Вимоги до організації і проведення робіт з закритими джерелами іонізуючих випромінювань

Пристрій, в якому розміщене радіоактивне джерело, повинен бути герметичним і стійким до механічних, хімічних, температурних і інших впливів.

У неробочому стані всі радіонуклідні джерела повинні знаходитись у захисних пристроях (сейфах, контейнерах і ін.) і зберігатись у сховищах.

Всі маніпуляції з закритими радіонуклідними джерелами необхідно проводити з використанням дистанційних інструментів, а при роботі з радіонуклідними джерелами активністю 7,4 ГБк і більше — застосовувати спеціальні пристрої з дистанційним керуванням. Потужність ефективної дози на відстані 1 м від поверхні захисних блоків з закритими радіонуклідними джерелами не повинна перевищувати для гама-терапевтичних апаратів 5,9 мкЗв/рік.

Радіотоксичність – ступінь променевої (пошкоджуючої) дії РФП на організм. По ступеню радіаційної безпеки радіонукліди ділять на 4 групи:

• Група А - особливо високої радіотоксичності (в діагностиці не використовуються).

• Група Б - високої радіотоксичності (¹³¹І, ⁸⁹Sr).

• Група В – середньої радіотоксичності (⁷⁵Se, ¹⁹⁸Au)

• Група Г - низької радіотоксичності (⁵¹Cr, ⁶⁷Ga, ⁶⁴Cu)

Радіоактивні відходи (РАВ) — матеріальні об'єкти і субстанції, радіоактивне забруднення яких перевищує рівні, встановлені діючими нормативами, за умови, що використання цих об'єктів і субстанцій не передбачається.

Залежно від фізичного стану РАВ поділяють на тверді, рідкі і газоподібні.

Збирання РАВ здійснюють в установах у місцях їх утворення. Тверді і рідкі РАВ зберігають у спеціальних контейнерах-збірниках. Забороняється неконтрольоване скидання рідких РАВ у побутову каналізацію та у навколишнє середовище. Допускається скидання рідких РАВ у побутову каналізацію при одночасному дотриманні вимог ОСПУ(2001). Якщо вміст окремих радіонуклідів у відходах перевищує концентрацію, допустиму до скидання в каналізацію, їх збирають у спеціальні ємності і перевозять, як і тверді РАВ, спеціально обладнаним транспортом у спеціалізовані організації по переробці і похованню РАВ.

Знешкодження радіоактивних відходів можна виконати наступними способами:

- витримати до повного розпаду (10 періодів напіврозпаду);

- розвести водою чи повітрям до гранично допустимої концентрації;

- поховати у спеціальних могильниках (високоактивні довгоживучі).

Контрольні питання:

1. Особливості устрою радіологічних відділень дім роботи з відкритими та закритими радіоактивними речовинами. Типи радіологічних відділень.

2. Методи та засоби захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.

3. Ізотопи. Основні характеристики радіоактивних ізотопів. Характе­ристика радіоактивних ізотопів: ⁶⁰Со, ³²Р. ^{123, 125, 131}І, ^99mTc_; ¹⁹⁸Au, ^113mIn.

4. РФП: отримання та основні вимоги.

5. Метаболізм РФП в організмі. Критичні органи.

6. Методи знешкодження радіоактивних відходів.

1Непружне розсіювання заряджених частинок — це взаємодія з електромагнітним полем атомів, ко­ли частинки втрачають енергію на вибивання електронів з атомних електронних оболонок, що супро­воджується іонізацією або збудженням, внаслідок чого електрон переходить на більш віддалений від ядра атома енергетичний рівень.

2Пружне розсіювання заряджених частинок — це взаємодія їх із позитивно зарядженими ядрами атомів за законом Кулона. внаслідок чого частинка може змінювати напрямок свого подальшого руху щодо початкового напрямку, але не втрачає запасу своєї кінетичної енергії.

3Гальмівне випромінювання генерується зарядженими частинками, які зазнають розсіювання, гальмування в електричному полі, найчастіше в електростатичному полі ядер атомів.

4Грей Луї Гарольд — видатний англійський фізик-радіобіолог.

5Рольф Максиміліан Зіверт — видатний швецький дослідник в галузі дозиметрії і радіаційної безпеки.

21