1.Ділова комунікація.

Поняття ділової комунікації

В даний час в науках гуманітарного циклу існує велика кількість визначень поняття "комунікація". У контексті даного підручника ми припускаємо використовувати наступне визначення.

Комунікація (від лат. Communicatio, повідомлення) - специфічний акт обміну інформацією, процес передачі емоційного та інтелектуального змісту.

З точки зору соціальної психології, комунікація - це процес передачі інформації від відправника до одержувача. Мета відправника полягає в тому, щоб надати на одержувача той чи інший вплив, передаючи певне повідомлення. Одержувачу для розуміння інформації необхідно розкодувати (декодувати) повідомлення. Таким чином, повний одиничний цикл комунікації складається з почергових ходів партнерів.

Ділова комунікація - це процес взаємодії, спрямований на оптимізацію того чи іншого виду предметної діяльності: виробничої, наукової тощо У діловій комунікації партнер по спілкуванню завжди виступає як особистість, значима для іншого.

Основними завданнями ділової комунікації можуть бути продуктивну співпрацю, прагнення до зближення цілей, поліпшення партнерських відносин.

4.Навички академічної дискусії,полеміки.

Кожна людина мислить по-своєму. Ось чому не завжди можна легко досягти згоди в бесідах і суперечках. З іншого боку – це чудово, коли інтелектуальне різноманіття вступає в боротьбу заради пошуку істини.

Суперечка – це боротьба двох протилежних думок. Іноді навіть з малозначних питань. Тому суперечка розглядається як більш загальне родове поняття, в яке можна включати дискусію й полеміку, тобто дискусію й полеміку можна розглядати як особливі види суперечки.

Суперечка, дискусія, полеміка за своєю суттю подібні. Це види діалогів або монологів, у яких відбуваються зіставлення, зіткнення різних точок зору. Це форми інтелектуального спілкування, завдання яких: встановлення істини, вироблення вірних наукових поглядів і спростування відсталих; виявлення й подолання недоліків; формування активної життєвої позиції. Кожен із цих видів інтелектуального діалогу має свої особливості.

Вести діалог, дискусію або полеміку – вибір конкретної форми, в якій буде вестися обговорення якогось предмета, – залежить від багатьох конкретних обставин. Жодна з цих форм не краща й не гірша за іншу, кожна з них добра в свій час і на своєму місці.

Дискусія – одна з найважливіших форм комунікації, метод вирішення суперечливих проблем і своєрідний спосіб пізнання.  Вона дозволяє краще зрозуміти те, що не є повною мірою ясним і не знайшло ще переконливого обгрунтування. І якщо навіть учасники дискусії не приходять у підсумку до згоди, вони безумовно досягають у ході дискусії кращого взаєморозуміння.

Користь дискусії ще й у тому, що вона зменшує момент суб'єктивності. Переконанням окремої людини або групи людей вона повідомляє про загальну підтримку й тим самим певну обгрунтованість.

Дискусія являє собою серію тверджень, по черзі висловлюваних кількома особами, які спілкуються між собою. Заяви учасників дискусії повинні належати до одного й того ж предмету або теми. Це надає спілкуванню необхідну зв'язність. Тема дискусії формулюється з деякого твердження. Воно – витік дискусії, її вихідний пункт.

Мета дискусії – досягнення певного ступеня згоди її учасників щодо певної теми. Засоби, що їх використовують в дискусії, повинні визнаватися всіма, хто бере в ній участь.

У кожного з учасників дискусії є певні уявлення щодо обговорюваного предмета. Завдання дискусії – відшукання такого загального уявлення про цей предмет, яке спиралося б на приватні уявлення учасників і визнавалося ними всіма.

Із цим пов'язана одна специфічна риса дискусій: їх підсумок – не сума всіх наявних уявлень, а щось більш вузьке, лише те, що є загальним для різних уявлень. Зате це загальне виступає вже не як чиясь приватна думка, а як щось більш об'єктивне, підтримуване всіма учасниками обговорення.

Полеміка багато в чому подібна до дискусії й істотно відрізняється від останньої у відношенні як своєї мети, так і засобів, що застосовуються.

