43

2. Підтримка кровообігу

3. * Дезінтоксикаційна терапія Д. Зігрівання організму

Е. Запобігання подальшому охолодженню

До механізмів запобігання переохолодженню не відноситься (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Зменшення тепловіддачі

2. Збільшення теплопродукції

3. * Зменшення теплопродукції Д. Зменшення потовиділення Е. Спазм судин шкіри

Відмороження має наступні ступені (доц. Ткачишин B.C.):

1. І ступінь

2. II ступеня

3. * III ступеня Д. IV ступеня Е. V ступенів

Заняття 3. Тема 5 Професійні захворювання від перенапруження окремих органів і систем

До уражень опорно-рухового апарату і прилеглих структур, зумовлених фізичним перевантаженням відносять (доц. Ткачишин B.C.):

1. Професійні захворювання кісток, хрящів, фіброзно-тканинних і си­новіальних утворень

2. Професійна дискінезія

3. Професійні захворювання м’язів

Д. Професійні захворювання периферичних нервів Е.* Все перераховане

Професійні захворювання опорно-рухового апарату і суміжних структур можуть бути спричинені такими факторами, як (доц. Ткачишин B.C.):

1. Вплив фізичних факторів виробничого середовища

2. Зміни атмосферного тиску

3. Деякі інфекційні захворювання професійної етіології Д. Конвеєрний спосіб виробництва

Е.* Всіма перерахованими

В патогенезі професійних захворювань кісток, хрящів, фіброзно-тканин­них і синовіальних утворень, м’язів важливе значення має (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Накопичення недоокислених продуктів обміну

2. Зміни запального асептичного характеру

3. Мікротравматизація

44

Д. Порушення кровообігу і метаболізму з тканинах Е.* Все перераховане

Професійна дискінезія — це (доц. Ткачишин B.C.):

1. Порушення координації рухів під час ходи

2. * Порушення висококоординованих рухів у дрібних суглобах кисті

3. Вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок Д. Невропатія ліктьового нерва

Е. Невропатія серединного нерва

Професійна дискінезія не має наступної форми (доц. Ткачишин B.C.):

А* Генералізованої

2. Паретичної

3. Атактичної Д. Дрижальної Е. Змішаної

Професійна дискінезія не має наступної форми (доц. Ткачишин B.C.):

1. Судомної

2. Больової

3. Невралгічної Д* Гіпертонічної Е. Змішаної

В патогенезі професійної дискінезії найбільше значення має (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Ураження центральних нервових структур

2. Невроз вищих координаційних центрів

3. Утворення патологічно функціонуючої зони в корі великих півкуль моз­ку у певному відділі рухового аналізатора

Д.* Все перераховане Е. Ні одне з перерахованих

В патогенезі професійної дискінезії важливе значення має:

1. Ураження периферичних нервів

2. Мікротравматизація

3. Порушення кровообігу і метаболізму з тканинах Д. Все перераховане

Е.* Ні одне з перерахованих

В патогенезі професійної дискінезії важливе значення має (доц. Ткачишин

B.C.):

А* Ураження центральних нервових структур

2. Ураження периферичних нервів

3. Мікротравматизація

Д. Порушення кровообігу і метаболізму з тканинах Е. Все перераховане

45

Професійний бурсит - це (доц. Ткачишин B.C.):

1. Дегенеративно-дистрофічний процес синовіальної сумки

2. * Асептичне запалення синовіальної сумки

3. Гнійне запалення синовіальної сумки

Д. Травматичне ураження синовіальної сумки Е. Розрив синовіальної сумки

До професійних захворювань кисті відносяться хвороби, крім (доц. Ткани- 11-тч ЯСУ

ілліліт j •

1. Хвороба Кінбека

2. Хвороба Прайзера

3. Хвороба Кеніга Д.* Хвороба Дюплея Е. Хвороба Нотта

Біль при епікондиліті плеча не виникає при (доц. Ткачишин B.C.):

А* Пронації та супінації передпліччя при його зігнутому положенні

2. Пронації та супінації передпліччя при витягнутій руці

3. Напруженому розгинанні кисті

Д. Енергійному і швидкому випрямленні зігнутої в лікті руки Е. Проведенні симптому Томсена

Для епікондиліту характерна больова симптоматика при (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Заведенні руки за спину

2. Повільному згинанні руки в лікті

3. * Форсованих рухах передпліччя і напруженої екстензії кисті Д. Відведення руки в бік

Е. Згинанні і розгинанні кисті

Біль при епікондиліті плеча не виникає при (доц. Ткачишин B.C.):

1. Пронації та супінації передпліччя при витягнутій руці

2. * Пронації та супінації передпліччя при його зігнутому положенні

3. Напруженому розгинанні кисті

Д. Енергійному і швидкому випрямленні зігнутої в лікті руки Е. Проведенні симптому Велша

Для професійного остеоартрозу не характерний (доц. Ткачишин B.C.):

1. Механічний біль, що виникає при фізичній активності внаслідок денно­го навантаження на суглоб

2. * Постійний інтенсивний біль

3. Різкий інтенсивний біль, що виникає раптово разом з «блокадою» суг­лоба

Д. Постійний тупий біль

Е. Стартовий біль, що виникає на початку руху

46

При плечолопатковому періартриті зберігаються рухи (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Ротація плеча

2. Заведення руки за спину

3. * Вздовж тулуба у сагітальній площині Д. Відведення руки

Е. Бокове відведення плеча

При якому захворюванні стає неможливим заведення руки за спину і під­німання її вище горизонтальної лінії:

1. Тендовагініті

2. Епікондиліті

3. * Плечо-лопатковому периартриті Д. Стенозувальному лігаментиті

Е. Координаторних неврозах

Для тендовагініту передпліччя характерні всі ознаки, крім (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Біль

2. Припухлість

3. Крепітація

Д.* Деформація кісток суглобу Е. Порушення функції кисті і передпліччя

Найчастіше крепітуючий тендовагініт уражує (доц. Ткачишин B.C.):

А* Розгинальну поверхню передпліччя робочої руки

2. Розгинальну поверхню лівого передпліччя

3. Передню поверхню гомілки Д. Ділянку ахілового сухожилку

Е. Згинальну поверхню правого передпліччя

Міогелози Шаде характерні для (доц. Ткачишин B.C.):

1. Міалгії

2. Міозиту

3. * Фіброміофасциту

Д. Стенозувального лігаментиту Е. Крепітуючого тендовагініту

Асептичний некроз найбільш часто уражує у кисті (доц. Ткачишин B.C.):

1. Човноподібну кістку

2. * Півмісяцеву кістку

3. Г оловчасту кістку Д. Тригранну кістку

Е. Горохоподібна кістка

47

Заняття 4. Тема 6

Професійні захворювання бронхо-легеневої системи пилової етіології.

Пневмоконіоз

Хворому з підозрою на пневмоконіоз зроблена оглядова рентгенограма легень. Який з елементів рентгенмалюнку є властивим для пневмоконіозу (доц. Гулько С.М.р.

А* Дрібні вузликові тіні

2. Невеликі фокуси ущільнення легеневої тканини

3. Великі інфільтрати

Д. Гомогенне затемнення частки Е. Зони розпаду легеневої тканини

У електрозварювальників, що працюють із якісними електродами може виникнути (доц. Ткачишин B.C.):

1. Пневмоконіоз

2. Інтоксикація марганцем

3. Пиловий бронхіт Д. БА

Е.* Любе із перерахованих вище захворювань

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин B.C.):

1. Запалення трахеобронхіального дерева

2. Захворювання легень професійного і непрофесійного генезу

3. Персистуюче запалення легень Д. Любе з перерахованих

Е.* Жодне з перерахованих

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин B.C.):

1. Захворювання, викликане впливом виробничого пилу

2. Професійне захворювання легень

3. Пневмосклероз

Д.* Любе з перерахованих Е. Жодне з перерахованих

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин B.C.):

1. Інфільтрат в легенях

2. Набряк інтерстиціального простору

3. Частковий ателектаз легень Д. Любе з перерахованих

Е.* Жодне з перерахованих

Пневмоконіоз це (доц. Ткачишин B.C.):

А* Пневмосклероз

2. Частковий ателектаз легень

3. Інфільтрат в легенях

Д. Набряк інтерстиціального простору Е. Любе з перерахованих

48

Пневмоконіоз викликається вдиханням (виберіть найбільш правильну від­повідь) (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Виробничого пилу

2. Органічного пилу

3. Неорганічного пилу Д. Змішаного пилу

Е. Жодним з перерахованих

Пневмоконіоз викликається вдиханням (виберіть найбільш правильну від­повідь) (доц. Ткачишин B.C.):

1. Виробничого пилу

2. Органічного пилу

3. Неорганічного пилу

Д. Промислового аерозолю Е.* Любим з перерахованих

В патогенезі розвитку пневмоконіозу ведуче значення мають (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Лаброцити

