Перелік пропозицій, які були підтримані:
Ремонт доріг місцевого значення – 66 пропозицій. В бюджеті передбачено 5 000 тис. грн. на поточний ремонт доріг, та 249тис. грн. на придбання щебеню, доломітів для підсипання доріг.
Покращення вуличного світлення – 24 пропозиції.В бюджеті передбачено 254 тис. грн. на придбання світильників та ламп для вуличного освітлення та 1 438,8 тис. грн. на оплату електроенергії.
Покращення водопостачання та водовідведення – 21 пропозиція.В бюджеті передбачено 199,9 тис. грн. на поточ ний ремонт водопроводу по вул. Князя Василька від заправки ОККО до млина та 199,9 на встановлення енергозберігаючого обладнання на водозабір Покрівка.
Капітальний ремонт ратуші – 4 пропозиції.В бюджеті передбачено 1 500 тис. грн.
Встановлення дитячих майданчиків – 3 пропозиції.В бюджеті передбачено 50 тис. грн.
Ремонт та встановлення тротуарних доріжок – 14 пропозицій. Частково проводяться.
Встановлення смітєвих баків – 5 пропозицій. В даний проводиться придбання за кошти програми DOBRE.
Звідки в бюджеті гроші?
Бюджет кожної громади формується з власних надходжень та трансфертів (дотацій та субвенцій) з Державного бюджету. В громаді власні надходження становлять близько половини дохідної частини бюджету, серед основних джерел надходжень виділяємо податок на доходи фізичних осіб (58% від власних надходжень), податок на майно (15%), єдиний податок (13%), акциз (8%).
Рис.1.3 –Доходи громади
Куди ідуть гроші з бюджету видатки бюджету за галузями?
Найбільшою статтею видатків нашого бюджету є освіта. На неї витрачаються більш ніж 93 млн.грн (53% від усіх видатків). Також більш ніж 11% видатків йде на охорону здоров’я (у вигляді трансфертів до районного бюджету), 9% – на культуру та мистецтво, 8% – на управління, 7% – на соціальний захист.
Рис.1.4 – Видатки бюджету за галузями
Рис.1.5 – Найбільші видатки з бюджету
Видатки на розвиток громади
Видатки бюджету розвитку нашої громади відповідають її
пріоритетем. З метою покращення надання публічних послуг на цей рік
заплановано кошти на ремонт ратуші, ремонт частини аптеки під адмін. приміщення та будівництво ЦНАПу. Всебічному розвитку туризму сприятимуть кошти виділені на ремонт доріг та ремонт музею-майстерні. Розвиток сільських територій має забезпечити наявність там відповідної інфраструктури, для цього ми втрачаємо кошти на ремонт шкіл, садочків
та центрів культури і дозвілля у селах нашої громади. З метою розвитку громадянського суспільства передбачено кошти на проекту «громадського бюджету». Об’єкти, які фінансуватимуться за рахунок коштів бюджету розвитку у 2020 році наведені у таблиці.
Табл. 1.2 – Бюджет розвиток громади 2020 році.
Розділ 2. Характеристика середовища функціонування теребовлянської громади
Дана Стратегія розвитку Теребовлянської ОТГ є ключовим документом, прийнятим радою громади та визначає довгострокову політику суспільно-економічного розвитку. Створення нових об’єднаних громад, які функціонують на нових законодавчих та фінансових принципах, вимагає від їхніх органів влади визначення головних пріоритетних сфер, пояснення мешканцям куди спільно ми прямуємо у розвитку та якими методами маємо намір це досягнути.
Стратегія повинна відповідати трьом головним принципам:
По-перше, комплекс запланованих у Стратегії заходів повинен об’єднувати територіальну громаду – у тому числі представників громадських організацій, підприємців, працівників бюджетної сфери (шкіл, установ культури, закладів охорони здоров'я), які брали участь у її розробці.
По-друге, Стратегія забезпечує цілісність із стратегічними документами Європейського Союзу, вітчизняними (загальнодержавними) і регіональними.
По-третє, факт наявності Стратегії розвитку, що визначає головні сфери розвитку і ключові стратегічні та операційні цілі, є умовою при поданні грантових заявок на зовнішні допоміжні кошти.
Документ Стратегії складається з діагностико-аналітичної частини та розділів, присвячених розвитку.
У частині діагностики ми зосереджуємося на нинішній ситуації у громаді, аналізуючи ключові сфери її функціонування, такі як: суспільство, освіта, інфраструктура, економічна активність і структура економіки, культура, рекреація, туризм, якість життя, виконавчі органи ради. Розроблячи діагностичну частину, автори Стратегії аналізували як кількісні (статистичні) дані, що містяться у паспорті громади, так і інформацію зі спеціально підготовленої для розробки Стратегії анкети, завдяки якій були отримані деталізовані якісні дані.