Мета полеміки – не досягнення згоди, а перемога над іншою стороною, утвердження власної точки зору. Засоби, що вживаються в полеміці, не обов'язково повинні бути настільки нейтральними, щоб з ними погоджувалися всі учасники. Кожен із них застосовує ті прийоми, які знаходить потрібними для досягнення перемоги, і не рахується з тим, наскільки вони відповідають уявленням інших учасників полеміки щодо припустимих прийомів суперечки.

Полеміку можна порівняти з військовою грою, коли передбачається, що «супротивник» буде погоджуватися з застосовуваними проти нього засобами. В дискусії ж припустимо спиратися тільки на засоби, що визнаються іншою стороною.

Публічна суперечка як колективний спосіб з'ясування істини отримав застосування й розвиток ще в античності. Один із засновників ораторського мистецтва, стародавній філософ Аристотель (IV століття до н. е.), який вважається творцем теорії суперечки, так класифікував її різновиди:

діалектика – мистецтво сперечатися з метою з'ясування істини;

еристика – мистецтво за будь-яких умов залишитися правим у суперечці;

софістика – прагнення досягти перемоги в суперечці шляхом навмисного використання неправдивих аргументів.

6.Написання резюме,мотиваційного листа,дослідницької пропозиції.

Як написати мотиваційний лист?

Основною метою мотиваційного листа є зацікавити роботодавця прочитати резюме і пояснити, чому ви хочете працювати в компанії, які переваги ви можете принести, щоб в результаті вас запросили на співбесіду.

1. У заголовку мотиваційного листа зазначте свою контактну інформацію, потім привітання.

2. Вкажіть посаду, на яку ви претендуєте і джерело інформації про відкриту вакансію.

3. Згадайте, чому ви зацікавлені в цій посаді і компанії.

4. Відповідно до інформації, що міститься у вашому резюме про ваш досвід, поясніть, як ваш досвід і кваліфікація підходять цій роботі.

5. Зателефонуйте, щоб вас запросили на інтерв'ю і вкажіть час, який вам підходить.    

Кілька порад щодо написання мотиваційного листа

• Поясніть, чому ви відправляєте резюме.

• Не посилайте резюме без мотиваційного листа.

• Розкажіть, як конкретно ви дізналися про вакансію або компанію - флаєр у вашому відділі, веб-сайт, через друга, який працює в організації.

• Переконайте читача прочитати ваше резюме.

• Найперше, що побачить рекрутер, це ваш мотиваційний лист, тому він повинен бути дуже добре написаний і спрямований на цього роботодавця.

• Зверніть увагу вашого роботодавця на елементи вашого професійного профілю: освіта, лідерські якості, досвід, який відповідає вимогам, що пред'являються до роботи, яку Ви шукаєте. Будьте як можна більш конкретним і використовуйте приклади.    

Мотиваційний лист – приклад

Ваші контактні данні Адреса компанії

Шановний (а) пане (пані),

Вступний абзац: вкажіть, чому ви пишете, як ви дізналися про компанію або вакансію, і основну інформацію про себе.

Другий абзац: ви повинні пояснити, чому ви зацікавлені в цьому роботодавці або виді роботи, яку пропонує роботодавець. Продемонструйте, що ви достатньо поінформовані про роботодавця або вакансію. Вкажіть конкретну кваліфікацію, яка відповідає вимогам, що пред'являються до роботи - зосередьтеся на тому, що ви можете зробити для роботодавця. Це можливість детально пояснити пункти вашого резюме.  Згадайте про те, що ваше резюме додається.

Третій абзац: вкажіть, що ви хотіли б отримати запрошення на інтерв'ю або домовитися про зустріч з роботодавцем і дізнатися більше про робочі місця і планів щодо набору працівників. Скажіть, що ви з радістб надасте роботодавцю необхідну інформацію. Подякуйте роботодавцеві за розгляд Вашої кандидатури.

Чекаю з нетерпінням на співпраці з вами і найкращими побажаннями

Дата та підпис

Дослідницька пропозиція – це науковий текст обсягом до 5 сторінок, підготовлений вступником до аспірантури, в якому обґрунтовується тематика майбутнього дисертаційного дослідження, його актуальність, стан розробки у вітчизняній та зарубіжній науці; можливі шляхи розв’язання поставлених задач тощо. Дослідницька пропозиція має продемонструвати вміння майбутнього аспіранта формулювати оригінальні ідеї, його обізнаність із перспективними науковими студіями у філологічній науці, навички аналітичного мислення та наукового письма, здатність аргументувати свою думку й переконати предметну комісію в доцільності здійснення запропонованого дослідження.