2. * Альвеолярні макрофаги

3. Лейкоцити Д. Еозінофіли

Е. Всі перераховані

Які з наведених факторів сприяють більш ранньому розвитку і більш важ- кому перебігу пневмоконіозів:

1. Фізико-хімічні властивості пилу

2. Підвищена концентрація пилу на робочому місці

3. Важка фізична праця

Д. Висока температура повітря робочої зони Е.* Усі зазначені фактори

В основу класифікації пневмоконіозів покладено принципи (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Етіологічний

2. Рентгенологічний

3. Клініко-функціональний Д.* Всі перераховані

Е. Жоден з перерахованих

В основу класифікації пневмоконіозів покладено принципи (доц. Ткачи­шин B.C.):

А* Етіологічний

2. Анамнестичний

3. Патогенетичний Д. Всі перераховані

Е. Жоден з перерахованих

49

В основу класифікації пневмоконіозів покладено принципи (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Клінічний

2. Анамнестичний

3. Патогенетичний Д. Лабораторний

Б.* Жоден з перерахованих

Яка група пневмоконіозів не виділяється в класифікації за етіологічним принципом:

1. Силікоз

2. * Азбестоз

3. Карбоконіози Д. Металоконіози Б. Силікатози

Пневмоконіоз всього має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин B.C.):

1. І стадію

2. II стадії

3. * III стадії Д. IV стадії Б. V стадій

Виберіть із перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пневмо­коніозів (доц. Ткачишин B.C.):

1. Зниження маси тіла

2. Утруднення при диханні

3. Виділення мокроти Д. Всі перераховані

Б.* Жодна з перерахованих

Виберіть із нижче перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пнев­моконіозів (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Кашель

2. Утруднення при диханні

3. Втрата апетиту

Д. Супутні ураження інших органів і систем Б. Субфебрилітет

Виберіть із перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пневмо­коніозів (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Задишка

2. Утруднення при диханні

3. Виділення мокроти

Д. Супутні ураження інших органів і систем Б. Лихоманка

50

Виберіть із перерахованих нижче скарг таку, що характерна для всіх пнев- моконіозів (доц. Ткачишин B.C.):

1. Зниження маси тіла

2. Утруднення при диханні

3. Виділення мокроти Д.* Біль в грудній клітці Е. Лихоманка

Виберіть із перерахованих скарг таку, що характерна для всіх пневмо- коніозів (доц. Ткачишин B.C.):

1. Кашель

2. Задишка

3. Біль в грудній клітці Д.* Всі перераховані

Е. Жодна з перерахованих

Виберіть із перерахованих нижче скарг таку, що характерна для всіх пнев- моконіозів (доц. Ткачишин B.C.):

1. Напади ядухи

2. Підвищення температури тіла

3. Кровохаркання

Д.* Жодна з перерахованих Е. Всі перераховані

Вкажіть не характерний варіант клінічного перебігу пневмоконіозів:

1. Швидко прогресуючий (гострий)

2. * Латентний

3. Повільно прогресуючий (хронічний)

Д. Регресуючий

Е. Пізній

Вкажіть характерні рентгенологічні ознаки пневмоконіозів:

1. Вогнищеві фіброзні зміни мають, як правило, однаковий розмір та не­чіткі контури

2. Як правило симетричне ураження обох легень

3. Змінам в легенях передує і супроводжує симетричне розширення ко­ренів легень

Д. На ранніх етапах розвитку пневмоконіозів зміни з’являються симетрич- но в нижніх, & потім середніх полях легень Е.* Усе перераховане вірно

Ступінь вираженості та площа поширеності рентгенологічних змін при пневмоконіозах позначається цифрами (вказати максимум) (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. 1

2. 2

с.*з

51

Д-4 Е. 5

При пневмоконіозі тіні від 1 до 10 см при рентгенографії відповідають (доц. Ткачишин B.C.):

1. І стадії пневмоконіозу

2. II стадії пневмоконіозу С* III стадії пневмоконіозу Д. IV стадії пневмоконіозу Е. V стадії пневмоконіозу

Якій формі пневмоконіозу відповідають тіні діаметром від 5 до 10 см при рентгенографії (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Вузликовій

2. Інтерстиціальній

3. Дрібновузловій Д.* Крупновузловій Е. Масивній

Якій формі пневмоконіозу відповідають тіні діаметром від 1 до 5 см при рентгенографії (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Вузликовій

2. Інтерстиціальній

3. * Дрібновузловій Д. Крупновузловій Е. Масивній

Якій формі пневмоконіозу відповідають тіні діаметром більше 10 см при рентгенографії (доц. Ткачишин B.C.)?

А* Масивній

2. Інтерстиціальній

3. Дрібновузловій Д. Крупновузловій Е. Вузликовій

Літері “А” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Вузли величиною до 1 см

2. * Вузли величиною 1-5 см

3. Вузли величиною 5-10 см

Д. Вузли величиною більше 10 см Е. Таке позначення не передбачене

Літері “В” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Вузли величиною до 1 см

2. Вузли величиною 1-5 см

52

С.* Вузли величиною 5-10 cm Д. Вузли величиною більше 10 см Е. Таке позначення не передбачене

Літері “С” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Вузли величиною до 1 см

2. Вузли величиною 1-5 см С- Вузли величиною 5-10 см

Д.* Вузли величиною більше 10 см Е. Таке позначення не передбачене

Літері “D” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Вузли величиною до 1 см

2. Вузли величиною до 1-5 см

3. Вузли величиною до 5-10 см Д. Вузли величиною більше 10 см Е.* Таке позначення не передбачене

Літері “п” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин в.с.у.

1. * Таке позначення не передбачене

2. Затемнення до 1,5 мм

3. Затемнення 1,5-3,0 мм Д. Затемнення 3,0-10,0 мм Е. Затемнення 10,0-15,0 мм

Літері “1” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. * Таке позначення не передбачене

2. Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм

3. Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм

Д. Груботяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Літері “р” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин В. с.у.

1. Таке позначення не передбачене

2. Затемнення 10,0-15,0 мм

3. Затемнення 1,5-3,0 мм Д.* Затемнення до 1,5 мм Е. Затемнення 3,0-10,0 мм

Літері “q” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Таке позначення не передбачене

2. Затемнення до 1,5 мм

53

С.* Затемнення 1,5-3,0 мм Д. Затемнення 3,0-10,0 мм Е. Затемнення 10,0-15,0 мм

Літері “и” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Дрібні лінійні розгалуження завширшки 0,1 -1,5 мм

2. Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм

3. Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм

Д.* 1 рубогяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Літері “s” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Дрібні лінійні розгалуження завширшки ОД-1,5 мм

2. * Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм

3. Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм

Д. Груботяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Літері “г” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Затемнення 10,0-15,0 мм

2. * Затемнення 3,0-10,0 мм

3. Затемнення 1,5-3,0 мм Д. Затемнення до 1,5 мм

Е. Таке позначення не передбачене

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин B.C.):

1. С

2. u

3. *q

Д- g

Е. Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин

B.C.):

1. А

2. В

с.с

Д. Всіма перерахованими Е.* Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин

B.C.):

1. s

2. t

54

C.u

Д. Всіма перерахованими Б.* Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин B.C.):

1. k

2. 1

3. т

Д. Всіма перерахованими Е.* Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин B.C.):

1. * р

2. і

3. s ДА Е.к

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин B.C.):

1. р

2. q

3. г

Д.* Всіма перерахованими Б. Жодною з перерахованих

Вузликові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин B.C.):

1. * г

2. В

3. w Д-t Б. m

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин B.C.):

1. U

2. q

3. *С Д-g

Б. Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин B.C.):

1. р

2. q

55

C.r

Д. Всіма перерахованими Е.* Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин

B.C.):

1. k

2. 1

3. М

Д. Всіма перерахованими Е.* Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин

B.C.):

1. s

2. t

3. u

Д. Всіма перерахованими Е.* Жодною з перерахованих

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин

B.C.):

1. р

2. * А

3. s Д-І

Е.к

Вузлові зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Ткачишин

B.C.):

1. А

2. В

3. С

Д.* Всіма перерахованими Е. Жодною з перерахованих

Літері “t” при пневмоконіозах відповідають при рентгенографії (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Дрібні лінійні розгалуження завширшки 0,1-1,5 мм

2. Малі і сітчасті зміни завширшки до 1,5 мм

3. * Тяжисті тіні завширшки 1,5-3,0 мм

Д. Груботяжисті затемнення завширшки 3,0-10,0 мм Е. Щільні плямисті лінії 10,0-15,0 мм

