ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3 1. ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ: МЕТОДИ ТА ЧИННИКИ………………4

1.1 Зовнішнє середовище…………………………………………..……….5

1.2 Технологія роботи……………………………………...…………..…….7

1.3 Стратегічний вибір…………………………………………...….……….9 2. ЕЛЕМЕНТИ ПРОЕКТУВАННОРГАНІЗАЦІЇ………………………………....11

2.1 Поділ праці й спеціалізація…………………………………………..…12

2.2 Департаментизація й кооперація………………………………….....…12

2.3 Зв'язки між частинами й координація………………………….………15

2.4 Масштаб керованості й контролю……………………………………..17

2.5 Ієрархія організації і її ланки, розподіл прав……………………..…...18

2.6 Централізація й децентралізація…………………………..……...….19

2.7 Диференціація й інтеграція………………………………………...…...20

2.8 Теоретичні питання структури управління організацією

2.8.1 Суть організаційних структур управління та принципи їх побудови………………………………………………………………..

2.8.2 Порівняльна характеристика організаційних структур управління організацією

2.8.3 Фактори вибору організаційних структур управління

3. АНАЛІЗ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЙ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………….22

3.1 Аналіз ситуації на підприємстві ТОВ “Зоя”………………………….22

3.2 Аналіз організаційной структури підприємства ТОВ “Зоя”………...24

3.3 Вдосконалення організаційної структури управління ТОВ ‘’Зоя’’.....37

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...40

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………….…………………………………………..........41

ВСТУП

Обрана для дослідження тема «Аналіз організаційних структур управління сучасними підприємствами в Україні »,тому що є актуальною, оскільки саме структура організації повинна забезпечити реалізацію її стратегії, взаємодію організації із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення основних задач організації. І в широкому розумінні задача менеджерів при цьому полягає в тому, щоб обрати ту структуру, яка найкраще відповідає цілям і задачам організації, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, що впливають на неї.

За умов адміністративно - командної економіки проблема відповідності організаційної структури управління цілям і задачам організацій, а також внутрішнім та зовнішнім факторам, які впливають на неї не вивчалася. Існували організаційні структури бюрократичного типу з жорсткими ієрархічними зв’язками, високим ступенем формалізації, Централізованим прийняттям рішень. Дана структура вважалася ідеальною і ефективною. В той же час, зовсім не бралися до уваги, що організаційна структура і її управління не можуть бути стабільними, вони постійно змінюватися і вдосконалюватися у відповідності з умовами які постійно змінюються.

Мета роботи полягає у дослідженні та аналізі організаційних структур управління підприємства, розробці шляхів вдосконалення та поліпшення праці

Задачі проекта:

1. розкрити сутність організаційних структур управління;

2. охарактеризувати та порівняти організаційні структури управління, та дослідити організаційну структуру управління ТОВ “ Зоя”;

3. та запропонувати заходи по вдосконаленню організаційних структур управління ТОВ “ Зоя”;

1. ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ: МЕТОДИ ТА ЧИННИКИ

Можна виділити чотири групи ситуаційних чинників, які впливають на процес пошуку найбільш ефективного поєднання організаційних змінних:

• стан зовнішнього середовища;

• технологія роботи всередині організації;

• стратегічний вибір керівництва організації по відношенню до її цілей;

- поведінка працівників.

Стратегічний вибір

• Ідеологія управління

• Типи споживачів

• Типи ринків збуту і територіальне розміщення виробництва

ТЕХНОЛОГІЯ РОБІТ

• Невизначеність за строками початку робіт та місцю їх виконання

• Невизначеність в способі виконання роботи

ПОВОДЖЕННЯ ПРАЦІВНИКА

• Потреби

• Кваліфікація

• Умотивованість

Рис. 1.1 Ситуаційні чинники проектування організації.

Вказані чинники можуть окремо чи у взаємодії впливати на рішення з питань проектування організації.

1. Зовнішнє середовище

Інколи різниця між організаціями полягає в тому, яке середовище оточує ту чи іншу організацію.

Зовнішнє середовище складається з двох рівнів:

• загальне оточення;

• безпосереднє оточення.

Інститути зовнішнього середовища, які безпосередньо контактують з даною організацією, є чи організаціями, чи індивідуумами (приватними особами). Вони виконують роль посередників між силами загального оточення та частинами чи підрозділами організації, формуючи через задачі, які вони вирішують, попит на будь-яку функцію організації.

