Реферат на тему:

«Українська наукова мова.Вимоги до мови наукового тексту.Вибір граматичної форми у наукових текстах»

Зміст:

1.Стилістичні вимоги до оформлення наукових робіт українською мовою.

2.Мовно-літературне та технічне оформлення наукового дослідження.

3.Цитування в аспекті індивідуального мовного стилю вченого.

4.Бібліографічний пошук.

5.Укладання бібліографії дослідницької праці.

6.Правила оформлення покликань.

7.Оформлення ілюстративного та цифрового матеріалу.

8.Типові помилки під час оформлення наукової роботи.

9.Плагіат у цифровому світі.

10.Різноманіття видів плагіату.

11.Виявлення плагіату,антиплагіатні програми.

12.Мовні засоби щодо запобігання плагіату.

1. Стилістичні вимоги до оформлення наукових робіт українською мовою.

Негативом багатьох учнівських науково-дослідницьких робіт є недоліки щодо стилю викладу матеріалу та недоліки в мовленнєвому оформленні.

Потрібно пам'ятати, що наукова робота вимагає наукового викладу матеріалу. Мова наукових праць характеризується досить високим ступенем стандартизації. Вона чітко відображає рівень науково-технічного прогресу, впливає на розвиток мислення людини, виробляє здатність стандартизувати, узагальнювати явища дійсності й розвивати розумові здібності. Основна функція наукового стилю-повідомлення. Вона полягає в доведенні теорій, обгрунтуванні гіпотез, у повідомленні наслідків дослідження, класифікації, поясненні явищ.

Науковий стиль характеризується широким використанням термінології як загальної, так і спеціальної. Для нього характерне вживання великої кількості абстрактних і запозичених слів. Своєрідною в науковому стилі є його будова, бо складні думки й логічні взаємозв'язки між ними потребують відповідного граматичного оформлення. Загальними ознаками цього стилю є логічність, чіткість, точність, послідовність викладу.

Серед стилістичних помилок виділяють:

1. повторення без потреби тих самих слів або спільнокореневих;

2. плеоназми - словосполучення, в яких частково збігаються лексичні значення слів. У плеоназмах одне слово, як правило, зайве ("передовий авангард" - "авангард" і називає тих, хто попереду);

3. невмотивоване вживання розмовних слів, жаргонізмів; діалектизмів, мовних штампів ("червоною ниткою проходить") русизмів, скалькованих з російської мови слів ("міроприємство" замість "захід"), стійких висловів ("приймати участь" замість "брати участь");

4. пишномовність висловлювання, штучні красивості, зайва емоційність, персоніфікація;

5. створення невдалих порівнянь;

6. невиправдане поєднання елементів різних стилів;

7. одноманітність початків речень і абзаців;

8. невдале використання засобів організації тексту.

До граматичних помилок належать:

1. лексичні (вживання слова у невластивому йому значенні, невдале використання багатозначних слів, що призводить до двозначності сплутування паронімів);

2. морфологічні (порушення правил творення слів, помилки ч відмінкових закінченнях та ін., наприклад, "передсмертельні слова") "ходити по хатам");

3. синтаксичні (неправильне узгодження слів; порушення порядку слів) неправильне вживання дієприслівникових зворотів. Наприклад: "письменники і поети"; "повернувшись додому, хвіртка була зачиненою") Інші види помилок (орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні) пов'язані з порушенням правил вимови й написання слів, інтонування речень розстановки розділових знаків.

Серед недоліків науково-дослідницьких робіт можна виділити й такі: безсистемність викладу; смислові розриви у викладі змісту, незавершеність, необґрунтованість висловлених думок, безпідставне виділення абзаців та ін.