1.4. Платежі (збори) за забруднення атмосфери

Уданий час в Україні діють системи платежів (зборів) за забруднення атмосферного повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.

Загальний порядок вилучення платежів (зборів) затверджений Постановою КМ України від 01.03.99 р. № 303.

Для стаціонарних джерел забруднення загальний алгоритм розрахунку зборів має такий вигляд:

(1.36)

де П_ВС – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин; М_Л – обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (т); М_П – обсяг понадлімітного викиду (різниця між об’ємом фактичного викиду і значенням ліміту) і-ої забруднюючої речовини, (т); К_Н – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин – 5; Н_б – норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини (грн/т); значення нормативів для деяких речовин подані в табл. 1.3–1.5; К_НАС – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту, наведений у табл. 1.6; К_Ф – коригуючий коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведений у табл. 1.7.

Таблиця 1.3 – Нормативи збору за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, грн/т
1	2
Азоту оксиди	80
Аміак	15
Ангідрид сірчистий	80
Ацетон	30
Бенз(о)пірен	101807
Бутилацетат	18
Ванадію п’ятиокис	300
Водень хлористий	3
Вуглецю окис	3

Продовження таблиці 1.3

1	2
Вуглеводні	4,5
Газоподібні фтористі сполуки	198
Тверді речовини	3
Кадмію сполуки	633
Марганець та його сполуки	633
Нікель та його сполуки	3225
Озон	80
Ртуть та її сполуки	3390
Свинець та його сполуки	3390
Сірководень	257
Сірковуглець	167
Спирт н-бутиловий	80
Стирол	584
Фенол	363
Формальдегід	198
Хром та його сполуки	2147

Таблиця 1.4 – Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин

стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності

(для неосновних забруднювачів)

Клас небезпечності	Норматив збору, грн/т
І ІІ ІІІ ІV	572 131 19,5 4,5

Таблиця 1.5 – Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин

стаціонарними джерелами забруднення залежно від ОБРВ

для тих речовин, для яких не встановлені класи небезпечності)

ОБРВ мг/м^3	Норматив збору, грн/т
Менше 0,0001 0,0001–0,001 (включно) 0,001–0,01 (включно) 0,01–0,1 (включно) Від 0,1 і більше	24078 2063 285 80 3

Для тих речовин, для яких не встановлені ані класи небезпечності, ані ОБРВ, норматив встановлюється як за викид речовин І класу.

Таблиця 1.6 – Коефіцієнт чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чол.	Коефіцієнт
До 100	1
100–250	1,2
250–500	1,35
500–1000	1,55
Більше 1000	1,8

Таблиця 1.7 – Коригувальні коефіцієнти залежно від

народногосподарського значення населеного пункту

Типи населених пунктів	Коефіцієнт
Організаційно-господарські і культурно-побутові центри місцевого призначення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, поселення і села)	1,00
Багатофункціональні центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканські й обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)	1,25
Населені пункти, віднесені до курортних	1,65

Для пересувних джерел забруднення

, (1.38)

де М_і – кількість використаного пального і-го виду (т); Н_б – норматив збору за тону пального (грн/т), табл. 1.8; К_НАС – коригувальний коефіцієнт, табл. 1.6; К_Ф – коригувальний коефіцієнт, табл. 1.7.

Таблиця 1.8 – Нормативи зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пресувальними джерелами

Вид пального	Нормативи зборів, грн/т
	автомобільний транспорт	залізничний транспорт
Дизельне пальне	4,5	4,5
Бензин: етиловий неетиловий	6 4,5	– –
Стиснений природний газ	3	–

Приклад 1.1. Розрахувати виділення забруднюючих речовин при механічній обробці (подрібненні) твердих матеріалів та визначити платню за забруднення атмосфери. На дільниці підготовки сировини працюють дві дробарки – безперервної дії для підготовки сировини та періодичної дії для подрібнення та повернення у склад сировини відходів виробництва, утворених в подальших стадіях процесу. Перша з них має питоме масове виділення забруднюючих речовин g_м1= 0,1 г/кг, продуктивність Q₁= 5,0 т/год, тривалість безперервної роботи t₁ = 7 год/добу, кількість днів роботи N₁ = 250 днів/рік. Друга дробарка (періодичної дії) має такі характеристики: питоме масове виділення забруднюючих речовин g_м2 = 0,15 г/кг, величина разового завантаження Р = 200 кг/цикл, тривалість виробничого циклу Т = 10 хв, тривалість роботи t₂ = 2 год/добу, кількість днів роботи N₂ = 250 днів/рік.

Розв’язання. Питоме виділення забруднюючих речовин при роботі першої дробарки:

g₁=g_м1Q=0,10·5000=500 г/год.

Те ж для другої дробарки:

г/год.

Максимальне разове виділення пилу:

г/с.

Валовий викид пилу:

М=(g₁t₁N₁+g₂t₂N₂)·10^–6=(500·8·250+180·2·250)·10^–6=1,09 т/рік.

Платня за забруднення атмосферного повітря пилом складатиме:

П_ВС = 1,09·3·1,8·1,25 = 7,36 грн,

де 3 – норматив збору за викид 1 т пилу згідно із табл.1.3. грн/т; 1,8 –коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту згідно з табл.. 1.6; 1,25 – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту згідно із табл. 1.7.

Варіанти завдань для самостійної роботи наведені в табл. 1.9.

Таблиця 1.9 – Варіанти завдань для самостійного розв’язання

Варіант	Дробарка безперервної дії				Дробарка періодичної дії					Чисельність населення, тис. чол.	Народногосподарське значення населеного пункту
	gм1, г/кг	Q1, т/год	t1, годин	N1, діб	gм2, г/кг	Р, кг	Т, хвилин	t2, годин	N2,діб
1	0,10	10	12	365	0,15	100	5	6	250	50	3
2	0,11	20	13	360	0,16	150	6	7	245	150	1
3	0,12	30	14	350	0,17	200	7	8	240	200	1
4	0,13	40	15	345	0,18	250	8	9	235	300	2
5	0,14	50	16	340	0,19	300	9	10	230	350	3
6	0,15	60	12	335	0,20	100	10	11	225	400	2
7	0,16	10	13	330	0,21	150	11	12	220	450	2
8	0,17	20	14	325	0,22	200	12	6	215	550	2
9	0,18	30	15	320	0,23	250	13	7	210	600	2
10	0,19	40	16	315	0,24	300	14	8	205	650	2
11	0,20	50	12	310	0,25	100	15	9	200	700	2
12	0,10	60	13	305	0,26	150	5	10	195	750	2
13	0,11	10	14	300	0,27	200	6	11	190	800	2
14	0,12	20	15	295	0,28	250	7	12	185	850	2
15	0,13	30	16	290	0,29	300	8	6	180	900	2