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

1. А

2. В

56

3. C

Д. Всіма перерахованими E.* Жодною з перерахованих

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

1. р

2. Я

3. г

Д. Всіма перерахованими Е.* Жодною з перерахованих

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

1. * t

2. w

3. В Д.г Е. ш

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

1. С

2. * u

3. q

Д-g

Е. Жодною з перерахованих

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

Ар

2. і

3. *s Д- а

Е.к

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

1. В

2. *t

3. w Д-г Е. m

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

1. k

2. І

57

С. m

Д. Всіма перерахованими Е.* Жодною з перерахованих

Інтерстиціальні зміни при пневмоконіозі позначаються літерою (доц. Тка­чишин B.C.):

1. s

2. t

3. u

Д.* Всіма перерахованими Е. Жодною з перерахованих

Антракоз виникає від дії пилу що містить:

1. Вільний діоксид кремнію

2. Діоксид кремнію у зв’язаному вигляді

3. Рентгенконтрастні метали Д.* Вуглець

Е. Від пилу токсикоалергенних металів та їх сплавів

Силікатоз виникає від дії пилу що містить:

1. Вільний діоксид кремнію

2. * Діоксид кремнію у зв’язаному вигляді

3. Рентгенконтрастні метали Д. Вуглець

Е. Від пилу токсикоалергенних металів та їх сплавів

Відмітьте, які захворювання відносяться до силікатозів:

1. Манганоконіоз

2. * Талькоз

3. Бериліоз

Д. Пневмоконіоз електрозварювальників Е. Антракоз

Назвіть найбільш важкий за клінічним перебігом пневмоконіоз:

1. * Азбестоз

2. Антракоз

3. Бісиноз Д. Коаліноз Е. Сидероз

Який з пневмоконіозів ускладнюється раком легень або мезотеліомою плеври) (доц. Ткачишин B.C.)?

1. * Азбестоз

2. Талькоз

3. Бісіноз Д. Сидероз Е. Силікоз

58

При вдиханні якого пилу є ризик розвитку раку легень та мезотеліоми плеври (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Діоксиду кремнію

2. Цементного

3. Тютюнового Д.* Азбестового

Е. Кам’яного вугілля

Які з перелічених ускладнень зустрічаються тільки при азбестозі:

А. Гострі і хронічні пневмонії

Туберкульоз Набряк легенів

• Мезотеліома плеври Емфізема легень

Який з наведених пневмоконіозів відноситься до силікатозів (доц. Ткачи­шин в. с.р.

А. Багасоз

Бісиноз

Сидероз

Станіоз

• Цементний пневмоконіоз

Найбільш важким за перебігом із пневмоконіозів є (доц. Ткачишин B.C.):

А. Азбестоз

Антракоз

• Силікоз Сидероз Коаліноз

Яке з перелічених ускладнень характерне тільки для силікозу:

1. Хронічний бронхіт

2. Емфізема легень

3. Крупозна пневмонія Д. Гангрена легень

Е.* Артрит колінних суглобів

Яка рентгенологічна картина найбільш характерна для силікозу:

1. Зміни, які локалізуються тільки в правій легені

2. * Двобічні зміни, більше виражені в нижніх та середніх відділах легень

3. Переважна локалізація у верхніх відділах легень

Д. Переважна локалізація у передніх і нижніх відділах легень Е. Рівномірне ураження всіх від ділів легень

До якої клінічної стадії силікозу віднесять рентгенологічні зміни, що ко­дуються Зі?

А. До 1

59

В * До 2 С.ДоЗ Д. До 4 Е. До 5

Назвіть найчастіші ускладнення силікозу:

1. Легенево-серцева недостатність

2. Туберкульоз легень

3. Рак легень

Д. Емфізема легень Е.* Усе назване вірно

Назвіть регламентований метод дослідження раннього виявлення силіко- тичного процесу:

1. * Рентгенографічний

2. Функціональний

3. Лабораторний

Д. Бронхоскопічний Е. Рентгеноскопічний

В діагностиці сілікозу вирішальне значення має:

1. Рентгеноскопія грудної клітки

2. ЕКГ

3. Бронхоскопія

Д.* Рентгенографія грудної клітки Е. Флюорографія грудної клітки

У слюсаря ливарного цеху діагностовано силікоз І ст. Скарг немає. Фун­кціональні показники в нормі. Як повинна МСЕК оцінити втрату працез­датності?

1. * Стійка часткова

2. Тимчасова повна

3. Стійка повна Д. Тривала

Е. Довготривала

Що вважати вірним у відношенні до формувальника ливарного цеху, у якого під час періодичного огляду виявлені ознаки силікозу І ст., скарг не пред’являє?

1. * Направлення на МСЕК

2. Надання «профбюлетеня»

3. Направлення на лікування в стаціонар терапевтичного профілю Д. Продовжувати працювати на своєму місці під наглядом лікаря Е. Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань

Формувальнику ливарного цеху діагностовано силікоз І ст. ДН. II ст.. Як оцінити ступінь втрати працездатності?

60

1. Працездатність не втрачена

2. Тимчасова часткова

3. Тимчасова повна Д. Стійка повна Е.* Стійка часткова

При силікозі 2 стадії у більшості випадків розвивається непрацездатність:

1. Тимчасова повна

2. Тимчасова часткова

3. * Стійка часткова Д. Стійка повна

Е. Інвалідність 1 групи

За наявністю у хворого силікозу III стадії, «В», емфіземи легень, легенево- серцевої недостатності III ст. хворому визначають:

1. Тимчасову часткову непрацездатність (профбюлетень)

2. З група інвалідності

3. * 2 група інвалідності

Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне працевлаштуван­ня

Е. Тимчасова повна непрацездатність

До металоконіозів відноситься (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Азбестоз

2. * Станіоз

3. Коаліноз Д. Графітоз Е. Багасоз

До силікатозів відноситься (доц. Ткачишин В.С.р.

1. Манганоконіоз

2. Бісиноз

3. Сидероз

Д. „Легеня фермера”

Е.* Талькоз

Відмітьте, яке захворювання відносяться до металоконіозів:

1. Цементний пневмоконіоз

2. * Сидероз

3. Олівіноз

Д. Силікоантракоз Б. Коаліноз

Найбільш виражений регресуючий характер перебігу має (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Азбестоз

2. Талькоз

61

С. Бісіноз Д.* Сидероз Е. Силікоз

При талькозі І стадії розвивається непрацездатність:

1. Тимчасова повна

2. * Тимчасова часткова

3. Стійка повна Д. Стійка часткова

Е. Інвалідність першої групи

Заняття 5. Тема 7 Гіперчутливі пневмоніти. Пиловий бронхіт

Хворому на пиловий бронхіт зроблена оглядова рентгенограма легень. -Яка рентгенологічна ознака не властива пиловому бронхіту (доц. Гулько G.M.)?

А* Інтерстиціальнийдрібнокомірковийпневмофіброз

2. Посилення судинно-бронхіального малюнку

3. Дифузне підвищення повітряності легеневої тканини Д. Прикореневий інтерстиціальний пневмофіброз

Е. Вибухання конусу легеневої артерії

До захисних механізмів органів дихання не відносять А. Звивистий харак­тер носових ходів

2. Миготливий епітелій трахеї і бронхів

3. * Активація ферментну а -антитрипсину Д. Захисні рефлекси (чихання, кашель)

Е. Фагоцитоз

За хімічним складом виділяють наступний вид пилу:

1. * Неорганічний, органічний, змішаний

2. Аерозоль дезінтеграції, конденсації

3. Видимий

Д. Ультрамікроскопічний Е. Мікроскопічний

До якої форми захворювання легень по клінічній і морфологічній картині може бути віднесена “легеня фермера”?

1. Пневмоконіоз

2. Альвеолярний протеіноз

3. * Екзогенний алергічний альвеоліт Д. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт Е. Все перераховане

Фактор, що має значення для розвитку екзогенного алергічного альвеоліту (доц. Ткачишин B.C.):

62

1. Стать

2. Вік

3. Перенесені захворювання Д. Спадковість

Б.* Професія

Який перебіг екзогенного алергічного альвеоліту ускладнюється розвит­ком легеневого серця (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Гострий

2. Підгострий

3. * Хронічний Д. Рецидивуючий Б. Регресуючий

При хронічному перебігу екзогенного алергічного альвеоліту ФЗД пору­шується за типом (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Рестриктивним

2. Обструктивним

3. Змішаним

Д. Не порушується Б. Альвеолярним

Фактор, що не має значення в розвитку екзогенного алергічного альвеолі­ту (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ступінь антигенності алергену

2. Концентрація антигену в повітрі робочої зони

3. Тривалість контакту з алергеном

Д. Імунологічна реактивність організму Б.* Перенесені захворювання в анамнезі

Не характерна ознака для екзогенного алергічного альвеоліту при хроніч­ному перебігу (доц. Ткачишин B.C.):

1. Кашель

2. Задишка

3. * Мокротиння Д. Лихоманка

Б. Вазомоторний риніт

Багасоз розвивається при вдиханні пилу (доц. Ткачишин B.C.):

1. Бавовни

2. * Цукрової тростини

3. Тютюну Д. Борошна

Б. Прілого сіна

Назвіть пневмоконіоз, викликаний дією органічного пилу (доц. Ткачишин

B.C.):

63

1. * Бісіноз

2. Коаліноз

3. Антракоз Д. Сидероз Е. Станіоз

Назвіть пневмоконіоз рослинного походження:

1. Силікоз

2. Антракоз

3. * Бісіноз Д. Талькоз Е. Сидероз

Бісіноз розвивається при вдиханні пилу (доц. Ткачишин B.C.):

1. Графіту

2. * Льону

3. Борошна Д. Тютюну

Е. Прілого сіна

Вкажіть, який пил стимулює розвиток бісінозу:

1. Вугільний

2. Металевий

3. Азбестовий Д.* Бавовняний Е. Тальковий

Для пневмоконіозів, зумовлених органічним пилом найбільш характерним є:

1. Субфебрильна температура

2. Кровохаркання

3. * Синдром «понеділка»

Д. Головний біль

Е. Кашель з виділенням мокротиння

«Синдром понеділка» характерний для (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Азбестозу

2. Сидерозу

3. * Бісінозу Д. Бериліозу Е. Силікозу

Зниження якого спірографічного показника найбільш характерне для вен­тиляційної недостатності обструктивного типу?