Виявлення цих інститутів є першим кроком у проектуванні організації, тому що допомагає визначити в першому наближенні основні функціональні частини чи підрозділи організації, які здійснюють прямий контакт з ними. Другим кроком є оцінка характеристик цих інститутів та їх важливості для організації. Зовнішнє середовище характеризується:

Складністю. Складність зовнішнього середовища визначається тим, як багато чинників впливає на проектування організації та наскільки вони схожі між собою.

Динамізмом. Динамізм зовнішнього середовища характеризується тим, як швидко змінюються фактори, які впливають на проектування організації. Чи залишаються вони сталими, стабільними, чи змінюються, нестабільні.

У теперішній час переходу до ринкової економіки на підприємства з боку споживачів, постачальників впливають нові вимоги, які змінюються. Тому багато підприємств переглядає свою структуру, створюються нові підрозділи, скорочуються ті підрозділи, які втратили контакт із зовнішнім середовищем. Така двомірна класифікація чинників зовнішнього середовища, які впливають на проектування організації, дозволяє виявити чотири типи ситуацій, кожна з яких відповідає певному виду бізнесу [1].

1. Ситуація, що характеризується низькою невизначеністю, є найбільш сприятливою для керівництва організації.

Чинників мало, вони схожі та не змінюються. Приклад: виробництво гравію.

2. Ситуація помірної невизначеності є більш напруженою для керівництва. Висока ступінь складності зовнішнього оточення вносить елемент ризику в процес прийняття рішень. Потрібна підготовка, досвід.

Чинників багато, вони не схожі та не змінюються. Приклад: переробка сировини.

3. Ситуація помірно високої невизначеності вимагає від керівництва гнучкості, тому що змінюється характер взаємодії з факторами зовнішнього середовища. Схожість полегшує за допомогою ЕОМ приймати вірні рішення.

Чинників мало, вони схожі, але постійно змінюються.

4. Ситуація високої невизначеності - найбільша складність для прийняття рішень. Зовнішнє середовище повне невизначених ситуацій.

Чинників багато, вони не схожі та постійно змінюються.

Кожна з розглянутих ситуацій вимагає особливого вирішення щодо структури організації.

. 1 Ситуація низької невизначеності Факторів мало Фактори схожі Фактори не міняються (виробництво солі)	2 Ситуація помірної невизначеності Факторів багато Фактори не схожі Фактори не міняються (нафтопереробка)
Ситуація помірковано високої невизначеності Факторів мало Фактори схожі Фактори постійно міняються (товари народного споживання) 3	Ситуація високої невизначеності Факторів багато Фактори не схожі Фактори постійно змінюються ( виробництво ЕОМ ) 4

Рис. 1.2 Основні типи ситуації у залежності від характеру факторів (чинників) зовнішнього середовища.

Кожна з ситуацій потребує свого специфічного підходу до проектування організацій і їх частин. Очевидно, виробництво електронної техніки високої якості можливе тільки для складних організаційних структур. З іншого боку, така складність навряд чи знадобиться солеварному виробництву.

Зовнішнє середовище характеризують складність і динамізм.  Складність зовнішнього оточення визначається тим, як багато чинників впливає на проектування організації і наскільки ці чинники схожі між собою.

Динамізм зовнішнього оточення характеризується тим, як швидко змінюються чинники, що впливають на проектування організації. Чи залишаються вони в головному незмінними, стабільними, або ж вони змінюються, не стабільні. У нашій країні в зв'язку з переходом до ринкової економіки на переважну більшість підприємств із боку споживачів, постачальників, банків, трудових ресурсів і т.д. почали впливати нові вимоги, що сильно змінилися під плином часу. У зв'язку з цим багато підприємств почало переглядати схеми своєї побудови, створювати нові підрозділи, вносити зміни в роботу існуючих служб, скорочувати ті з них, у яких зник контакт з інститутами зовнішнього середовища[2].

Двомірна класифікація чинників зовнішнього середовища, що впливають на проектування організації, дозволяє виявити чотири типи ситуацій, кожен з яких найбільше відповідає тому або іншому виду бізнесу. Ситуація, що характеризується низькою невизначеністю є найбільш сприятливою для керівництва організацією.