4. Діяльність учнів на уроці. Структура процесу засвоєння знань учнями.

Внутрішній процес засвоєння знань складається з таких ланок: сприймання - осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.

1. Сприймання – відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, які впливають у цей момент на органи відчуття.

2. Осмислення навчального матеріалу – процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законів.

3. Розуміння – встановлення зв’язків між явищами та процесами, з’ясування складу, призначення, виявлення причин явищ або розкриття різноманітних залежностей.

4. Узагальнення – передбачає виділення та об’єднання найбільш значимих рис предметів та явищ.

5. Закріплення – спеціальна робота вчителя, яка забезпечує міцне запам’ятовування, поглиблює знання, здійснює їх перенесення у нові ситуації, розвиває навчально-пізнавальні вміння та навички.

6. Застосування – вміння застосовувати знання на практиці у навчальному процесі.

Ефективність засвоєння учнями навчального матеріалу безпосередньо залежить від мотивації учіння, рівня розвитку емоційної сфери школярів. Велике значення у процесі засвоєння належить самостійній і творчій активності школярів.

3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі.

Структура організації внутрішньошкільного контролю складається з таких етапів: 1) визначення мети і об’єкта контролю; 2) складання плану перевірки; 3) вибір видів і методів контролю; 4) констатування фактичного стану справ; 5) об’єктивна оцінка цього стану; 6) висновки, що випливають з оцінки даного стану; 7) рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу або ліквідації недоліків; 8) повторний контроль за виконанням рекомендацій.

Контроль за станом викладання навчальних предметів. Мета такого контролю – підвищення якості викладання учителем навчальних предметів і якості знань, умінь, навичок та вихованості учнів. У річному плані роботи загальноосвітнього навчального закладу вказано перелік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчати, а також строки вивчення, хто буде вивчати (директор чи заступник директора з навчально-виховної роботи), і у якій формі будуть заслуховуватися результати контролю: на засіданні педагогічної ради чи узагальнюватимуться у наказі.

У ході перевірки стану викладання навчального предмета вивчаються такі питання:

– якість та ефективність уроків учителя; якість знань, умінь і навичок учнів;

– виконання вчителем навчальних планів і програм;

– організація позакласної роботи з предмета;

– участь учителя в різних формах методичної роботи.

Аналіз уроку виконує ряд функцій: контрольну (допоміжну), навчальну (основну), виховну (допомагає учителеві визначити напрямки самоосвіти). Тому аналізуючи урок потрібно дати чітку характеристику науковості матеріалу, що вивчається, відповідність його навчальній програмі, якість одержаних учителем у вузі знань, умінь і навичок (контрольна функція); відповідність методів, форм навчання рекомендаціям науки, передового педагогічного досвіду, досягнення і недоліки в роботі вчителя, дати конкретні рекомендації щодо підвищення педагогічної майстерності вчителя (навчальна функція); оцінити ділові та етичні якості учителя, культуру мовлення тощо (виховна функція).

Загальні вимоги до аналізу уроку:

1) науковість (опора на психолого-педагогічну науку, передовий педагогічний досвід);

2) глибина і всесторонність (урахування взаємозв’язку всіх компонентів уроку);

3) взаємозв’язок з попередніми уроками теми;

4) об’єктивність оцінки уроку;

5) урахування специфіки даного предмета;

6) висновки і пропозиції.

Підготовка до відвідування уроку.

Директор школи або його заступник з навчально-виховної роботи, плануючи відвідування уроків, визначають мету відвідування.

Наведемо приклади орієнтовних цілей відвідування уроку.

1. Проаналізувати ефективність використання на уроці форм і методів навчання.

2. Виявити оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчальної діяльності учнів.

3. Визначити результативність використання методів і прийомів контролю за рівнем навчальних досягнень учнів.

4. Проаналізувати результативність роботи вчителя з розвитку усного мовлення учнів.

5. Визначити результативність формування на уроці загальнонавчальних умінь і навичок.

6. Вивчити роботу вчителя з розвитку обчислювальних навичок на уроках математики.