Підсумуванням частини діагностики є використання загальновідомої і високо оцінюваної при розробці Стратегії методики стратегічного аналізу SWOT. Аналіз стосується визначення сильних і слабких сторін сьогоднішнього функціонування громади та демонстрування зовнішніх можливостей і загроз, що стоять або можуть постати у майбутньому перед територіальною громадою.
Ключовою є частина Стратегії, що присвячена майбутньому та розвитку, містить бачення і місію громади, сфери розвитку та стратегічні і операційні цілі. План дій містить форми, методи і ресурси, за допомогою яких громада прагне досягнути амбіційні, але реальні та конкретні цілі. Про необхідність застосування критеріїв вимірювання у документі нагадують показники.
Доповненням до ключових частин є співставлення з іншими стратегічними документами та вказання доступних джерел фінансування для описаних пріоритетів, а також - опис моніторингу реалізації і оцінки стратегії.
Стратегія, що мало ключовий характер для її авторів, була підготовлена партиципаційним чином. Мешканці - головний бенефіціар стратегії, є співавторами Стратегії. Основою розробки документу були зустрічі з мешканцями, що проводились згідно з принципами суспільної партиципації, з використанням методики РАДАР. Під час тренінгів учасники громадських слухань заявляли про головні проблеми, що існують у громаді, а потім шляхом демократичного голосування, здійснювали їх пріоритетизацію. Предметом зустрічей було також представлення пропозицій конкретних ініціатив і заходів, які влада громади повинна реалізувати. У зустрічах брали участь представники громадськості - місцеві активісти, підприємці, працівники бюджетних установ та інші мешканці. Неоціненним був вклад службовців місцевого самоврядування, багато з цінних рекомендацій і конкретних пропозицій яких знайшли своє відображення у даному документі. Після розробки первинної версії документу, він був ще раз проконсультований з представниками громади.
Для якості документу та роботи над його змістом велике значення мав також приїзд до Польщі голови об’єднаної громади у рамках навчального візиту. Зустрічі з експертами та представниками польських органів самоврядування були для представників українських органів самоврядування вагомим джерелом отримання корисної інформації та досвіду. Голова об’єднаної громади мав нагоду ознайомитись як польські органи самоврядування реалізують на практиці цілі, вказані у власних стратегіях розвитку.
Документ Стратегії був створений як елемент реалізації проекту "Українська Адміністрація Майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерством Закордонних Справ Республіки Польща і Канади.
Дана діагностика була підготовлена у рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього", що співфінансується у рамках Польсько- Канадської Програми Підтримки Демократії.
Підготовка документу відбувалась з використанням:
- діагностики зібраних даних, проведеної на основі аналізу паспорта громади,
- матеріалів з анкет, розроблених консультантами Фундації Менеджерських Ініціатив,
- інформації, отриманої під час розмов експертів ФМІ з представниками Офісів Реформ,
- інформації, отриманої в процесі зустрічей експертів з керівництвом та працівниками виконавчих органів об'єднаної громади,
- думок і пропозицій мешканців, що висловлювались під час відкритих зустрічей з жителями, які проводились інтерактивним методом РАДАР.
Методологічні основи ґрунтувались на співставленні аналітичних матеріалів, викладених у паспорті громади і анкетах, з інформацією, отриманою в процесі зустрічей з мешканцями і службовцями самоврядування.
У рамках зустрічей експертів із службовцями місцевого самоврядування громади ми застосовували методику стратегічного аналізу, зокрема аналіз SWOT, що описаний в дальшій частині діагностики. Крім того, був розроблений прогноз майбутнього, що становитиме фундамент пріоритетів і напрямків для розвитку.
Для зустрічей з мешканцями, як оптимальна формула була вибрана методика РАДАР. Вона полягає на безпосередньому висловлюванні мешканцями головних проблем, що існують у громаді. Пізніше, вказані проблеми були піддані процесу пріоритетизації шляхом демократичного голосування. Наступним елементом стало опрацювання інструментів, що служитимуть вирішенню проблем. Дані інструменти будуть відображені у документі Стратегії розвитку.
У зустрічі брали участь активні мешканці, зокрема, - представники місцевих громадських організацій, закладів культури, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, а також представники місцевого бізнесу.