1. ЖСЛ

2. * ФЖЄЛ

3. ДО

64

Д. ХОД Е. МВЛ

Зниження якого спірографічного показника найбільш характерно для об­структивного типу ДН:

1. ЖЕЛ

2. ОФВ,

3. * проби Тіффно Д. ФЖЄЛ

Е. МОШ₇₅

Зниження якого спірографічного показника найбільш характерно для рес- трикгивного типу ДН:

1. * ЖЄЛ

2. ОФВ,

3. мош₂₅ Д. мош₅₀

Е. МОШ₇₅

Пиловий бронхіт - де захворювання, що виникає в результаті:

1. * Впливу виробничого пилу

2. Впливу токсичних газів

3. Комбінованого впливу газів і пилу

Д. Тривалого перенапруження органів дихання Е. Дії всіх перерахованих факторів

Пиловий бронхіт має варіанти (доц. Ткачишин B.C.):

1. Астматичний, імунологічний, запальний

2. Бронхоспастичний, астматичний, запальний

3. * Бронхоспастичний, емфізематозний, запальний Д. Бронхоспастичний, рентгенологічний, запальний Е. На варіанти не розподіляється

Пиловий бронхіт може бути (доц. Ткачиишн B.C.):

1. Гострим

2. Гострим, хронічним

3. Гострим, підгострим, хронічним Д.* Хронічним

Е. Гострим, хронічним, рецидивуючим

Пиловий бронхіт має всього наступну кількість стадій (доц. Ткачишин

B.C.):

1. На стадії не розподіляється

2. II стадії

3. * III стадії Д. IV стадії Е. V стадій

65

Який тип вентиляційної недостатності найбільш характерний для пилово­го бронхіту І стадії?

1. Дифузійний

2. Рестриктивний

3. * Обструктивний

Д. Рестриктивно-обструктивний Е. Обструктивно-рестриктивний

Який тип вентиляційної недостатності найбільш характерний для пилово­го бронхіту її стадії?

1. Дифузійний

2. Рестриктивний

3. Обструктивний

Д. Рестриктивно-обструктивний Е.* Обструктивно-рестриктивний

Який тип вентиляційної недостатності найбільш характерний для пилово­го бронхіту III стадії?

1. Дифузійний

2. Обструктивний

3. Рестриктивний

Д. Обструктивно-рестриктивний Е.* Рестриктивно-обструктивний

Рентгенологічно при пиловому бронхіті виникає:

1. Дрібновогнищеві однотипні тіні

2. * Посилення бронхо-легеневого малюнку

3. Інфільтрація

Д. Дрібновогнищеві поліморфні тіні Е. Жодне з перерахованих

При наявності у хворого І стадії пилового бронхіту працездатність визна­чається наступним чином:

А * ТП___ \

Л. І ИМЧ<іиОк<і іаСікСша псПрацс^да і шСі о ^ірифиіилСі^гіЬ;

2. З група інвалідності

3. 2, іноді 1 група інвалідності

Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне

працевлаштування

Е. Хворий повністю працездатний

За наявністю у хворого II стадії пилового бронхіту працездатність визна­чається наступним чином:

1. Тимчасова часткова непрацездатність (профбюлегень)

2. * З група інвалідності або % ВПП

3. 2, іноді 1 група інвалідності

Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне

працевлаштування

Е. Хворий працездатний

66

При пиловому бронхіті 2 стадії виникає непрацездатність:

1. Тимчасова часткова

2. Тимчасова повна

3. * Стійка часткова Д. Стійка повна

Е. Жодне з перерахованих

За наявністю у хворого III стадії пилового бронхіту без суттєвих усклад­нень працездатність визначається наступним чином:

1. Тимчасова часткова непрацездатність (профбюлетень)

2. * З група інвалідності або % ВПП

3. 2, іноді 1 група інвалідності

Д. Тимчасова часткова непрацездатність та раціональне працевлаштуван­ня

Е. Хворий працездатний

При якому з перерахованих професійних захворюваннях можливий розви­ток легеневого серця (доц. Ткачишин B.C.):

1. Пиловий бронхіт

2. БА

3. Силікоз Д. Сидероз

Е.* Усіх перерахованих

Вкажіть раціональні профілактичні заходи пилових захворювань органів дихання:

1. Ефективна вентиляції

2. Зволожування повітря та водні завіси

3. Індивідуальні пилезахісні засоби Д. Кондиціонери

Е.* Усе назване вірно

При гострій формі розвитку «легені фермера» виникає непрацездатність:

1. Тимчасова часткова

2. Стійка часткова

3. Стійка повна

Д.* Тимчасова повна Е. Інвалідність III групи

Беріліоз виникає від дії пилу що містить:А. Вільний діоксид кремнію

2. Діоксид кремнію у зв’язаному вигляді

3. Рентгенконтрастні метали Д. Вуглець

Е.* Токсико-алергенНі метали та їх сплави

Який з пневмоконіозів викликається пилом з вираженими токсико-алергіч- ними властивостями (доц. Ткачишин B.C.)?

67

1. Алюміноз

2. * Бериліоз

3. Азбестоз Д. Сидероз Е. Силікоз

При якому захворюванні гістологічно в легенях виявляють багатоядерні гігантські клітини Лангханса:

1. Сілікозі

2. Талькозі

3. * Бериліозі

Д. Манганоконіозі Б. Бісінозі

Заняття 6. Тема 8 Професійні ураження органів дихання токсикоз-хімічної та алергічної етіології

Речовини подразнюючої дії, які погано розчиняються у воді приводять до (доц. Ткачишин B.C.):

1. Опіків нижніх дихальних шляхів

2. * Розвитку токсичного набряку легень

3. Опіків верхніх дихальних шляхів

Д. Розвитку гострої токсичної пневмонії

Б. Виражених залишкових явищ зі сторони нижніх дихальних шляхів

Вкажіть захворювання із групи гострих токсичних уражень бронхолегене- вого апарату, яке виникає не за рахунок дії токсичних газів (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт

2. Гострий токсичний бронхіоліт

3. Гострий токсичний бронхіт

Д. Гострий токсичний набряк легень Б.* Гостра токсична пневмонія

Для працівників, що спускаються у силосні ями, можливе виникнення ура­ження токсичними концентраціями (доц. Ткачишин B.C.):

А* Двоокису азоту

2. Аміаку

3. Метану

Д. Сірководню Б. Оксиду вуглецю

Вкажіть захворювання із групи гострих токсичних уражень бронхолеге- невого апарату, яке виникає за рахунок аспірації токсичної рідини (доц. Ткачишин B.C.):

А* Гостра токсична пневмонія

68

2. Гострий токсичний бронхіоліт

3. Гострий токсичний бронхіт Д. Гострий токсичний альвеоліт Е. Відноситься все перераховане

Речовини подразнюючої дії, які добре розчиняються у воді приводять до (доц. Ткачишин B.C.):

1. Опіків нижніх Дихальних шляхів

2. Розвитку токсичного набряку легень

3. * Опіків верхніх дихальних шляхів

Д. Розвитку гострої токсичної пневмонії

Е. Короткочасної симптоматики подразнення верхніх дихальних шляхів

В розділі токсичних уражень бронхолегеневого апарату виділяють (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гострі токсичні ураження

2. Гострі та підгострі ураження

3. Гострі, підгострі та хронічні ураження Д.* Гострі та хронічні ураження

Е. Хронічні ураження

До гострих токсичних уражень бронхолегеневого апарату не відноситься (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт

2. * Гостра токсична риносинусопатія

3. Гострий токсичний бронхіт Д. Гострий токсичний бронхіоліт Е. Відноситься все перераховане

До гострих токсичних уражень бронхолегеневого апарату не відноситься (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт

2. Гострий ТОКСИЧНйИ бронхіоліт

3. Гострий токсичний бронхіт

Д. Гострий токсичний набряк легень Е.* Відноситься все перераховане

До гострих токсичних уражень бронхолегеневого апарату не відноситься (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гостра токсична пневмонія

2. Гострий токсичний бронхіоліт

3. Гострий токсичний бронхіт Д.* Гострий токсичний альвеоліт Е. Відноситься все перераховане

Гострі токсичні ураження бронхолегеневого апарату у більшості випадків спричинюють (доц. Ткачишин B.C.):

69

1. Токсичні гази

2. Рідкі токсичні речовини

3. * Токсичні гази та леткі речовини Д. Леткі речовини

Е. Дрібнодисперсний пил

Які з наведених токсичних речовин уражають переважно нижні відділи дихальних шляхів:

1. Аміак

2. Хлор

3. Сірчаний газ

Д. Фтористий водень Е.* Окисли азоту

Набряк легень може розвинутися при отруєнні:

1. * Окислами азоту

2. Бензолом

3. Марганцем Д Свинцем Е. ТЕС

Які властивості хімічної сполуки не грають ролі у розвитку токсичного набряку легень:

1. Концентрація у повітрі

2. Тривалість дії

3. Розчинність у воді Д. Гігроскопічність

Е.* Органолептичні властивості

Яка основна дія хімічних сполук лежить в основі розвитку токсичного на­бряку легень:

1. Сенсибілізуюча

2. * Подразлива

3. Сенсибілізуюча і подразлива Д. Гуморальна

Е. Нервова

Гострі токсичні ураження бронхолегеневого апарату спричинюють ток­сичні гази та леткі речовини. Виключенням є (доц. Ткачишин B.C.):

А* Г остра токсична пневмонія

2. Гострий токсичний бронхіоліт

3. Гострий токсичний бронхіт Д. Гострий токсичний альвеоліт Е. Відноситься все перераховане

Найтяжчою і найнебезпечнішою формою гострого токсичного ураження бронхолегеневого апарату є (доц. Ткачишин B.C.):

70

1. Гострий токсичний ларингофарінготрахеїт

2. Гострий токсичний бронхіоліт

3. Гострий токсичний бронхіт

Д.* Гострий токсичний набряк легень Е. Гостра токсична пневмонія

При високих концентраціях токсичних газів і інтенсивному їх впливі на організм розвивається (доц. Ткачишин B.C.):

1. Класичний набряк легень

2. Абортивна форма токсичного набряку легень

3. Розпад легень з розвитком пневмотораксу Д. Миттєвий набряк легень

Е.* Асфіксична форма токсичного набряку легень

Який патогенез сірої гіпоксії під час токсичного набряку легень:

1. Гіпоксія

2. Гіпоканпія

3. Гіперкапнія

Д.* Гіпокапнія і гіпоксія Е. Гіпоксія і гіперкапнія

У розвитку класичного гострого токсичного набряку легень виділяють на­ступну кількість періодів (доц. Ткачишин B.C.):

А* V

2. IV

3. III Д. II Е. І

У розвитку абортивної форми гострого токсичного набряку легень виділя­ють наступну кількість періодів (доц. Ткачишин B.C.):

1. І

2. II

3. III Д* IV Е. V

Назвіть І період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Збільшення набряку

2. Зворотного розвитку

3. * Подразнення

Д. Завершення набряку Е. Уявного благополуччя

Назвіть II період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин

B.C.):

71

1. Збільшення набряку

2. Зворотного розвитку

3. Подразнення

Д. Завершення набряку Б.* Уявного благополуччя

Назвіть III період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин

B.C.):

А* Збільшення набряку

2. Зворотного розвитку

3. Подразнення

Д. Завершення набряку Е. Уявного благополуччя

Назвіть IV період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Збільшення набряку

2. Зворотного розвитку

3. * Завершення набряку Д. Подразнення

Б. Уявного благополуччя

Назвіть V період гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Збільшення набряку

2. * Зворотного розвитку

3. Подразнення

Д. Завершення набряку Б. Уявного благополуччя

Для якого періоду розвитку токсичного набряку легень характерні явища подразнення слизової оболонки дихальних шляхів:

1. * Початкового

2. Скритого (латентного)

3. Наростання набряку Д. Завершення набряку Б. Зворотного набряку

В якому періоді токсичного набряку легень може бути гіпокапнічна гіпок­семія:

1. Прихованому

2. Наростання резорбтивної дії

3. * Період максимальної дії отрути Д. Відновному

Б. Періоді наслідків

Різні типи гіпоксемії виділяють в наступному періоді розвитку гострого токсичного набряку легень (доц. Ткачишин B.C.):

72

1. Збільшення набряку

2. Зворотного розвитку

3. Подразнення

Д.* Завершення набряку Е. Уявного благополуччя

Який період не характерний для клінічної картини токсичного набряку ле­гень:

1. Період подразнення

2. * Період збудження

3. Період зворотного розвитку Д. Період починаючого набряку Е. Латентний період

Основний метод діагностики при токсичному набряку легень (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Запис показників функції зовнішнього дихання

2. * Рентгенографія органів грудної клітки

3. Загальний аналіз крові Д. Біохімія крові

Е. Жодне з перерахованих

В лікуванні токсичного набряку легень застосовують (доц. Ткачишин

B.C.):

А Сечогінні

2. Гангліоблокатори

3. Інгаляції сумішей, що містять кисень Д. Глюкокортикоїди

Е.* Всі перераховані

При синьому типі гіпоксемії показано (доц. Ткачишин B.C.):

А* Інгаляції кисню

2. Інгаляції карбогену

3. Інгаляції аміаку

Д. Інгаляції вуглекислого газу Е. Інгаляції не показані

При сірому типі гіпоксемії показано (доц. Ткачишин B.C.):

1. Інгаляції кисню

2. * Інгаляції карбогену

3. Інгаляції аміаку

Д. Інгаляції вуглекислого газу Е. Інгаляції не показані

Що протипоказано призначати з лікувальною метою при сірому типі гі­поксемії:

А. Оксигенотерапія

73

2. * Кровопускання

3. Ведення глюкози в/в Д. Вдихання карбогену Е. Камфора

Яка з вказаних речовин здатна викликати первинну професійну БА:

А Ртуть

2. Діоксид кремнію

3. Свинець

Д. Оксид кремнію Е.* Хром

Вкажіть найбільш частий з неінфекційних алергенів (доц. Ткачишин B.C.):

1. Пилковий

2. Грибковий

3. Епідермальний Д.* Пиловий

Е. Харчовий

Які з вказаних речовин здатні викликати первинну бронхіальну професій­ну астму:

1. Ртуть

2. * Марганець

3. Свинець

Я Оксил ктземчію Е. Діоксид кремнію

На фоні якого з перерахованих пневмоконіозів частіше розвивається вто­ринна БА:

1. Силікоз

2. Антракоз

3. Сидероз

Д.* Пневмоконіоз електрозварювальника Е. Азбестоз

При якому професійному захворюванні є необов’язковим перевищення гранично допустимих концентрацій речовини в оточуючому середовищі:

1. Силікоз

2. Антракоз

3. Пиловий бронхіт

Д.* Первинна професійна БА Е. Вторинна професійна БА

Які процеси йдуть у бронхах при приступі БА?

1. Набряк слизової

2. Спазм бронхів

3. Збільшення секреції в’язкого секрету бакаловидними клітинами

74

Д. Набряк слизової і бронхоспазм

Е.* Набряк слизової, бронхоспазм, збільшення секреції бакаловидними клітинами

Який перкуторний тон буде у хворого з приступом БА?

1. Тупий

2. Притуплений

3. Притуплений типманіт Д.* Тимпанічний

Е. Ясний легеневий

Який перкуторний тон буде у хворого з приступом БА?

1. Тупий

2. Притуплений

3. Притуплений тимпаніт Д.* Коробковий

Е. Ясний легеневий

Які дані характеризують аускультативну картину БА?

1. Посилення везикулярного дихання

2. Послаблене везикулярне дихання

3. * Жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом Д. Бронхіальне дихання

Е. Пуерильне дихання

Які аускультативні дані характерні для приступу БА?

1. Вологі дрібно міхурцеві хрипи

2. Крепітація

3. Везикулярне дихання

Д.* Сухі свистячі та дзижчачи хрипи Е. Бронхіальне дихання

При якій БА характерний ефект елімінації та експозиції {доц. Ткачишин

B.C.):

А* Пиловій

2. Харчовій

3. Пилковій

Д. Епідермальний Е. Грибковій

Які зміни периферичної крові характерні для БА?

