Презентации

За характером реалізації фінансова політика поділяється

на:

Дискреційна політика (свідома)

система заходів держави, направлених на реалізацію фінансової стратегії і тактики. яка передбачає цілеспрямовані

зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету.

Використовується для активної протидії циклічним коливанням (наприклад, політика дефіцитного фінансування, бюджетне секвестрування тощо)

Недискреційна політика (автоматична)

автоматична фінансова політика, при якій бюджетний дефіцит та бюджетний профіцит виникають автоматично,

внаслідок дії «вмонтованих стабілізаторів» економіки.

Такими стабілізаторами в економіці є ставки податків, соціальні статті видатків бюджету, державні субсидії тощо.

у фінансовій практиці використовуються одночасно і «вмонтовані стабілізатори», і засоби дискреційної фінансової

політики.

Складові фінансової політики

	Фіскадлеьнражпоалвітиика	Грошово-кредитна
		політика
	Бюджетна політика	комплекс дій і заходів держави у сфері
	комплекс дій і заходів держави у сфері формування,
		грошового та кредитного ринків
	виконання та регулювання бюджетів країни з метою
		Валютна політика
	забезпечення соціально-економічного розвитку та
	стратегічних пріоритетів держави	регулювання курсу національної грошової
	Податкова та митна політики	одиниці та вплив на рівень інфляції
	діяльність держави у сфері встановлення, правового	Емісійна політика
	регламентування та організації справляння податків і	забезпечення своєчасних розрахунків
	податкових платежів у централізовані фонди грошових	шляхом регламентації функціонування
	ресурсів держави. Захист інтересів держави у	банківської системи та стабільності
	зовнішньо-економічній діяльності (митна політика)	грошового обігу через управління емісією
	Боргова політика	Кредитна політика
	систему дій та заходів щодо уникнення і врегулювання
		регулювання діяльності депозитних
	боргових проблем держави, забезпечення чи
		корпорація, розширення безготівкових
	відновлення її платоспроможності
		форм розрахунків тощо
	Фінансова політика в державному секторі
	економіки

Інвестиційна політика

створення привабливого інвестиційного середовища для пожвавлення інвестиційної діяльності та нарощування обсягів інвестицій у національну економіку

4. Ефективність фінансової політики та фінансова безпека

деЕфржектаив,ищо виникають внаслідок використання недієвих заходів фінансової політики належать до основних чинників та загроз, що впливають на стан фінансової безпеки країни, тобто на можливість забезпечити

платоспроможність держави й ефективно формувати та використовувати фінансові ресурсив процесі виконання її функцій.

Економічний зміст

Захищеність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових відносин;Рівень незалежності, стабільності та стійкості

фінансової системи країни в умовах впливу на неї ризикоутворюючих дестабілізуючих факторів.

Складові фінансової безпеки*

Банківська безпека;

Безпека небанківського фінансового ринку;

Боргова безпека;

Бюджетна безпека;

Валютна безпека;

Грошово-кредитна безпека;

Фінансова безпека держави

Фактори, що визначають рівень фінансової безпеки

Рівень фінансової незалежності;

характер фінансово-кредитної плітики;

Політичний клімат у країні;

рівень законодавчого забезпечення фінансової сфери

Основні загрози фінансовій безпеці України

Вади фіскальної політики

Значні розміри державного та гарантованого боргу, проблеми з його обслуговуванням;

Різкі коливання курсу національної валюти;

Невисокий рівень капіталізації банківсьької системи;

Корупція та тінізація економічних відносин;

Низький рівень фінансовїої відповідальності

* Відповідно Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України” № 1277 від 29.10.2013 року.

2. Внутрішні і зовнішні загрози фінансовій безпеці держави

		Внутрішній аспект							Зовнішній аспект
визначається				досконалістю					фінансовий суверенітет країни, незалежність
нормативно-правової, організаційної									національної фінансової системи від впливу
та інституціональної бази, а також									міжнародних фінансово-кредитних організацій і
політичною			стабільністю, рівнем						транснаціонального капіталу.
ризиків		ринкової		кон’юнктури,					(визначається рівнем інтеграції та консолідації
масштабами			тіньової	економіки та					фінансових ринків, масштабом мобільності капіталу
рівнем корупції в державі									й інтенсивністю його обігу тощо)

Фінансова безпека – надзвичайно складна багаторівнева система, яку утворюють низка підсистем, кожна з яких має власну структуру.

Репрезентативні індикатори, що характеризують стан фінансової безпеки держави:

–рівень монетизації економіки, %;

–обсяг зовнішнього державного боргу, % від ВВП;

–обсяг внутрішнього державного боргу, % від ВВП;

–рівень інфляції, %;

–міжнародні резерви центрального банку, млн дол.;

–дефіцит державного бюджету, % від ВВП;

–вартість банківських кредитів у національній валюті, % річних;

–рівень доларизації економіки, %;

–сальдо платіжного балансу, млн дол.;

–доходи державного бюджету, % до ВВП;

–видатки державного бюджету, % до ВВП;

–рівень тіньової економіки України, % до ВВП та ін.