Табл.2 SWOT- Аналіз Теребовлянської територіальної громади
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ТЕРЕБОВЛЯНСЬКІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ
У сфері сільськогосподарського виробництва функціонують підприємства різних форм власності. Загалом на території громади успішно функціонує 29 сільськогосподарських підприємств. Дані підприємства є доволі різнорідні за площею обробітку — від 2600 га, і з 45 працівниками, до малих приватних господарств, площею декілька гектарів, у яких працює декілька працівників або й один фермер-одноосібник.
Загалом, у сільськогосподарських підприємствах працює майже 500 мешканців громади. В основному, у сільськогосподарських підприємствах вирощуються зернові та технічні культури. Одне підприємство — ПРАТ “Мшанецьке” у с. Мшанець також спеціалізується на вирощенні ВРХ. Це найбільше сільськогосподарське підприємство громади, на якому працює майже 160 працівників.
Промисловість Теребовлянської громади. У сфері виробництва і торгівлі на території Теребовлянської громади функціонує 18 підприємств та закладів, у яких загалом працює майже 1000 жителів. Серед найбільших роботодавців — ТзОВ “Ферозіт”, яке виробляє будівельні матеріали (354 працівники), ТОВ “Рекс Шуз Мейкер” (виробництво взуття) — 250 працівників та ТзОВ “Елагре-Деренівка” - послуги зі зберіганні та обробки зернових — 60 працівників.
Табл. 3 – Детальна інформація про промислові підприємства громади:
№ |
Назва підприємства |
Сфера бізнесу |
К-сть працюючих |
|
|||
|
|
|
|
|
|||
1. |
Філія ТОВ «Рекс Шуз Мейкер” |
Жіноче взуття |
250 |
|
|||
2. |
ВАТ «Теребовлянське |
Добування та |
48 |
|
|||
|
заводоуправління |
обробка каменю |
|
|
|||
|
будматеріалів «Будівельник» |
|
|
|
|||
3. |
ТзОВ «Уніпак-Україна» |
Ремонт |
17 |
|
|||
|
|
обладнання |
|
|
|||
|
|
м'ясної |
|
|
|||
|
|
промисловості |
|
|
|||
|
|
та виготовлення |
|
|
|||
|
|
термоусадкових |
|
|
|||
|
|
пакетів |
|
|
|||
4. |
Філія «Деренівський |
Виробництво |
15 |
|
|||
|
асфальтобетонний завод» |
асфальту |
|
|
|||
5. |
ПМП «Юстас» |
Виробництво |
12 |
|
|||
|
|
бітумної |
|
|
|||
|
|
емульсії |
|
|
|||
6. |
МП «Каменяр» |
Добування та |
19 |
|
|||
|
|
обробка каменю |
|
|
|||
7. |
ТзОВ «Феро-пласт» |
Будівельні |
55 |
|
|||
|
|
матеріали |
|
|
|||
8. |
ТзОВ «Орбітал» |
Ялинкові |
18 |
|
|||
|
|
Іграшки |
|
|
|||
9. |
ТзОВ «РМФ» |
Кукурудзяні |
26 |
|
|||
|
|
палички |
|
|
|||
10. |
пп "Тер-Агро" |
Підприємство |
6 |
|
|||
|
|
по забою тварин |
|
|
|||
11. |
ТзоВ «Біо-Альтернатива» |
Виробництво |
4 |
||||
|
|
паливних |
|
||||
|
|
брикетів |
|
||||
12. |
ТзоВ «Елагре-Деренівка» |
Послуги по |
59 |
||||
|
|
зберіганню та |
|
||||
|
|
обробці зерна |
|
||||
13. |
мпп «Квін» |
Обробка |
9 |
||||
|
|
каменю |
|
||||
14. |
ТзоВ НВП «Геліос» |
Виробництво |
12 |
||||
|
|
будівельних |
|
||||
|
|
матеріалів |
|
||||
15. |
ТзоВ «Ферозіт» |
Виробництво |
354 |
||||
|
|
будівельних |
|
||||
|
|
матеріалів |
|
||||
16. |
ПМП «Лотос» |
Оптова торгівля |
39 |
||||
|
|
рибою |
|
||||
17. |
МПП «Сяйво» |
Роздрібна |
18 |
||||
|
|
торгівля |
|
||||
|
|
пальним |
|
||||
18. |
ПП «Альма-Віта» |
Молоко переробка |
20 |
||||
Інституції оточення бізнесу.
На даний час у Теребовлянській громаді підтримка місцевого бізнесу відбувається опосередковано через громадські організації:
“Спілка підприємців Теребовлянщини”,
Теребовлянський осередок «Асоціації платників податків».
Спеціалізовані інституції оточення бізнесу на території громади відсутні.