1. Лейкопенія

2. Лімфоцитоз

3. Лімфоцитопенія Д.* Еозинофілія

Е. Нейтрофільний лейкоцитоз

75

При професійній БА середньої важкості розвивається непрацездатність:

1. Тимчасова часткова

2. Тимчасова повна

3. * Стійка часткова Д. Стійка повна

Е. Працездатність зберігається

Заняття 7. Тема 9 Професійні отруєння. Невідкладна допомога та антидотна терапія. Нейроінтоксикації. Отруєння металевою ртуттю, марганцем, сірковуглецем та тетраетилсвинцем

Проведіть лікарсько-трудову експертизу при хронічній свинцевій інтокси­кації, початковій формі (доц. Гулько С.М.).

А* Видати профбюлетень терміном до 2 місяців з амбулаторним лікуван- нямВ. Працездатність повністю втраченаС. Працездатність збережена поза контактом із свинцем

Д. Працездатність втрачена на 3-15 днів лікуванняЕ. Працездатність збе­режена

Гострі і хронічні отруєння викликаються всіма перерахованими речовина­ми, крім (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ртуті

2. * Марганцю

3. ТЕС

Д. Сірковуглецю

Е. Викликаються всіма перерахованими речовинами

Стан вираженої задухи по типу “нестачі повітря” — характерний для інток­сикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. Сірковуглецем

2. Марганцем

3. ТЕС Д. Ртуттю

Е.* Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

При яких інтоксикаціях частіше розвивається синдром паркінсонізму:

1. Свинцем

2. Похідними бензолу

3. * Марганцем Д. Ртуттю

Е. Сірковуглецем

Яка токсична речовина з нижчеперерахованих має рожеве забарвлення:

1. Бешол

2. Сірковуглець

3. * Етильований бензин Д Гас

76

Е. Етиловий спирт

Органічні і неорганічні сполуки свинцю — чи однаковий їх вплив на ор­ганізм (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Суттєво не відрізняється

2. Відрізняється при надходженні через шкіру

3. Відрізняється при інгаляційному надходженні

Д. Відрізняється при надходженні через органи травлення Е.* Представники різних груп отрут по тропності

Хронічне отруєння якою речовиною викликає суттєві зміни в організмі жі­нок (доц. Ткачишин B.C.)?

А. Марганцем В * Ртуттю

С. ТЕС

Д. Любою у рівній мірі

Е. Стать не має значення для перебігу інтоксикації Головна ланка патогенезу при інтоксикація ТЕС:

1. * Порушення медіаторного обміну, внаслідок блокування активності ферментів загальнотоксичної та нейроваскулярної дії

2. Пригнічення тіолових ферментів

3. Порушення синтезу гемоглобіну

Д. Токсичний вплив на стовбурові клітини кісткового мозку Е. Ушкодження екстрапірамідної системи

Симптоматика наркозу характерна для отруєння (доц. Ткачишин B.C.):

А. ТЕС В Ртуттю

С.* Сірковуглецем Д. Марганцем

Е. Не характерна для перерахованих

Для якої інтоксикації характерний пределіріозний синдром (доц. Ткачи­шин B.C.)?

1. * ТЕС

2. Марганцем

3. Хронічний алкоголізм д Ртуттю

Е. Сірковуглецем

Парестезії по типу відчуття “волосся, нитки в роті” — характерні для інток­сикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ртуттю

2. Сірковуглецем

3. * ТЕС

Д. Марганцем

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

77

Жахливі сновидіння, загрозливі галюцинації—характерно для інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

А Ртуттю

2. Марганцем

3. * ТЕС

Д. Сірковуглецем

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Своєрідні парестезії по типу відчуття “повзання мурашок по тілу” — харак­терна особливість інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ртуттю

2. Сірковуглецем С* ТЕС

Д. Марганцем

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

ТЕС є отрутою переважно:

1. Гепатотропною

2. Кардіотропною

3. * ІІейротоксичпою Д. Нефротропною

Е. Г ематотропною

Назвіть нехарактерні форми отруєння ТЕС:

1. * Початкова

2. Хронічне отруєння

3. Передкульмінаційна Д. Кульмінаційна

Е. Усі названі вірно

Гостра інтоксикація ТЕС має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Одну

2. Дві

3. * Три Д. Чотири

Е. На стадії не розподіляється

Найбільш специфічний синдром при тяжкому варіанті гострої інтоксикації ТЕС:

1. Астено-вегетативний

2. Гіпоталамічний

3. * Деліріозний Д. Вестибулярний Е. Поліневритичний

78

Початкова стадія гострої інтоксикації ТЕС має (доц. Ткачишин B.C.):

1. Астенічний синдром

2. Органічний синдром

3. Псевдопаралітичний синдром Д. Передделірійний синдром Е.* Всі перераховані синдроми

Передкульмінаційна стадія характерна для гострого отруєння (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Ртуттю В * ТЕС

С. Сірковуглецем Д. Марганцем

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Кульмінаційна стадія характерна для гострого отруєння (доц. Ткачишин

2. C.):

1. Ртуттю

2. Марганцем

3. Сірковуглецем Д.* ТЕС

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Для III стадії хронічного ураження ТЕС не характерний розвиток:

1. Астенічного синдрому

2. Розладів сну

3. Енцефалопатії Д. Кардіалгії Е.* Гепатаргії

Найбільш специфічний синдром при III ступені хронічної інтоксикації ТЕС:

1. Астенічний

2. Астено-вегетативний

3. Геморагічний синдром Д.* Гіпоталамічний

Е. Епілептиформний

Типова тріада симптомів початкової стадії гострої інтоксикації ТЕС (доц. Ткачишин B.C.).

1. Тахікардія, гіпертензія, підвищення тонусу м’язів

2. * Гіпотонія, брадікардія, гіпотермія

3. Тахікардія, гіпертензія, гіперсалівація Д. Біль в епігастрії, нудота, блювання

Е. Гіпертензія, гіпертермія, бронхорея

79

Вкажіть при отруєнні якими речовинами спостерігається тріада симпто­мів: брадикардія, гіпотермія, гіпотонія:

1. Марганцем

2. Ртуттю

3. * ТЕС

Д. Сірковуглецем Б. Жодним з перерахованих

В сечі пацієнта, що працює з високооктановим бензином знайшли свинець. Пацієнт почуває себе добре. Це говорить про (доц. Ткачишин B.C.):

А* Контакт із ТЕС

2. Ранні ознаки інтоксикації ТЕС

3. Виражені ознаки інтоксикації ТЕС Д. Хронічне отруєння ТЕС

Е. Не має інформативності у даному випадку

При отруєнні якими речовинами протипоказані препарати морфіну та бро­му:

1. Сірковуглецем

2. Марганцем С Ртуттю Д.* ТЕС

Е. Всіма перерахованими

Який із спеціалістів обов’язково повинен приймати участь у попередньому медичному огляді при влаштуванні на роботу в контакті з ТЕС?

1. Хірург

2. Оториноларінголог

3. Психіатр Д. Дерматолог Б.* Невропатолог

Антидотом при отруєнні ТЕС є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Пентацин

2. Тетацин-кальцій

3. Д-пеніциламін

Д. Тіосульфат натрію

Б.* Специфічного антидоту немає

Яка речовина, що має високу токсичність, попадаю чи в організм через шлунково-кишковий тракт, не викликає ознак інтоксикації (доц. Ткачишин

B.C.)?

1. Марганець

2. Токсичні гази

3. ТЕС

Д. Сірковуглець Е.* Ртуть

Основний патогенетичний механізм дії ртуті на організм (доц. Ткачишин

B.C.):

А* Блокує сульфгідрильні (SH-) групи білкових сполук

2. Пригнічення адренореактивної системи

3. Підвищення активності М- та Н-холінореактивних систем Д. Порушення синтезу та депонування дофаміну

Е. Блокує нуклефільні (Н₂-, SH-, ОН-) групи білкових сполук

Вкажіть основний механізм дії ртуті на організм:

1. Пригнічує активність холінестерази

2. Утворення метгемоглобіну

3. Порушує порфіриновий обмін

Д.* Блокує сульфгідрильні групи ферментів Е. Пригнічує кістково-мозкове кровотворення

Найбільш характерним для інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Токсична кома

2. Галюцинації

3. Паркінсонізм Д.* Еретизм

Е. Епілепсія

II стадія хронічного меркуріалізму має назву:

А. Ртутної неврастенії В * Ртутного еретизму

С. Ртутної енцефалотатії Д. Ртутної астенізації Е. Сенсо-моторних порушень

Розлади сну при меркуріалізмі пов’язані з безпосереднім впливом ртуті на:

1. * Сіру речовину сільвієвого водопроводу, стінки III шлуночку

ЇЗ Чапаоин (\\гггьт\

* -ЗЩЛИМШ UflUp

С. Мозочок Д. Стріарне тіло Е. Продовгуватий мозок

Підвищена кровоточивість спостерігається при отруєннях (доц. Ткачишин

2. C.):

А* Ртуттю

2. Марганцем

3. ТЕС

Д. Сірковуглецем

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Нефронекроз — характерна особливість інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