Основні загрози фінансовій безпеці України

Неможливість виконання своїх боргових зобов’язань бюджетним сектором, що зумовить необхідність проведення реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та/або оголошення дефолту за борговими зобов’язаннями

Можливість зростання дефіциту державного бюджету та високі ризики щодо невиконання як доходної, так і видаткової його частин

Можливість зниження офіційних міжнародних резервів країни

Можливість дестабілізації у банківському секторі

Можливість збільшення рівня тіньової економіки

Можливість суттєвого зростання обсягу непродуктивного відпливу фінансових ресурсів за межі країни

Основні напрями зміцнення фінансової безпеки України

	Складові	Напрями зміцнення
	фінансової
	безпеки
		зміцнення власної капітальної бази банками;
	Банківська	заходи щодо запобігання відтоку депозитів фізичних осіб, відновити довіру населення щодо
	безпека	розміщення коштів на довгостроковій основі;
		зменшити ставки за кредитними ресурсами, наближаючи їх до рівня європейських країн; тощо
		проведення оптимальної фіскльної політики в контексті зміцнення бюджетних доходів та
	Бюджетна	раціонального фінансування бюджетних видатків;
		рівномірне поєднання внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту;
	безпека
		удосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень
		приватного сектору та доходів населення країни тощо.
		зменшити негативне сальдо торговельного балансу України;
	Боргова	підвищити рівень золотовалютних резервів;
	безпека	використання позикових коштів міжнародних організацій на стимулювання економічного
		розвитку країни, а не погашення боргів уряду;
		затвердження програми спiвробiтництва з МВФ, що дасть змогу поповнити валютнi резерви i
		пiдтримати гривню;
		пiдвищення прозоростi i передбачуваностi операцiй НБУ на валютному ринку, що забезпечить
		усiм банкам рiвний доступ до валютних iнтервенцiй НБУ;
		зменшення рiвня доларизацiї української економiки через пiдвищення привабливостi
	Валютна та	гривневих активiв;
	монетарна	удосконалення структури внутрiшнього валютного ринку з урахуванням мiжнародної
	безпека	практики;
		удосконалення нормативної бази НБУ;
		посилення роботи з монiторингу валютних ризикiв;
		удосконалення механiзмiв контролю та протидiї спекуляцiям;
		стимулювання експорту i забезпечення рiвноваги платiжного балансу.

Лекція 5. ПОДАТКИ. ПОДАТКОВА

СИСТЕМА.

ПЛАН

1.Економічний зміст податків та їхнє призначення.

2.Історична ретроспектива розвитку податків.

3.Функції податків.

4.Класичні елементи податків та визначені податковим законодавством.

5.Класифікація податків, їх характеристика.

6.Податкова система: поняття і основи побудови.

7.Співвідношення прямого і непрямого оподаткування.

8.Податкові пільги, іх види, переваги і недоліки їх застосування.

9.Ухилення від сплати податків і відповідальність. платників за

порушення податкового законодавства.

1.Економічний зміст податків та їхнє призначення

Податки, з одного боку, є найпростішою категорією фінансової науки, це клітина фінансів на макрорівні. З іншого ж боку, це складне фінансове і суспільне явище. Суспільний зміст податкам надає можливість впливу влади через податки на сферу економічних відносин суспільства. Податки мобілізують значну частину вартості додаткового продукту і частину вартості необхідного продукту, яка призначена на відтворення робочої сили, підтримки приватногосектора економіки, досягнення загальнодержавних цілей.

Вони відображають складні специфічні економічні відносини, що виникають у процесі розподілу створеного продукту та супроводжуються невизначеністю і ризиком, суперечностями і конфліктами, множинністю цілей двох протилежних за спрямованістю дій суб’єктів – держави та суспільства (окремих осіб).

Держава є визначальною діючою особою – власником частки національного доходу не як учасник процесу виробництва, а як орган, що володіє політичною владою. Держава прагне забезпечити максимум доходів.

Платник податку є виконавцем вимог держави. Він прагне мінімізувати витрати на оподаткування, а

громадяни – отримати якомога більше суспільних

благ

податок як обмін		податок – контрибуція

податок

податок – обов’язок		податок – примус		податок – подать

Соціологічні уявлення платника про податок

Сучасні підходи до визначення категорії «податок»

Підхід

Визначення

частина приватних ресурсів, передана громадянами у формі грошових внесків у розпорядження держави в обмін на блага цивілізованого існування, уже наявні,

		одержувані або ті, що стануть доступні у майбутньому;
	Як	грошові відносини, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами з
	економічне	приводу примусового вилучення частини створеної вартості і формування фонду
	(соціально-	фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання державою її функцій;
	економічнеявище )
		один із способів формування бюджетних доходів, одна з форм економічних відносин із
		розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту відповідно до потреб
		фінансування видатків бюджету та державного регулювання відносин

економічних процесів;

обов’язковий, індивідуально без еквівалентний платіж, що сплачується юридичними і фізичними особами у формі відчудження грошових коштів, які належать їм на правах власності, господарського відання чи оперативного управління, з метою фінансового

		забезпечення виробництва суспільних благ, фінансового забезпечення діяльності
		держави і (або) муніципальних утворень;
	Як правовий	імперативний обов’язок платника перед фіском під контролем державної влади, під
	феномен	загрозою примушення та покарання;
	(фінансовоправове -
		грошовий обов'язок, який не має будь-якого зустрічного надання (не є грошової
	явище)	повинністю за особливі послуги) та обкладає з метою добування публічно-правового доходу
		суспільства;
		публічні податки, включаючи ті, які стягуються на підставі правових норм ЄС, а також
		врегульовані федеральним законодавством внески до публічних фондів або корпорацій
		громадського права та інші вимоги грошового обов’язку;