2. Міжнародні “червоні списки”

ЧЕРВОНИЙ СПИСОК МСОП

ІСТОРІЯ 1948 р. – створення МСОП. Його постійна комісія застосувала анкетування та опитування про раритетні види рослин і тварин, 1963 р. – були складені перші списки зниклих видів. 1968 р. – комісія звернулася до вчених 40 країн світу з проханням організувати дослідження стану зникаючих видів, розроблена перша категоризація раритетних видів, 1978 р. – комісія запропонувала нову категоризацію видів із семи категорій, яка одержала загальне визнання., 1994 р. – категоризація була суттєво вдосконалена, 2000 р. – була схвалена сучасна версія категорій, за якою здійснюється облік і сьогодні. МСОП для кожної сесії Генеральної Асамблеї ООН видає свій список видів. Нині ЧС МСОП існує у вигляді електронних баз даних, які розміщені в Інтернеті. Ці відомості щорічно уточнюються, а переглядаються й аналізуються через кожні 4-5 років. КАТЕГОРИЗАЦІЯ ВИДІВ І − вид зниклий; ІІ − вид зниклий у дикому середовищі; ІІІ − вид на критичній межі існування; ІV − вид у стані загрози; V − вид вразливий; VІ − вид близький до стану загрози; VІІ − вид у стані появи тривоги; VІІІ − вид недостатньо відомий; ІХ − вид недостатньо оцінений. 18

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЧЕРВОНИЙ СПИСОК ІСТОРІЯ 1973 р. – прийнята ООН програма дій у галузі довкілля; 1975 р. – у Гельсінкі державами-учасницями Наради з безпеки й співробітництва в Європі визнана необхідність європейського співробітництва в галузі охорони тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення; 1980 р. – ООН затверджує Всесвітню стратегію охорони природи; 1982 р. – на 37 сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Всесвітню хартію охорони природи; 1988 р. – на 43 сесії Європейська економічна комісія прийняла Декларацію про збереження флори, фауни та середовищ їхнього існування; 1990 р. – у Туреччині було завершено складання проекту Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі; 1991 р. – у Фінляндії Європейська економічна комісія остаточно прийняла Європейський Червоний список, а також ряд рекомендацій (вісім пунктів і три підпункти) до урядів країн-учасниць щодо застосування цього “червоного списку”. 19

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЧЕРВОНИЙ СПИСОК КАТЕГОРИЗАЦІЯ ВИДІВ З початку 70-х років минулого століття в Західній Європі почала втілюватися концепція генералізованої охорони, якою було рекомендовано охороняти всі види флори і фауни, а саме здійснювати загальне і жорстке збереження на рівні видів, особливо тих, яким загрожує небезпека зникнення, а також місць їхнього перебування. Для вирішення цієї проблеми були запропоновані такі категорії видів біорізноманіття: зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені , недостатньо відомі ЄЧС включає 60 видів ссавців, 28 – птахів, 37 – рептилій, 19 – амфібій, 38 – прісноводних риб, 238 – безхребетних, майже 4500 – судинних рослин. 20

“ЧЕРВОНІ СПИСКИ” КОНВЕНЦІЙ ВАШИНГТОНСЬКА КОНВЕНЦІЯ, CITES Занесено більше ніж 14000 видів тварин і рослин До Додатку І занесені всі види, яким загрожує зникнення, торгівля якими спричиняє чи може спричинити негативний вплив на їх існування. Торгівля ними може бути дозволена лише у виняткових випадках. До Додатку ІІ занесені види, які зараз ще не є під загрозою, але якщо торгівлю не регулювати, тоді такі види можуть опинитися під загрозою. До Додатку ІІІ можуть бути занесені види окремих країн, які на свій розсуд вважають, що торгувати ними не можна. БЕРНСЬКА КОНВЕНЦІЯ До Додатку І занесені види рослин, які підлягають суворій охороні − 534 види рослин з 95 родин. До Додатку ІІ занесені види тварин, що підлягають особливій охороні − 388 видів хребетних з 84 родин, 101 вид безхребетних з 18 родин. До Додатку ІІІ занесені види, збереження яких здійснюється регулюванням їх чисельності − 142 види хребетних тварин з 27 родин та 10 видів із шести родин безхребетних тварин. Додаток ІV стосується збереження риб, забороняється застосування вибухових речовин, вогнепальної зброї, отрути, анестезуючих речовин, змінного електричного струму, штучних світлових джерел. 21