4. Фразеологія в професійному спілкуванні
Термін «фразеологія» вживають на позначення: 1) розділу мовознавства про усталені звороти; 2) сукупності їх у мові.
Фразеологізми - відтворювані одиниці мови з двох або більше слів, цілісні за своїм значенням і стійкі за складом та структурою.
Джерелами утворення фразеологічних зворотів та сферами їх функціонування є:
1. Жива народнорозмовна мова, зокрема приказки, прислів'я (п'яте колесо до воза; як горох при дорозі; на ладан дише; одного поля ягода).
2. Виробничо-професійна діяльність людей (дружній череді вовк не страшний; сім разів відмір, а один раз відріж; грати першу скрипку; дати задній хід).
4. Наукова діяльність (дійти до висновку, зробити аналіз, методика дослідження, об’єкт дослідження).
3. Біблійні вислови (око за око, зуб за зуб; святая святих; Содом і Гоморра; випити гірку чашу до дна).
4. Антична література та міфологія (ахіллесова п'ята; прокрустове ложе; аріаднина нитка; дамоклів меч; танталові муки).
5. Влучні вирази відомих людей: Борітеся - поборете (Т. Шевченко); Сміх крізь сльози (М. Гоголь); Хто бере усе той тратить, хто дає усе придбав (Ш. Руставелі).
Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов'язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та й загалом ментальності народу, пор.: укр. коли рак свисне, рос. после дождика в четверг, англ. when the pigs fly (буквально: "коли свині літатимуть").
Національна своєрідність фразеології і в тому, що в ній зафіксовано реалії життя народу, його історії тощо, наприклад, українські: на рушник стати, дістати гарбуза, передати куті меду, облизати макогона, наче набігла татарська орда, висипався хміль із міха, язик до Києва доведе.
Фразеологізми це майже завжди яскраві, образні вирази, які є важливим експресивним засобом мовлення, зокрема професійного. При цьому слід використовувати нормативні мовні звороти: впадати у вічі, а не кидатися в очі; зайти у безвихідь (у глухий кут), а не зайти в тупик; на щабель вище, а не на ступінь вище; скасувати рішення, а не відмінити рішення; докласти зусиль, а не прикласти зусиль; мати рацію, а не бути правим; доводити до відома, а не ставити у відомість; завдавати удару, а не наносити удар; стягнути недотримку, а не стягнути неустойку; досягати мети , а не добиватися цілі.
Література
Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К., 1991.
Волощак М Неправильно правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. К., 2000.
Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К., 1999.
Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П. Грищенка. К., 1997.
Фразеологічний словник української мови / Уклад. В.М. Білоноженко та ін. – К., 1999. – Т. 1-2.
ReferatFolder.Org.Ua ― Папка українських рефератів