за хвилину протягом 30 хв. Температура повітря під час відбору 21⁰С, атмосферний тиск 755 мм рт. ст. Початкова вага фільтра 0,0920 г, після відбору проби – 0,0933 г. Визначте концентрацію пилу у повітрі і дайте оцінку отриманим результатам.

4.2. Для визначення дисперсного складу пилу повітря цеху по виготовленню гранітних пам’ятників і плит використовували окуляр-мікрометр мікроскопа, ціна поділок якого становила 3 мкм. Визначення розмірів пилинок показало, що 5 пилинок вміщалося в одну поділку окуляр-мікрометра; 10, 20, 4, 18, 21, 13, 9 пилинок вміщалось, відповідно, в 1,5, 2, 2,5, 3,5, 4,5, 5,5 6 поділок. Визначте розмір пилових часток, складіть пилову формулу та дайте прогноз можливому несприятливому впливу на організм робітників цеху.