- •Тема 1.2. Використання методики ознайомлення з явищами суспільного довкілля дітей дошкільного віку в історії західної прогресивної педагогіки
- •Тема 1.3. Використання методики ознайомлення з явищами суспільного довкілля дітей дошкільного віку в історії вітчизняної прогресивної педагогіки
- •Тема 1.4. Зміст ознайомлення з суспільним середовищем в дитячому садку
- •Тема 1.5. Розумове виховання дітей під час ознайомлення з суспільним довкіллям
- •Тема 1.6. Різноманітні підходи до класифікації методів ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.7. Наочні методи ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.8. Практичні методи ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.9. Словесні методи ознайомлення дітей з явищами суспільного довкілля
- •Тема 1.10. Заняття як основна форма ознайомлення дітей з суспільним довкіллям
- •Тема 1.11. Форми організації роботи з ознайомлення дітей з суспільним довкіллям в повсякденному житті
- •Тема 1.12. Значення і основні принципи планування роботи
- •Тема 2.1. Теоретичні засади методики українського народознавства в дошкільному закладі
- •Тема 2.2. Історія розвитку етнопедагогіки
- •Тема 2.3. Завдання і зміст ознайомлення дітей з витоками народознавства
- •Тема 2.4 Український фольклор в дошкільному закладі
- •Тема 2.5.Українська казка в дошкільному закладі
- •Тема 2.6. Українськв національні свята та обряди
- •Тема 2.7 .Українські національні народні ігри в дошкільному навчальному закладі
- •Тема 2.8.Методика ознайомлення дітей з символами України
- •Тема 2.9.Методика ознайомлення з родинними стосунками та сімейними традиціями в Україні
- •Тема 2.10.Ознайомлення з рідним краєм
- •Тема 2.11.Народні промисли та ремесла України
- •Тема 2.12 Ознайомлення з національним мистецтвом
- •Тема 2.13. Методика ознайомлення з семантикою українського рушника
- •Тема 2.14. Методика ознайомлення з побутом населення України
Тема 2.9.Методика ознайомлення з родинними стосунками та сімейними традиціями в Україні
Назвіть ефективний тип сімейних взаємин: |
Диктат |
Опіка |
Мирне співіснування |
*Співробітництво на основі взаєморозуміння |
Які форми роботи з батьками не належать до колективних? |
Вечори запитань і відповідей |
Семінари-практикуми |
*Час, коли дитину приводять чи забирають з ДНЗ |
Заняття тренінгового характеру |
До групових форм співпраці з родиною відноситься: |
*Родинні свята, лекторії для батьків |
Відвідування дітей |
Телефонні розмови |
Папки-пересувки |
На весілля виготовляють обрядовий хліб |
Бублики |
Калита |
*Коровай |
*Шишки |
Яка рослина була обов’язковою усіх сімейних обрядах |
Дуб |
Верба |
*Калина |
Яблуня |
Неодружений чоловік будь якого віку на Україні вважався |
*Парубком |
Козаком |
Опришком |
Гайдамакою |
Толока |
*Давній громадський звичай колективної допомоги під час виконання деяких господарських робіт |
Велике зібрання людей |
Громадський схід для вирішення загальних проблем |
Всі відповіді вірні |
Берегиня |
*Одна із слов’янських богинь, якій молилися наші пращури, благаючи зберегти родинне вогнище рід |
Слов’янська богиня, яка опікалася врожаєм |
Одна із слов’янських богинь, якій молилися наші пращури, благаючи хорошої погоди |
Одна із слов’янських богинь, якій молилися наші пращури, благаючи перемоги над ворогом |
Рід – це |
*Кілька поколінь, які походять від одного предка |
Група споріднених людей, яка складається з жінки, чоловіка, дітей, бабусі, дідуся, що живуть разом |
Це рід з усіма родичами та сватами |
Це родинний кущ, родинне деревце, яке повинен знати й шанувати кожен його член. |
У купіль дівчинки клали такі рослини: |
Ромашку |
Калину |
Гілочку вишні, любисток |