А. Марганцем

81

2. * Ртуттю

3. ТЕС

Д. Сірковуглецем

Е. Не характерно для перерахованих

Тотальне ураження слизової оболонки на всьому протязі травного каналу зустрічається при інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. ТЕС

2. Сірковуглецем С * Ртуттю

Д. Марганцем

Е. Не характерно для перерахованих

Лаково-мідне забарвлення зіву характерне для інтоксикації (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Марганцем

2. Сірковуглецем

3. ТЕС Д.* Ртуттю

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Отруєння якими металами приводить до порушень у психічній сфері лю­дини:

1. Свинцем

2. * Ртуттю

3. Алюмінієм Д. Залізом

Е. Берілієм

Ртуть діє токсично, поступаючи в організм людини через (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Органи дихання

2. * Органи дихання та шкіру

3. Органи дихання та травлення Д. Органи травлення та шкіру

Е. Органи травлення, дихання та шкіру

Який перебіг є характерним для інтоксикації ртуттю (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Г острий

2. * Гострий та хронічний

3. Хронічний

Д. Гострий, підгострий, хронічний Е. Рецедивуючий

Гостра інтоксикація ртуттю має наступну кількість стадій (доц. Ткачишин

B.C.):

82

1. Одну

2. Дві

3. Три

Д.* На стадії не розподіляється Е. Не спостерігається взагалі

Характерний симптом гострої інтоксикації ртуттю, що проявляються в 1-2 добу:

1. Генералізована поліневропатія

2. * Виразковий стоматит і гінгівіт

3. Параліч дихального і судинно-рухового центру Д. Розвиток гострого психозу

Е. Симптом „мертвих пальців”

Хронічна ртутна інтоксикація має наступну кількість стадій (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Одну

2. Дві С* Три

Д. На стадії не розподіляється Е. Не спостерігається взагалі

Найбільш характерним для І стадії хронічної інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Еретизм

2. * Неврастенія

3. Паркінсонізм Д. Токсична кома Е. Енцефалопатія

Найбільш характерним для II стадії хронічної інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Еретизм

2. Токсична кома

3. Паркінсонізм Д. Неврастенія Е. Енцефалопатія

Назвіть не характерний синдром ртутної інтоксикації 2 стадії:

1. Неврастенія

2. Еретизм

3. * Галюцинаторний синром Д. Токсична поліневропатія

Е. Астено-органічний синдром

НІ стадія хронічного меркуріалізму має назву:А. Ртутної неврастенії

В. Ртутного еритизму

83

C * Ртутної енцефалопатії д ртутної астенізації

В. Сенсо-моторних порушень

Найбільш характерніш для III стадії хронічної інтоксикації ртуттю є (доц. Ткачишин B.C.):

А* Енцефалопатія

2. Неврастенія

3. Паркінсонізм Д. Токсична кома Е. Еретизм

Що є характерним для неврологічного статусу в стадії ртутної енцефа­лопатії:

1. Мікрографія

2. Пошкодження малогомілкового нерва

3. * Поява патологічних рефлексів Д. Розвиток псевдотабесу

Е .Півняча хода

Яке дослідження проводяться для підтвердження діагнозу ртутної інток­сикації:

1. Аналіз крові на цукор

2. Аналіз харкотиння

3. * Дослідження сечі і крові Д. Дуодентальне зондування

Е. Аналіз спино-мозкової рідини

Назвіть антидот, що застосовується при інтоксикаціях ртуттю (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Пентацин

2. Тетацин-кальцій

3. Д-пеніциламін

Д.* Тіосульфат натрію Е. Сукцимер

Специфічні антидоти є для лікування інтоксикацій:

1. Всіх перерахованих

2. Сірковуглецем С * ртуттю

Д. Марганцем Е. Токсичними газами

Унітіол має дві вільні групи, що забезпечують його антидотні властивості (доц. Ткачишин B.C.):

A* SH-

В. Н₂-

84

3. OH- Д.СМ- E.CH-

При яких інтоксикаціях показані з лікувальною метою сірковуглецеві ван­ни:

1. Інтоксикація ТЕС

2. Інтоксикація сірковуглецем

3. * Меркуріалізм

Д. Інтоксикація марганцем Е. Всіма перерахованими

Специфічні антидоти застосовуються при отруєннях (доц. Ткачишин

B.C.):

А* Ртуттю

2. Марганцем

3. ТЕС

Д. Сірковуглецем

Е. Не має антидотів ні одне із перерахованих вище отруєнь

Вкажіть аитидот для лікування отруєння ртуттю:

1. * Унітіол

2. Метиленовий синій

3. Діпіроксім Д. Пентацин Е. Амілнітрит

Назвіть антидот, що застосовується при інтоксикаціях ртуттю (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Купреніл

2. Тетацин-кальцій

3. * Унітіол Д. Пентацин Е. Сукцимер

Вкажіть групу препаратів, яка використовується при хронічній ртутній ін­токсикації:

1. Реактиватори холінестерази

2. * Донатори сульфгідрильних груп

3. Седативні Д. Проносні

Е. Р-адреноблокатори

У електрозварювальників, що працюють із якісними електродами може виникнути (доц. Ткачишин B.C.):

1. Пневмоконіоз

2. Інтоксикація марганцем

С. Пиловий бронхіт Д. БА

Е.* Любе із перерахованих вище захворювань

Вкажіть, чи є в якомусь із перерахованих випадків щось спільне між пнев- моконіозами і інтоксикаціями (доц. Ткачишин B.C.):

А Ртуттю

2. Сірковуглецем

3. ТЕС

Д.* Марганцем Е. Немає нічого спільного

Яка речовина з перерахованих є алергеном (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Токсичні гази

2. * Марганець

3. ТЕС

Д. Сірковуглець Е. Ртуть

До ураження стріопалідарної системи приводить інтоксикація (доц. Тка­чишин B.C.):

А* Марганцем

2. Токсичними газами

3. ТЕС

Д. Сірковуглецем Е Ртуттю

Прогресуючий, прогредієнтний перебіг навіть при припиненні контакту спостерігається при інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. Токсичними газами

2. * Марганцем

3. ТЕС

Д. Сірковуглецем Е Ртуттю

Марганець діє токсично, поступаючи в організм людини через (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Органи дихання

2. Органи дихання та шкіру

3. Органи дихання та травлення Д. Органи травлення та шкіру

Е.* Органи травлення, дихання та шкіру

Що не входить до патогенезу марганцевої інтоксикації (доц. Ткачишин

B.C.).

А. Накопичення ацетилхоліну в синапсах підкіркових вузлів та у гіпота­ламусі

86

2. Пригнічення адренореактивної системи

3. Підвищення активності М- та Н-холінореактивних систем Д. Порушення синтезу та депонування дофаміну

Е.* Блокада нуклефільних (Н₂-, SH-, ОН-) груп білкових сполук

Який перебіг є характерним для інтоксикації марганцем (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Гострий

2. Гострий та хронічний

3. * Хронічний

Д. Гострий, підгострий, хронічний Е. Рецедивуючий

Гостра марганцева інтоксикація має наступну кількість стадій (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Одну

2. Дві

3. Три

Д. Чотири

Е.* Не спостерігається взагалі

Хронічна марганцева інтоксикація має наступну кількість стадій (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Одну

2. Дві С* Три Д. Чотири

Е. Не спостерігається взагалі

Марганцева інтоксикація, І стадія клінічно характеризується (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Клінічні прояви відсутні

2. * Функціональними розладами діяльності нервової системи

3. Початковими проявами токсичної енцефалопатії Д. Паркінсонізмом

Е. Еретизмом

В якій стадії отруєння марганцем спостерігається астено-вегетативний синдром (доц. Ткачишин B.C.)?

1. * І стадії

2. II стадії

3. III стадії Д. IV стадії Е. V стадії

Якій із симптомів не характерні для І стадії марганцевої інтоксикації:

А. Стійкий яскраво-червоний дермографізм

87

2. * Відчуття волосся в роті

3. Слинотеча

Д. М’язова гіпотонія Е. Дистальний гіпергідроз

Маргавдева інтоксикація II стадія клінічно характеризується (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Клінічні прояви відсутні

2. Функціональними розладами діяльності нервової системи

3. * Проявами токсичної енцефалопатії Д. Паркінсонізмом

Б. Еретизмом

В якій стадії отруєння марганцем спостерігається енцефалопатія (доц. Тка­чишин B.C.)?

1. І стадії

2. * II стадії

3. III стадії Д. IV стадії Е. V стадії

Марганцева інтоксикація III стадія клінічно характеризується (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Неврастениєю

2. Функціональними розладами діяльності нервової системи

3. Початковими проявами токсичної енцефалопатії Д. * Паркінсонізмом

Е. Еритизмом

Характерною ознакою III стадії отруєння марганцем є наявність синдро­му:

1. Астеновегетативного

2. Астеноневротичного

3. Психастенічного Д.* Паркінсонізму Е. Цитолітичний

Хвороба Паркінсона може розвинутися при отруєнні:

1. Сірковуглецем

2. Ртуттю

3. ТЕС

Д.* Марганцем Е. Окислами азоту

В якій стадії отруєння марганцем спостерігається синдром паркінсонізму (доц. Ткачишин В. С.)?