7. Проаналізувати ефективність роботи вчителя англійської мови із закріплення учнями мовного матеріалу.

8. Проаналізувати роботу вчителя щодо попередження неуспішності учнів.

Перед відвідуванням і спостереженням уроків директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) знайомиться з програмними вимогами з даного навчального предмета, зі змістом навчального матеріалу в підручниках, посібниках, з методичними рекомендаціями, статтями в предметних журналах щодо вивчення окремих тем, з методичними листами Міністерства освіти і науки, з передовим педагогічним досвідом з даного предмета, на основі записів у журналі встановлює, який матеріал уже вивчено, що задано додому, яка система оцінок учнів. Переглядає висновки і пропозиції попередніх відвідувань уроків у даного вчителя. Визначає форму особистої перевірки знань учнів, відбирає необхідний для цього матеріал.

Використання схеми спостережень за уроком сприяє раціональній організації праці керівництва школи, дає змогу здійснити поетапну оцінку ходу уроку, діяльності учителя і учнів, виділити позитивні сторони уроку, творчі знахідки вчителя, що заслуговують вивчення і впровадження у практику, а також недоліки уроку (якщо такі є), сформулювати висновки і пропозиції на адресу вчителя. Запис спостережень за уроками директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи ведуть кожен окремо у книзі запису наслідків внутрішнього контролю.

Аналіз уроку повинен починатися самоаналізом учителя, який можна проводити за такою схемою:

1. Клас, тема уроку, тип уроку і його структура.

2. Місце уроку в системі уроків з даної теми, його зв’язок з попереднім.

3. Коротка психолога-педагогічна характеристика класу. Врахування особливостей невстигаючих і сильних учнів під час планування уроків.

4. Вибір змісту, форм і методів роботи на уроці у відповідності до мети уроку.

5. Раціональність використання часу уроку. Логічний зв’язок між етапами уроку.

6. Доцільність вибору дидактичного матеріалу, ТЗН, наочних посібників та результативність їх використання.

7. Форми і методи контролю знань, умінь і навичок учнів. Організація корекції знань учнів.

8. Психологічний мікроклімат на уроці.

9. Оцінка результативності уроку (чи вдалося реалізувати всі завдання уроку, які допущено недоліки, шляхи їх подолання).

Директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи аналіз кожного уроку проводять індивідуально з кожним учителем. Обговорення повинно бути принциповим і вимогливим, але коректним і доброзичливим. Для аналізу уроку можна використати таку схему.

Схема аналізу уроку

1. Загальні відомості про урок. Дата, клас, предмет, кількість учнів за списком, скільки присутніх, який урок по порядку.

Обстановка в класі: чистота, освітленість приміщення, його провітреність, порядок у класі, готовність учнів до уроку.

Обладнання: підготовленість наочних посібників, їх доцільність і необхідність на уроці, підготовленість дошки. Початок уроку, привітання класу з вчителем. Чи витрачав учитель час на організацію класу, встановлення порядку і дисципліни.

Тема уроку. Мета уроку: правильність визначення навчальної, виховної і розвивальної мети уроку. Мета відвідування уроку.

2. Тип і структура уроку. Доцільність вибору навчальної мети уроку, Місце уроку в системі занять з даного розділу. Зв’язок уроку з попереднім, як він реалізовувався. Відповідність структури уроку даному типу уроку, які відхилення виявлені і чим вони зумовлені. Послідовність окремих етапів уроку. Забезпечення цілісності і завершеності уроку. Як підводяться підсумки.

3. Зміст уроку, відповідність його програмі. Зв’язок навчального матеріалу з сучасністю. Використання міжпредметних зв’язків. Як здійснювалося формування працелюбності, почуття поваги до людей, праці. Розвиток інтелектуальних здібностей, моральних і естетичних почуттів учнів. Використання дидактичних матеріалів і обладнання кабінету. Чи досягнутий ріст або вдосконалення знань, умінь і навичок учнів на основі раніше засвоєного матеріалу.