*Ромашку, калину, гілочку вишні, любисток, додавали мед чи молоко |
У купіль хлопчика клали |
Гілочку дуба |
Барвінок |
Чорнобривці, хліб, монети |
*Гілочку дуба, барвінок, чорнобривці, хліб, монети |
Поширений і до наших днів елемент весільного одягу нареченої – це: |
* Фата |
Корсет |
Плахта |
Сорочка |
Скільки рушників міг включати дівочий посаг? |
10 – 20 рушників |
20 – 30 рушників |
30 – 40 рушників |
* 80 – 100 рушників |
До скількох років зазвичай в українських селах одружувалися хлопці? |
До 15 років |
До 18 років |
До 19 років |
* До 23 років |
У скільки років виходили заміж дівчата? |
* У 16 – 18 років |
У 20 – 23 роки |
У 14 – 15 років |
Правильної відповіді немає |
Як називали дівчину 20 – років, котра не вийшла до того часу заміж? |
* Перестаркою |
Вдовою |
Молодицею |
Правильної відповіді немає |
«Допити» влаштовували: |
Для того, щоб визначити злодія |
Для того, щоб зводити зводи |
* Родичі парубка, щоб дізнатися все про дівчину |
Правильної відповіді немає |
Атрибутом відмови дівчини парубкові був: |
Кавун |
Кабачок |
Патисон |
* Гарбуз |
На знак згоди дівчина підносила своєму коханому, а тепер нареченому: |
* Хустку |
Рушник |
Хліб |
Гарбуз |
Молоде подружжя саджали: |
На порозі |
На вулиці |
За стіл |
* На покуті |
Молоді сідали: |
На ряднину |
На хустину |
* На вивернутого кожуха |
Правильної відповіді немає |
На дівич-вечорі подруги нареченої виготовляли важливий весільний атрибут: |
Прикраси |
Оберіг |
* Весільне гільце |
Правильної відповіді немає |
Весільне гільце прикрашалося: |
Квітами |
Колосками |
Стрічками |
* Всі відповіді вірні |
Весільне гільце символізувало: |
Закоханість |
Вірність |
Любов |
* Молодість та красу |
В обійсті нареченого виготовлявся: |
Вінок |
Оберіг |
Весільне гільце |
* Весільний прапор |
Коровай пекли із: |
* Пшеничного борошна |
Кукурудзяного борошна |
Житнього борошна |
Рисового борошна |
Хто розплітав нареченій косу? |
Мати |
Мати нареченого |
Батько |
* Брат |
Чим посипали перший хліб молодих? |
Цукром |
* Сіллю |
Маком |
Зерном |
Чим покривали голову молодої після відтинання коси? |
Вінком |
Хусткою |
Капелюхом |
* Очіпком |
Коли в українських селах вважали хлопця дорослим? |
* Коли він брав шлюб |
Коли виконував дорослу роботу |
Коли досягав повноліття |
Правильної відповіді немає |
За чим люди оцінювали хазяйку? |
За її зовнішнім виглядом |
За її прикрасами |
* За станом її хати (чи побілена, чи виметена, чи на місці рушнички-занавісочки) |
Правильної відповіді немає |
За звичаєм, до суто чоловічих справ належало: |
Позичання грошей |
Сплачування всіляких податків |
Відвідування сільської ради |
* Всі відповіді вірні |
До жіночих справ належало: |
Поратися по господарству |
Пряла і ткала, шила і вишивала |
Відповідала за дітей, доглядала домашніх тварин |
* Всі відповіді вірні |
На сезонні роботи ходили: |
Чоловіки |
Жінки |
* Всією родиною |
Правильної відповіді немає |
В якому випадку зятя просили переїхати в сім'ю молодої? дружини |
Якщо родина не мала синів, або вони були малі |
Якщо родину очолювала вдовиця, якій важко було нести на своїх плечах таку відповідальність |
* Правильна відповідь а) і б) |
Правильної відповіді немає |
Баба-повитуха – це: |
Знахарка |
Гадалка |
* Головний сільський спеціаліст в «жіночих справах» |
Всі відповіді вірні |
Хто запрошував бабу-повитуху? |
Мати чоловіка |
* Чоловік |
Жінка |
Запрошували усією сім'єю |
Із чим ходили запрошувати бабу-повитуху? |
Із квітами |
Із гостинцями |
Із рушниками |
* Із хлібом |
Про кого кажуть в народі: «Народився у сорочці» |
Про везунчика |
Про щасливу людину |
* Правильна відповідь а) і б) |
Правильної відповіді немає |