ОснАкПис2ФМЕБойко13м

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ №2

з дисципліни: “Основи академічного письма”

Виконала

Студентка 13 групи ФМЕ

Бойко Надія Олександрівна

Перевірила

Кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри М та ППП

Ковальчук Галина Володимирівна

Одеса-2020

Завдання 1. Складіть конспект до теми № 23 «Поняття про текст», теми № 24 «Текст як форма існування наукового знання». Запишіть у робочих зошитах. Теоретичний матеріал міститься у навчальному посібнику: Українська мова та культура мовлення: навч посіб. / Т.Б. Гриценко. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 536 с. (Див. с. 138-147).

23. Поняття про текст

Сучасні поняття тексту:

1. Реально висловлене речення або сукупність речень

2. Уся сума актів мовлення, створених колективом носіїв цієї мови

3. Текст — водночас і процес вирішення екстралінгвістичних завдань мовними засобами, і продукт цього вирішення

4. Текст — це об'єднана смисловим зв'язком послідовність одиниць мовлення: висловлень, абзаців, розділів та інше.

Письмово зафіксований і структурно оформлений текст, який з'явився в процесі спілкування слугує об'єктом для досліджень. Тобто, текст — це організований за законами даної мови завершений комунікативний акт.

Текст — писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у ближчій перспективі смисловими і формотворчо-граматичним зв'язками , а в загально композиційному, дистантному плані — спільною темою і сюжетною заданістю.

Складові тексту :

1. речення, поєднані між собою;

2. надфразові єдності або складні синтаксичні цілі

• текстовий суб'єкт С (частина подібна до підмета і логічного суб'єкта

• текстовий предикат П(частина подібна до присудка і логічного предиката)

С означає те, про що говориться в тексті . П — це те, що говориться в тексті про текстовий суб'єкт.. С і П вражаються цілими реченнями — одним, двома або кількома.

Ланцюговий зв'язок в реченні це зв'язок першого речення будь-яким наступним , тому що певний елемент першого речення стає вихідним пунктом у наступних.

Паралельний зв'язок виникає між реченнями однорідного складу, речення самостійні, не зв'язані граматично з іншими.

Ретроспективний зв'язок є опорою на вже сказане.

Перспективний зв'язок це опора на те, як буде розгортатися виклад у подальшому.

Характеристика тексту:

1. Структурно і за змістом замкнений.

2. Має свою стильову маркованість.

3. Має певний набір стильових ознак

4. Роль ознак у забезпеченні цілісності тексту.

За формами реалізації тексти поділяють на усні і письмові.

В обох формах можуть бути публіцистичні, наукові та інформаційні тексти.

Інші існують лише в одній із форм:

в усній — судові промови, розповіді, фольклорні твори тощо;

у писемній — епістолярні твори, твори художньої літератури, офіційні документи, у тому числі резолюції, накази, протоколи,характеристики, акти, телеграми.

Важлива роль в оформленні тексту належить графічним засобам — поділу на абзаци, розділовими знаками(писемна форма), інтонації( усна форма). Вони допомагають забезпечити комунікативну спрямованість і структурну організацію тексту на різних його рівнях.

24.Текст як форма існування наукового знання .

Види первинних текстів наукового знання

- усний( дискусія, диспут, обговорення наукової проблеми у колі фахівців)

- письмовий(доповідь, дисертація, стаття, монографія тощо)

У тексті є зміст знання( функціонує як семантика тексту) і саме знання ( поступово досягає статусу наукової інформації).

Найбільш повно наукове знання про предмет. його ознаки і властивості виявляється в жанрі наукової монографії.

Такі тексти як словники, енциклопедії, класифікатори, рубрикатори, стандарти на терміни, нормативні довідники, реферати , анотації, популярні лекції, бесіди, інтерв'ю, реклама передають наукове знання вже в компресованому вигляді та прагнуть зосередити увагу на найголовнішому.

Структура текстів формує і кристалізує наукове знання. Чим стрункіша типова архітектоніка тексту, тим суворіша мова опису понять, уживання термінів.

Такі фактори як прагматика, комунікативне середовище, традиції тексту знаходять своє вираження в текстах різних мов, у різних власне мовних формах.

У мовній структурі тексту, разом із значенням слів, морфем, конструкцій вон і формують цілісний зміст наукового тексту. Спеціальні терміни не утворюють суцільний термінологічний потік чи хаос, а розподіляються в залежності від типів макроструктури тексту.

До складових компонентів структури наукового тексту відносяться:

1. Його макроструктура і загальна архітектоніка( композиція, типи і розташування розділів, глав, параграфів, абзаців, схем, малюнків, карт)

2. Лексика(загальномовна, загальнонаукова, вузько термінологічна)

3. Морфологічні і словотворчі засоби

4. Синтаксис

5. Семантика, що пронизує усі компонент і частни тексту.

Наукові знання можуть бути виражені у текстах таких жанрів: дисертація, монографія, підручник, доповідь, конспект, анотація, тези, програма, реферат, стаття, рецензія, відгук тощо.

Завдання 2. Випишіть із підручника, навчального посібника, наукового часопису тощо зі спеціальності уривок тексту (один друк. арк. форматом А 4), зробіть його аналіз, використовуючи подані нижче план, таблицю № 1, зразок аналізу. Теоретичний та практичний матеріал міститься у навчальному посібнику: Українська мова та культура мовлення: навч посіб. / Т.Б. Гриценко. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 536 с. (Див.завд. 1, с. 126-134).