А. І стадії

2. II стадії

3. * III стадії Д. IV стадії Е. V стадії

Найбільш характерним для інтоксикації марганцем є (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Еретизм

2. Галюцинації

3. * Паркінсонізм Д. Токсична кома Е. Епілепсія

Характерна зміна почерку при марганцевій інтоксикації:

1. * Мікрографія

2. Макрографія

3. Металографія Д. Анізографія

Е. Вичурна каліграфія

Характерна зміна ходи при марганцевій інтоксикації:

1. Переміжна кульгавість

2. Атактична хода

3. * Півняча хода Д. Флангова

Е. Косяча .

Яка симптоматика може супроводжувати манганоконіоз (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Еретизм

2. Галюцинації

3. * Паркінсонізм Д. Токсична кома Е. Полінейропатія

Що зустрічається при отруєннях і ртуттю і марганцем (доц. Ткачишин

B.C.):

А* Енцефалопатія

2. Галюцинації

3. Паркінсонізм Д. Токсична кома Е. Еретизм

При вираженій стадії марганцевої інтоксикації застосовують (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Спазмолітики

2. Сечогінні

89

С.* Центральні холінолітики Д. Кортикостероїди Е. Реактиватори холінестерази

Експертиза працездатності при початковій стадії марганцевої інтоксикації:

1. Інвалідність І групи

2. Інвалідність II групи

3. Інвалідність III групи

Д.* Раціональне працевлаштування поза контактом з марганцем та іншими токсичними речовинами

Е. Робота на тому ж робочому місці, але під контролем спеціалістів

Які дії доцільні у відношенні до пресувальника якісних електродів з підоз­рою на початкові ознаки марганцевої інтоксикації?

1. Направлення на МСЕК

2. Надання «профбюлетеня»

3. Направлення на санаторно-курортне лікування

Д. Продовжувати працювати на своєму місці під наглядом лікаря Е.* Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань

При отруєннях марганцем 2 стадії виникає непрацездатність:

1. Тимчасова часткова

2. * Стійка часткова

3. Тимчасова повна Д. Стійка повна

Е. Інвалідність 3 групи

При III стадії марганцевої інтоксикації розвивається непрацездатність:

1. Тимчасова часткова непрацездатність (профбюлетень)

2. Стійка часткова

3. * Стійка повна Д. Тимчасова повна

Е. Поступово виникають усі види

Як оцінити втрату працездатності в електрозварника з вираженим марган­цевим паркінсонізмом?

1. Стійка часткова

2. * Стійка повна

3. Тимчасова часткова Д. Тимчасова повна

Е. Довготривала

Захворіти на хронічну інтоксикацію сірковуглецем можуть робітники:

1. Типографії

2. Радіомонтажники

3. Збірник-клепальник

90

Д. Екскаваторник

Е.* Робітники віскозної промисловості

При виробництві віскози може розвинутися інтоксикація (доц. Ткачишин B.C.):

1. Бензолом

2. * Сірковуглецем

3. Марганцем Д. Свинцем Е. Ртуттю

Хронічне отруєння якою б речовиною найбільше засмутило осіб чоловічої статі (дог#. Ткачишин В. С.)?

1. Марганцем

2. Ртуттю

3. ТЕС

Д.* Сірковуглецем Е. Любою у рівній мірі

Хронічне отруєння якою речовиною найбільше засмутило б осіб жіночої статі (доц. Ткачишин B.C.У?

1. Марганцем

2. * Сірковуглецем

3. ТЕС

Д. Любою у рівній мірі

Е. Стать не має значення для перебігу інтоксикації

Яка речовина з перерахованих чинить ембріотоксичну дію (доц. Ткачишин

B.C.)?

1. Марганець

2. Ртуть

3. ТЕС

Д.* Сірковуглець Е. Жодна з перерахованих

Основний патогенетичний механізм дії сірковуглецю (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Блокує сульфгідрильні (SH-) групи білкових сполук

2. Пригнічення адренореактивної системи

3. Підвищення активності М- та Н-холінореактивних систем Д. Порушення синтезу та депонування дофаміну

Е.* Блокує нуклефільні (Н₂-, SH-, ОН-) групи білкових сполук

В патогенезі інтоксикації сірковуглецем важливу роль має (ас. Володій М.О.):

1. Порушення синтезу порфіринів та гему

2. Блокування холінестерази

9.1

С. Утворення карбоксігемоглобіну

Д.* Блокування ензимів-МАО та церулоплазміну

Е. Утворення метгемоглобіну

Накопичення сірковуглецю не відбувається:

1. В жировій тканині

2. * В кістковій тканині

3. В паренхіматозних органах

Д. В центральній нервовій системі Е. В периферичній нервовій системі

При інтоксикації сірковуглецем найбільше уражується (ас. Володій М.О.):

1. Система крові

2. * Нервова система

3. Дихальна система

Д. Шлунково-кишковий тракт Е. Ендокринна система

Яка з перерахованих речовин викликає ураження і центрального і перифе­ричного відділу нервової системи (доц. Ткачишин B.C.)?

1. Марганець

2. Ртуть

3. ТЕС

Д.* Сірковуглець Е. Всі перераховані

В клінічній картині хронічної інтоксикації сірковуглецем переважає (ас. Володій М. О.):

А * Дифузне ураження центральної та периферичної нервової системи

2. Ураження ротової порожнини

3. Ураження шкіряного покриву

Д. Ураження бронхо-легеневого апарату Е. Ураження тонкої кишки

Що з клінічних проявів більш типово для хронічної інтоксикації сірковуг­лецем:

1. Пневмонія

2. Симптом паркінсонізму

3. Гінгівіт

Д.* Полінейропатія Е. Атрофія зорового нерву

При якій з перерахованих інтоксикацій виникає поліневрит (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Ртуттю

2. Марганцем

3. ТЕС

92

Д.* Сірковуглецем

Е. Не виникає ні в одному з перерахованих випадків

Тактильні галюцинації по типу відчуття “дотику чужої руки” - характерна особливість інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ртуттю

2. * Сірковуглецем

3. ТЕС

Д. Марганцем

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Сновидіння яскравого або виробничого характеру - характерна особ­ливість інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. Сірковуглецем

2. Марганцем

3. ТЕС Д* Ртуттю

Е. Не спостерігається в жодному з перерахованих випадків

Стан по типу алкогольного сп’яніння з переходом у наркоз виникає при отруєннях (доц. Ткачишин B.C.):

А* Сірковуглецем

2. Марганцем

3. ТЕС

Д Ріугпо Е. Алкоголем

Гостре отруєння сірковуглецем у високих концентраціях спричиняє голо­вним чином (ас. Володій М.О.):

1. Алергічну дію

2. Капіляротоксичну

3. * Наркотичну дію Д.Тератогенну дію Е. Атерогенну дію

Що з нижче наведених клінічних проявів не характерно для гострої інток­сикації сірковуглецем середнього ступеню:

1. Головний біль

2. Нудота, блювота

3. Ейфорія, безпідставний сміх

Д.* Кашель з виділенням слизового харкотиння Е. Психічні розлади

Який з нижче наведених інструментальних методів дослідження не є ха­рактерним для діагностики хронічної інтоксикації сірковуглецем (ас. Во­лодій М.О.):

А. Електроміографія

93

2. ЕКГ

3. * Спірометрія

Д. Дослідження швидкості проведення імпульсу по чутливим нервам Е. Електроенцефалографія

В сечі пацієнта — неорганічні сполуки сульфатів. На пацієнта впливає (доц. Ткачишин В. С.):

1. Сірчистий газ

2. Сірководень

3. Сірчана кислота Д.* Сірковуглець Е. ТЕС

Сірковуглець виділяється з організму із (доц. Ткачишин B.C.):

1. Сечею

2. Калом

3. Потом

Д. Через органи дихання

Е.* Всіма перерахованими способами

І По зустрічається при отруєннях і ртуттю і сірковуглецем (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Еретизм

2. * Енцефалопатія

3. Паркінсонізм Д. Токсична кома Е. Г алюцинації

При отруєннях і сірковуглецем і марганцем зустрічається (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Еретизм

2. Галюцинації

3. Паркінсонізм Д. Токсична кома Е.* Енцефалопатія

Застосування яких засобів патогенетично не обгрунтовано при лікуванні хронічної інтоксикації сірковуглецем:

1. Транквілізаторів

2. * Антибіотиків

3. Спазмолітиків Д. Вітамінів

Е. Засобів для поліпшення кровопостачання головного мозку

Антидотом при отруєнні сірковуглецем є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Пентацин

2. Тетацин-кальцій