Б. Методика дослідження клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції (проба Реберга- Тареєва)

6⁰⁰-7⁰⁰- ранковий туалет, сечопуск

8⁰⁰-9⁰⁰- прийом 0,5 л теплої рідини (несолодкий чай, мінеральна вода)

9⁰⁰- кров з ліктьової вени (5-8 мл) для визначення креатиніну

10⁰⁰- збір сечі за період з 8⁰⁰ до 10⁰⁰ (120 хв. для визначення креатиніну)

Хвилинний діурез (ХД) = об'єм сечі : 120 хв.

Клубочкова фільтрація (КФ) = (ХД × Креатинін сечі) / Креатинін крові, в нормі- 80- 120 мл/хв.

Канальцева реабсорбція = (КФ - ХД) × 100% / КФ, в нормі 97-99,9%

Норма	Підвищена на 10% фільтрація	Блокада на 10% реабсорбції
Фільтрація = 100 л	Фільтрація = +10% (110 л)	Фільтрація = 100 л
Реабсорбція = 99% (99 л)	Реабсорбція 99% (108,9 л)	Реабсорбція = -10% (89%)
Діурез = 1 л (1% від об'єму первинної сечі)	Діурез = 1,1 л Приріст діурезу = 0,1 л	Діурез = 10,9 л Приріст діурезу = 9,9 л

В. Можливі шляхи блокади реабсорбції натрію.

1. Зниження проникності іонів Na⁺ через апікальну частину епітеліальних клітин канальців та петлі Генле

2. Підвищення осмотичного тиску в просвіті канальців

3. Інгібування синтезу альдостерону (регулює реабсорбцію іонів Na⁺ в просвіті дистальних канальців)

4. Інгібування синтезу ангіотензину ІІ (регулює вироблення альдостерону: включення РААС здійснюється через ЮГА і так зване "кам'янисте тільце" - macula densa, яке знаходиться у місці переходу висхідного коліна петлі Генле в дистальний каналець нефрону, воно контактує з ЮГА іншого нефрону, чутливе до зміни концентрації Na⁺, Cl^- в просвіті нефрона).

Короткі зауваги:

1. В нирках фільтруються всі компоненти плазми за винятком білків, ліпідів, ліпопротеїдів; за добу утворюється 180 л первинної сечі.

2. Реабсобції піддаються: вода, ліки, електроліти, метаболіти за винятком креатиніну; за добу в організм повертається 178,5 л (діурез 1,5 л).

3. Канальцева секреція- процес активний, секретуються кислоти, органічні основи, медикаменти, іони К⁺, Н⁺, NH₄⁺.

Г. Класифікація діуретиків (за локалізацією дії в нефроні)

Клас І. Діуретики, які діють на рівні клубочків - посилюють клубочкову фільтрацію:

ксантини (еуфілін, теофілін),

серцеві глікозиди,

лікарські рослини (настій ведмежих вушок, горицвіту весняного, березових бруньок, плодів ялівця, цвіту "василька", суниць, полуниць, лісових ягід тощо).

Клас ІІ. Діуретики, які діють на рівні проксимальних канальців:

2.1. Інгібітори карбоангідрази (діакарб, діамокс, фонурит, ацетазоламід);

2.2. Осмотичні діуретики (сечовина, манніт, маннітол, реополіглюкін, гемодез).

Клас ІІІ. Діуретики, які діють на рівні петлі Генле ("петлеві" діуретики):

3.1. Діуретики, які діють на рівні проксимального сегмента петлі Генле:

• тіазидні (гіпотиазид, циклометиазид, політиазид);

• нетіазидні (гігротон- оксодолін, клопамід- бринальдикс);

3.2. Діуретики, які іють на всьму протязі петлі Генле, особливо на рівні товстої частини висхідних канальців (фуросемід- лазикс, етакринова кислота- урегід, бурінекс).

Клас IV. Діуретики, які діють на рівні дистальних канальців (калійзберігаючі):

4.1. Конкурентні антагоністи альдостерону (спіронолактон, верошпірон);

4.2. Блокатори пасивного транспорту іонів Na⁺ через апікальну мембрану епітелію канальців (тріамтерен, амілорид).