 

Структура дослідницької пропозиції

 

1.Назва дослідження.

2.Анотація дослідження (до 500 слів): стислий виклад дослідницької проблеми та запропонованих шляхів її розв’язання з ключовими словами, які обов’язково повинні міститися в тексті анотації.

3.Загальний опис дослідження:

• Актуальність обраної теми

• Обґрунтування наукової новизни

• Теоретична значущість

• Предмет та об’єкт дослідження

• Мета дослідження

• Завдання

• Очікувані результати

• Аналітичний огляд основних наукових праць за темою дослідження.

4.Методологія та методи дослідження.

5.План реалізації дослідження – за роками.

Список літератури (від 20 позицій): подається на окремому аркуші і містить наукові джерела, які відображають тематику і актуальність запропонованого вступником дослідження.

Дослідницька пропозиція оцінюється фаховою комісією Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на вступному іспиті зі спеціальності як його складова за таким критеріями (максимальна оцінка – 30 балів):

• Наукова новизна та актуальність обраної теми;

• Аргументованість викладу.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ (максимальна оцінка –– 30 балів)

 

	Наукова новизна
0–5	Заявлена проблема, її аспекти, що пропонується дослідити, методи, за допомогою яких заплановано її вирішувати, не є новими. Тема розроблена у дослідженнях інших авторів.
6–10	Заявлена проблема не є новою, але виділено нові її аспекти або ж запропоновано ті методи дослідження, які раніше для її вивчення не використовували.
11–15	Заявлена проблема та її аспекти, що їх пропонується дослідити, є новими.
	Аргументованість викладу
0–5	Огляд літератури є механічним переліком імен та праць дослідників, які стосуються заявленої проблеми. Зміст тексту викладено безсистемно, не всі необхідні компоненти структури дослідницької пропозиції представлено, окремі змістові частини тексту повторюються або ж суперечать одна одній. Автор ніяк не обґрунтовує тези, які висловлює.
6–10	Огляд літератури є послідовним переліком праць із заявленої проблеми з поодинокими коментарями автора. Структура тексту в цілому струнка, не вистачає 1-2 компонентів структури дослідницької пропозиції, наявні 1-2 випадки логічної незв’язності викладу чи необґрунтованої повторюваності окремих тез. Іноді автор робить спробу обґрунтувати свої тези, але подеколи припускається логічних чи фактологічних помилок.
11–15	Огляд літератури виконано як системний аналіз ідей, пов’язаних із заявленою проблемою; автор демонструє спроможність формулювати власні аргументовані гіпотези, визначати перспективність теми, а також робити на підставі цього аналізу власні висновки. Структура тексту дослідницької пропозиції струнка, наявні усі її необхідні компоненти, змістові частини  представлені в логічній послідовності, не повторюються і не суперечать одна одній. Тези, що їх висловлює автор, підкріплені логічними міркуваннями чи фактичним матеріалом.

Дослідницьку пропозицію подавати в роздрукованому (разом з усіма документами до к. 87) та електронному (на адресу [e-mail]) варіантах для перевірки на плагіат.

За дослідницькі пропозиції, в яких було виявлено плагіат, а також за ті, які не пройшли відповідну перевірку, на вступному іспиті зі спеціальності бали нараховано не буде. 

дним з основних завдань претендента є привернути увагу працедавця. Від цього як він це зробить, буде залежати багато що. Резюме — один з найефективніших інструментів пошуку роботи. Воно є коротким викладом найбільш важливих для потенційного працедавця фактів Вашої біографії, в основному пов'язаних з вашим досвідом роботи, навиками і знаннями. На вивчення резюме в середньому витрачається не більше 1-2 хвилин, тому дуже важливо відразу привернути увагу працедавця, зацікавити його і побудити призначити вам співбесіду. При створенні резюме потрібно пам'ятати про те, що воно стане вашою візитною карткою і повинно виділяти вас зі всього потоку людей, що шукають роботу. Вашій увазі пропонується декілька правил написання резюме.